Рішення № 11201564, 29.06.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

29 червня 2010 р.           Справа 2/51-08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Корса"", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", м.Хмільник

про стягнення 38550,19 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача: не з'явився.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Дочірнього підприємства "Торгова компанія "Корса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" про стягнення з останнього 50213,83 грн., з яких 38401,84 грн. основного боргу, 10214,89 грн. інфляційних втрат, 1597,10 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 28.03.2008 року суддею господарського суду Вінницької області Мельником П.А. порушено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.04.2009 у справі № 2/51-08 залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 (судді Вечірко І.О., Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.), повністю задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Корса" (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" (надалі відповідач/скаржник); за рішенням з відповідача стягнуто 38 401,84 грн. основної заборгованості, 148,35 грн. 3% річних, 688,53 грн. витрат за транспортні послуги, понесені позивачем, 437,05 грн. витрат зі сплати державного мита, 90,59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому апеляційною інстанцією рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення судових витрат - виключено з його резолютивної частини посилання на стягнення з відповідача 688,53 грн. витрат на транспортні послуги понесені позивачем.

14.08.2009 року надійшла касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16 червня 2009 року по справі 2/51-08.

18.11.2009 року постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 року у справі №2/51-08 задоволено частково, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 та рішення господарського суду Вінницької області від 15.04.2009 у справі № 2/51-08 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Вінницької області в іншому складі суду.

11.12.2009 року справа надійшла до господарського суду Вінницької області.

Згідно резолюції голови суду справа № 2/51-08 передана на новий розгляд судді Банасько О.О., яка була призначена останнім до розгляду на 26.01.2010 року.

В зв'язку з перебуванням судді з 26.01.2010 року по 05.02.2010 року на лікарняному розгляд справи 26.01.2010 року не відбувся.

Ухвалою суду від 05.02.2010 року справу було призначено до розгляду на 24.02.2010 року.

24.02.2010 року представником позивача подано письмові пояснення в яких крім іншого зазначено, що станом на 10.03.2009 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції складає 38 550,19 грн., з яких сума основного боргу - 38401,84 грн., 3 % річних - 148,35 грн., які він і просить стягнути з відповідача (а.с.118-119, т.3).

24.02.2010 року розгляд справи відкладено до 25.03.2010 року з огляду на неможливість вирішення спору за наявними доказами та необхідністю витребування нових доказів.

24.03.2010 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку його представника в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 25.03.2010 року розгляд справи призначено на 28.04.2010 року в зв'язку з неявкою відповідача та неможливістю розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Однак у зв'язку з перебуванням судді Банасько О.О. з 26.04.2010 року по 30.04.2010 року у відрядженні судове засідання призначене на 28.04.2010 року було перепризначено на 12.05.2010 року.

Однак сторони в судове засідання 12.05.2010 року не з'явились та не виконали вимоги суду щодо надання доказів необхідних для розгляду справи у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 09.06.2010 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився. При цьому 08.06.2010 року від відповідача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його представника та вказівкою на те, що інший представник не володіє матеріалами справи.

Розглядаючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, керівник підприємства з урахуванням того, що про дату судового засідання останнє було попереджено заздалегідь, не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншій особі з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

У зв'язку з наведеним суд вважає, що у підприємства було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного суд прийшов до висновку про відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як безпідставного.

Оскільки відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, беручи до уваги , що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За письмовим клопотанням позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 09.06.2010 року оголошувалась перерва до 29.06.2010 року з метою підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту позовної заяви, заяви про зміну предмету позову, письмового пояснення від 24.02.2010 року позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 01.11.2006 року ним на підставі відвантажувальної накладної № 95627 та довіреності серії ЯЛТ № 914302 передано відповідачу товар на суму 520401,84 грн., який за отриманий товар провів розрахунок не повністю - лише на суму 14000,00 грн. (а.с.2-3, 5-6, 94-95, т.1, а.с.118-119, т.3).

