Ухвала суду № 112027493, 06.07.2023, Деснянський районний суд міста Києва

1-кп/754/1025/23

Справа № 754/8993/23

У Х В А Л А

Іменем України

06 липня 2023 року

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши впідготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні №62020170000000874 від 19 червня 2020 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, українця, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , по обвинуваченню, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 5 ст. 407 КК України,

клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого,

за участю сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Деснянського районного суду м. Києва з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №62020170000000874 від 19 червня 2020 року відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою суду від 04 липня 2023 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання на 06 липня 2023 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого на 60 діб з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 407 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, та від 5 до 10 років, наявні ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Захисник в підготовчому судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м`який, оскільки відсутні ризики, на які послався прокурор в своєму клопотанні.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Суд вислухавши доводи прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши клопотання прокурора, додатки до нього, матеріали судового провадження, приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

В ході досудового розслідування ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року застосовано запобіжний захід у виді цілодобовобого домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

В подальшому, 28 червня 2023 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду, вказану ухвалу слідчого судді скасовано та до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 13 липня 2023 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та позицію захисту, суд приходить до наступного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, та вважає, що такі дії є цілком вірогідними, враховуючи те, що ОСОБА_3 обвинувачується вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ч. 5 ст. 407 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена виключно у виді позбавлення волі. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також не зменшились, продовжують існувати та є реальними на даному етапі кримінального провадження ризики незаконного впливу обвинуваченим на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи стадію кримінального провадження, процедуру, характер інкримінованих обвинуваченому дій, дані про його особу. Зокрема, ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Крім того, під час розгляду кримінального провадження не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Тому наразі відсутні підстави для того аби змінити обраний обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, оскільки обставини, які зазначені захисником не виключають наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому суд на стадії підготовчого судового засідання позбавлений права досліджувати будь-які докази, надавати їм оцінку, оскільки це прерогатива суду в ході судового розгляду кримінального провадження.

Оцінуючи клопотання прокурора, суд бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом встановленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Крім того, суд враховує вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, згідно якої Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 його майновий та сімейний стан, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, вважаю що раніше визначений ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 28 червня 2023 року розмір застави достатньою мірою зможе гарантувати виконання обвинуваченим обов`язків покладених на нього, а саме у розмірі - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 315,369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням його на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 до 03 вересня 2023 року (включно).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: ТУ ДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України в м. Києві, рахунок UA128201720355259002001012089.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі протягом дії ухвали.

З дня внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 строком до 03 вересня 2023 року включно, обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

1/ прибувати на виклики до суду;

2/ не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

3/ повідомляти суд про зміну місця проживання;

4/ здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 та суддю Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляції до Київського апеляційного суду.

Головуючий: