Рішення № 11202530, 03.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/2403.09.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі судового засідання Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Южавтотранс», м. Харків (ідентифікаційний код 21220562)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстар Лоджістікс», м. Київ (ідентифікаційний код 30383144)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компані Косметік Груп», м.Київ

про: стягнення 56 232,20 грн.

за участю:

представника Позивача –не з’явився;

представника Відповідача – Юрченко Т.А. (за довіреністю б/н від 07.01.2010р.)

від Третьої особи: Вишнякова А.П. (за довіреністю №4 від 26.08.2010р.)

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено перерву з 27.08.2010р. по 03.09.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Южавтотранс», м. Харків (ідентифікаційний код 21220562) (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстар Лоджістікс», м. Київ (ідентифікаційний код 30383144) (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за надані згідно договору послуги перевезення у розмірі 56232,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором №53-trk транспортного експедирування вантажу від 28.10.2009р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: №53-trk транспортного експедирування вантажу від 28.10.2009р. (а.с.19-20), заявка-Договір (а.с.21), рахунки-фактури (а.с.а.с.22-23), Довідка банка про курси валют (а.с.24), правоустановчі документи (а.с.а.с.25-29).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.124 Конституції, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.7,20,174,175,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 61, 64, 83-85 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання ухвали суду 23.06.2010 року та 07.07.2010р. надав належним чином засвідчену копію міжнародної товаротранспортної накладної CMR 30204208, квитанцію про сплату державного мита, витяг з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний з боку Позивача.

23.07.2010р. Ухвалою Господарського суду міста Києва продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

28.07.2010р. Відповідач у судовому засіданні заявив клопотання про залучення ТОВ «Інстар Лоджістікс»до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Ухвалою суду від 28.07.2010р. суд залучив у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ТОВ «Компанія Косметік Групп», керуючись ст.27 ГПК України (ділі-Третя особа).

У судовому засіданні 06.08.2010р. Відповідач надав Відзив на позовну заяву Позивача, якою заперечив проти задоволення позовних вимог, в тому числі зазначив, що дата на оплату послуг не наступила, так як Позивачем були порушені умови по оформленню міжнародної транспортної накладної, а саме відсутня відмітка вантажоотримувача, Позивачем безпідставно заявлено до стягнення суми - 150,00грн. оплата за печатки, 360,90грн. –оплата експортної декларації, 3609,08 грн. –за невідповідність заявлених в заявці-договорі даних про вантаж фактичним даним. Вказав, що Позивачем був прострочений термін доставки вантажу, в зв’язку з чим Відповідач поніс збитки у розмірі 950 ЕВРО. Надав належним чином засвідчені копії документів , на підтвердження власної позиції.

02.09.2010р. Позивач через канцелярію суду надав Письмові пояснення на відзив Відповідача, зазначив що відповідно до ст.909 ЦК України оплата здійснюється по факту перевозки і передачі вантажу, а не по факту передачі оригіналів документів. Відповідач і третя особа неодноразово визнавали факт отримання вантажу та надання послуг позивачем.

У судове засідання 03.09.2010р. представник Позивача не з’явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача, за наявними матеріалами, яке судом задоволене.

03.09.2010р. Відповідач у судовому засіданні надав пояснення у справі, вказав про те, що фактично вантаж був доставлений на митний кордон 04.12.2009р. із затримкою у 19 діб, ТОВ «Компанія «Косметік Груп»розрахувалась з ТОВ «Інстар Лоджістік»за перевезення вантажу на суму 17344,86грн. надав копію платіжного доручення №924 від 19.11.2009р.

Представник Третьої особи у судовому засіданні 03.09.2010р. підтримав позицію Відповідача, вказав про отримання вантажу, перевезення та доставка якого була здійснена Позивачем.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін та Третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2009 року між Позивачем (Перевізник) та Відповідачем (Замовник) було укладено Договір №53-trk транспортного експедирування вантажу (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору, предметом цього Договору є транспортно –експедиційне обслуговування перевезення вантажу із пункту відправки в пункт призначення, що вказані Замовником в заявці до цього Договору.

Згідно п.3.1. Договору оплата послуг Перевізника здійснюється Замовником на підставі виставленого Перевізником рахунку-фактури, що містить інформацію про вартість повного комплексу послуг, наданих Замовнику по цьому Договору, оригінала CMR з відміткою вантажоотримувача, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку-фактури, якщо інше не встановлено в Заявці на перевозку, яка є невід’ємною частиною даного договору.

Договір вступає в законну силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків по ньому (п.9.1.Договору).

Відповідно до п.п2.1.2 Договору, Відповідачем було надано Позивачеві Заявку без номеру до Договору (а.с.21), на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту місто Мадрид (Іспанія) до міста Київ (Україна), із датою завантаження вантажу –29.10.2009р., затвердженою ставкою за перевезення –1200 Євро по курсу НБУ на дату виставлення рахунку, що підтверджується міжнародною транспортною накладною СMR №0204208 наданою в матеріали справи.

Відповідно до вказаної Заявки оплата здійснюється протягом 3 днів по курсу НБУ на день розвантаження. Вартість транспортування –1200 ЕВРО в грн.. (з урахуванням ПДВ) + печатки по курсу НБУ на дату виставлення рахунку.

Позивач виконав вказану заявку, 04.12.2009р. вантаж був доставлений Позивачем до Києва за місцем призначення, що підтверджено печаткою митниці, листами та поясненнями Відповідача, які містяться в матеріалах справи.

З наданих пояснень Позивача, вантаж був розвантажений 07.12.2009р., що не заперечується сторонами.

Вартість транспортування складає 1200 ЕВРО в грн. за кусом НБУ на день розвантаження, що становить 14436,35грн. (Офіційний курс НБУ на 07.12.2009р. склав 1203,0291 грн. за 100 ЕВРО (відповідно до наданої в матеріали довідки банку)

З наданих в матеріали справи рахунків-фактур від 07.12.2009р. за №Юж-000502 та №Юж-000502/1 вбачається, що Позивач включив до сплати авто перевозку по Україні та а її межами на суму 14436,34грн., невідповідність заявлених в заявці-договорі по маршруту Мадрид-Київ даних про вантаж фактичним даним на суму 3609,08грн., оплату експортної декларації, згідно квитанції від 17.11.2009р. на суму 360,90грн., та оплату за печатки (екологія, радіологія) згідно заявки-договору по маршруту Мадрид-Київ на суму 150,00грн.

Проте, Відповідач не сплатив суму боргу у розмірі 18557,05 грн. у встановлений Договором строк, в зв’язку з чим Позивач звернувся з зазначеним позовом.

Відповідач позовні вимоги заперечив, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Третя особа підтримала позицію Відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

В свою чергу, згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором перевезення, який підпадає під правове регулювання ст.ст.908-928 Цивільного кодексу України.

Відповідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їх другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивач свої обов`язки за вищезазначеним Договором виконав належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Уклавши договір Відповідач прийняв на себе зобов’язання згідно п.3.1. Договору здійснювати оплату послуг Перевізника на підставі виставленого Перевізником рахунку-фактури, що містить інформацію про вартість повного комплексу послуг, наданих Замовнику по цьому Договору, оригінала CMR з відміткою вантажоотримувача, протягом 3-х банківських днів з дати отримання рахунку-фактури, якщо інше не встановлено в Заявці на перевозку, яка є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до вказаної Заявки вказаний інший порядок розрахунків, а саме оплата здійснюється протягом 3 днів по курсу НБУ на день розвантаження.

Таким чином, Відповідач повинен був здійснити розрахунки протягом 3-х днів з моменту розвантаження.

Як вбачається з пояснень Позивача та не заперечується відповідачем та третьою особою 04.12.2009р. вантаж був доставлений Позивачем до Києва за місцем призначення, що підтверджено печаткою митниці та листами та поясненнями Відповідача, які містяться в матеріалах справи. Вантаж був розвантажений 07.12.2009р.

Таким чином, прострочення виконання грошових зобов’язань виникає у Відповідача через 3 дні з моменту розвантаженні, а саме з 11.12.2009р., що вірно визначено Позивачем.

Відповідно до вказаної Заявки оплата здійснюється протягом 3 днів по курсу НБУ на день розвантаження. Вартість транспортування –1200 ЕВРО в грн.. (з урахуванням ПДВ) + печатки по курсу НБУ на дату виставлення рахунку.

Вартість транспортування складає 1200 ЕВРО в грн. за кусом НБУ на день розвантаження, та становить 14436,35грн. (Офіційний курс НБУ на 07.12.2009р. склав 1203,0291 грн. за 100 ЕВРО (відповідно до наданої в матеріали довідки банку)

Проте, Відповідач не здійснив оплату за надані послуги.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 14436,35 грн.

Відповідно до п. 2.2.7 Позивач зобов’язаний інформувати Замовника про вартість послуг по даному Договору до початку виконання Перевозки. Всі зміни до вартості перевозки, що виникають після її початку узгоджуються з Замовником.

