Рішення № 11201862, 15.07.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 липня 2010 р.           Справа 12/91-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватфарм" (проспект Хіміків, 66, м.Черкаси, 18018)

до: Приватного підприємства "ЛІНА-ФАРМ" (вул.Колгоспна, буд.2, корпус Б, с.Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222)

про стягнення 1 100 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : не з"явився

          відповідача : не з"явився

У зв'язку з неявкою представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов, в якому позивач просить суд стягнути з Приватного підприємства "ЛІНА-ФАРМ" 1 500,60 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов"язань за договором № 205 від 05.02.2010р., 87,42 грн. пені, 16,22 грн. втрат від інфляції, 12,83 грн. - три відсотки річних, а також витрати на сплату держмита в сумі 102 грн. та витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2010 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 15.07.2010 р.

В судове засідання 15.07.2010 р. представники сторін не з'явились.

Натомість, 05.07.2010р. від позивача надійшло клопотання про про розгляд справи за наявними в ній документами без участі представника позивача, в зв"язку з фінансовою скрутою.

Також в даному клопотання позивач зменшує розмір позовних вимог, а саме: просить суд стягнути з відповідача 983,53 грн. основного боргу, 87,42 грн. пені, 16,22 грн. втрат від інфляції, 12,83 грн. - три відсотка річних та витрати на сплату держмита в сумі 102 грн. та витрати на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., в звя"язку з частковою сплатою відповідачем суми боргу.

Дане клопотання прийнято судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач також правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 26.06.2010р. за № 20091961.

Відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду по суті.

З урахуванням наведеного, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.02.2010 р. між ВАТ "Ватфарм" (позивач) та Приватним підприємством "ЛІНА-ФАРМ" (відповідач) укладено договір № 205, відповідно до якого Продавець (позивач) зобов'язується поставити товари медичного призначення (далі - товар), а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити їх в термін, зазначений у видатковій накладній (п.1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що поставка Товару здійснюється при наявності заявки Покупця на умовах DDU "Склад Покупця" згідно Міжнародних правил, щодо тлумачення термінів "Інкотермс - 2000". За додатковим погодженням сторін можлива поставка Товару на умовах ЕХW "Склад Продавця" згідно Міжнародних правил, щодо тлумачення термінів "Інкотермс - 2000".

Поставка Товару виконується окремими партіями. Асортимент, кількість найменувань та ціна товару на кожну поставку зазначається у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною даного Договору та замінює специфікацію (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договору Покупець оплачує поставлений Товар за ціною та у строки, вказані у накладній на кожну партію Товарів, що поставляється по цьому Договору.

Строк, на протязі якого поставлений Товар повинен бути оплачений Покупцем, вказується Продавцем в накладній та відраховується від дати отримання Товару Покупцем. Строк оплати є обов'язковим для Покупця з моменту підписання видаткової накладної (п.3.1. Договору).

Пунктом 6.1. Договору сторони домовились, що при порушенні терміну оплати Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день прострочки платежу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р. (п.8.4. Договору).

На виконання умов договору № 205 від 05.02.2010 р. позивачем, на підставі видаткової накладної № СРН-007250 від 05.02.2010р., відвантажено відповідачу товари медичного призначення на загальну суму 1 801,85 грн. (а.с. 6).

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, перерахувавши 301,25 грн. до подання позову та 517,07 грн. після подання позову (а.с.22-24), при цьому позов подано до суду 11.06.2010 р. (а.с. 14).

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 983,53 грн. грн.

Наведене стверджується:

- договором № 205 від 05.02.2010 р.;

- видатковою накладною № СРН-007250 від 05.02.2010р.;

- платіжними дорученнями № 112 від 13.04.2010р., № 263 від 14.06.2010р. та № 276 від 01.07.2010р.;

- відсутністю заперечень відповідача на позовну заяву.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Як свідчать матеріали справи, відповідач на умовах договору № 205 від 05.02.2010 р. отримав від позивача товар, розрахунки за який на підставі п.3.1. Договору повинен був здійснити у строк, зазначений у видаткових накладних.

У видатковій накладній № СРН-007250 від 05.02.2010 р. строк оплати не вказано. За таких обставин відповідач мав оплатити отриманий товар на умовах, визначених у ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Свої зобов'язання відповідач виконав частково, внаслідок чого заборгував позивачу 983,53 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 983,53 грн. боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов’язань нараховано до стягнення з відповідача 16,22 грн. інфляційних втрат, 87,42 грн. пені за період з 01.03.2010 р. по 07.06.2010 р. та 12,83 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення на підставі п. 6.1 Договору 16,22 грн. інфляційних втрат, 87,42 грн. пені за період з 01.03.2010 р. по 07.06.2010 р. та 12,83 грн. - 3% річних, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству та умовам договору.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України понесені позивачем судові витрати на оплату держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у повному обсязі, оскільки сума 517,07 грн. перерахована відповідачем після звернення позивача до суду.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛІНА-ФАРМ" (вул.Колгоспна, буд.2, корпус Б, с.Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222, б/р № 26005000116237 філії ПАТ "Укрексімбанк", м. Вінниця, МФО 302429, код ЄДРПОУ 35949895) на користь Відкритого акціонерного товариства "Ватфарм" (пр-кт Хіміків, 66, м.Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ 00306756, р/р 260080003981 в філії ПАТ "Укрексімбанку" м. Черкаси, МФО 354789) 983,53 грн. боргу, 87,42 грн. пені, 16,22 грн. інфляційних втрат та 12,83 грн. - 3% річних, а також витрати на сплату держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 липня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (проспект Хіміків, 66, м.Черкаси, 18018)

3 - відповідачу (вул.Колгоспна, буд.2, корпус Б, с.Якушинці, Вінницький район, Вінницька область, 23222)