Рішення № 112031533, 26.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ №640/10622/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

Костенка Д.А. (головуючий), Мамедової Ю.Т., Чудак Л.М.,

при секретарі судового засідання Барміній Г.Ю.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представників (самопредставників):

позивача - адвоката Куца І.В.,

відповідача - Кабінету Міністрів України - Бєльського-Панасюка О.О.,

третьої особи - Марченко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції містобудування України (далі - ДІМ), Кабінету Міністрів України, Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство розвитку громад та територій України, про визнання протиправними та скасування розпорядження, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в и р і ш и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року №187-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної інспекції містобудування України";

- визнати протиправним та скасувати наказ ДІМ №14-ОС від 23.03.2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", зі змінами від 31.03.2021 року;

- поновити позивача на посаді Голови ДІАМ або рівнозначній посаді в ДІАМ (ЄДРПОУ 44245840);

- стягнути з ДІАМ на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 236839,20 гривень.

Підстави позову: неправомірність звільнення позивача із займаної посади Голови ДІМ, оскільки має місце реорганізація, а не ліквідація установи, в якій працював позивач; робото-давцем не було запропоновано іншої рівнозначної посади; звільнення з посади відбулось не уповноваженою на те особою.

Кабінетом Міністрів України подано відзив, в якому останній просить відмовити в позові з тих підстав, що оскаржуване розпорядження було прийнято у відповідності до повноважень закріплених у чинних законодавчих актах, та було прийнято у зв`язку з ліквідацією органу в якому працював позивача, а не реорганізацією, як зазначає останній. Крім того, звільнення позивача з займаної посади не суперечить нормам Закону України «Про державну службу», а процедура звільнення у даній ситуації чітко регламентована приписами вказаного закону.

ДІМ подано відзив, в якому останній просить відмовити в позові з тих підстав, що ОСОБА_2 на день підписання спірного наказу ДІМ від 23.03.2021 № 14-ОС про звільнення позивача був посадовою особою, а саме займав посаду першого заступника Голови ДІМ, та мав правові підстави, як голова комісії з ліквідації ДІМ, приймати рішення (підписувати наказ). Крім того, зазначив, що було позивача було звільнено з займаної посади у зв`язку, саме з ліквідацією, з дотриманням усіх норм передбачених законодавством.

Позивачем подав відповіді на відзиви відповідачів, в яких останній підтримав викладені у позові аргументи та доводи та просив задовольнити позовні вимоги, з огляду на те, що у спірних правовідносинах має місце саме реорганізація Державної інспекції містобудування України, а не її ліквідація.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 №1508 і №1509 ОСОБА_2 було призначено на посаду першого заступника Голови ДІМ та, у зв`язку із відстороненням Голови ДІМ ОСОБА_1 від виконання повноважень за посадою покладено тимчасово виконання повноважень Голови ДІМ.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю" ліквідовано ДІМ та утворено ліквідаційну комісію та затверджено головою ОСОБА_2 .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 №187-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної інспекції містобудування України" позивача було звільнено з посади Голови ДІМ у зв`язку з ліквідацією ДІМ (п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу").

На підставі даного розпорядження Голова комісії з ліквідації ДІМ ОСОБА_2 видав наказ №14-ОС від 23.03.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Спірні правовідносини стосуються правомірності звільнення позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», керівник центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (надалі - Закон №889) визначено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є ліквідація державного органу.

Як встановлено судом, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю» ліквідовано ДІМ та утворено ліквідаційну комісію.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю», серед іншого:

- утворено ДІАМ як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

- затверджено Положення про ДІАМ, що додається;

- установлено, що забезпечення діяльності ДІАМ та заходи, пов`язані з ліквідацією Державної архітектурно-будівельної інспекції, у 2021р. здійснюються в межах видатків, передбачених ДІМ та Державній сервісній службі містобудування;

- визначено ДІАМ суб`єктом управління індивідуально визначеного майна ДІМ та Державної сервісної служби містобудування, Державної архітектурно-будівельної інспекції, які ліквідовуються.

20.05.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію ДІАМ, а 19.08.2021 - запис про припинення ДІМ.

Суд зазначає, що ні постанова Кабінету Міністрів України, а ні Положення про ДІАМ не визначають правонаступництва нею прав та обов`язків ДІМ.

Посилання заявника на обставини управління ДІАМ індивідуально визначеним майном ДІМ не свідчать про наявність факту правонаступництва, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу звільнення позивача з публічної служби і не стосуються майна ДІМ.