Непроведення розрахунку відповідачем за отриманий товар спонукали позивача звернутись в березні 2008 року з відповідним позовом до господарського суду Вінницької області (позовна заява від 19.03.2008 року).

У вказаній позовній заяві позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 38401,84 грн. основного боргу, 10214,89 грн. інфляційних за період з 01.11.2006 року по 21.03.2008 року та 1597,10 грн. 3 % річних за той же період (а.с.9, т.1).

07.05.2008 року ТОВ "Торгова компанія "Корса" подано до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог від 24.02.2008 року, у якій позивач зазначає, що відповідачем було сплачено заборгованість лише в розмірі 14000,00 грн., а тому сума основного боргу складає 38401,84 грн., і просить суд стягнути з останнього 11136,53 грн. інфляційних за період з 25.11.2006 року по 24.04.2008 року та 1625,50 3% річних за той же період (а.с.33-34, т.1).

16.01.2009 року позивачем була направлена вимога від 16.01.2009 року № 16 щодо оплати поставленого товару на суму 38401,84 грн., однак відповіді на вказану вимогу відповідач, за твердженням позивача, не надав, а також не погасив заборгованість (а.с.96-100, т.1).

10.03.2009 року позивач провів перереєстрацію даних юридичної особи, у зв'язку з чим назву Дочірнє підприємство "Торгова компанія "Корса" було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Корса" в зв'язку з чим останній просив суд вважати позивачем у даній справі ТОВ "Торгова компанія "Корса" (а.с.93, т.1).

Також 10.03.2009 року позивач подав заяву про зміну предмету позову та заяву про зменшення позовних вимог відповідно до яких просив стягнути з відповідача 38401,84 грн. основного боргу та 148,35 грн. 3 % річних (а.с.94-95, 103, т.1).

Відповідач у відзиві № 145 від 12.06.2008 року проти позову заперечує вказуючи на те, що поставка продукції за накладною від 01.11.2006 року № 95627 відбулась як окрема поставка, а не на підставі договору, а оскільки позивачем не заявлялась вимога про погашення боргу відсутні підстави для задоволення позову. Також відповідач зазначає, що протягом 2004-2008 років працював з відповідачем на умовах передплати, а тому за поставлений за накладною №95627 товар, розрахувався майже повністю, і на сьогоднішній день його заборгованість перед позивачем становить 19,97 грн..

Із матеріалів справи випливає, що суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про обґрунтованість та доведеність вимог позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу та нарахованих на нього 3% річних.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції і залишаючи його без змін, додатково встановив, що:

- позивачем зараховано в якості оплати за товар по накладній № 95627 від 01.11.2006 попередньо сплачені відповідачем 14 000,00 грн., про що свідчать акти звірки між сторонами (а.с. 115, 117, т.1);

- доводи відповідача про те, що він розрахувався з позивачем повністю за поставлений позивачем по накладній № 95627 товар, на підтвердження чого надав банківські виписки, відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки, як зазначив суд, з банківських виписок вбачається, що кошти були сплачені відповідачем до поставки товару по накладній № 95627; крім того, у банківських виписках відсутні посилання на те, що кошти перераховані як передоплата по накладній № 95627.

Разом з тим Вищий господарський суд України скасовуючи постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.06.2009 року та рішення господарського суду Вінницької області від 15.04.2009 року у справі № 2/51-08 зазначив, що при вирішенні даного спору, суди попередніх інстанцій прийняли рішення без врахування усіх обставин справи та дослідження і надання правової оцінки усім необхідним документам та правовідносинам сторін, а також вказав на те, що відповідно до ст. 38 ГПК України господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору у разі якщо подані сторонами докази є недостатніми.

Також Вищий господарський суд України у своїй постанові вказав на необхідності витребувати у сторін на підставі ст. 38 ГПК України усі необхідні документи за період їхньої співпраці (банківські виписки, рахунки-фактури, накладні, тощо) для правильного вирішення спору і з'ясування дійсних обставин справи враховуючи факт довгострокових правовідносин між сторонами та те, що сторони іноді працювали на умовах передоплати.

Після прийняття 18.11.2009 року постанови касаційною інстанцією у справі № 2/51-08 та надходження справи із Вищого господарського суду України, господарським судом Вінницької області з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин справи вчинялись ряд дій в межах наданих суду процесуальним законом повноважень.

Зокрема суд зобов'язував сторони надати первинні бухгалтерські документи, що стосуються предмету позову у тому рахунку від позивача довідку банківських установ або довідку підприємства за підписом керівника та головного бухгалтера з відтиском гербової печатки щодо руху коштів по взаєморозрахунках з ТОВ "Тріумф" за період з 01.01.2004 року до 25.01.2010 року, оборотно-сальдову відомість по контрагенту ТОВ "Тріумф" за період з 01.01.2008 року по 23.12.2009 року, книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 ріку, податкову декларацію з ПДВ за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік, додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік та від відповідача оборотно-сальдову відомість по контрагенту ДП "Торгова компанія "Корса"" за період з 01.01.2004 року по 25.01.2010 року, книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік, податкову декларацію з ПДВ за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік, додаток № 5 до податкової декларації з ПДВ за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 рік тощо.

Крім того судом на підставі ст.38 ГПК України зроблено запити:

- до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про надання суду документів, що підтверджують проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Корса"" за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року, та податкові декларації з додатками подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Корса"" за січень 2004 року - грудень 2006 року;

- до Хмільницької ОДПІ Вінницької області про надання суду документів, що підтверджують проведення документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф" за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року та податкові декларації з додатками подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріумф" за січень 2004 року - грудень 2006 року;

- до архівного відділу Шевченківської районної державної адміністрації м.Києва щодо надання інформації стосовно затвердження актів на знищення бухгалтерських документів Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Корса"" протягом 2004-2010 років зазначивши за які періоди знищувались бухгалтерські документи, їх найменування.

На виконання вимог ухвал до суду надійшло ряд документів.

В листах від 11.03.2010 року № 40-06/116 Шевченківська районна державна адміністрація у м.Києві та від 22.03.2010 року № 142 державний архів м.Києва повідомили про те, що ТОВ "Торгова компанія "Корса"" протягом 2004-2010 років не зверталось для погодження актів про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду (а.с.135, т.3, а.с.34, т.4).

Так, Хмільницька ОДПІ вказала, що форма та порядок подання додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166п. Протягом 2004-2006 років до податкової декларації з податку на додану вартість додаток 5 не подавався, а тому відсутня можливість підтвердження відображення в податковій звітності взаємовідносин ТОВ "Тріумф" з ДП "Торгова компанія "Корса"" (а.с.56, т.2, а.с.138, т.3).

Відповідач в своїй довідці № 33 від 25.01.2010 року вказав, що ТОВ "Тріумф" не ведеться книга обліку доходів та витрат. При цьому в оборотно-сальдовій відомості відповідач вказує, що його борг перед позивачем складає 19,97 грн.. Також в довідці відповідач вказує на те, що в період з 2004 року по 2009 роки (станом на 16.11.2009 року) ним було перераховано позивачу 98504,02 грн., а отримано продукції на загальну суму 98524,83 грн. в зв'язку з чим різниця становить 20,81 грн. на користь відповідача (а.с.57, 88, 98-99, т.2).

Також відповідачем було надано реєстри отриманих податкових накладних за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року (а.с.100-150, т.2, а.с.1-93, т.3).

В подальшому відповідачем подано до суду довідку № 62 від 12.05.2010 року в якій останній вказує на те, що за період з 2004 року по 2009 роки (станом на 16.11.2009 року) ним було перераховано позивачу 98504,02 грн., а отримано продукції на загальну суму 98524,83 грн.. При цьому у вказаній довідці зазначено, що різниця між загальною сумою перерахованих коштів та загальною сумою отриманого товару становить 19,97 грн. на користь відповідача (а.с.68-69, т.6).

В довідці від 12.05.2010 року № 63 відповідач вказує, що співпраця із позивачем відбувалась з 10.12.2004 року і за весь період ним було перераховано 98504,02 грн., а отримано товару на загальну суму 98523,99 грн. і таким чином у нього існує борг перед ТОВ "ТК "Корса"" у розмірі 19,97 грн. (а.с.70, т.6).

Довідкою від 12.05.2010 року № 64 відповідач довів до відома суду про відсутність первинних документів за 2004-2006 роки в зв'язку з проведенням щорічних податкових перевірок (а.с.71, т.6).

В свою чергу позивачем надано оборотно-сальдові відомості за період з 01.01.2004 року по 21.01.2010 року та за період з 01.01.2004 року по 24.03.2010 року з яких вбачається, що загальна сума поставленої продукції відповідачу за вказаний період становить 137257,76 грн., а проведено останнім розрахунок на суму 98855,92 грн. (а.с.96, т.3, а.с.111, т.4).

В довідці позивача від 24.03.2010 № 14/2010 відображено рух коштів з відповідачем за період з 01.01.2004 року по 24.03.2010 року з якої вбачається, що остання поставка за накладною від 01.11.2006 року № 95627 на суму 52401,84 грн. була оплачена на суму 14000,00 грн. (а.с.106, т.4).

Довідкою від 24.03.2010 року № 16/2010 позивач вказав на відсутність первинної документації за 2004-2006 роки в зв'язку з проведенням 2 планових податкових перевірок (а.с.109, т.4).

Окрім того позивачем, в підтвердження поставки на суму 137257,76 грн. надано суду реєстри виданих податкових накладних за період з 01.01.2004 року по 24.03.2010 року, безпосередньо самі податкові накладні та податкові декларації (а.с.112-150, т.4, а.с.1-107, т.5).

Також позивачем надано довідку АТ "Сведбанк" від 27.04.2010 року № 1766/30 в якій відображено рух коштів по поточному рахунку ТОВ "Торгова компанія "Корса"" по взаєморозрахунках з ТОВ "Тріумф" за період з 01.01.2004 року по 23.04.2010 року на загальну суму 98855,92 грн. (а.с.80, т.6).

Виходячи з встановлених обставин справи та наданих сторонами документів суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначеній вище накладній відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що такі дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу. Ці дії згідно ст.ст.655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обов'язку сплатити заборгованість за отриманий у позивача товар у повному обсязі.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частина 1 ст. 530 ЦК України вказує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, позивачем 16.01.2009 року надсилалась на адресу відповідача вимога про сплату заборгованості, яка отримана останнім 23.01.2009 року.

Разом з тим, суд з огляду на вказані вище приписи норм матеріального права щодо правової природи правовідносин між сторонами зазначає наступне.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Тобто, виходячи з наведеної норми зобов'язання у відповідача на оплату отриманого товару за видатковою накладною від 01.11.2006 року № 95627 виникло після його прийняття чи оформлення зазначеної накладної.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 38401,84 грн. основного боргу є обґрунтованими та правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимогу позивача про стягнення 148,35 грн. 3% річних заявлених за період з 23.01.2009 року по 10.03.2009 року за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3 % річних є правомірними, оскільки відповідають умовам чинного законодавства.

При перевірці правильності нарахування 3% річних судом не виявлено помилок в обрахунку у зв'язку з чим позов в цій частині задовольняється повністю.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Із врахуванням вказаних вище процесуальних норм, заперечення відповідача, які наводились останнім під час розгляду і полягали в тому, що у нього наявний борг у значно меншому розмірі ніж заявив до стягнення позивач, оцінюються судом критично.

При цьому суд виходив з того, що надані відповідачем документи не є належними та достовірними доказами викладених у його запереченнях фактів.

Зокрема, наданий відповідачем акт звірки станом на 25.01.2010 року підписаний з однієї сторони і в підтвердження відображених у ньому даних відповідачем не надано відповідних доказів, в тому рахунку підтвердження сальдо в розмірі 38400,00 грн. станом на 01.01.2006 року (а.с.59, т.2). Аналогічні недоліки стосовно відображених у ньому даних містить і оборотно-сальдова відомість (а.с.88, т.2).

