Постанова № 11201060, 10.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2010 р. 12 год. 15 хв. м. Львів № 2а-2265/10/1370

Львівський окружний адміністративний суду у складі:

Головуючого судді Кравчука В.М.,

суддів Коморного О.І., Москаля Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Кріль Х.С.,

представників позивачаСагайко О.Ю., Білоуса О.В.,

представника відповідача Демідюка В.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом

ТзОВ "ЕЙБІ Україна"

до Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Головне управління державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Сихівському районі м.Львова пропро скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ: 11 березня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна»(надалі ТзОВ «ЕЙБІ Україна») звернулося до Суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, Головного управління державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Сихівському районі м. Львова Головного управління державного казначейства України у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000392341/0 від 18 грудня 2009 року та № 0000392341/1 від 03 березня 2010 року, зобовязання відшкодувати ТзОВ «ЕЙБІ Україна»заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3394949 гривень.

Ухвалою суду від 26.04.2010р. задоволено заяву судді Лунь З.І. про самовідвід. 28.04.2010р. справу призначено судді Кравчуку В.М.

В обгрунтування позову позивач покликається на необгрутованість висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 16 грудня 2009р. № 3413/23-408/34306833, та незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення, що за змістом збігаються з доводами, викладеними у позовній заяві, а також надали суду додаткові пояснення від 08.09.2010р. щодо механізму бюджетного відшкодування заборгованості з податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечує; вважає, що оскільки неможливо встановити повної схеми фінансово-господарських взаємовідносин, дослідити ланцюги продажу до виробника (імпортера) за відповідні періоди та встановити джерело відшкодування з бюджету України, то сума податку на додану вартість, яка включена ТзОВ «ЕЙБІ Україна»до розрахунку бюджетного відшкодування, включена до Розрахунку бюджетного відшкодування за серпень 2009 року залишається не підтвердженою

Окрім того, в судовому засіданні 10.09.2010р. представник відповідача заявив усне клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про зобовязання Головного управління державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Сихівському районі м. Львова відшкодувати позивачеві заборгованість з податку на додану вартість. Ухвалою суду від 10.09.2010р. у задоволенні клопотання було відмовлено.

Відповідач Управління Державного казначейства у Сихівському районі м. Львова надало пояснення від 19.04.2010 р.; зазначає, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється або за висновками податкових органів, або за рішенням суду про стягнення бюджетної заборгованості; Державне казначейство виконує судові рішення, в яких визначений порядок їх виконання лише шляхом безспірного стягнення з відповідних рахунків державного бюджету, а спосіб виконання такого судового рішення не залежить від будь-яких умов.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ «ЕЙБІ Україна»є юридичною особою, платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку і ДПІ Сихівського району м. Львова. Основним видом діяльності товариства є надання послуг у сфері інтернеткомунікацій.

01.01.2008р. між ТзОВ «ЕЙБІ Україна»та ТзОВ «ІКС-Мегатрейд»укладено договір № 01-32-2008 купівлі-продажу обладнання (а.с. 65 67).

03.08.2008р. між ТзОВ «ЕЙБІ Україна»та ЗАТ «Інком»укладено договір № СЛв-0789 купівлі-продажу обладнання, визначеного в додатках № 1, 2 (а.с. 68 71).

17.03.2009р. між ТзОВ «ЕЙБІ Україна»та ЗАТ «Інком»укладено договір № СЛв-0895 купівлі-продажу обладнання, визначеного в додатку № 1 (а.с. 69 76).

На виконання зазначених договорів неодноразово відбувалися поставки товарів, їх оплата та видавалися податкові накладні (т. 1 а.с. 100- 250, т. 2 а.с. 1- 143).

18.09.2009р. ТзОВ «ЕЙБІ Україна»подало до ДПІ Сихівського району м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року (вх. № 79059) з додатками (а.с. 12-18) і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 17).

29.09.2009р. позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2008 р. (вх. № 80625) (а.с. 19-22) з додатками. З урахуванням зазначених уточнень, задекларовано та заявлено про повернення суму бюджетного відшкодування у розмірі 4819266 гривень.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова провела позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в серпні, вересні, жовтні 2008 року та січні, березні, квітні, травні 2009 року, за наслідками якої складно довідку від 22.10.2009 р. Перевіркою підтверджено відображене у декларації за серпень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 4819266 грн. Водночас, зазначено, що після надходження інформаційних довідок щодо основних постачальників субєкта господарювання або матеріалів позапланових перевірок з питань правових відносин з субєктом господарювання на підтвердження задекларованих ним показників до довідки будуть внесені зміни або доповнення та прийняте рішення про суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова провела позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства в серпні, вересні, жовтні 2008 року та січні, березні, квітні, травні 2009 року, за наслідками якої складно акт від 16.12.2009р. № 3413/23-408/34306833 (а.с. 25 41).