Розділом 3 Договори сторони встановили, що роботи і послуги здійснюються Перевізником по тарифам, які підписані Замовником. Перевізник має право змінювати тарифні ставки тільки при обов’язковій попередній згоді з Замовником (п.3.2.) Сторони зобов’язуються виправити можливі помилки і неточності у виставлених рахунках негайно. Рахунки що виставлені не у відповідності з умовами договору, підлягають узгодженню обома сторонами негайно, проте не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, надані рахунки не містять відмітки Відповідача про прийняття, будь-яких доказів про узгодження вартості додаткових послуг, в тому числі невідповідності заявлених у заявці-договорі за маршрутом Мадрид-Київ даних про вантаж фактичним даним у розмірі 3609,08грн. та 360,90грн. за оплату експортної декларації, відповідно до квитанції від 17.11.09р. в матеріали справи не надано.

Вартість транспортування –1200 ЕВРО в грн. (з урахуванням ПДВ) + печатки по курсу НБУ на дату виставлення рахунку.

Таким чином, заявлена до стягнення сума невідповідності заявлених у заявці-договорі за маршрутом Мадрид-Київ даних про вантаж фактичним даним у розмірі 3609,08грн., сума 360,90грн. за оплату експортної декларації, відповідно до квитанції від 17.11.09р., та оплата печатки у розмірі 150,00грн. документально не підтверджені. Відповідно до заявки-договору та міжнародної товарно-транспортної накладної вага брутто становить 2731 кг., будь-яких підстав для сплати Відповідачем вказаних сум в матеріали справи не надано.

В зв’язку з чим суд відмовляє у стягненні з Відповідача сум у розмірі 4119,98грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 14436,35 грн.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд не приймає заперечення Відповідача, оскільки відсутність відмітки вантажоотримувача на міжнародній товарно-транспортній накладній, враховуючи ст.909 ЦК України та умови п.2.1., п.3.1. вищезазначеного Договору, Заявки-договору, не може бути підставою звільнення Відповідача від виконання взятого на себе обов’язку за Договором щодо оплати здійсненого перевезення вантажу на суму встановлену судом.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов’язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати послуг сформульована безпосередньо у Заявці-Договорі (1,5 % відсотків від суми фрахту за кожні 24 години прострочення платежу), вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Відповідно п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. При цьому розмір пені не повинен перевищувати встановленого ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» граничного розміру нарахування пені.

Як вбачається з наданого Розрахунку Позивача, розмір пені становить 36436,19грн.

Проте, суд перевіривши арифметичних розрахунок пені, зважаючи на межі позовних вимог, за період з 11.12.2009р. по 25.04.2010р. (131 день) та суму основного боргу - 14436,35 грн., згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені лише у розмірі 1102,70грн. В решті частини цих позовних вимог - відмовляє.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем нарахована інфляція та 3% річних з 11 грудня 2009р. по березень 2010р. на суму заборгованості 18556, 32грн.

Проте, враховуючи, що судом встановлено суму заборгованості у розмірі лише 14436,35 грн., суд здійснивши розрахунок 3% річних за період з 11.12.2009р. по 25.04.2010р. та інфляційних за період з моменту простроченні (11.12.2009р. і по березень 2010р. включно (кінцевий період встановлений Позивачем самостійно) за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.” та згідно з Рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. №62-97р. щодо нарахування інфляційних, стягує з Відповідача 161, 37 грн. - 3% річних та 808,44грн. інфляційних нарахувань. В решті частини цих позовних вимог - відмовляє.

З приводу заподіяння збитків Відповідачу, внаслідок прострочки Позивачем поставки вантажу, у разі такого порушення, Відповідач має звернутися до суду шляхом подання окремого позову.

Заперечення Відповідача щодо нарахування 3% річних, інфляційних та пені судом не приймаються до уваги, оскільки є необґрунтованими та доказово не підтверджені.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України розподіляються пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Южавтотранс», м. Харків (ідентифікаційний код 21220562) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстар Лоджістікс», м. Київ (ідентифікаційний код 30383144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южавтотранс», м. Харків (ідентифікаційний код 21220562) суму основного боргу у розмірі 14436,35 грн., інфляційні нарахування -808,44,грн., 3% річних у розмірі 161,37грн., пеню у розмірі 1102,70грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстар Лоджістікс», м. Київ (ідентифікаційний код 30383144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Южавтотранс», м. Харків (ідентифікаційний код 21220562) витрати по сплаті державного мита в розмірі 165,08 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69,29 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 03.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 08.09.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева