Рішення № 11203033, 26.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.08.10                                                                                           Справа № 31/80-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс”, м. Одеса

до відповідача:Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м. Радехів Львівської області

про:стягнення 2974,19 грн.

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача:Баранов С.О.–представник;

від відповідача:не з”явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Максімікс”, надалі –позивач, до Закритого акціонерного товариства „Галичина”, м. Радехів Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення коштів в сумі 2974,19 грн., в тому числі 2345,84 грн. втрат від інфляції, 628,35 грн. суми трьох відсотків річних від простроченої суми.

Ухвалою суду від 30.06.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.08.2010 р.

В судове засідання від 11.08.2010 р. представник відповідача не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі не виконав. Але надав клопотання № 09/08-02 від 09.08.2010р., яке надійшло до канцелярії суду 09.08.2010р., яким просив відкласти розгляд справи у зв’язку із неможливістю забезпечити явку компетентного представника, який знаходиться у відпустці.

В судове засідання від 11.08.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав: надав суду розрахунок ціни позову та довідку про включення позивача до ЄДР.

Також представником Позивача подано на розгляд суду клопотання про продовження строку вирішення спору по суті. Суд, ознайомившись із поданим клопотанням та вивчивши матеріали справи, вирішив за доцільне задоволити його та продовжив строк вирішення спору в порядку вимог ст. 69 ГПК України до 26.08.2010р. Розгляд справи було відкладено на 26.08.2010 р.

В судове засідання від 26.08.2010 р. представник відповідача не з’явився, причин неявки суду не повідомив, доказів оплати боргу не представив. Представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові.

В судовому засіданні від 26.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 31.08.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.- 05.10.2009р. у справі № 1/97 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»до Закритого акціонерного товариства «Галичина»про стягнення боргу. Згідно пункту 2 цього рішення стягнуто із відповідача 83780,00 грн. суми основного боргу за договором постачання № 4/06-08 від 04.06.2008р., 32507,00 грн. інфляційних нарахувань, 11106,00 грн. суми трьох відсотків річних за користування чужими коштами та 14650,68 грн. неустойки (пені).

19.01.2010 р. постановою Львівського апеляційного господарського суду пункт 2 резолютивної частини рішення суду першої інстанції змінено та викладено його у наступній редакції: «Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Галичина»(місцезнаходження: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максімікс»(місцезнаходження: 65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31977148) 83780,00 грн. - основного боргу, 154424,00 грн. - неустойки (пені), 32507,00 грн. - інфляційних нарахувань, 11106,00 грн. –три відсотки річних за користування чужими коштами, 1420,43 грн. - державного мита, 113,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу». У решті рішення залишено без змін. Постанова Львівського апеляційного господарського суду набрала законної сили 19.01.2010 р.

Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 15.04.2010р. у справі № 16/42, яке набрало законної сили, вирішено стягнути із ЗАТ “Галичина” на користь позивача 1466,15 грн. –неустойки, 4691,15 грн., - втрат від інфляції та 1256,70 грн.- суму трьох відсотків річних за прострочення грошових зобов’язань по договору постачання № 4/06-08 від 04.06.2008 р.

Вищенаведеними рішеннями господарського суду встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором постачання №4/06-08 від 04.06.2008 р. щодо оплати поставленого та отриманого товару на суму 83780,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що в період з лютого по травень 2010 р. відповідач зобов’язань по сплаті основного боргу не виконав.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період лютий –березень 2010 р. в сумі 2345,84 грн. та трьох процентів річних за період березень –травень 2010 р. в сумі 628,35 грн., а всього коштів в сумі 2974,19 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати у відповідності до норми ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс”, м. Одеса, задоволити повністю.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Галичина” (80200, м. Радехів Львівської області, вул. Б. Хмельницького, 120; код ЄДРПОУ 25553579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Максімікс” (65020, м. Одеса, вул. Спиридонівська, 14/2; код ЄДРПОУ 31977148) 2345,84 грн. втрат від інфляції, 628,35 грн. суми трьох відсотків річних, 102,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя