Ухвала суду № 112031081, 26.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2022 року м. Київ № 640/18084/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо не зняття арсину з майна ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 при поверненні виконавчого документа стягувачеві;

зобов`язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього майна боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

При цьому, згідно частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів, доданих до позовної заяви, вбачається, що позивачем в порушення зазначених норм не надано жодних доказів, які підтверджували б вказані у позові обставини, як і не зазначив обґрунтованих причин неподання таких доказів.

З урахуванням викладеного, позивачу необхідно надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і на які посилається в своєму позові.

Окрім того, в порушення пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України позовна заява не містить власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною першою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Учасниками справи є сторони, треті особи (ст.42 КАС України).

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивачем не надано копії документів, доданих позовної заяви, для відповідача.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривень.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання вимоги немайнового характеру фізичній особі необхідно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.

В порушення наведених норм, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, як і не подано обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Крім того, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у статті 287 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Щодо строків звернення з позовом до адміністративного суду позивач у позові посилається на те, що 22.08.2022 з Реєстру прав власності на нерухоме майно він дізнався про накладення обтяження у вигляді арешту на все його нерухоме майно. Після чого він звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту з майна, на яку 19.10.2022 отримав від Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листа, з якого дізнався, зокрема, що арешт на майно боржника було накладено в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а також зазначених у позові обставин щодо строку звернення, позивачем не надано жодних належних і достатніх доказів, які надавали підстави вважати такі причини поважними.

У відповідності до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання до суду усіх наявних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги; письмового підтвердження про відсутність аналогічного спору; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва або обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з підтверджуючими доказами; копії документів, доданих позовної заяви, для відповідача; заяви про поновлення строку звернення до суду та докази наявності поважних причин його пропуску.

Керуючись статтями 160-162, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

4. Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Шулежко