Рішення № 112031038, 10.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/340

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2022 року м. Київ № 640/26364/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" до проДержавної податкової служби України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень №1216051/39309032 від 09.07.2019 року, №1216053/39309032 від 09.07.2019 року, №1216052/39309032 від 09.07.2019 року, №1216054/39309032 від 09.07.2019 року про відмову в реєстрації розрахунків коригування та зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування №2 від 19.04.2019 року, №3 від 22.04.2019 року, №4 від 22.04.2019 року, №5 від 22.04.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2020 р. відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

20.05.2020 р. відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" (04116, місто Київ, вул. Гаврилишина Богдана, будинок 7, офіс 616, код ЄДРПОУ 39309032), зареєстроване як юридична особа 18.07.2014 року; перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Шевченківському районі м. Києва); 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

На виконання умов Договору субпідряду №2017/32 від 11 квітня 2017 року генпідрядником ДОЧІРНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ФАВОРІТ ОПТ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЗАКРИТОГО ТИПУ "ФАВОРІТ" (код ЄДРПОУ - 20419787) (далі - ДП "ФАВОРІТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРІТ") субпідряднику ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" згідно з рахунком на оплату №36 від 25 квітня 2017 року була проведена попередня оплата за виконання комплексних загально-будівельних робіт, згідно проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт будівлі Краматорської Української гімназії з благоустроєм території".

ДП "ФАВОРІТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРІТ" на поточний рахунок ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" згідно платіжного доручення:

№71 від 25.04.2017 р. перераховано кошти в сумі 500 067,02 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується заключною випискою з банку за період з 25.04.2017 по 25.04.2017;

№75 від 19.05.2017 р. перераховано кошти в сумі 100 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується заключною випискою за період з 19.05.2017 по 19.05.2017;

№76 від 22.05.2017 р. перераховано кошти в сумі 150 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується заключною випискою за період з 22.05.2017 по 22.05.2017;

№77 від 29.05.2017 р. перераховано кошти в сумі 500 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується заключною випискою за період з 29.05.2017 по 29.05.2017.

На суму отриманих платежів ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" було складено і зареєстровано в ЄРПН наступні податкові накладні:

-№40 від 25.04.2017 р. на суму 500 067,02 грн., ПДВ - 83 344,50 грн.;

-№50 від 19.05.2017 р. на суму 100 000,00 грн., ПДВ - 16 666,67 грн.;

-№51 від 22.05.2017 р. на суму 150 000,00 грн., ПДВ -25 000,00 грн.;

- №60 від 29.05.2017 р. па суму 500 000,00 грн., ПДВ - 83 333,33 грн.

З незалежних від сторін причин роботи за Договором субпідряду № 2017/32 від 11 квітня 2017 року ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" не було виконано.

19 квітня 2019 року ДП "ФАВОРІТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРІТ" на адресу ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" надіслало листа №351/04 з клопотанням повернути сплачені кошти на поточний рахунок ДП "ФАВОРІТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРІТ".

На виконання вищезазначеного листа ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" на поточний рахунок ДП "ФАВОРІТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРІТ" згідно платіжного доручення:

-№2649 від 19.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 200 000,00 грн.; призначення платежу: повернення попередньої оплати за виконання комплексних загально-будівельних робіт згідно рахунку №36 від 25.04.2017 р. У сумі 166 666,67 грн., ПДВ - 20% 33 333,33 грн.; що підтверджується заключною випискою з банку за період з 19.04.2019 по 19.04.2019;

-№2650 від 19.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 200 000,00 грн.; призначення платежу: повернення попередньої оплати за виконання комплексних загально-будівельних робіт згідно рахунку №36 від 25.04.2017 р. У сумі 166 666,67 грн., ПДВ - 20% 33 333,33 грн.; що підтверджується заключною випискою з банку за період з 19.04.2019 по 19.04.2019;

-№2651 від 19.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 100 067,02 грн.; призначення платежу: повернення попередньої оплати за виконання комплексних загально-будівельних робіт згідно рахунку №36 від 25.04.2017 р. У сумі 83389,18 грн., ПДВ - 20% 16677,84 грн.; що підтверджується заключною випискою з банку за період з 19.04.2019 по 19.04.2019;

Всього 19.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 500 067,02 грн.:

-№2652 від 22.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 200 000,00 грн.; призначення платежу: повернення попередньої оплати за виконання комплексних загально-будівельних робіт згідно рахунку №36 від 25.04.2017 р. У сумі 166 666,67 грн., ПДВ - 20% 33 333,33 грн.; що підтверджується заключною випискою з банку за період з 22.04.2019 по 22.04.2019;

-№2653 від 22.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 200 000,00 грн.; призначення платежу: повернення попередньої оплати за виконання комплексних загально-будівельних робіт згідно рахунку №36 від 25.04.2017 р. У сумі 166 666,67 грн., ПДВ - 20% 33 333,33 грн.; що підтверджується заключною випискою з банку за період з 22.04.2019 по 22.04.2019;

-№2654 від 22.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 100 000,00 грн.; призначення платежу: повернення попередньої оплати за виконання комплексних загально-будівельних робіт згідно рахунку №36 від 25.04.2017 р. У сумі 83333,33 грн., ПДВ - 20% 16666,67 грн.; що підтверджується заключною випискою з банку за період з 22.04.2019 по 22.04.2019;

Всього 22.04.2019 р. перераховано кошти в сумі 500 000,00 грн.

19.04.2019 року ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" складено та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної від 25.04.2017 №40.

Згідно з квитанцією від 02.05.2019 №9088222799 вказаний розрахунок коригування доставлено до ДПС України та прийнято, але його реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з наступним повідомленням: "реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 19.04.2019 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 41.00.4, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5. п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій", Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

22.04.2019 року ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" складено та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №3 до податкової накладної від 19.05.2017 №50.

Згідно з квитанцією від 07.05.2019 №9091968499 вказаний розрахунок коригування доставлено до ДПС України та прийнято, але його реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з наступним повідомленням: "реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 22.04.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 41.00.4, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5. п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій", Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

22.04.2019 року ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" складено та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 4 до податкової накладної від 22.05.2017 №51.

Згідно з квитанцією від 03.05.2019 №9089341650 вказаний розрахунок коригування доставлено до ДПС України та прийнято, але його реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з наступним повідомленням: "реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 22.04.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 41.00.4, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5. п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій", Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

22.04.2019 року ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" складено та зареєстровано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №5 до податкової накладної від 29.05.2017 №60.

Згідно з квитанцією від 08.05.2019 №9093609756 вказаний розрахунок коригування доставлено до ДПС України та прийнято, але його реєстрація зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України з наступним повідомленням: "реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 22.04.2019 №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 41.00.4, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5. п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

01 липня 2019 року ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" засобами електронного зв`язку з метою підтвердження реальності господарської операції надіслало на адресу Головного управління ДПС у м. Києві письмове повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

В повідомленні №1 ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" зазначило, що на підставі листа про повернення коштів від ДП "ФАВОРИТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРИТ" ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" частково повернув отриманих згідно договору субпідряду №2017/32 від 11.04.2017 р. аванс на виконання робіт. На підставі чого були сформовані та направлені на реєстрацію коригування податкових накладних.

У Поясненнях №16 від 27.06.2019 р. ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" зазначає, що на підставі договору субпідряду №2017/32 від 11.04.2017 року Генпідрядником ДП "ФАВОРИТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРИТ" субпідряднику ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" декількома платіжними дорученнями була перерахована передплата (перелік платіжних доручень наведений у листі про повернення коштів та банківських виписках від 25.04.2017, 19.05.2017, 22.05.2017, 29.05.2017).

На суми отриманих авансових платежів ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" були складені і зареєстровані у ЄРПН податкові накладні, а саме №40 від 25.04.2017 р. на суму 500 067,02 грн., ПДВ - 83 344,50 грн.; №50 від 19.05.2017 р. на суму 100 000,00 грн., ПДВ - 16 666,67 грн.; №51 від 22.05.2017 р. на суму 150 000,00 грн., ПДВ - 25 000,00 грн.; №60 від 29.05.2017 р. на суму 500 000,00 грн., ПДВ 83 333,33 грн.

