Рішення № 112034031, 04.07.2023, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/559/23

провадження №2-а/578/3/23

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

04.07.2023 смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді КОСАР А. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката КОЛОУСОВА Ярослава Петровича

до інспектора Управління патрульної поліції в Сумській області ЯРМОЛЕНКО Юлії Юріївни, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції.

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриттяпровадження посправі

учасники судового провадження:

представник позивача адвокат КОЛОУСОВ Я. П. в режимі відеоконференції

секретар судового засідання ЛИТВИН А. В.

та установив:

У квітні2023року ОСОБА_2 вособі представникаадвоката КОЛОУСОВАЯрослава Петровича/далітакож позивач/ звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управлінняпатрульної поліціїв Сумськійобласті ЯРМОЛЕНКОЮлії Юріївни про скасування постанови, посилаючись на наступні обставини.

Постановою Серія ЕАС№ 6762732 від 01.04.2023 /далі також Постанова/, яку склала інспектор Управління патрульної поліції в Сумській області ЯРМОЛЕНКО Юлія Юріївна, його, ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також КупАП/ з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн за те, що 01.04.2023 06:10:02 м. Суми, Проспект СВОБОДИ,39 водій керував ТЗ AUDI 100 н. з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування 08.10.2022 Зарічним районним судом строком на 1 рік, чим порушив п.2.1 а ПДР керування Т/З особою, позбавленою права керування Т/З, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також КУпАП/. Під час розгляду справи інспектор УПП в Сумській області ЯРМОЛЕНКО Ю. Ю. на прохання ОСОБА_3 не надала доказів, які б свідчили про вчинення вказаного правопорушення. У Постанові Серія ЕАС№ 6762732 від 01.04.2023 відсутня інформація як про здійснення фото або відеозапису, так і про технічний засіб яким би така фото-відео фіксація могла б здійснюватися, що дає законні підстави вважати про відсутність такого доказу

як показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства, зокрема статті 74 Кодексу адміністративного судочинства /далі також КАСУ/, відеозапис з пристрою не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення та не може братися судом до уваги як доказ, одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2023 /ас 6/, головуючим суддею визначено КОСАР Алевтину Іванівну та матеріали передані для розгляду.

Ухвалою судді від 13.04.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката КОЛОУСОВА Ярослава Петровича був залишений без руху /ас. 9-11/.

Після усунення недоліків позивачем, 01.05.2023 відкрито провадження у вищезазначеній справі, за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, справу призначено до розгляду /ас. 14-15/.

З боку відповідача ОСОБА_4 на адресу суду 10.05.2023 надійшов відзив на адміністративний позов позивача /копія відзиву одночасно направлена позивачу та його представнику, ас 31-42/. ОСОБА_4 уважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню з таких підстав. 01.04.2023 вона згідно з розстановкою сил та засобів роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, несла службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в м. Суми. 01.04.2023 близько 06 год. 10 хв в м. Суми на проспекті СВОБОДИ поблизу будинку № 39 в ході патрулювання було виявлено транспортний засіб AUDI 100 державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час перевірки цього транспортного засобу через інформаційно - комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що водій, який в подальшому виявився Позивачем, позбавлений права керування транспортними засобами постановою Зарічного райсуду м. Суми від 27.09.2022 у справі № 591/4325/22, дата набрання законної сили 08.10.2022, чим порушив вимоги п. 2.1. а ПДР. Правопорушення було зафіксовано на службовий відео реєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR (Сертифікат дослідження конструкції відео реєстратора Xiaomi моделі Yi Car DVR та відеозапис додаються). У подальшому ОСОБА_5 було роз`яснено суть правопорушення, зміст п. 2.1.а ПДР; зміст статті 63 Конституції України, статті 268 КУпАП та повідомлено, що справу буде розглянуто на місці вчинення правопорушення. За результатом розгляду правопорушення на Позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. Вона оголосила постанову та вручила її копію Позивачу. Пункт 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» надає право поліцейським зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що підставою зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням Позивача була інформація, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення. Щодо описки в графі 5 Постанови дати рішення Зарічного районного суду м. Сум «08.10.2022» замість вірної «27.09.2022», то ця описка не впливає на суть правопорушення і не є обставиною, що звільняє Позивача від адміністративної відповідальності, що передбачена частиною четвертою статті 126 КУпАП. Фабула оскаржуваної Постанови містить час, місце скоєння, суть і обставини адміністративного правопорушення. Просила у позові відмовити.

Представник позивача 23.05.2023 направив на адресу суду відповідь на відзив /копія відповіді на відзив одночасно направлена відповідачам, ас 51-53/, зі змісту якої випливає, що надані відповідачем докази відеозапису не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Також про недопустимість відеозаписів як доказу вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення свідчить і той факт, що відповідно до оскаржуваної постанови, правопорушення ОСОБА_6 було вчинено близько 06 год. 10 хв 01.04.2023, а відеозаписи надані за період часу з 05:34 по 05:57 год. 01.04.2023, тобто відео зйомка була завершена до вчинення правопорушення.

