Рішення № 112031511, 14.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/31001/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г»до треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаМіністерства юстиції України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання протиправним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г» (далі - позивач, ОСББ «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 4014/5 від 18.11.2020 про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г».

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСББ «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г» зазначає, що Міністерство юстиції України прийняло рішення у формі наказу № 4014/5 від 18.11.2020 про задоволення скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.10.2020, яким скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г», а також тимчасово заблоковано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Маковеєвій Олені Вікторівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) місяць; відповідно до п. 5 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: подання скарги особою, яка не має на це повноважень та закінчення встановленого законом строку подачі скарги; з тексту наказу вбачається, що оскаржувана реєстраційна дія проведена 05.06.2019, а скарга подана 13.10.2020, тобто з пропуском встановленого строку більше ніж на рік; крім того, заявники не є мешканцями будинку, їх право ніяким чином не порушується, вони ніякого відношення до об`єднання співвласників будинку не мають, а отже Мінюст не міг розглядати їх звернення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

18.12.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/31001/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

27.01.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України, зокрема, розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові для виконання рішення, передбачені цим Законом; постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, пунктом 9 якого зазначено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню; позивач не надав доказів, які б підтверджували, що скаржники дізналися або могли дізнатися про порушення своїх прав раніше дати, повідомленої ними у скарзі; позивач не надав доказів, які б підтверджували, що скаржники дізналися або могли дізнатися про порушення своїх прав раніше дати, повідомленої ними у скарзі, а тому відповідачем не було порушено п. 5 Порядку № 1128 та положень ч. 3 ст. 34 Закону; скаржниками до скарги було додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої скаржники є власниками квартир № 1794, 1797, 1773, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому право власності скаржників є підтвердженим фактом.

05.01.2021 та 28.01.2021 до канцелярії Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли заяви про залучення до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .

14.04.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, де позивачем зазначено, що відповідач не спростував у своєму відзиві заявлених позовних вимог; у відзиві не вказано на підставі чого скаржникам було поновлено строк на оскарження дій реєстратора, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приймали участь у зборах, голосували за прийняті рішення і не могли не знати, що в подальшому наслідки зборів з результатами голосування буде передано реєстратору; у відзиві відповідач лише констатує наявність відповідних даних у реєстрі і ніяким чином не коментує інші дані, зокрема невідповідність даних реєстру і даних сертифікату на будинок.

29.04.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

24.06.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, у яких останнім зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду; рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, а тому відповідний строк на звернення зі скаргою не був пропущений; наслідком незаконної реєстрації нової редакції Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» від 15.05.2019 № 2-19, стало позбавлення скаржників права на одержання в установленому порядку інформації про прийняті на загальних зборах ОСББ рішеннях особисто під підпис або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом; при розгляді скарги встановлено, що було порушено право скаржників щодо вільного користування спільним майном багатоквартирного будинку; відповідачем цілком мотивовано зроблені висновки про те, що подані на реєстрацію документи були оформлені без дотримання вимог законодавства як у частині уповноваження зборами певних осіб на підписання поданого на реєстрацію протоколу та статуту ОСББ у новій редакції, так і відносно обставин, які взагалі унеможливлювали б проведення цієї реєстраційної дії в день звернення.

Окрім того, представником ОСОБА_2 заявлено вимогу про стягнення судових витрат у справі - витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 100,00 грн. з позивача на користь ОСОБА_2

24.06.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, у яких останнім зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду; рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, а тому відповідний строк на звернення зі скаргою не був пропущений; наслідком незаконної реєстрації нової редакції Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» від 15.05.2019 № 2-19, стало позбавлення скаржників права на одержання в установленому порядку інформації про прийняті на загальних зборах ОСББ рішеннях особисто під підпис або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом; при розгляді скарги встановлено, що було порушено право скаржників щодо вільного користування спільним майном багатоквартирного будинку; відповідачем цілком мотивовано зроблені висновки про те, що подані на реєстрацію документи були оформлені без дотримання вимог законодавства як у частині уповноваження зборами певних осіб на підписання поданого на реєстрацію протоколу та статуту ОСББ у новій редакції, так і відносно обставин, які взагалі унеможливлювали б проведення цієї реєстраційної дії в день звернення.

Окрім того, представником ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення судових витрат у справі - витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 100,00 грн. з позивача на користь ОСОБА_1

24.06.2021 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, у яких останнім зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Свою позицію обґрунтовує тим, що наслідком незаконної реєстрації нової редакції Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» від 15.05.2019 № 2-19, стало позбавлення скаржників права на одержання в установленому порядку інформації про прийняті на загальних зборах ОСББ рішеннях особисто під підпис або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом; при розгляді скарги встановлено, що було порушено право скаржників щодо вільного користування спільним майном багатоквартирного будинку; відповідачем цілком мотивовано зроблені висновки про те, що подані на реєстрацію документи були оформлені без дотримання вимог законодавства як у частині уповноваження зборами певних осіб на підписання поданого на реєстрацію протоколу та статуту ОСББ у новій редакції, так і відносно обставин, які взагалі унеможливлювали б проведення цієї реєстраційної дії в день звернення.

Окрім того, представником ОСОБА_3 заявлено вимогу про стягнення судових витрат у справі - витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 100,00 грн. з позивача на користь ОСОБА_2 .

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-Г» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 29.07.2013 за № 1 073 102 0000 024880.

04.06.2019 Маковеєвою О.В. , як державним реєстратором, було проведено реєстраційну дію «Державна реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи» щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-Г».

Відповідно до зазначеної реєстраційної дії, приватним нотаріусом Маковеєвою О.В. було зареєстровано нову редакцію статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-Г».

До Міністерства юстиції України надійшла скарга адвоката Лісовського А.А. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.10.2020, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.10.2020 за № 30137-33-20, на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-Г».

Висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.10.2020, рекомендовано колективну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.10.2020 задовольнити повністю. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» (ідентифікаційний код юридичної особи 38855291). Тимчасово блокувати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Маковеєвій Олені Вікторівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 місяць.

На підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.10.2020, Міністерством юстиції України було прийнято наказ від 18.11.2020 № 4014/5 «Про задоволення скарги», відповідно до якого: 1. Колективну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.10.2020 задоволено повністю. 2. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» (ідентифікаційний код юридичної особи 38855291). 3. Тимчасово блоковано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Маковеєвій Олені Вікторівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) місяць. 4. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству. 5. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Листом за вих. № 843/33.2.1/36-20 від 19.11.2020 Міністерство юстиції України надіслало до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2020 № 4014/5 для виконання.

Листом за вих. № 975/33.2.1/33-20 від 26.11.2020 Міністерство юстиції України надіслало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСББ «Червонозоряний, 4-Г», приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Маковеєвій О. наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2020 № 4014/5.

Вважаючи наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2020 № 4014/5 «Про задоволення скарги» протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд враховує, що у постановах від 12.06.2019 у справі № 821/1490/17 та від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у справах про оскарження наказів Мін`юсту, прийнятих за наслідком розгляду скарг на реєстраційні дії державного реєстратора, адміністративні суди, у першу чергу, перевіряють правомірність дій Мін`юсту під час розгляду скарги на рішення та дії державного реєстратора. При цьому, оцінку діям державного реєстратора може бути надано судами цивільної або господарської юрисдикцій у справах за позовами осіб, яких стосуються відповідні реєстраційні дії.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

За приписами ч. 2 ст. 34 Закону № 755-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора; 2) на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Як зазначено у ч. 3 ст. 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Частиною 4 ст. 34 Закону № 755-IV унормовано, що днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Вимоги до скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора встановлені у ч. 5 ст. 34 Закону № 755-IV, відповідно до якої скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону № 755-IV за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

У разі якщо за результатом розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.

Частиною 7 ст. 34 Закону № 755-IV передбачено, що рішення, передбачені підпунктами «а»-«в» пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження рішень, передбачених підпунктами «г» та «ґ» пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «е» та «є» пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб`єкта державної реєстрації.

За приписами ч. 8 ст. 34 Закону № 755-IV Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи; 3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; 5) є рішення цього органу з такого самого питання; 6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 34 Закону № 755-IV Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або дотримання строку подання, вирішуються Міністерством юстиції України та його територіальними органами на етапі підготовки скарги до розгляду. Відповідно, рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав невідповідності поданої скарги щодо її оформлення вимогам закону та/або дотримання строку подання, Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймає саме на підготовчій стадії до розгляду скарги по суті.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 15.08.2019 у справі № 826/14164/17 та від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а.

При цьому, однією з підстав для відмови у задоволені скарги є закінчення встановленого законом строку подачі скарги. Водночас, для з`ясування дати, з якої розпочинається відлік, необхідно досліджувати об`єктивні та суб`єктивні фактори, які сприяють реалізації особою зазначеного права. Якщо закінчився встановлений законом строк подачі скарги Мін`юст та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 06.07.2018 у справі № 826/3442/17 та від 08.12.2021 у справі № 420/3933/20.

Процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 (далі - Порядок № 1128).

За приписами п. 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Пунктами 5, 6 Порядку № 1128 встановлено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації у строк, визначений абзацом першим цього пункту, також на предмет пересилання її за належністю Мін`юсту чи іншому територіальному органу.

Якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Пунктом 10 Порядку № 1128 передбачено, що для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.

За приписами п.п. 11, 12 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Копії скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів надаються особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку (крім скаржника), в день розгляду Мін`юстом чи відповідним територіальним органом скарги у сфері державної реєстрації колегіально.

За відповідним клопотанням осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, колегія відкладає розгляд скарги у сфері державної реєстрації на не більше ніж одну годину для забезпечення можливості ознайомлення таких осіб з відповідною скаргою та доданих до неї документів. Особи, визначені в абзаці першому цього пункту, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

У разі повідомлення особами, що беруть участь у розгляді скарги у сфері державної реєстрації колегіально, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Відповідно до п. 2 розділу 1 Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.01.2020 № 71/5 (далі - Положення про колегію) Колегія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснює колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфери державної реєстрації).

Відповідно до пп. 1, 4, 10 розділу III Положення про колегію формою роботи Колегії є засідання. Дата, час і місце проведення засідання Колегії визначаються Мін`юстом чи відповідним територіальним органом. Персональний склад членів Колегії, що беруть участь у відповідному засіданні, визначається з головою Колегії.

Розгляд Колегією скарги у сферах державної реєстрації здійснюється а такій послідовності: 1) доповідь посадової особи Мін`юсту чи відповідного територіального органу по суті скарги у сферах державної реєстрації, відповіді на питання Колегії; 2) надання усних пояснень особами, запрошеними для розгляду відповідної скарги у сферах державної реєстрації колегіально; 3) обговорення Колегією скарги у сферах державної реєстрації; 4) винесення співголовою Колегії на голосування проекту рішення за результатом колегіального розгляду скарги у сферах державної реєстрації; 5) голосування Колегією за результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації.

За результатом розгляду скарги у сферах державної реєстрації Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини від персонального складу Колегії, визначеного відповідно до пункту 1 цього розділу. У разі рівного розподілу голосів голос співголови Колегії є вирішальним.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що при прийнятті висновку Колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі, обґрунтованість заперечень. За наслідками такої перевірки Колегія повинна об`єктивно встановити, чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2020 до Міністерства юстиції України надійшла скарга адвоката Лісовського А.А. в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.10.2020, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.10.2020 за № 30137-33-20, на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», вчинену державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-Г».

Скаргу обґрунтовано тим, що скаржники є співвласниками квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначено у скарзі, права скаржників порушуються тим, що нотаріусом О.В. Маковеєвою неправомірно було зареєстровано нову редакцію статуту ОСББ, положення якого незаконно встановлюють для них як власників квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 обов`язки та відповідальність, щодо чого вони заперечують.

Наслідком незаконної реєстрації нової редакції Статуту, затвердженого протоколом Загальних зборів ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» від 15.05.2019 № 2-19 (далі - Статут), який не відповідає статті 7 та п. 10 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», якою визначено, що статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2003 № 141, є позбавлення Скаржників права на одержання в установленому порядку інформації про прийняті на Загальних зборах ОСББ рішеннях особисто під підпис, або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом.

Крім того, було порушено право скаржників щодо вільного користування спільним майном багатоквартирного будинку, так як абз. 8 п. 4.3 Статуту, який не відповідає п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», містить положення щодо права правління приймати рішення про затвердження правил внутрішньої безпеки багатоквартирного будинку та порядку допуску співвласників та сторонніх осіб на прибудинкову територію та до внутрішніх приміщень багатоквартирного будинку.

Також у скарзі зазначено, що при проведенні реєстраційних дій державний реєстратор не перевірила документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів та або відмови у державній реєстрації.

Висновком Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.10.2020, рекомендовано колективну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.10.2020 задовольнити повністю. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» (ідентифікаційний код юридичної особи 38855291). Тимчасово блокувати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Маковеєвій Олені Вікторівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 місяць.

На підставі Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.10.2020, Міністерством юстиції України було прийнято наказ від 18.11.2020 № 4014/5 «Про задоволення скарги», відповідно до якого: 1. Колективну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 13.10.2020 задоволено повністю. 2. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію від 05.06.2019 № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», проведену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковеєвою Оленою Вікторівною щодо ОСББ «Червонозоряний, 4-Г» (ідентифікаційний код юридичної особи 38855291). 3. Тимчасово блоковано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Маковеєвій Олені Вікторівні доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) місяць. 4. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству. 5. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

В рамках даної справи судом підлягає дослідженню питання виключно щодо дотримання відповідачем при розгляді скарги, а також прийняття за результатами її розгляду відповідного рішення, вимог Закону № 755-IV та Порядку № 1128.

В даному випадку суд має з`ясувати, чи були дії Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи було їх рішення прийняте на законних підставах.

Згідно з доводами позивача, порушення процедури прийняття відповідачем оскаржуваного наказу полягає в тому, що відповідач належним чином не перевірив дотримання скаржниками строків звернення з відповідною скаргою.

