Рішення № 11203043, 09.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

09.09.10                                                                                           Справа№ 30/86

за позовом: ВАТ «Сєверодонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєверодонецьк, Луганська область

до відповідача: ВАТ «Дослідно-механічний завод «Карпати», м. Новий Розділ

про стягнення 364984,02 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов заявлено ВАТ «Сєверодонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», м. Сєверодонецьк, Луганська область до ВАТ «Дослідно-механічний завод «Карпати», м.Новий Розділ про стягнення 364984,02 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.06.2010 року.

15.06.2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.08.2010р.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 03.08.2010р., 17.08.2010р. з причин, наведених у відповідних ухвалах.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, проте клопотанням яке надійшло до суду 19.08.2010р. повідомив про часткову оплату відповідачем заборгованості в сумі 100000,00 грн., просить стягнути з відповідача 203840,00 грн. основного боргу. Від нарахованих фінансово-господарських санкцій в сумі 61144,02 грн. відмовився.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 611 від 01.07.2009р., згідно якого позивач зобов'язався виготовити та поставити продукцію на умовах і строки визначені договором, а останній, в свою чергу прийняти продукцію та своєчасно сплатити його вартість, згідно умов договору.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару (в матеріалах справи).

Згідно р.3 договору оплата за договором проводиться на умовах, обумовлених в специфікації до договору.

Відповідно до умов викладених у додатку №1 (специфікації) від 01.07.2009р., замовник розраховується за виготовлену та поставлену продукцію: 40% передоплата та 60% на протязі п»яти днів з моменту повідомлення про готовність продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, відповідачем оплата повністю не здійснена, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 303840,00 грн.

Однак, в процесі розгляду справи відповідачем частково сплачено основний борг в сумі 100000,00грн., відтак заборгованість відповідача становить 203840,00 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи те, що позивач від нарахованої відповідно до п.6.2 договору пені в сумі 30933,76 грн., нарахованих згідно п. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних на суму 6593,45 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 23616,81грн. відмовився, суд дійшов висновку провадження у цій частині припинити.

Дана відмова не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси та приймається судом.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст.179,193,216 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 78,80, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

г. . ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Дослідно-механічний завод «Карпати», м. Новий Розділ, вул. Ходоровська,4 (р/р 2600840000311 в ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, код ЄДРПОУ 00206977) на користь відкритого акціонерного товариства «Сєверодонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання», Луганська область м. Сєверодонецьк, вул. Пивоварова,5 (р/р 2600230130621 в філії відділення «Промінвестбанку»м.Сєверодонецька, МФО 305535, код ЖДРПОУ 04643841) –203840,00 грн. боргу, 3038,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині позову - провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                                     

Рішення складено 14.09.2010р