Постанова № 11201011, 08.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 р. № 2а-3009/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників:

від позивача: Піта Я.І.;

від відповідача: Лейбенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Нормандія”, м. Львів, до Львівської митниці, м. Львів, про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень №6 форми “Р” від 16.02.2010 р. на загальну суму 1500 грн., у т.ч. 1428,57 грн. основний платіж, 71,43 грн. штрафні санкції, та №7 форми “Р” від 16.02.2010 р. на загальну суму 1539,86 грн., у т.ч. 1466,53 грн. основний платіж, 73,33 грн. штрафні санкції, винесені Львівською митницею,

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Приватним підприємством “Нормандія”, м. Львів, до Львівської митниці, м. Львів, про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень №6 форми “Р” від 16.02.2010 р. на загальну суму 1500 грн., у т.ч. 1428,57 грн. основний платіж, 71,43 грн. штрафні санкції, та №7 форми “Р” від 16.02.2010 р. на загальну суму 1539,86 грн., у т.ч. 1466,53 грн. основний платіж, 73,33 грн. штрафні санкції, винесені Львівською митницею.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.04.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 26.05.2010 р. Розгляд справи відкладався на підставі ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оспорювані рішення були винесені на підставі акту від 29.01.2010 р. №к/004/10/209000000/30053125 “Про результати камеральної перевірки на предмет правильності класифікації товарів, задекларованих за ВМД від 10.07.09 №209000004/2009/014615 №209000004/2009/014616 ПП “Нормандія” код ЄДРПОУ 30053125”. Посилається на порушення п. 4.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно із яким камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платників податків. Однак в самому акті відповідач відзначив, що перевірка проводилась на за результатами поглибленого догляду. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що митний орган визначений Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” як контролюючий орган з питань сплати ввізного та вивізного мита, інших податків та зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України. Зазначеним законом і Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 р. також передбачено право контролюючих органів проводити камеральні перевірки, яка і була проведена у даному випадку. Поглиблений догляд стосувався не товарів, а документів, поданих митному органу для проведення митного оформлення. За результатами камеральної перевірки був складений акт від 10.07.09 №209000004/2009/014615 №209000004/2009/014616 ПП “Нормандія” код ЄДРПОУ 30053125”, на підставі якого у відповідності до Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобовязань, Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджених наказом ДМСУ від 11.05.2006 р. №370 були винесені оспорювані рішення. Просить у позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

10.07.2009 р. позивач ввіз на митну територію України у автомобілі д.н. №3J17760/3J39660 за вантажними митними деклараціями 10.07.09 №209000004/2009/014615 №209000004/2009/014616 зазначений у них товар. Для проведення розрахунку за основу було взято вартість товару, зазначену в інвойсах, вантажних митних деклараціях тощо. За результатами камеральної перевірки був складений акт від 10.07.09 №209000004/2009/014615 №209000004/2009/014616 ПП “Нормандія” код ЄДРПОУ 30053125” було встановлено порушення вимог УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України та Основних правил інтерпретації класифікації товарів. На підставі вказаного акту було винесено оспорювані податкові повідомлення №6 форми “Р” від 16.02.2010 р. на загальну суму 1500 грн., у т.ч. 1428,57 грн. основний платіж, 71,43 грн. штрафні санкції, та №7 форми “Р” від 16.02.2010 р. на загальну суму 1539,86 грн., у т.ч. 1466,53 грн. основний платіж, 73,33 грн. штрафні санкції. Рішення по суті позивач не заперечив, посилається лише на те, що в порушення п. 4.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно із яким камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платників податків. Однак, в самому акті відповідач відзначив, що перевірка проводилась за результатами поглибленого догляду.

Згідно із п. 35 ст. 1 МК України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до ч. 3 п. 1.6. Наказу ДМСУ №314 від 20.04.2005 р. “Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації”, оформлена вантажна митна декларація свідчить про надання субєкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обовязки зазначених у вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Згідно із ст. 78 МК України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього кодексу відповідно до заявленого митного режиму. Факт завершення митного оформлення сторони не заперечували. Згідно із Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом ДМСУ №307 від 09.07.1997 р., зазначення в графі 33 достовірного коду товару є обовязком декларанта, а в графі 47 при нарахуванні плати установлений законодавством розмір ставки плати, при нарахуванні вивізного мита та податку на додану вартість установлений законодавством розмір ставки вивізного мита та податку на додану вартість.

Згідно із п. 1.12. п. 2.1.1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього закону, зокрема, митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України. Згідно із п. 1.11. вказаного закону під податковою декларацією, розрахунком у цьому законі розуміється той документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 р. передбачено право контролюючих органів проводити камеральні перевірки. Цей Порядок установлює процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів не лише під час проведення, а й після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів (п. 1).

Згідно із п. 3 Порядку №339 від 09.04.2008 р. контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41, ст. ст. 60 і 69 МК України у разі, зокрема, виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу для здійснення митного контролю (на підставі письмового розпорядження керівника такого органу або особи, що його заміщує. Як вбачається з матеріалів справи, виник сумнів стосовно достовірності відомостей, викладених у вантажній митній декларації позивача.

Згідно із пп. “в” п. 4.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Відповідно, за даних обставин відповідач був зобовязаний самостійно визначити належну до сплати суму. Посилання позивача на те, що в ході камеральної перевірки здійснювалось дослідження інших джерел, окрім наданих відповідачу документів, не доведена суду у встановленому порядку належними доказами та спростовується поясненнями відповідача, згідно із якими більш ретельно перевірявся не сам товар, а подані відповідачу документи.

У відповідності до Порядку дій митних органів при несвоєчасному погашенні платниками податків податкових зобовязань, Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджених наказом ДМСУ від 11.05.2006 р. №370, згідно із п. 2.1. якого митні органи самостійно визначають суми податкових зобов'язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 та штрафних санкцій, за їх наявності, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 вказаного закону, були винесені Львівською митницею оспорювані податкові повідомлення.

Згідно із п. п. 7 9 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 р., у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою. Зазначене рішення декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду. Рішення про визначення митної вартості товарів надсилається декларанту в десятиденний строк з моменту прийняття поштою з повідомленням про вручення або видається йому під розписку. Після надходження рішення декларант може протягом 10 днів звернутися до митного органу з метою коригування суми податкових зобов'язань. У разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" порядку.

Жодних доказів наявності у даному випадку передбачених законом підстав для звільнення позивача від відповідальності, порушення відповідачем вимог закону суду не надано. Позивач не оскаржував правильності проведених нарахувань, заперечуючи дії відповідачів з формальної підстави.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2010 року.