Рішення № 11202371, 14.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.09.10 р.                     Справа № 38/158                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно договору реструктуризації в розмірі 110594,77грн., суми 3% річних у розмірі 1208,70грн., суми пені у розмірі 3824,04грн., суми інфляції в розмірі 9573,85грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Позняр С.В.- за дов.№204-10”Д” від 31.12.2009р.

від відповідача: Анохіна Т.І.- за дов. №юр/4734 від 31.12.2009р.

У судовому засіданні оголошувалася

                                                                      перерва з 25.08.2010р. по 14.09.2010р.

          згідно ст. 77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м. Горлівка звернувся до господарського суду з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно договору реструктуризації в розмірі 110594,77грн., суми 3% річних у розмірі 1208,70грн., суми пені у розмірі 3824,04грн., суми інфляції в розмірі 9573,85грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №637 від 12.05.2003р., додаткову угоду №152-Г від 01.08.2007р. до договору №637 від 12.05.2003р., розрахунок суми боргу за графіком погашення заборгованості, розрахунок штрафних санкцій; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

25.08.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву від 19.08.2010р. №юр/2246 в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

10.09.2010р. позивач надав суду письмові пояснення б/н від 08.09.2010р. в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

14.09.2010р. відповідач надав суду відзив на позов №юр/2796 від 08.09.2010р., в якому визнає позовні вимоги частково в частині стягнення основного боргу за активну електроенергію згідно додаткової угоди №152-Г від 01.08.2007р. до договору про постачання електроенергії №637 від 12.05.2003р. за період вересень-грудень 2008р. та вересень 2009р.- травень 2010р. у сумі 110 594,77грн.

У решті позовних вимог заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні стягнення пені у розмірі 3 824,04грн. та розстрочити виконання рішення про стягненню заборгованості на 12 місяців з дня винесення рішення.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду додаткові документи.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №637 (далі по тексту Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу а Споживач користується електроенергією та оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами договору.

Згідно п.9.5 Договору, його укладено на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

01.08.2007р. між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (Кредитор) та Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” в особі “Краматорськміжрайтепломережа” (Боржник) була укладена додаткова угода № 152-Г від 01.08.2007р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електроенергії № 637 від 12.05.2003р. (далі-Додаткова угода).

Відповідно до п.1.1 Додаткової угоди, Боржник визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед Кредитором в сумі 941 167,47грн. станом на 01.07.2007р.

Згідно із п.2.1 Додаткової угоди, Боржник зобов’язується починаючи з 02.08.2007р. щомісячно протягом тридцяти чотирьох місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов’язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної електроенергії –100%.

Додаткова угода № 152-Г від 01.08.2007р. підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Відповідач належним чином не виконав свого зобов’язання зі сплати платежів за період вересень-грудень 2008р. та вересень 2009р. - травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу за спожиту у 2007р. активну електричну енергію. Сума боргу, яка утворилась внаслідок невиконання цього зобов’язання становить 110 594,77грн.

Оскільки відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати реструктиризованої заборгованості за електричну енергію у встановлені строки не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача наявну заборгованість.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 637 від 12.05.2003р. та додаткова угода № 152-Г від 01.08.2007р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору №637 від 12.05.2003р.

Відповідно до зазначеної додаткової угоди, відповідач визнав в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед позивачем в сумі 941 167,47грн. станом на 01.07.2007р. та зобов’язується починаючи з 02.08.2007р. щомісячно протягом тридцяти чотирьох місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

В порушення умов додаткової угоди № 152-Г від 01.08.2007р. до договору №637 від 12.05.2003р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач зобов’язання з повної та своєчасної оплати реструктиризованої заборгованості за електричну енергію у встановлені строки не виконав у зв’язку з чин у нього виникла заборгованість за період вересень – грудень 2008р. та вересень 2009р. - травень 2010р. у розмірі 110 594,77грн.

Відповідач в наданому суду відзиві на позов №юр/2796 від 08.09.2010р. вищезазначену суму заборгованості визнав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 110 594,77грн. - заборгованість за активну електроенергію, яка утворилась у зв’язку з невиконанням останнім зобов’язання зі сплати платежів за період з вересня по грудень 2008р. та з вересня 2009р. - по травень 2010р. з реструктуризованої суми боргу, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 208,70грн. та інфляційні в сумі 9 573,85грн.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем інфляційних, суд дійшов висновку, що розмір інфляційних нарахувань складає 8 610,55грн. Тому позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних нарахувань суд задовольняє частково.

Позовні вимоги щодо стягнення суми інфляційних нарахувань у залишковому розмірі 963,30грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Судом перевірено нарахування 3% річних, які складають 1 208,70грн. та підлягають стягненню у повному обсязі.

За неналежне виконання зобов’язань за додатковою угодою №152-Г від 01.08.2007р. до договору №637 від 12.05.2003р., позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 824,04грн.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, суд приходить до висновку, що позивачем неправомірно здійснено нарахована пені у розмірі 3 824,04грн. виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, застосування штрафних санкцій (пені) можливе лише у разі узгодження сторонами у договорі (угоді тощо) відповідальності саме у вигляді пені.

Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 –2.2.3 договору з порушенням термінів, визначених додатком та №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі - % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Дослідивши матеріали справи судом з’ясовано, що сторони умовами договору не визначили розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Додатковою угодою №152-Г сторонами змінено строки виконання зобов’язань щодо оплати спірної заборгованості і ні самою додатковою угодою, ні договором не передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків оплати вищевказаного боргу, які встановлені додатковою угодою №152-Г.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені (штрафних санкцій тощо) за порушення термінів (строків) оплати реструктуризованого боргу за додатковою угодою №152-Г, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 3824,04грн. за порушення строків оплати, визначених додатковою угодою №152-Г, задоволенню не підлягають.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючі рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочення виконання рішення може надаватися лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторони з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк.

Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При розстрочці виконання рішення для позивача можуть наступити негативні наслідки, оскільки розстрочка суттєво зачіпає інтереси позивача, віддаляючи реальне виконання.

Приймаючи до уваги матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 6, 526, 527, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 38, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно договору реструктуризації в розмірі 110594,77грн., суми 3% річних у розмірі 1208,70грн., суми пені у розмірі 3824,04грн., суми інфляції в розмірі 9573,85грн., задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11 на рахунок структурної одиниці Краматорських електричних мереж із спеціальним режимом користування № 260343011295 ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00131127) – заборгованість за спожиту активну електроенергію згідно договору реструктуризації в розмірі 110594,77грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, на поточний рахунок структурної одиниці Краматорських електричних мереж п/р №26001045365300 АКІБ “Укрсіббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00131127) - 3% річних у розмірі 1 208,70грн., інфляційні у розмірі 8 610,55грн.

Стягнути з Обласного комунального підприємства ”Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11, на поточний рахунок структурної одиниці Краматорських електричних мереж п/р №26001045365300 АКІБ “Укрсіббанк” м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00131127) – 1 204,14грн. державного мита, 226,98грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 14.09.2010р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2010р.

Суддя