Ухвала суду № 11202445, 13.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.2010                                                             Справа № 6/47

За заявою Державної податкової інспекції у місті Ужгороді (м. Ужгород, вул.Духновича, 2)

до Приватного підприємства фірма "Експедитор" (м.Ужгород, вул. Підградська, 2, ЄДРПОУ 32085394)

про банкрутство

Суддя Й.Й. Кадар

Представники:

Від ініціюючого кредитора –Попельський С.М., державний податковий інспектор юридичного відділу (дов. № 3488/10/10 від 31.05.2010р.);

Від боржника –не з'явився;

Суть спору: розгляд у підготовчому засіданні справи про банкрутство Приватного підприємства фірма "Експедитор" (м.Ужгород, вул. Підградська, 2, ЄДРПОУ 32085394), відповідно до положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у місті Ужгороді, м. Ужгород звернулась до суду із заявою про визнання визнання банкрутом Приватного підприємства фірма "Експедитор", м.Ужгород. за спорощеною процедурою банкрутства у відповідності до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заява мотивована безспірністю вимог кредитора, не можливістю погашення заборгованості через відсутність майна та не поподанням звітності з січня 2008р., що свідчить про відсутність підприємницької діяльності відсутнього боржника.

Відповідно до п.1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство відсутнього боржника розглядається у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, в якій йдеться про належність і допустимість доказів, встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу містяться в Єдиному державному реєстрі, тому належним доказом відсутності боржника або його керівних органів за юридичною адресою є виключно Довідка державного реєстратора про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або про відсутність відомостей про юридичну особу (п. 4 ст.17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”). Відповідно до поданої ініціюючим кредитором Довідки державного реєстратора (у відповідності до ст.ст. 17, 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”) "в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій не знайдено", однак вказана довідка не містить відомостей про відсутність відомостей про місцезнаходження боржника або про відсутність боржника або його керівних органів за юридичною адресою та не свідчить про неможливість встановлення місцезнаходження керівних органів боржника, а отже не є доказом в підтвердження ознак відсутності юридичної особи.

Матеріали справи містять довідку ДПІ м. Ужгорода № 5682 від 26.07.2010року про неподання боржником до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді декларацій, бухгалтерських звітів, розрахунків та інших документів пов"язаних з обчисленням та сплатою податків та неподаткових платежів з 01.01.2008року. Водночас, відповідно до вимог ст. 11 Закону України " Про державну податкову службу" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також 2) планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тощо.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заяви ініціюючого кредитора, відсутні посилання на факти проведення органами ДПІ відповідних перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також документи, що їх підтверджують.

Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду про стягнення з приватного підприємства фірма "Експедитор" на користь державного бюджету податкового боргу та Постанова ДВС у м. Ужгороді від 18.10.2009р., якою встановлено, що у Боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення підтверджують наявність безспірності вимог кредитора та відсутність майна, однак не слугує достатніми доказами для встановлення судом ознак відсутнього боржника відповідно до ст. 52 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у разі звернення до суду із заявою про порушення провадження справи про банкрутство, ознаки неплатоспроможності боржника з’ясовуються у підготовчому засіданні, в якому вирішується питання щодо проведення процедури банкрутства чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що за вищеприведених обставин ініціюючим кредитором не доведено ознаки відсутнього боржника, відповідно до положень ст. 52 Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справі слід припинити з підстав п.1ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 5, п. 1, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 34, 43, п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Ухвалу надіслати ініціюючому кредитору, боржнику, органу з питань банкрутства, органу ДВС, державному реєстратору.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку,передбаченому ГПК України.

Суддя Й.Й. Кадар