Надані відповідачем довідки (б/н без дати, а.с.98-99, т.2, від 12.05.2010 року № 62, а.с.68, т.6) також, на думку суду, не є переконливими доказами обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки зазначені у них відомості не підтверджені відповідними первинним документами.

До того ж слід вказати, що відображені у вказаних документах відомості суперечать іншим документам наявним в матеріалах справи.

Так, як вказувалось раніше в довідці АТ "Сведбанк" від 27.04.2010 року № 1766/30 зазначено про те, що за період з 01.01.2004 року по 23.04.2010 року ТОВ "Тріумф" перерахувало на користь ТОВ "ТК "Корса"" грошові кошти на загальну суму 98855,92 грн. (а.с.80, т.6).

Разом з тим, відповідач у своїх довідках зазначає, що ним перераховано на користь позивача за період з співпраці з 2004 року грошові кошти на загальну суму 98504,02 грн..

Крім того, слід вказати, що наведені у довідках відповідача відомості є суперечливими між собою.

Так, в довідці б/н та без дати (а.с.98-99, т.2) відповідач зазначає про те, що станом на 16.11.2009 року різниця становить 20,81 грн. на користь позивача, в той час як в довідках від 12.05.2010 року № 62 та від 12.05.2010 року № 63 різниця на аналогічну дату на користь позивача становить вже 19,97 грн. (а.с.68-70, т.6).

Слід вказати, що позивач в підтвердження поставки продукції відповідачу за період дії господарських взаємовідносин надав суду, окрім іншого, податкові накладні з яких вбачається, що загальна сума поставленої останньому продукції становить 137257,76 грн..

Також слід вказати, що позивач відповідно до заяви про зміну предмету позовних вимог від 10.03.2009 року та письмового пояснення від 24.02.2010 року фактично змінив підставу позову і фактично обґрунтовував позовні вимоги неоплатою відповідачем отриманого згідно видаткової накладної від 01.11.2006 року № 95627 товару.

Із наданих представником позивача доказів (оборотно-сальдова відомість, довідка від 24.03.2010 року № 14/2010, а.с.96, т.3, а.с.106, 111, т.4) випливає, що відповідач за отриманий до 01.11.2006 року товар розрахувався в повному обсязі і заборгованість у нього перед позивачем станом на 01.11.2006 року була відсутня.

При цьому суд зазначає, що відображені у документах наданих позивачем відомості кореспондуються із відомостями відображеними в податкових накладних стосовно вартості поставленого товару та довідці АТ "Сведбанк" від 27.04.2010 року № 1766/30 стосовно загального обсягу перерахованих грошових коштів.

За таких обставин позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 та абз.7 п.8 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Розподіляючи судові витрати суд виходив з того, що відповідно до письмового пояснення позивача від 24.02.2010 року ціною позову фактично є сума в розмірі 38550,19 грн., з яких 38401,84 грн. - основний борг та 148,35 грн. - 3 % річних.

Порівнюючи вказану ціну позову із ціною позову яка вказана в позовній заяві (50213,83 грн.) суд звертає увагу на п.17 інформаційного листа ВГСУ від 20.10.2006 року № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п.6 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року " в яких наголошено зокрема на тому, що під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріумф", 22000, м.Хмільник, вул. Дзержинського,47 (код ЄДРПОУ 60043911 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Корса"", 01032, м.Київ, вул. Жилянська, 96 (код ЄДРПОУ 24257459) - 38401 грн. 84 коп. - основного боргу, 148 грн. 35 коп. - 3% річних, 385 грн. 50 коп. - витрат на сплату державного мита, 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 червня 2010 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу- вул. Жилянська, 96, м. Київ, 04208.

3- позивачу - вул.Прорізна, 21, кв.5, м.Київ, 01034.

4 - відповідачу- вул. Дзержинського, 47, м. Хмільник, 22000.