YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Господарський суд м. Києва

Рішення № 11202733, 08.09.2010, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення

08.09.2010

Номер справи

47/366

Номер документу

11202733

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/366 08.09.10

За позовом Приватне підприємство «Архітектурне ательє Атріум»

До Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит»

Про стягнення 56461,82 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача: Сухін Е.В. - предст. (за дов. від 01.12.2009р.);

від відповідача: Скляров Д.М. предст. (за дов. від 06.07.2010р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36706,04 грн. пені, 611,96 грн. збитків, 19143,82 грн. інфляційних втрат, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 421,86 грн., витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2010 порушено провадження в справі № 47/366, призначено її розгляд на 22.07.2010.

У судовому засіданні 08.09.2010, представник позивача підтримав свої вимоги у повному обсязі, та просив суд стягнути з відповідача 36 706,04 грн. пені, 611,96 грн. збитків, 19143,82 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що між ним та відповідачем було укладено договір банківського рахунку № 441718 від 29.04.2005, згідно умов якого відповідачем було відкрито позивачу рахунок № 26002301441718 з метою надання послуг по виконанню операцій по рахунку на підставі розрахункових документів. В свою чергу, позивачем було надано відповідачу розрахункові документи № 85 від 05.12.2008, № 86 від 16.12.2008, № 87 від 16.12.2008, № 88 від 16.12.2008, № 89 від 16.12.2008, № 90 від 16.12.2008, № 91 від 16.12.2008, № 92 від 26.12.2008, № 93 від 26.12.2008, № 94 від 26.12.2008, № 95 від 26.12.2008, № 96 від 26.12.2008, № 97 від 26.12.2008, № 99 від 13.01.2009 які відповідачем всупереч п.п. 2.3, 2.5, 2.6 договору № 441718 від 29.04.2005 виконані не були, кошти списані з рахунку позивача відповідачем не були, внаслідок чого позивач вилучив наведені платіжні документи з картотеки банку, про що свідчать листи № 06/04 від 16.06.2009 та № 06/15 від 03.09.2009. також 05.12.2008 та 26.12.2008 позивач звернувся до відповідача з заявками про видачу готівки на суму 23427,00 грн. з метою отримання заробітної плати, проте наведені заявки відповідачем також не були виконані, внаслідок чого були вилучені з картотеки відповідача, згідно листа позивача № 40 від 02.10.2010. У звязку з невиконанням умов договору позивач звернувся до відповідача з платіжними дорученнями № 100 від 22.09.2009р. та № 101 від 02.10.2009р. на суму 130000,00 грн. з метою перерахування вказаних коштів з рахунку відкритому згідно договору № 441718 від 29.04.2005 на рахунок № 26006515544231 у КРФ АКБ УСБ м.Сімферополь, МФО 324010, що підтверджується відмітками банку на наведених платіжних документах, проте в порушення умов договору наведені розпорядження позивача згідно платіжних доручень № 100 від 22.09.2009р., № 101 від 02.10.2009р. були виконані відповідачем лише 24.12.2009р., що згідно п. 5.2 договору № 441718 від 29.04.2005 є підставою для стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобовязання в сумі 36706,04 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача, також позивач просив стягнути з відповідача 611,96 грн. збитків, 19143,82 грн. інфляційних втрат, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.09.2010 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у їх задоволенні відмовити. Відповідач у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень посилався на те, що постановою правління НБУ № 439 від 19.12.2008 призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а постановою НБУ № 451 від 05.08.2009 продовжено дію мораторію до 18.12.2009, а тому у відповідності до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»здійснення стягнення заборонено, а також не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання або неналежне виконання зобовязань.

Розглянувши надані сторонами матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог Закону України “Про акціонерні товариства” та Закону України «Про банки та банківську діяльність” Акціонерним комерційним банком «Національний кредит»змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Банк «Національний кредит», яке є правонаступником всіх прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне замінити Акціонерний комерційний банк «Національний кредит»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Банк «Національний кредит».

29.04.2005 між позивачем ПП "Архітектурне ательє Атріум", та відповідачем АКБ “Національнй кредит”, як Банком, укладено Договір банківського рахунку № 26002301441718 (далі Договір № 441718 від 29.04.2005), відповідно до п.1.1 якого на умовах і порядку, передбаченому Договором, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26002301441718 та надає йому послуги передбачені Додатками до Договору, а Клієнт здійснює оплату наданих Банком послуг у розмірі, строки та в порядку, передбаченому Договором та додатками до нього.

Пунктом 2.1 Договору № 441718 від 29.04.2005 передбачено, що Банк відкриває Клієнту рахунок у відповідності до нормативно-правових актів Національного банку України та ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом 10 календарних днів з моменту отримання Банком від Клієнта повного пакету документів, передбаченого чинним законодавством.

Відповідно до п.2.3 Договору № 441718 від 29.04.2005 Банк виконує операції по рахунку на підставі розрахункових документів, у безготівковій та готівковій формі в порядку, строки та на умовах, передбачених Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, чинним законодавством України та Договором.

Згідно з п.2.5 Договору № 441718 від 29.04.2005, Банк виконує операції по рахунку в національній валюті України та іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку, і наявності достатніх коштів на рахунку. Тривалість операційного часу встановлюється внутрішніми правилами банку окремо для проведення операцій в національній та іноземній валютах, та може змінюватись Банком.

Пунктом 2.6 Договору № 441718 від 29.04.2005 визначено, що Банк виконує операції по рахунку в національній валюті України та іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від Клієнта після операційного часу Банку, наступного робочого дня. Банк має право виконувати операції по рахунку в національній валюті України та іноземній валюті за розрахунковими документами, які надійшли від клієнта після операційного часу Банку, в день надходження, за проханням Клієнта з отримання відповідної плати згідно Додатків до цього Договору.

Пунктом 3.4.3 Договору № 441718 від 29.04.2005 передбачено, що Клієнт має право вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг, але не виходячи з термінів, встановлених чинним законодавством України.

Підпунктом 3.1.7 договору № 441718 від 29.04.2005 визначено, що в разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з порушенням чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України, а також на підставах, передбачених законодавством України, що регулюють відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, повернути ці документи без виконання із зазначенням на зворотному боці причини повернення.

Позивачем було надано відповідачу розрахункові документи № 85 від 05.12.2008, № 86 від 16.12.2008, № 87 від 16.12.2008, № 88 від 16.12.2008, № 89 від 16.12.2008, № 90 від 16.12.2008, № 91 від 16.12.2008, № 92 від 26.12.2008, № 93 від 26.12.2008, № 94 від 26.12.2008, № 95 від 26.12.2008, № 96 від 26.12.2008, № 97 від 26.12.2008, № 99 від 13.01.2009 які відповідачем всупереч п.п. 2.3, 2.5, 2.6 договору № 441718 від 29.04.2005 виконані не були, кошти списані з рахунку позивача відповідачем не були, внаслідок чого позивач вилучив наведені платіжні документи з картотеки банку, про що свідчать листи № 06/04 від 16.06.2009 та № 06/15 від 03.09.2009.

05.12.2008 позивач звернувся до відповідача з заявкою на видачу готівки б/н від 05.12.2008 з метою отримання заробітної плати за листопад 2008р. на суму 12715,00 та 26.12.2008 за заявкою на видачу готівки № 3235 з метою отримання заробітної плати за грудень 2008 року на суму 10712,00 грн. Наведені запити позивача не були виконані відповідачем, внаслідок чого позивач вилучив дану заявку з картотеки відповідача, що підтверджується листом позивача № 40 від 02.10.2009.

У звязку з невиконанням відповідачем договору № 441718 від 29.04.2005 позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням № 100 від 22.09.2009 на суму 103000,00 грн. та № 101 від 02.10.2009р. на суму 27000,00 грн. про перерахування коштів з рахунку № 26002301441718 в АКБ «Національний кредит», МФО 384715 на свій рахунок № 26006515544231 у КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, що підтверджується відмітками банку на наведених платіжних дорученнях, проте згідно пояснень позивача викладених у позовній заяві № б/н від 15.04.2010, наведені розпорядження позивача були виконані відповідачем, в порушенням умов п. 2.5 договору № 441718 від 29.04.2005, лише 24.12.2009.

Отже на підставі договору № 441718 від 29.04.2005 позивач надав відповідачу 18 платіжних доручень до виконання, проте всупереч умовам наведеного договору кінцевим отримувачам кошти відповідачем не були перераховані.

Пунктом 5.2 договору № 441718 від 29.04.2005 зазначено, що у випадку несвоєчасного списання з вини банку коштів з рахунку, а також несвоєчасного зарахування сум, що належать власнику рахунку, банк сплачує клієнту пеню у розмірі 0,1% від не зарахованої/списаної суми за кожен день прострочки.