Для виконання робіт з Капітального ремонту Краматорської Української гімназії з благоустроєм території планувалося створення тимчасових будівельних бригад із залученням спеціалістів-будівельників на підстав строкових трудових угод оскільки штатних спеціалістів для виконання роботи не достатньо. З технічних причин роботи за укладеним договором не були виконані. 19 квітня 2019 року ДП "ФАВОРИТ ОПТ" АТЗТ "ФАВОРИТ" надіслало лист з вимогою про повернення авансових платежів. На виконання листа Генпідрядника 19 квітня 2019 та 22 квітня 2019 року було повернено частину коштів, а саме: 25.04.2017 зараховано 500 067,02 грн., повернено 19.04.2019 р. 500 067,02 грн.; 19.05.2017 р. зараховано 100 000,00 грн. повернено 22.04.2019 р. 100 000,00 грн.; 22.05.2017 р. зараховано 150 000,00 грн., повернено 22.04.2019 р. 150 000,00 грн.; 29.05.2017 р. зараховано 500 000,00 грн., повернено 22.04.2019 р. частково у сумі 250 000,00 грн.

Під час повернення коштів були складені розрахунки коригування до раніше реєстрованих податкових накладних:

№2 від 19.04.2019 р. до податкової накладної №40 від 25.04.2017 на коригування податкового зобов`язання у сумі 83 344,50 грн.;

№3 від 22.04.2019 р. до податкової накладної №50 від 19.05.2017 на коригування податкового зобов`язання у сумі 16 666,67 грн.;

№4 від 22.04.2019 р. до податкової накладної №51 від 22.05.2017 на коригування податкового зобов`язання у сумі 25000,00 грн.;

№5 від 22.04.2019 р. до податкової накладної №60 від 29.05.2017 на коригування податкового зобов`язання у сумі 41 666,67 грн.

Про зарахування повернених коштів в рахунок розрахунків за Договором субпідряду № 2017/32 від 11.04.2017 року складений Акт звірки взаєморозрахунків за квітень 2019 року.

Також факт сплати і повернення частини коштів підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за період з 01.01.2017 по 27.06.2019 р.

Крім того, ТОВ "МЕГАГРАД ЛТД" на підтвердження реальності вчинення господарської операції було надано: Договір субпідряду №2017/32 від 11.04.2017 року; заключну виписку з банку за період з 25.04.2017 по 25.04.2017; заключну виписку з банку за період з 25.04.2017 по 25.04.2017; заключну виписку з банку за період з 19.05.2017 по 19.05.2017; заключну виписку за період з 22.05.2017 по 22.05.2017; заключну виписку за період з 29.05.2017 по 29.05.2017; заключну виписку з банку за період з 19.04.2019 по 19.04.2019; заключну виписку з банку за період з 22.04.2019 по 22.04.2019; Акт звірки взаєморозрахунків за квітень 2019 р. за договором субпідряду №2017/32 від 11.04.2017 року.

Незважаючи на це, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у м. Києві прийнято:

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2019 №1216051/39309032 про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума коригування -83344,5 грн.;

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2019 №1216052/39309032 про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума коригування -25000,00 грн.;

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2019 №1216053/39309032 про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума коригування -16666,67 грн.;

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2019 №1216054/39309032 про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума коригування -41666,67 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАГРАД ЛТД" - вважає протиправними рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування та просить суд скасувати їх з таких підстав.

Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечило, зазначивши, що позивачем не надано всіх необхідних документів відповідно до чинного законодавства, на підтвердження реальності господарської операції.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 КПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.п. 200 1.3 і 200 1.9 ст. 200 1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З 01.01.2017 набули чинності зміни до Податкового кодексу України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016).

У свою чергу, відповідно до п. 74.2 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями п. 20.2 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.16.1 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Згідно з положеннями п.п. 201.16.2 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п. 201.16.3. ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як вбачається зі змісту Квитанцій від 02.05.2019, 03.05.2019, 07.05.2019, 08.05.2019 реєстраційний номер документу №908822279, №9089341650, №9091968499, №9093609756 реєстрація розрахунку коригування №40, №51, №50, №60 від 25.04.2017, 22.05.2017, 19.05.2017, 29.05.2017 зупинено, оскільки вони відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 41.00.4, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп. 2.5 п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" і запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що із вказаних Квитанцій вбачається, що розрахунки коригування відповідають одночасно вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" та пп. 2.5. п. 2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій".

Водночас суд зазначає, що контролюючим органом взагалі не вказано у Квитанціях від 26.04.2019 на які саме критерії ризиковості він посилався: визначені листом ДФС від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 чи листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18, які використовував на момент виникнення спірних правовідносин.

При цьому, п. 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Проте, на день розгляду даної адміністративної справи критерії ризиковості платників податків визначені листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

ДФС України не доведено, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 № 1160-IV.

Суд зауважує, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Отже, незважаючи на вимоги п. 10 Порядку № 117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.

Судом також враховується, що у листі Державної регуляторної служби України від 19.04.2018 №3890/0/20-18 зазначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження вищевказаних критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, у тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України, порушує один із принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а саме: передбачуваність, тобто послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Крім того, Верховним Судом 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 було прийнято рішення щодо необґрунтованості блокування податкових накладних/розрахунку коригування платника ПДВ на підставі критеріїв, затверджених листом ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем направлено ГУ ДПС пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та розрахунків коригування.

Отже, слід дійти висновку, що позивачем подано контролюючому органу ряд копій документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації розрахунків коригування № 40, № 51, № 50, № 60 від 25.04.2017, 22.05.2017, 19.05.2017, 29.05.2017.

Вказані первинні документи досліджені судом в повному обсязі та містяться в матеріалах справи.

Форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Отже, законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановлення його ризиковості за Критеріями, визначеними вищенаведеним листом ДФС, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення №1216051/39309032, №1216053/39309032, №1216052/39309032, № 1216054/39309032 від 09.07.2019 року містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про зупинення та відмову у реєстрації розрахунків коригування ТОВ "Мегаград ЛТД" у зв`язку з їх відповідністю підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та підпункту 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є безпідставним.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які були надані контролюючому органу, у останнього були відсутніми правові підстави для відмови платнику податків у реєстрації розрахунків коригування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ДПС № 1216051/39309032, №1216053/39309032, №1216052/39309032, № 1216054/39309032 від 09.07.2019 є необґрунтованими, що є підставою для їх скасування.

Щодо позовних вимог про реєстрацію розрахунків коригування, слід зазначити, що відповідно до пп. 201.16.4. п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядок № 1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем розрахунки коригування №2 від 19.04.2019 року, № 3 від 22.04.2019 року, № 4 від 22.04.2019 року, № 5 від 22.04.2019 року є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на Комісію ДПС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, "свобода розсуду" фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України здійснити дії по реєстрації розрахунок коригування №2 до податкової накладної від 25.04.2017 №40, розрахунок коригування №3 до податкової накладної від 19.05.2017 №50, розрахунок коригування №4 до податкової накладної від 22.05.2017 №51, розрахунок коригування №5 до податкової накладної від 29.05.2017 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, оскільки рішення Комісії ГУ ДПС про відмову у реєстрації розрахунків коригування №1216051/39309032, №1216053/39309032, №1216052/39309032, № 1216054/39309032 від 09.07.2019 року підлягають скасуванню то, відповідно, з урахуванням положень пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 до податкової накладної від 25.04.2017 №40, розрахунок коригування №3 до податкової накладної від 19.05.2017 №50, розрахунок коригування №4 до податкової накладної від 22.05.2017 №51, розрахунок коригування №5 до податкової накладної від 29.05.2017 №60 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам суб`єктом владних повноважень не надано суду жодних беззаперечних доказів в обґрунтування обставин правомірності винесення ним оскаржуваних рішень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини "Щокін проти України" (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про "закон", стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі "Шпачек s.r.о." проти Чеської Республіки" (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі "Бейелер проти Італії" (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 139, 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.07.2019 №1216051/39309032, №1216053/39309032, №1216052/39309032, №1216054/39309032.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, будинок 8, код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" (04116, місто Київ, вул. Гаврилишина Богдана, будинок 7, офіс 616, код ЄДРПОУ 39309032) №2 від 19.04.2019 року, №3 від 22.04.2019 року, №4 від 22.04.2019 року, №5 від 22.04.2019 року.

4. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код 43005393) в особі відокремленого підрозділу - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, місцезнаходження: Україна, 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаград ЛТД" (04116, місто Київ, вул. Гаврилишина Богдана, будинок 7, офіс 616, код ЄДРПОУ 39309032) 7 684,00 грн. судового збору.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 10.10.2022 р.