Рішення № 112031507, 14.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/7308/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Міністерства оборони України (надалі - Відповідач, МОУ), у якій просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення комісії МОУ з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасниками бойових дій, учасниками війни та спірних питань щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби, викладеним у пункті 14 Протоколу № 12 від 16.09.2021 року, про відмову у наданні статусу учасника бойових дій у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України '"Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту";

2. зобов`язати комісію МОУ з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасниками бойових дій, учасниками війни та спірних питань щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що Відповідачем протиправно відмовлено у наданні позивачу статусу учасника бойових з підстав відсутності будь-яких підтверджень перебування позивача на території Республіки Афганістан та безпосередньої участі у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ. Позивач зазначає, що військова частина № НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), де проходив військову службу позивач, знаходилась на території аеродрому Кокайти (територіально розташований 45 км від м. Термез на території Республіки Узбекистан). В той же час, Комісією невірно і безпідставно ототожнено місце дислокації військової частини № НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), яким у період часу з 08 квітня по 14 липня 1984 року дійсно був аеродром Кокайти на території Республіки Узбекистан, з місцем безпосереднього виконання полком бойових завдань, яким у зазначений період часу була територія Республіки Афганістан.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2022 відкрито провадження у справі.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ОСОБА_1 17.08.2021 через ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся із заявою до комісії Міністерства оборони України про надання учасника бойових дій за участь у бойових діях на території Республіки Афганістан у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

До заяви позивачем додано копію паспорта, копію військового квитка, архівну довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 02.03.2021 року № 5/114280, архівну довідку Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Казахстан від 16.04.2021 року № 42/792.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасниками бойових дій, учасниками війни та спірних питань щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби, викладеним у пункті 14 Протоколу № 12 від 16.09.2021, Позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

Підставою для прийняття рішення у наданні Позивачу статусу учасника бойових дій Комісією МОУ зазначено відсутність підтверджень перебування Позивача на території Республіки Афганістан та безпосередньої участі у бойових діях чи забезпечення бойової діяльності військ, оскільки військова частина № НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), де проходив військову службу Позивач, знаходилась на території аеродрому Кокайти (територіально розташований 45 км від м. Термез на території Республіки Узбекистан).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач і звернувся з даним позовом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII).

Згідно з ст. 1 Закону № 3551-XII він спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63 затверджено Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, і періодів бойових дій на їх території. Так серед вказаного переліку країн і періодів бойових дій зазначений Афганістан, квітень 1978 року - грудень 1989 року.

Наказом Міністерства оборони України № 122 від 16.04.2020 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (Положення № 122) та Інструкцію про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості (Інструкція № 122).

Відповідно до зазначеного Положення № 122:

- Комісії створюються, зокрема, у Міністерстві оборони України - з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (пункт 1);

- на Комісію Міноборони покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій, зокрема, відповідно до пунктів 1 - 5, 7 - 18 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (пункт 6);

- Комісії зобов`язані приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій, учасниками війни відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; розглядати заяви та інші документи в місячний строк з дня їх отримання; доводити рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, до відома громадянина в письмовій формі, а також роз`яснювати порядок його оскарження (пункт 12);

- крім документів, зазначених у пунктах 13 - 14 цього Положення, підставами для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни можуть бути документи та інші архівні матеріали (пункт 15);

- рішення Комісії оформлюється протоколом (пункт 20).

Відповідно до наявних в матеріалах справи архівних довідок Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації від 02.03.2021 року № 5/114280 та Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Казахстан від 16.04.2021 року № 42/792, вбачається, що Позивач у період з травня 1983 року по червень 1985 року проходив строкову військову службу в Радянській Армії колишнього Союзу РСР, спочатку у військовій частині № НОМЕР_2 , а у подальшому у військовій частини № НОМЕР_1 , де в період з 03.11.1983 року по 15.06.1985 року на посаді авіаційного механіка проходив службу у званні рядовий.

Згідно архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Республіки Казахстан від 16.04.2021 року № 42/792 Військова частина № НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) 07.04.1984 у відповідності до директиви ГШ ВПС № 125/02260 від 13.11.1983 полк розпочав передислокацію на аеродром Кокайти (територіально розташований 45 км від м. Термез на території Республіки Узбекистан). Починаючи з 08 квітня по 14 липня 1984 року полк безпосередньо приступив до виконання спеціального завдання по наданню інтернаціональної допомоги Демократичній Республіці Афганістан. До особового складу полку входив, посеред інших, рядовий ОСОБА_1 . У подальшому, 14.07.1984 полк приступив до перебазування на аеродром Миколаївка (територіально розташований 37 км від м. Находка на території Російської Федерації).

З огляду на викладені обставини суд вважає, що у період часу з 08 квітня по 14 липня 1984 року військова частина № НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), до особового складу якої входив Позивач, безпосередньо виконувала спеціальне завдання по наданню інтернаціональної допомоги Демократичній Республіці Афганістан.

За таких обставин, комісією Міністерства оборони України безпідставно прийнято рішення про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

За наведених обставин позовній вимоги підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 922,40 грн., який підлягає стягненню на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасниками бойових дій, учасниками війни та спірних питань щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби, викладеним у пункті 14 Протоколу № 12 від 16.09.2021 року, про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України '"Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

3. Зобов`язати комісію Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначення учасниками бойових дій, учасниками війни та спірних питань щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) статусу учасника бойових дій у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту".

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 922,40 (дев`ятсот двадцять дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук