Рішення № 11201851, 15.07.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 липня 2010 р. Справа 10/63-10

за позовом :Товариство з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" ЄДРПОУ 34142375, вул. Заводська, 1, с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320

до :Державного підприємства "Дослідне господарство"Корделівське", ЄДРПОУ 00497644, (с. Корделівка, Калинівський район, Вінницька область,22445)

про стягнення 15 919,87 грн.

Головуючий суддя Даценко М.В.

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Демець С.В. - арбітражний керуючий;

відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" 15919,87 грн. заборгованості за договором про надання товарного кредиту від 17.09.2007 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.05.2010 року порушено провадження у справі № 10/63-10, справу призначено до розгляду на 24.06.2010р.

Ухвалою суду за заявою № 23-06/10 від 23.06.2010р. ДП ДГ "Корделівське" розгляд справи відкладено на 15.07.2010 року.

15.07.2010 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 10/63-10 рекомендованою кореспонденцією, яка направлялась судом на адресу його місцезнаходження.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" (продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Корделівське" (покупець) був укладений договір про надання товарного кредиту, за умовами якого продавець зобов"язується на умовах товарного кредиту передати, а покупець на умовах даного договору прийняти та оплатити товар в асортименті згідно узгоджених специфікацій, які є невід"ємною частиною договору (додаток №1 до договору).

Згідно п. 1.2 договору загальна сума договору становить 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Товар постачається на умовах: "Франко-склад продавця". Передача товару за кількістю і якістю здійснюється на складі продавця в порядку, визначеному чинним законодавством (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 2.3 договору моментом передачі товару вважається день підписання уповноваженими представниками покупця видаткової накладної.

На виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним договором позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 64160,57 грн., підтвердженням чого є підписана представниками обох сторін видаткова накладна № Ул-0001394 від 17.09.2007 року, та довіреність серії ЯМЮ № 427973 від 17.09.2007 року, згідно якої відповідач отримав зазначений у накладній товар, а саме: селітра аміачна - 15 т, нітроамофоска - 10 т, українське ЧС-70 - 272 п.

Згідно п. 4.1 договору покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочки платежу до 15.10.2007 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

В порушення умов укладеного договору відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного розрахунку із позивачем за переданий товар належним чином не виконав, лише частково сплатив грошові кошти на загальну суму 48240,70 грн. в рахунок погашення виниклої заборгованості.

В зв'язку з наведеним, за відповідачем утворився борг у розмірі 15919,87 грн., який в добровільному порядку останній не повертає позивачу.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Судом також встановлено, що 31.01.2008 року господарським судом Віницької області порушено провадження у справі № 10/14-08 про банкуртство ТОВ "Уладівський цукровий завод", Вінницька область, Літинський район, с. Уладівка, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ - 34142375.

15.10.2008 року судом винесено постанову про визнання боржника ТОВ "Уладівський цукровий завод" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 18.05.2009р. ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" призначено арбітражного керуючого Демець Сергія Михайловича.

Ухвалою суду від 23.03.2010 р. у справі № 10/14-08 продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ “Уладівський цукровий завод” на шість місяців.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 17.09.2007 року є договором купівлі-продажу.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по передачі відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є підписана представниками обох сторін видаткова накладна № Ул-0001394 від 17.09.2007 року, та довіреність серії ЯМЮ № 427973 від 17.09.2007 року, згідно якої відповідач отримав зазначений у накладній товар.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за переданий товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 15919,87 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за переданий товар підлягають задоволенню в сумі 15919,87 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду від 25.05.2010 року та 24.06.2010 року відповідач не подав до суду жодних належних доказів в спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків із позивачем за переданий товар (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму боргу.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Корделівське" (с. Корделівка, Калинівський район, Вінницька область, 22445, код ЄДРПОУ - 00497644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уладівський цукровий завод" (вул. Заводська, 1, с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320, код ЄДРПОУ - 34142375) 15919,87 грн. - боргу, 159,20 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Даценко М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 липня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. Заводська, 1,с. Уладівка, Літинський район, Вінницька область, 22320

3 - відповідачу (с. Корделівка, Калинівський район, Вінницька область,22445)

4 - арбітражному керуючому - АДРЕСА_1