Аналогічність (ідентичність) окремих функцій та завдань новоствореного центрального органу виконавчої влади і припиненого не є підставою для висновку про правонаступництво всіх прав, оскільки спір не стосується реалізації суб`єктом владних повноважень у відповідній сфері.

Враховуючи ліквідацію ДІАМ, звільнення позивача з підстав, передбачених п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону №889, є правірним.

Суд відхиляє твердження позивача про недотримання процедури прийняття оскаржуваного розпорядження, передбаченої Порядком № 298, з таких підстав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" визначено що Прем`єр міністр України спрямовує, координує та контролює діяльність членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради мін стрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, дає з цією метою доручення, обов`язкові до виконання зазначеними органами та посадовими особами.

Згідно з п. 7 розділу 5 витягу з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 3 (т. 1, а.с. 63) відповідно до ст. 87 Закону міністрам було доручено вносити до Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо звільнення державних службовців, які обіймають посади категорії "А", на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої зазначеної статті з урахуванням визначеного законом строку попередження про наступне звільнення.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" керівник центрального органу виконавчої влади звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України або міністра, який спрямовує та координує діяльність такого органу.

Отже, законодавцем передбачено, що ініціювання питання щодо звільнення з посади керівника центрального органу виконавчої влади може здійснюватись або Прем`єр-міністром України або міністром, який спрямовує та координує діяльність такого органу.

З огляду на вказане, у суду відсутні підстави вважати що пропозиція, внесена Міністром розвитку громад та територій України О.Чернишовим про звільнення позивача з посади, не могла розглядатись Урядом, за відсутності відповідного подання Прем`єр-міністра України.

Оцінюючи правомірність прийняття наказів ДІМ від 23 березня 2021 року № 14-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » та від 31 березня 2021 року № 18-ОС «Про внесення змін до наказу ДІМ від 23.03.2021 № 14-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 », суд зазначає, що вказані рішення прийняті на підставі оспорюваного розпорядження.

Звільненню позивача передувало відповідно до ч. 3 ст. 87 Закону №889 попередження про наступне звільнення від 11.02.2021 (т. 1, а.с. 68).

На підставі п. 15 Порядку розгляду питань, пов`язаних з підготовкою і внесенням подань щодо осіб, призначення на посаду та звільнення з посади яких здійснюється Верховною Радою України, Президентом України або Кабінетом Міністрів України чи погоджується з Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №298, та ст. 87 Закону №889 головою комісії з ліквідації ДІМ ОСОБА_2 23.03.2021 видано наказ ДІМ № 14-ОС, яким:

- оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 №187 про звіль-нення ОСОБА_1 з посади Голови ДІМ;

- визначено дату припинення роботи ОСОБА_1 на посаді Голови ДІМ 23.03.2021;

- наказано виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток.

З огляду на перебування позивача на лікуванні листом ДІМ від 23.03.2021 №599/101/13-21 на його поштову адресу направлено копію спірного наказу і повідомлення про необхідність прибуття та отримання трудової книжки.

На підставі листка непрацездатності серії АДЯ№ 111109, виданим комунальним некомерційним підприємством "Ірпінський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" Ірпінської міської ради Київської області та згідно з ч. 5 ст. 87 Закону №889 заступником голови комісії з ліквідації Яцурою А.Л. видано наказ ДІМ від 31.03.2021 №18-ОС про внесення змін до наказу ДІМ від 23.03.2021 №14-ОС, зокрема:

- дату припинення роботи ОСОБА_1 змінено із 23 березня на 31 березня;

- змінено кількість днів невикористаної відпустки, за які слід виплатити компенсацію;

- доручено фінансовому управлінню здійснити повний розрахунок із ОСОБА_1 протягом семи днів з дня його звільнення.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що накази ДІМ від 23.03.2021 №14-ОС та від 31.03.2021 №18-ОС прийняті у межах повноважень, на підставі норм Конституції та законів України та у спосіб, визначений вимогами чинного законодавства.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що йому мали запропонувати іншу роботу, оскільки його звільнено із займаної посади на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону №889.

Інших суттєвих і аргументованих доводів та доказів порушення відповідачами вимог законодавства і прав позивача при винесенні оскаржуваних рішень позивачем не надано, а судом таких не встановлено.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову і відсутність для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Д.А. Костенко

Судді: Ю.Т. Мамедова

О.М. Чудак