Ухвала суду № 112036435, 05.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10854/23

У Х В А Л А

05 липня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження окремі процесуальні питання в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та до Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду через систему "Електронний суд" звернувся адвокат Соловйов Дмитро Ігорович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1, ВЧ НОМЕР_1 ) та до Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач-2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якій, з урахуванням нової редакції позовної заяви від 18.05.2023 р., просить:

- визнати протиправними дії Білгород-Дністровського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби особового складу Збройних сил України військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 16.05.2023 року позовну заяву залишено без руху з метою усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 24.05.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

13.06.2023 р. від представника відповідача Білгород-Дністровського РТЦК та СП надійшло клопотання про залишення позову без розгляду згідно ч. 4 ст. 123 та п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом, передбаченого ч. 5 ст. 122 КАС України.

Ухвалою суду від 22.06.2023 року позов залишено без руху та надано позивачу право подати до суду заяву про поновлення строку із зазначенням обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку, із наданням відповідних доказів у зв`язку з встановленням судом після відкриття провадження у цій справі пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

На виконання вказаної ухвали суду, 26.06.2023 року представником позивача надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, а відтак підстави для залишення позову без руху є усунутими.

Згідно із частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому, норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору.

Відтак, при вирішенні питання про поновлення процесуального строку суд надає оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Вирішуючи клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд вказує наступне.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Як вбачається зі змісту даного клопотання, то представник позивача вказує, що відповідачем не надано доказів отримання позивачем наказу начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП № 68 від 16.03.2023 року про його мобілізацію, а тому місячний строк звернення до адміністративного суду з позовом розпочався з моменту надання Білгород-Дністровським РТЦК та СП разом з відзивом на позов витяг із вказаного наказу. При цьому, в якості поважності причин пропуску строку представник позивач зазначає, що позивач незаконно був призваний по мобілізації на військову службу, під час якої не мав фізичного доступу до суду, через знаходження в полі, покинути місцеперебування не мав можливості, а також був обмежений у доступі до інтернету зв`язку. Як тільки з`явилась така можливість, позивач підписав з адвокатом угоду та звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача, суд вказує про таке.

Щодо посилань представника позивача на відсутність доказів отримання позивачем наказу начальника Білгород-Дністровського РТЦК та СП № 68 від 16.03.2023 року про його мобілізацію, як підстава для обчислення строку звернення до суду з даним позовом з моменту його отримання позивачем разом з відзивом на позовом, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Суд зазначає, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі №640/18439/19 та від 19 січня 2021 року у справі №440/4686/1, вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від порядку отримання наказів, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права.

При цьому, суд звертає увагу, що предметом оскарження у даній справі є саме дії Білгород-Дністровського РТЦК та СП щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, а не наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації, а відтак про оскаржувані дії позивач в будь-якому випадку дізнався у березні 2023 року, проте до суду звернувся у травні 2023 року, а відтак строк звернення до суду, обчисляється з моменту вчинення відповідачем оскаржуваних дій.

Крім того, позивач, будучи обізнаним щодо його призову на військову службу під час мобілізації мав право на ознайомлення з вказаним наказом, проте доказів такого звернення до Білгород-Дністровського РТЦК та СП суду не надав.

Щодо аргументу представника позивача на факт призову позивача на військову службу під час мобілізації до В/Ч НОМЕР_1 , то суд вважає, що вказана обставина є певною мірою, що перешкоджало позивачу своєчасно звернутись до суду, а відтак є поважною причиною несвоєчасного звернення позивача до суду, що підтверджується висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.09.2022 р у справі № 500/1912/22.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що проходження військової служби у військової частини В/Ч НОМЕР_1 не заважало позивачу вчасно звернутися до суду із позовом, наприклад, що позивач не був задіяний до участі у бойових діях, чергуванні тощо.

Крім того, суд приймає до уваги, що ордер серії ВН № 1231427 від 11.05.2023 про надання правничої ( правової) допомоги Горобченко О.О., виданий на підставі договору про надання правничої ( правової) допомоги б/н від 10.05.2023 року, при цьому представник позивача звернувся до суду 12.05.2023 року, тобто у найкоротші строки.

Таким чином, розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем такого строку.

Оскільки у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущений строк звернення до суду без поважних причин, тому, суд доходить висновку, щодо відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122,123, 240, 241, 243, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду .

У задоволенні клопотання представника відповідача-Білгород-Дністровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.06.2023 про залишення позову без розгляду - відмовити.

Продовжити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає окремо від судового рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна