Рішення № 112031110, 03.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року м. Київ № 640/9712/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Дураєва А.О.,

за участю сторін:

від позивача - Бевза В.І.

від відповідача - Мовсисян В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-Зернопродукт"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2021 №00934990702 форми "В4", №00935010702 форми "Р" (ПДВ), №00934930702 форми "П", №00934950702 форми "Р" (ПНП),

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак-Зернопродукт" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.12.2021 №00934990702 форми "В4", №00935010702 форми "Р" (ПДВ), №00934930702 форми "П", №00934950702 форми "Р" (ПНП).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2022 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачами вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що контролюючим органом правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ» (код 34946678) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2019 по 30.06.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2019 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 30.06.2021.

За результатами перевірки складено акт від 26.10.2021 № 79838/Ж5/26-15-07-02-06-17/34946678 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) пп.14.1.13, пп.14.1.36, пп.14.1.54, п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.4, ст.44, пп 134.1.1, ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. З, ст. 4, ч. 1, ч. 2, ч. 5, ч. 6 ст. 6, ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 8 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 2 листопада 1999 за N 751/4044, зі змінами і доповненнями, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, зі змінами і доповненнями, п. 5, п. 7, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, зі змінами і доповненнями, п.4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об`єднання підприємств" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 №163, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 року N 499/3792, зі змінами і доповненнями, п. 5 розд. І, п.15, п. 16, п. 18, п. 19 розд. II п.п.1.1, п.1, п.п.4.1, п.п.4.2, п.п.4.3, п.п.4.4 п.4 розд. III Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 30.10.2014 № 1365/26142, зі змінами і доповненнями,

в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток всього на суму 84220 грн., в тому числі по періодам: півріччя 2021 на суму 84220 гривень,

встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 19 836 007 гривень, в тому числі по періодам: за 2019 на суму 1 956 259 гривень, за 2020 на суму 857 549 грн., півріччя 2021 на суму 17 022 199 гривень;

2) п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, ст. 36, п.185.1 ст.185, п.187.1, ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. п. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації з ПДВ) за червень 2021 у сумі 701 539 грн.; та донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті всього у сумі 2 166 682 грн, в тому числі по місяцях: квітень 2019 у сумі 75390 грн., травень 2019 у сумі 40963 грн., липень 2019 у сумі 471439 грн., липень 2020 у сумі 496862 грн., листопад 2020 у сумі 706705 грн., грудень 2020 у сумі 240546 грн., січень 2021 у сумі 37550 грн., березень 2021 у сумі 27372 грн., червень 2021 у сумі 69855 грн.

3) п.8, п.9, п.10, п. 11 статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 4 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.

На підставі Акту перевірки Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 23.12.2021 №00934990702 форми «В4» - зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 701 539,00 грн.;

- від 23.12.2021 №00935010702 форми «Р» (податок на додану вартість - ПДВ) - визначено податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 2 166 682,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 25% в сумі 541 671,00 грн, на загальну суму 2 708 353,00 грн.;

- від 23.12.2021 №00934930702 форми «П» - зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 82 220,00 грн.;

- від 23.12.2021 №00934950702 форми «Р» (податок на прибуток - ПНП) - визначено податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 19 836 007,00 грн. та штрафних фінансових санкцій у розмірі 25% в сумі 489 004,00 грн. на загальну суму 20 325 071,00 грн.

На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем 03.06.2022 подано скаргу до ДПС України, яка рішенням від 31.05.2022 № 5023/6/99-00-06-01-01-06 залишена без задоволення.

Позивач повністю не погоджується із винесеними йому податковими повідомленнями-рішеннями, з наступних основних підстав:

1. проведена планова перевірки під час мораторію в період дії карантину є незаконною;

2. позивача незаконно включено до плану-графіку планових перевірок (відсутні три обов`язкові критерії ризику високого ступеня);

3. відповідач розглянув заперечення на акт перевірки без участі позивача;

4. відповідач станом на дату подання позову так і не надіслав позивачу його примірник (оригінал) акту перевірки із додатками;

5. відповідач застосував фінансову відповідальність у розмірі за «наявність вини», до правовідносин, які відбулись до 31.12.2020;

6. відповідач під час визначення податкових зобов`язань позивачу вийшов за межі період перевірки, тобто за 30.06.2021, та нарахував зобов`язання за період, який не підлягав перевірці - 01.07.2021-31.10.2021;

7. порушення матеріальних норм у висновках акту перевірки, тобто по суті порушень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що документальну планову перевірку ТОВ «ТОКМАК-ЗЕРНОПРОДУКТ» здійснено на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.08.2021 № 6771-п, відповідно до пп. 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п.82.1 ст. 82 ПК України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на момент винесення наказу) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінетом Міністрів України прийняно Постанову №89 від 3 листопада 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

З огляду на викладені приписи Закону суд вважає, що податковий орган, фактично після прийняття Постанови КМ України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 3 лютого 2021 року № 89, не наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок щодо подібних правовідносин викладений Верховним Судом у постанові від 22 лютого 2022 року у справі №420/12859/21.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 640/18314/21, залишеним без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, позов ТОВ "ПРОММЕТСПЛАВ" задоволено. Визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно- правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не визначає можливості застосування нормативно- правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним. Касаційний суд наголосив на неможливості зобов`язати платника податків виконати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом. Судом враховані в постанові від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 правові висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що дії суб`єкта владних повноважень щодо втручання в права особи мають бути обґрунтованими, законними, необхідними, а вручання - пропорційним. Враховуючи викладене, Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що визнання протиправним та нечинним в судовому порядку рішення Криворізької міської ради в оскаржуваній частині унеможливлює його застосування при обчисленні ставок податку з орендної плати саме з моменту його прийняття.

Також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 № 520/2098/19 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19)».

Також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду неодноразово наголошено, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі №910/5105/18, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18).

Верховним Судом зазначено, що у разі визнання протиправним нормативно-правовий акт не може застосуватися як за період до, так і за період після встановлення судом його протиправності (постанови від 04.12.2018 у справі №816/52/17, від 04.12.2018 у справі №14/811/658/16, від 03.06.2019 у справі №817/622/16).

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що рішення Окружного адміністративного суд міста Києва від 26.01.2022 у справі №640/18314/21, яким визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", набрало законної сили, при вирішенні правомірності призначення та проведення податкової перевірки під час дії мораторію, необхідно застосовувати норми Податкового кодексу України.

Верховним Судом в постанові від 04.05.2022 у справі № 1.380.2019.002258 зазначено, що встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення перевірки, за наслідками якої і прийнято оскаржуване ППР, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення

З огляду на викладені обставини суд вважає, що у зв`язку із набранням законної сили 05.07.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року у справі № 640/18314/21, постанова КМ України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» втрачає свою чинність із 03.02.2021, як протиправна.

Як наслідок, у зв`язку з протиправністю проведення перевірки ТОВ "Токмак-Зернопродукт", за наслідками якої складено Акт від 26.10.2021 № 79838/Ж5/26-15-07-02-06-17/34946678, оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 17.12.2021 №00934990702 форми "В4", №00935010702 форми "Р" (ПДВ), №00934930702 форми "П", №00934950702 форми "Р" (ПНП) є протиправними.

Крім того, Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2022 року у справі № 1340/3590/18 зазначено, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, окрім наведених вище висновків, Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення. З урахуванням цього Суд касаційної інстанції зазначив про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Таким чином, протиправність призначення та проведення перевірки ТОВ "Токмак-Зернопродукт" є тим порушенням процедури, наслідком якого є скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2021 №00934990702 форми "В4", №00935010702 форми "Р" (ПДВ), №00934930702 форми "П", №00934950702 форми "Р" (ПНП).

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.12.2021 №00934990702 форми "В4", №00935010702 форми "Р" (ПДВ), №00934930702 форми "П", №00934950702 форми "Р" (ПНП).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак-Зернопродукт" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 24 810,00 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 копійок).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак-Зернопродукт" (02022, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 2А, офіс 510; код ЄДРПОУ 34946678).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення виготовлено - 17.11.2022.

Суддя Н.М. Клименчук