З даного приводу суд зазначає, що із матеріалів справи вбачається, що 07.09.2020 та 13.10.2020 скаржниками було отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г», з якого стало відомо про те, що 05.06.2019 приватним нотаріусом Маковеєвою О.В. було проведено реєстраційну дію за № 10731050001024880 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи».

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 13.10.2020 до Міністерства юстиції України скаржниками було подано скаргу на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором.

Як зазначалося вище, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Таким чином,судом встановлено, що реєстраційна дія дійсно була вчинена 05.06.2019 приватним нотаріусом Маковеєвою О.В.

Разом з тим, про порушення свої прав скаржники дізналися лише 07.09.2020 та 13.10.2020. Вказані обставини не спростовуються позивачем, доказів протилежного до суду не надано.

Зважаючи на те, що скаржники про порушення своїх прав дізналися лише 07.09.2020 та 13.10.2020, що жодним чином не спростовується позивачем та доказів протилежного матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення та безпідставність доводів позивача щодо порушення скаржниками строків звернення зі скаргою.

Що стосується тверджень позивача про те, що скаржники не є мешканцями будинку, їх право ніяким чином не порушується, вони ніякого відношення до об`єднання співвласників будинку не мають, а, отже, Мін`юст не міг розглядати їх звернення, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, при поданні до Міністерства юстиції України скарги на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором, у додатках до неї були додані інформаційні довідки з ДРРП на підтвердження права власності скаржника-1, скаржника-2 та скаржника-3.

Відповідно до інформаційної довідки № 227893868 від 13.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником частини квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до інформаційної довідки № 227867177 від 13.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до інформаційної довідки № 227909577 від 13.10.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 до 04.08.2020 (тобто станом на час проведення приватним нотаріусом Маковеєвою О.В. реєстраційної дії за № 10731050001024880) була власником квартири АДРЕСА_4 .

Отже, матеріалами справи підтверджено, що станом на дату вчинення спірної реєстраційної дії приватним нотаріусом Маковеєвою О.В., скаржники були власниками квартир № 1794, 1797, АДРЕСА_4 , тобто твердження позивача про те, що вони не мають жодного відношення до об`єднання співвласників будинку та Мін`юст не міг розглядати їх звернення, не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що під час розгляду скарги відповідачем додержано процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а тому виданий на підставі вказаного висновку наказ є правомірним та скасуванню не підлягає.

Системний аналіз наведених норм права та фактичних обставин справи дає підстави вважати, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Судом не встановлено жодних порушень допущених відповідачем під час розгляду скарги та складення висновку і прийняття наказу. Позивачем не було наведено достатніх та належних доказів протиправності дій відповідача. Судом зауважується, що незгода позивача з прийнятим відповідачем наказом не може свідчити про його протиправність.

З урахуванням викладеного, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Стосовно вимог третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із приписами ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвокату за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини при розгляді справ «Баришевський проти України» від 26.02.2015, «Двойних проти України» від 12.10.2006, «Меріт проти України» від 30.03.2004 зазначав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

За результатами аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд доходить висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу представником останнього надано до суду копії наступних документів: Договору про надання професійної правничої допомоги № 39-2/РЕ-AL2020 від 11.11.2020, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ФІДЕЛІУМ»; додаткового договору № 1/1 від 12.01.2021 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 39-2/РЕ-AL2020 від 11.11.2020; Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 15.06.2021; детального опису робіт (наданих послуг) від 16.06.2021.

На підтвердження понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу представником останнього надано до суду копії наступних документів: Договору про надання професійної правничої допомоги № 45/РЕ-AL/2020 від 18.11.2020, укладеного між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «ФІДЕЛІУМ»; додаткового договору № 2 від 12.01.2021 до Договору про надання професійної правничої допомоги № 45/РЕ-AL/2020 від 18.11.2020; Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 15.06.2021; детального опису робіт (наданих послуг) від 16.06.2021; копії ордеру на надання правової (правничої) допомоги серії АО № 1031904.

На підтвердження понесення ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу представником останньої надано до суду копії наступних документів: Договору про надання професійної правничої допомоги № 01-1/РЕ-AL/2021 від 12.01.2021, укладеного між ОСОБА_3 та Адвокатським об`єднанням «ФІДЕЛІУМ»; Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 15.06.2021; детального опису робіт (наданих послуг) від 16.06.2021.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2022 у справі № 340/323/21 вказав, що розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 440/7120/20, від 19.05.2022 у справі № 440/4186/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені третіми особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на юридичні послуги у розмірі 8 100,00 грн. кожним, не підтверджені належними доказами, що унеможливлює здійснення оцінки співмірності наданих послуг зі складністю справи, відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні стягнення витрат на професійну правничу допомогу на користь третіх осіб.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-Г» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К.С. Пащенко