Постанова № 11201031, 09.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010 р. № 2а-1952/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представника позивача Гринчука А.М., представника відповідача Салтиського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Бейкер-Україна"

до Державна податкова інспекція у Яворівському районі Львівської області

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бейкер-Україна” (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області (далі-ДПІ), в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2008 року №0000521550/0. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що податковий орган за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року безпідставно прийшов до висновку про заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню за перше півріччя 2008 року на суму 1 220 556,00 грн., сума податку з заниженого прибутку становить 305 139,00 грн., а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає до скасування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заперечення та додаткових поясненнях, вважає висновки викладені в Акті перевірки №837/33-033/32296918 від 15.08.2008р. обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення правомірне. Просив відмовити у позові.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Бейкер-Україна” зареєстроване Яворівською райдержадміністрацією за №113-р/02 від 10.12.2002р. Взято на податковий облік 08.01.2003р. в ДПІ у Яворівському районі за № 412. Адміністрацією спеціальної економічної зони „Яворів” 19.02.2003 року видано свідоцтво № 101 про реєстрацію субєкта технопарку спеціальної економічної зони „Яворів” ТзОВ „Бейкер-Україна”. 03.02.2003 року Яворівською районною державною адміністрацією був зареєстрований інвестиційний проект: переробка сільськогосподарської сировини за технологією „Вальтерверк” для виробництва вафельної продукції з тривалим терміном зберігання, про що було видане свідоцтво за реєстраційним № 101. Також між ТзОВ „Бейкер-Україна” та Яворівською державною адміністрацією, Адміністрацією спеціальної економічної зони „Яворів” був укладений Договір № 101 на реалізацію інвестиційного проекту в спеціальній (вільній) економічній зоні „Яворів” від 26.05.2003 року.

Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року Товариством було подано до ДПІ декларацію з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року, в рядку 08 “обєкт оподаткування” якої задекларовано суму 1 220,6 тис. грн.; в рядку 10 “прибуток, звільнений від оподаткування” Товариством заявлено пільговий прибуток на суму 1200,6 тис. грн.; в таблиці 2 додатку К5 до декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року зазначена підстава для застосування пільги п.8 ст.9 та ст.2 Закону України “Про спеціальну економічну зону “Яворів”, ст. 13 Закону України “Про загальні засади створення і функціонування СЕЗ “Яворів” та ст.8 Закону України “Про режим іноземного інвестування”, що учасники судового розгляду не заперечили.

15.08.2008р. за результатом невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку на прибуток за перше півріччя 2008 року складено Акт №837/33-033/32296918 в якому зазначено, що з дати набрання чинності Законом №2505 від 25.03.2005 року, що стосується оподаткування прибутку підприємств пільги по податку на прибуток, передбачені статтею 9 Закону України “Про спеціальну економічну зону “Яворів”, скасовано з І кварталу 2005 року, отже з цього моменту субєкти СЕЗ “Яворів” повинні сплачувати податок на прибуток на загальних підставах (ставка 25% від обєкта оподаткування). З цих підстав встановлено заниження Товариством прибутку, що підлягає оподаткуванню за перше півріччя 2008 року на суму 1 220 556,00 грн., сума податку з заниженого прибутку становить 305 139,00 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2008 року №0000521550/0, яким визначено Товариству суму податкового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 320 396,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 305139,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 15257,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування” встановлення і скасування податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування; ставки, механізм справляння податків і зборів (обовязкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджет план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Зі змісту п. 3 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу випливає, що нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є, зокрема, закон про Державний бюджет України.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 2 цього Кодексу доходи бюджету усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Закон про Державний бюджет України на поточний рік регулює бюджетні відносини, зокрема, у сфері наповнення бюджету через механізми справляння податків. Отже, дія зазначеного закону поширюється, у тому числі, і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування доходної частини Державного бюджету на поточний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон про Державний бюджет України на поточний рік передбачає розмір кожної доходної статті бюджету, зокрема шляхом визначення розміру податкових ставок, зупинення дії податкових зобовязань для визначеного кола субєктів і звільнення окремих субєктів господарювання від сплати певних видів податків.

Таким чином, закон про Державний бюджет України встановлює, зокрема, основи регулювання податкових відносин у частині спрямування податків до Державного бюджету як елементу його доходної частини. Виходячи із зазначеного, цим Законом може зупинятися дія окремих положень податкових законів, вводитися та скасовуватися податкові пільги та інше.

25.03.2005 року Верховною Радою України прийнятий Закон України ?Про внесення змін до Закону України ?Про державний бюджет України на 2005 рік? та до деяких інших законодавчих актів України?, яким внесено зміни до Закону України ?Про спеціальну економічну зону ?Яворів?, зокрема повністю виключена ст. 9 Закону, яка встановлювала пільговий порядок оподаткування суб'єктів СЕЗ. Також виключена ст. 2, яка закріплювала за суб'єктами СЕЗ ?Яворів? право, у випадку зміни законодавства України з питань оподаткування, застосовувати до них особливості оподаткування, передбачені цим же Законом, та податкові пільги, встановлені іншими законами України на день їх реєстрації як суб'єктів СЕЗ ?Яворів? на їх вимогу та протягом періоду функціонування СЕЗ ?Яворів?.

Згідно п.2 Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів” норми цього закону щодо оподаткування прибутку підприємств поширюються на результати фінансово господарської діяльності платника податку за наслідками податкового періоду, на який припадає дата набрання чинності цим законом І квартал 2005 р.

Отже, з моменту набрання чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” позивач повинен сплачувати податок на прибуток на загальних підставах, передбачених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно п. 3.1. ст. 3 Закону України ?Про оподаткування прибутку підприємств? об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього ж Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього ж Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього ж Закону.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 вищевказаного Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду і декларація з податку на прибуток підприємства подається за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу протягом сорока календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу” (пп.4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетоми та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року).

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах встановлених Законом.

Виходячи з вищенаведеного, ТзОВ ?Бейкер-Україна? за підсумками роботи першого півріччя 2008 року було занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню на суму 1220 556,00 грн. Відповідно сума податку з заниженого прибутку становить 305139,00 грн., чим порушено п.3.1 статті 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Окрім того, оскільки судом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а тому ДПІ правомірно застосувало штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п. 17.1.4, п.17.1 ст.17 Закону ?Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами?.

Статтею 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом враховано, що відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, обовязок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А у відповідності до вимог п.1 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, не підтвердженні матеріалами справи та не доведені у судовому засіданні, а тому у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Бейкер-Україна” до Державної податкової інспекції в Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 19 серпня 2008 року №0000521550/0 слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАСУ судового збору не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративний позов відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14.04.2010 року.

Суддя Шинкар Т.І.