Встановлено, що протягом попередніх 12-ти місяців субєкт господарювання не декларував до сплати податок на додану вартість і мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі 12552896 грн., що більше, ніж заявлена до відшкодування сума. Основу частину податкового кредиту складають витрати, повязані з придбанням компютерного обладнання та послуг з будівництва волоконної оптичної лінії звязку в ТзОВ «ІКС-Мегатрейд»та компютерного обладнання в ЗАТ «Інформаційні компютерні системи» (ЗАТ «Інком»).

На запит ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДПІ у Соломянському районі м. Києва підтвердило взаєморозрахунки з ТзОВ «ІКС-Мегатрейд»з квітня 20908р. по квітень 2009р., а також повідомило, що останнє є посередником. Постачальниками товару (послуг) є підприємства, серед яких ТзОВ «Марсен», ТзОВ «Тренд Плюс», ТзОВ «Ларен»(лист від 25.11.2009р.).

На додатковий запит ДПІ у Соломянському районі м. Києва повідомило, що ТзОВ «Марсен»ліквідовано за рішенням власника 31.08.2009р., дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 22.06.2009р.; ТзОВ «Тренд Плюс»ліквідовано за рішенням власника 31.08.2009р., дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 22.06.2009р.; ТзОВ «Ларен»визнано банкрутом за рішенням суду та виключено з реєстру 30.06.2009р., дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 19.05.2009р. (листи від 09.12.2009р.)

На запит ДПІ у Сихівському районі м. Львова ДПІ у Соломянському районі м. Києва підтвердило взаєморозрахунки з ЗАТ «Інформаційні компютерні системи»з серпня по вересень 20908р., а також повідомило, що останнє є посередником. Постачальником товару є ТзОВ «Тренд Плюс»(лист від 08.12.2009р.).

Оскільки на момент складання акту перевірки неможливо дослідити ланцюг продажу та встановити джерело відшкодування з бюджету України, податковий орган дійшов висновку, що сума податку на додану вартість, яка включена ТзОВ «ЕЙБІ Україна»до розрахунку бюджетного відшкодування за відповідний звітний податковий період залишається не підтвердженою (а.с. 29).

Водночас, представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що товарність операцій та дійсність укладених договорів з ТзОВ «ІКС-Мегатрейд»та ЗАТ «Інформаційні компютерні технології»не оспорюється, а щодо змісту та форми документів, якими оформлені зазначені операції, зауважень немає. Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_1, яка проводила перевірку.

18.12.2009р. на підставі акту перевірки від 16.12.2009р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесло податкове повідомлення-рішення № 0000392341/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року на 3394949 гривень (а.с. 23).

Зазначене рішення оскаржувалося, проте рішенням ДПІ у Сихівському районі від 24.02.2010 р. залишено без змін. 03.03.2010р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392341/1 (а.с. 24).

Таким чином, спір виник у звязку з правомірністю зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування внаслідок неможливості дослідити ланцюг продажу та встановити джерело відшкодування з бюджету України,

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. (з наступними змінами і доповненнями) не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Водночас, зібрані у справі докази підтверджуються наявність у позивача податкових накладних та правильність формування суми податкового кредиту, заявленого до відшкодування. Таких самих висновків дійшов був і відповідач в довідці перевірки від 22.10.2009р.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару само по собі не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань зі сплати ними сум податку.

Разом з тим, у разі встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобовязань такий факт може слугувати підставою для відмови в отриманні бюджетного відшкодування.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість, зокрема належним чином оформлених податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків суми бюджетного відшкодування, заяв про повернення бюджетного відшкодування, є обовязковою, але, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції не мали реального характеру через їх безтоварність. Суд враховує правову позицію, висловлену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.07.2010 р., справа К-11439/08.

Неможливість дослідити ланцюг продажу та встановити джерело відшкодування з бюджету України, Суд не вважає законною підставою для позбавлення платника податків права на відшкодування податку на додану вартість, оскільки право платника на бюджетне відшкодування не залежить від того, чи може податковий орган дослідити ланцюг продажу товарів. Водночас, закон не покладає на платника податку обовязку перевіряти дотримання законодавства іншими особами, у правовідносини з якими він вступає, зокрема контрагентами своїх контрагентів.

Суд враховує також і те, що відповідач не надав доказів про те, що ТзОВ «ТзОВ «Марсен», ТзОВ «Тренд Плюс», ТзОВ «Ларен», які були ліквідовані до закінчення перевірки позивача, не сплатити податок на додану вартість до бюджету. Таке твердження є припущенням, на якому доказування ґрунтуватися не може. Водночас, встановлено, що безпосередні контрагенти позивача ТзОВ «ІКС-Мегатрейд»та ЗАТ «Інформаційні компютерні технології»податкові зобовязання виконали.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. Діюче в Україні законодавство не передбачає відповідальності юридичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності) за невиконання податкових зобов'язань їхніми контрагентами.

