Рішення № 112031120, 14.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2022 року м. Київ № 640/6376/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Київ" до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Київ" (далі - Позивач, ТОВ "Вертикаль Київ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач, ДФС України), у якій просить суд визнати протиправними дії щодо затвердження коригування Плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків у листопаді 2018 року, в частині, що стосується коригування та включення до його переліку платників податків, які підлягають плановій перевірці Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль Київ" (код ЄДРПОУ 39942463) в листопаді 2018 року.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно включено ТОВ "Вертикаль Київ" до плану-графіка документальних планових перевірок на 2018 рік у листопаді 2018 року, що є порушенням приписів п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2019 відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Відповідач у відзиві на позов заперечував щодо позову у цілому, зазначаючи, що Позивача включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом проведення його коригування у листопаді 2018 року, відповідно до вимог Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524.

Третьою особою пояснень щодо позовних вимог не подано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2022 замінено відповідача Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) на його правонаступника Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Державною фіскальною службою України у листопаді 2018 року здійснено коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом включення до нього ТОВ "Вертикаль Київ".

Листом № 35412/7/99-99-14-03-04-17 від 14.11.2018 ДФС України повідомило ГУ ДФС у м. Києві, що ТОВ "Вертикаль Київ" включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік шляхом проведення його коригування у листопаді місяці.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Частина 1 ст. 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства як справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

В п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 цього ж Кодексу закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас, відповідно до зазначених норм, право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, порушення таких прав має бути спричинене саме тим рішенням суб`єкта владних повноважень (нормативного-правового акта або індивідуального акта чи окремих їх положень), що оскаржуються позивачем до адміністративного суду.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Нормативно-правовий акт визначається у п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України як акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно ж із визначенням, наведеним у п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

З огляду на викладене вище, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

У Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Верховний Суд України у своїй постанові від 10.04.2012 в справі №21-1115во10 зазначає наступне: "суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням".

Відповідно до пункту 5 Рішення Конституційного Суду України №9-рп/2008 від 22.04.2008 у справі №1-10/2008, при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, коригування плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке у даному провадженні просить скасувати позивач, не створює безпосередньо для позивача правових наслідків - не наділяє новими правами, не впливає на інтереси, не встановлює нових (порівняно з часом до винесення оскаржуваного рішення) обов`язки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі № 640/593/19.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДФС у м. Києві № 17032 від 19.11.2018 вирішено провести документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Вертикаль Київ" з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.04.2017 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.04.2017 по 30.09.2018.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 640/3692/19, яке набрало законної сили 07.04.2020, позов ТОВ "Вертикаль Київ" задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Вертикаль Київ" у 2019 році стосовно дотримання ним вимог податкового, валютного законодавства, і законодавства в сфері загальнообов`язкового державного спеціального страхування за період з 01.04.2017 по 30.09.2018. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у м. Києві від 19.11.2018 № 17032 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Вертикаль Київ".

З огляду на викладені обставини суд вважає, що в даній адміністративній справі належним способом відновлення порушеного права позивача є саме визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві, яким таке порушення цим правам спричинене, що позивачем і зроблено.

Разом з тим, позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушення його законних прав та інтересів саме коригуванням плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік, яке лише слугувало підставою для прийняття ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного наказу.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук