Постанова № 11201141, 21.08.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3367/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2010 року м. ОдесаОдеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

при секретарі Паровенко І.П.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Шевченко Ю.І.

представника відповідача(за довіреністю) Румлянського А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія»до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001082301/0 від 11.03.2010 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду із зазначеним позовом мотивуючи тим, що за результатами перевірки було складено акт № 395/23/32497323 від 16.02.2010 року та прийнято податкове повідомлення рішення № 0001082301/0 від 11.03.2010 р. яким до ТОВ «Південна будівельна компанія» нараховано зобовязання по податку на додану вартість на суму 583 896, 00 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 291948, 00 грн. як він вважає неправомірним.

Підставою для прийняття спірного рішення стало порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 593217 грн., у тому числі в жовтні 2008 року в сумі 45626 грн., в листопаді 2008 р. в сумі 4368 грн., в грудні 2008 року в сумі 36403 грн., в січні 2009 року в сумі 255059 грн. в лютому 2009 року в сумі 27692 грн., в березні 2009 р. у сумі 30385 грн., в квітні 2009 р. в сумі 94457 грн., в травні 2009 року в сумі 9270 грн., в червні 2009 року в сумі 37431 грн., в серпні 2009 року в сумі 14399 грн., в вересні 2009 року в сумі 38127 грн.

Позивач зазначає що, висновки викладені в акті перевірки, не відповідають діючому законодавству, а отже відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного рішення, що і стало підставою для звернення до суду.

Представник відповідача - державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області вважає прийняте рішення обгрунтованим, позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Отже, відповідно до п. 7.3 статті 7 Закону податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, а саме: скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010р. за № 0001082301/0 ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області на суму 875 844грн. з яких 583896 грн - за основним платежем, 291948 грн. штрафні санкції.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, наголошуючи на правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія»про скасування податкового повідомлення рішення від 11.03.2010р. за № 0001082301/0 ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, Законом «Про податок на додану вартість».

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадові особи діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні»визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону «Про державну податкову службу в Україні»державні податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя»віднесено виконання функцій, передбачених статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2,3,8,11,12,13,16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пунктом 1 статті 8 указаного закону встановлено, що державна податкова адміністрація Україні виконує функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

В судовому засіданні, при вивченні письмових доказів встановлено, що ТОВ «Південна будівельна компанія»зареєстровано за юридичною адресою 67562, Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Морська, буд.45-А.

З 31.12.2009р. по 10.02.2010р. посадовими особами ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області було проведено планову виїзну документальну перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року відповідно до затвердженого Плану-графіку перевірки на ІV квартал 2009 року. За результатами перевірки був складено Акт перевірки № 395/23/32497323 від 16.02.2010 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року, на підставі якого контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником податку п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 593217 грн., у тому числі в жовтні 2008 року в сумі 45626 грн., в листопаді 2008 р. в сумі 4368 грн., в грудні 2008 року в сумі 36403 грн., в січні 2009 року в сумі 255059 грн. в лютому 2009 року в сумі 27692 грн., в березні 2009 р. у сумі 30385 грн., в квітні 2009 р. в сумі 94457 грн., в травні 2009 року в сумі 9270 грн., в червні 2009 року в сумі 37431 грн., в серпні 2009 року в сумі 14399 грн., в вересні 2009 року в сумі 38127 грн. Винесено податкове повідомлення - рішення від 11.03.2010 р. № 0001082301/0 за порушення п. п. п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями).

Законом № 168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної. Сума податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування позивачем формується правильно, якщо ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцю.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Зі змісту Закону випливає, що покупець вправі подати скаргу на контрагента, який вчасно не надав податкову накладну, але не встановлює обовязок покупця на подання скарги.

З системного аналізу даних норм вбачається, що законодавцем визначена дата виникнення права на формування податкового кредиту, тобто початок перебігу строку виникнення права, як можливості такого платника податку на його використання. Натомість будь-якого обовязку відображення такого кредиту, в тому числі і у відповідному звітному періоді його виникнення, та наслідків невиконання такого обовязку для платника закон не містить, а тому суд не приймає посилання ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області на те, що чинне законодавство не передбачає можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд також звертає увагу на юридичні підстави для зменшення суми бюджетного зобовязання, тобто, на необхідність доведення податковим органом недійсності відомостей, наведених у податкових накладних, наприклад, у випадку, коли власне самі операції не проводилися.

Як вбачається зі змісту підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього самого Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, висновок ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, що податковий кредит, зазначений у податкових накладних (а/с.105-192) не відповідає вимогам п.п.7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР є помилковим.

Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010р. за №0001082301/0 ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області у встановленому законом порядку на суму 875 844грн. з яких 583896 грн - за основним платежем, 291948 грн. штрафні санкції.

В судовому засіданні представник позивача пояснив що, ТОВ «Південна будівельна компанія»мало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Антікор Юг», ТОВ «Тала Нафта», Голден Телеком ТОВ, ПКФ «ЦСС», ТОВ «УГМК-Одеса», ТОВ «Камбіо», ТОВ «Бусоль», ТОВ «Гебрік Ост», ТОВ «Коралл», ТОВ «Сиріус 92», ПП «Практик вікна», ТОВ «Пілот 21»та іншими, відповідно до яких позивачем були сплачені суми ПДВ в звязку з поставкою товарів (послуг) згідно виставлених рахунків. Податкові накладні на відповідні суми були отримані позивачем.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для включення до складу податкового кредиту період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року загальної суми ПДВ 584298 грн. є податкові накладні постачальників (а/с.105-192).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом и виписується у момент виникнення податкових зобов'язань, тому до неї також застосовуються норми ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами». Тобто податкова накладна дійсна 1095 днів з моменту її складання та згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для включення до складу податкового кредиту звітного періоду.

Зазначені податкові накладні були фактично отримані у звітному періоді, що підтверджується наданими представником позивача Актами звірки за період з 30.10.2009 року по 31.05.2010 року в яких зазначається стан розрахунків між субєктами (а/с.193-244).

Суд критично оцінює висновок за актом перевірки щодо порушення позивачем п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, оскільки вказана норма є диспозитивною і передбачає право, а не обовязок платника податку у разі відмови з боку постачальників товарів (послуг) надати податкову накладу додати до податкової декларації за звітний податковий період заяві зі скаргою на такого постачальника. Крім цього, відповідна відмова від контрагента позивача не мала місця, у звязку із чим, підстави для додавання заяви зі скаргою були відсутні.

Абзацом 1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому абз. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону встановлено , що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунку(товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість» не містить прямої заборони на включення сум податку на додану вартість , сплачених(нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Таким чином, твердження представника відповідача щодо порушення позивачем вищезазначених норм закону є безпідставним, так як в даному випадку відсутні докази щодо порушення останнім норм Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'зку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо віднесення товариством до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, з порушенням вимог п.п.7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

В письмових запереченнях на позов відповідач посилається на те, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит платник податків таким правом не скористався, то вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку. Суд вважає, що така позиція податкового органу знаходиться поза межами змісту п.п.7.2.3. та 7.5.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та є довільним їх трактуванням, що призвело, у даному випадку, до необґрунтованого донарахування позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Відповідно до положення ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем в даному випадку не доведений факт порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства.

Згідно статті 9 ч. ч. 1,2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідачем в даному випадку не дотримані вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірним, у зв'язку з чим у суду маються правові підстави для задоволення адміністративного позову

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010 року за № 0001082301/0 державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, або в порядку ч.2 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею на протязі пяти діб.

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2010 року за № 0001082301/0 державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області.

21 серпня 2010 року