Договори з ТзОВ «ІКС-Мегатрейд»та ЗАТ «Інформаційні компютерні технології»містять необхідні умови та підписані сторонами. Підписані сторонами податкові накладні, розрахункові документи свідчать про реальне виконання договірних зобовязань. Інформація про причетність платника чи його безпосередніх контрагентів за договорами - «ІКС-Мегатрейд»та ЗАТ «Інформаційні компютерні технології»до схем ухилення від оподаткування, незаконного отримання сум ПДВ з бюджету чи про порушення щодо їх посадових осіб кримінальних справ відсутня і відповідач зазначених обставин не довів. Відтак, у Суду немає підстав для сумнівів у добросовісності позивача, як платника податків.

Відповідно до п. 6.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс;

д) податковий борг визнається безнадійним.

Закон не передбачає відкликання податкового повідомлення-рішення у разі залишення скарги платника податків без задоволення.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 № 247), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788

Відповідно до п. 4.3 цього Порядку при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень:

а) до графи 1 порядковий номер за певний рік;

б) до графи 2 дата складання.

Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб - номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

У п. 5.3 Порядку передбачено, що після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання. Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги.

Зазначене положення п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в якому йдеться про складення та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення з іншим номером через дріб, не передбачене п. 6.4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, винесення за результатами розгляду скарги податкового повідомлення-рішення з іншим номером через дріб не є відкликанням первинного рішення, а інших правових підстав для припинення його чинності законодавство не передбачає.

Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від № 0000392341/0 від 18 грудня 2009 року та № 0000392341/1 від 03 березня 2010 року є окремими відносно одне одного рішеннями і виходячи з принципу правової визначеності, потребують самостійної правової оцінки.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи позов у частині вимоги зобовязати Головне управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Сихівському районі м. Львова відшкодувати заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3394949 гривень, Суд керувався ст. 25 Бюджетного кодексу України, за якою Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п. 4.1. - 4.3. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.1997р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. Якщо рішення арбітражного суду щодо відшкодування з державного бюджету суми ПДВ або відсотків за бюджетною заборгованістю за несвоєчасно відшкодовані суми надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум ПДВ не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в п'ятиденний термін з дати надходження до податкового органу. На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Відповідно до пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 р. № 609 юридичні та фізичні особи, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, подають ці рішення органам Державного казначейства, що здійснюють безспірне списання, у разі, зокрема, відшкодування за рішенням суду з державного бюджету податку на додану вартість та/або відсотків за бюджетну заборгованість за несвоєчасно відшкодовані суми податку.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету. Відповідно, способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування податку на додану вартість), а не вимога зобовязати відповідні органи Державного казначейства України вчинити певні дії.

З урахуванням ч. 2 ст. 19 Конституції України та визначених законом повноважень органу Державного казначейства України, Суд не може зобовязати цього субєкта владних повноважень вчинити дії, які не належать до його компетенції. Зазначене свідчить про необґрунтованість цих вимог та є підставою для відмови у їх задоволенні.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 1 статті 3 КАС України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Право позивача звернутися із позовом про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії прямо передбачено п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України.

З наведеного слідує, що компетенція адміністративного суду визначається публічно-правовим характером спору та складом сторін і не обмежується способом захисту порушеного права, який обрав позивач. Оскільки вимога позивача звернена до органу Державного казначейства України як субєкта владних повноважень та спрямована на вирішення публічно-правового спору щодо відшкодування податку на додану вартість, адміністративний суд має компетенцію розглядати справу і повинен вирішувати її по суті.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги неможливість захистити порушене право позивача обраним ним способом захисту, Суд вважає, що в цій частині у позові слід відмовити.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1703,40 грн. (а.с. 42) Оскільки позов задоволено лише в частині немайнових вимог, то судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн. відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача з Державного бюджету України, а в іншій частині покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0000392341/0 від 18 грудня 2009 року та № 0000392341/1 від 03 березня 2010 року.

3. В частині вимог зобовязати Головне управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Сихівському районі м.Львова відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна»заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 3394949 (три мільйони триста девяносто чотири тисячі девятсот сорок девять) гривень, - у позові відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙБІ Україна»(м. Львів, вул. Сихівська, буд. 2, кв. 39, ідентифікаційний код 34306833) судові витрати в розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14 вересня 2010 року.

Головуючий суддя Кравчук В.М.

Суддя Р.М.Москаль

Суддя О.І.Коморний