Ухвала суду № 112036356, 03.07.2023, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

єдиний унікальний номер справи 336/6175/23

номер провадження 2/336/2628/2023

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03.07.2023, суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Карабак Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Районної адміністрації по Шевченківському району Запорізької міської ради, як орган опіки та піклування, третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства щодо малолітньої дитини та внесення змін до актового запису про її народження,

ВСТАНОВИЛА:

28.06.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся доШевченківського районного суду м. Запоріжжя суду зпозовною заявою про визнання батьківства щодо малолітньої дитини та внесення змін до актового запису про її народження.

Позовні вимоги викладені наступним чином:

1.Визнати, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2.Внести в актовий запис № 05 про народження ОСОБА_2 , складений Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 29.12.2021 року (внесений в Державний реєстр за № 00143252646) відповідні зміни: прізвище « ОСОБА_3 » замінити на « ОСОБА_4 », в графі «батько» замість « ОСОБА_5 » вказати « ОСОБА_6 »;

3.Визнати, що ОСОБА_1 є батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4.Внести в актовий запис № 06 про народження ОСОБА_7 , складений Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 29.12.2021 року (внесений в Державний реєстр за № 00143253869) відповідні зміни: прізвище « ОСОБА_3 » замінити на « ОСОБА_4 », в графі «батько» замість « ОСОБА_5 » вказати « ОСОБА_6 ».

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому її належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить встановити батьківство та зобов`язати внести відповідні зміни до актового запису про народження дітей.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Однак, визначивши процесуальний статус Районної адміністрації по Шевченківському району Запорізької міської ради як орган опіки та піклування, в якості відповідача, позивач жодним чином не обґрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.

Крім того, позивачем не залучено мати дітей як учасника справи, оскільки розглядом вказаного спору у суді будуть вирішені її права.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Так, відповідно до ч. 1 до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; показаннями свідків, висновками експертів. В даному випадку, зокрема висновком судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа № 3451/05, § 34, від 07.05.2009 року).

У постанові ВС від 16.08.2018 у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається уцивільних справах для формування доказової бази.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Тож, враховуючи наведене, у порушення вимог ч. 5 та ч. 3 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано відповідного клопотання про призначення у справі судово-генетичної/судово-імунологічної експертизи, яка визначає можливість визначення батьківства.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч.3 ст.128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Пунктом 9 вказаної постанови визначено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

У ч.3, 4 статті 128 СК України зазначається, що позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Також, відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини. Отже особа, яка вважає себе батьком, може звернутися до суду з позовом до матері, або чоловіка, з яким в момент зачаття перебувала у шлюбі жінка, про визнання батьківства та виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини у межах строку позовної давності (один рік).

В порушення п.5 ч. З ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача Районної адміністрації по Шевченківському району Запорізької міської ради як орган опіки та піклування та не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини.

Зміст позову є вказівкою позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), однак в позові не вказано якими саме діями відповідач не визнає, порушує чи оспорює його права. Не роз`яснено в чому саме полягає спір між позивачем і відповідачем в цій частині.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI)).

Підпунктом 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2 684 грн.

Зі змісту заяви встановлено, що у ній заявлені дві вимоги немайнового характеру (стосовно кожної дитини).

Позивачем сплачено судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу необхідно надати суду документ, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1 073,60 грн. за другу вимогу немайнового характеру.

Судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Зап.Шевчен/220030101, МФО 899998, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України, Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, призначення - судовий збір.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання необхідних доказів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Районної адміністрації по Шевченківському району Запорізької міської ради як орган опіки та піклування, третя особа Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства щодо малолітньої дитини та внесення змін до актового запису про її народження - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Карабак Л.Г.