На засіданні суду представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав.

Відповідачі на засідання суду не прибули, повідомлені належним чином /ас 59-60/. Клопотань та заяв щодо відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно частини першої статті 205 КАСУ, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 01.04.2023 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП.

В оскарженій позивачем постанові Серія ЕАС№ 6762732 від 01.04.2023 зазначено, що ОСОБА_2 01.04.2023 о 06:10:02 м. Суми, Проспект СВОБОДИ,39 керував ТЗ AUDI 100 н. з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування 08.10.2022 Зарічним районним судом строком на 1 рік, чим порушив п.2.1 а ПДР керування Т/З особою, позбавленою права керування Т/З, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 126 КУпАП. Поліцейський прийняв по справі рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн /ас 5/.

Оскаржувальна постанова про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕАС № 6762732 була винесена 01.04.2023 інспектором Управління патрульної поліції в Сумській області старшим лейтенантом поліції ЯРМОЛЕНКО Юлією Юріївною.

Зі змісту статті 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків /стаття 10 КУпАП/.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності /стаття 7 КУпАП/.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАСУ, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Згідно частиною другою статті 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтями 124-1 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, в оскаржуваній постанові зазначено поліцейським, що ОСОБА_7 керував ТЗ AUDI 100 н. з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування Т/З строком на 1 рік за рішенням суду, чим порушив п.2.1 а ПДР.

Даний пункт 2.1. ПДР «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів»,містить в собі застереження (2.1.а), що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Адміністративним правопорушенням відповідно до диспозиції частини четвертої статті 126 КУпАП єкерування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є такою, що підлягає скасуванню. Більш того, наголошував на тому, що інспектором при документуванні правопорушення не було встановлено точного часу події.

Статтею 40 Закону № 580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Так, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Окремо необхідно наголосити, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

До того ж, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018.

Так, оскаржувана постанова, Серія ЕАС № 6762732 від 01.04.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, передбаченої частиною четвертою статті 126 КУпАП /ас 5/ не містить жодного посилання на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, в ній відсутні посилання на будь-який доказ, який здійснює фіксацію такого порушення. Пункт 7 постанови (до постанови додаються ) не містить жодного посилання.

Отже, оскаржувана постанова не містить посилання на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, що спростовує доводи про дотримання відповідачем встановлених частиною третьою статті 283 КУпАП вимог до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Отже, сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Не надання належного доказу стосовно вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, що стало підставою для складання оскаржуваної постанови, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а тому недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що належних та допустимих доказів, на підставі яких можливо достовірно встановити порушення позивачем ПДР, відповідачем суду всупереч вимогам закону не надано. Доводи позивача не спростовані.

Згідно з частиною першою статті 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням статті 70 КАСУ, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини першої статті 90 КАСУ, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно статті 242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за частиною четвертою статті 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

За клопотанням сторони позивача суд залучив до участі у справі у якості співвідповідача орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення. Зазначене узгоджується з правовою позиціює, яка викладена у постанові ВС/КАС у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020. В зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адмінстягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у стст. 222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАСУ, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі за №724/716/16-а. Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь коштів, понесених при подачі позову у розмірі 536,80 гривень.

Так, відповідно до частини другої статті 132 КАСУ, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі.

Розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (провадження №11-1287апп18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду /частина п`ята статті 242 КАСУ/.

Згідно з частиною першою статті 139 КАСУ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 536,80 гривень, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією /ас 7/.

Таким чином, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Управління патрульноїполіції вСумській областіДепартаменту патрульноїполіції за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 536,80 грн на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77,90,205,241-246,255,268,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката КОЛОУСОВА Ярослава Петровича до інспектора Управління патрульної поліції в Сумській області ЯРМОЛЕНКО Юлії Юріївни, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриттяпровадження посправізадовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, Серія ЕАС № 6762732 від 01.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції на користь на користь ОСОБА_1 536,80 /п`ятсот тридцять шість / грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини четвертої статті 286 КАСУ рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат КОЛОУСОВ Ярослав Петрович, адреса: вулиця ЯРОСЛАВА МУДРОГО, будинок 71, офіс201.

Відповідач: інспектор Управління патрульної поліції в Сумській області ЯРМОЛЕНКО Юлія Юріївна, місцезнаходження: вулиця БІЛОПІЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ, 18/1, м. Суми, 40009.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вулиця БІЛОПІЛЬСЬКИЙ ШЛЯХ, 18/1, м. Суми, 40009; ЄДРПОУ:40108646.

Суддя А. І . КОСАР