Як зазначив позивач у позові, у звязку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх договірних зобовязань за договором № 441718 від 29.04.2005 відповідачу було нараховано пеню у розмірі 36706,04 грн., також відповідачу нараховано інфляційні втрати у розмірі 19143,82 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що внаслідок того, що відповідачем не було проведено кошти згідно платіжних доручень № 85 від 05.12.2008, № 86 від 16.12.2008, № 87 від 16.12.2008, № 88 від 16.12.2008, № 89 від 16.12.2008, № 90 від 16.12.2008, № 91 від 16.12.2008, № 92 від 26.12.2008, № 93 від 26.12.2008, № 94 від 26.12.2008, № 95 від 26.12.2008, № 96 від 26.12.2008, № 97 від 26.12.2008, № 99 від 13.01.2009, які призначалися для сплати податків та зборів на фонди оплати праці, позивачу було нараховано штраф у розмірі 611,96 грн., про що свідчить копія рішення управління ПФУ у м.Ялті № 179 від 10.02.2009 додана до матеріалів справи.

Постановою Правління національного банку України №439 від 19.12.2008 в ПАТ “Національний кредит” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік, з 19.12.2008 до 18.12.2009, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 05.08.2009 № 451 продовжений мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 до 18.12.2009, крім зобовязань за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків , а також за зобовязаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором банку і погоджених Національним банком України.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (у редакції статті, що діяла станом до 06.08.2009) мораторій на задоволення вимог кредиторів станом до 06.08.2009 поширювався на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Дана норма кореспондувалась з поняттям мораторію наведеного у статті 2 вказаного Закону (у редакції визначення терміну наведеного у цьому Законі станом до 06.08.2009). Зазначене поняття мораторію відображало його суть, та під яким розумілося зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію , та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти , що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п.1 ст. 1068 ЦК України банк зобовязаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Пунктом 3 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобовязаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п.1 ст. 1072 ЦК України банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”(далі Закон), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 8.2 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку.

Згідно з п.1.22 Закону операційний час це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем згідно умов договору № 441718 від 29.04.2005, укладеного з відповідачем, було подано останньому до виконання платіжні доручення, а саме: № 85 від 05.12.2008, № 86 від 16.12.2008, № 87 від 16.12.2008, № 88 від 16.12.2008, № 89 від 16.12.2008, № 90 від 16.12.2008, № 91 від 16.12.2008, № 92 від 26.12.2008, № 93 від 26.12.2008, № 94 від 26.12.2008, № 95 від 26.12.2008, № 96 від 26.12.2008, № 97 від 26.12.2008, № 99 від 13.01.2009 на загальну суму 12217,48 грн., № 100 від 22.09.2009 на суму 103000,00 грн. та № 101 від 02.10.2009р. на суму 27000,00 грн., також 05.12.2008 позивач звернувся до відповідача з заявкою на видачу готівки б/н від 05.12.2008 з метою отримання заробітної плати за листопад 2008р. на суму 12715,00 та 26.12.2008 за заявкою на видачу готівки № 3235 з метою отримання заробітної плати за грудень 2008 року на суму 10712,00 які згідно п. 2.5 договору № 3-95/2-3 від 23.03.2006 мали бути виконані Банком в день їх надходження, але чого Банком всупереч умов договору та ст. ст.526, 1068 п. 3 ЦК України, ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” виконано не було, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Посиланян відповідача у відзиві на те, що постановою правління НБУ № 439 від 19.12.2008 призначено тимчасову адміністрацію та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а постановою НБУ № 451 від 05.08.2009 продовжено дію мораторію до 18.12.2009, а тому у відповідності до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»здійснення стягнення заборонено, а також не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання або неналежне виконання зобовязань, - судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки наявність мораторію та тимчасової адміністрації не є підставами для невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань перед іншими субєктами господарювання або звільнення від виконання відповідних зобовязань, зокрема і зобовязань перед позивачем згідно договору. До того ж, суд зазначає про те, що частина друга статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»не звільняє відповідача від виконання зобовязання перед позивачем у випадку оголошення мораторію, а лише встановлює, що відповідач звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, враховуючи приписи ст. ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем по виконанню платіжних доручень в порядку та строки обумовлені договором № 441718 від 29.04.2005, це є підставою для настання для відповідача правових наслідків, встановлених договором або законом, а саме як сплата пені, яку позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути у розмірі 36706,04 грн.

Проте суд дослідивши розрахунок пені позивача, доданий до позовної заяви, вважає його не вірним та таким, що підлягає перерахунку, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Умовами договору, зокрема п. 5.2 визначено розмір пені (як штрафної санкції), який за кожен день прострочення становить 0,1% від не зарахованої/списаної суми .

Згідно розрахунку суду сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить загалом 30618,23 грн., а саме:

По платіжному дорученню № 85 від 05.12.2008р. на суму 1110,00 грн.