Постанова № 112006, 16.08.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

16.08.06 Справа № 7/105-2006

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бобеляк О.М.

Орищин Г.В.,

при секретарі Чубатюк О.

з участю представників:

від скаржника (відповідач) –Трускавецька Д.І.

від позивача –Іванюк О.М.

розглянув апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді від 07.06.2006 року вих.№14163/9/10

на постанову господарського суду Закарпатської області від 16.05.2006 року, суддя Швед С.Б.

у справі №7/105-2006,

за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», м.Ужгород

до відповідача Державної податкової інспекції у м.Ужгороді, м.Ужгород

про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Ужгороді від 17.02.2005 року від 16.06.2005 року, від 05.08.2005 року та від 10.10.2006 року про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань по збору на геологорозвідувальні роботи на загальну суму 23165,91 грн.

Особам, які беруть участь у справі, права і обов’язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України, роз’яснено.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 16.05.2006 року в справі №7/105-2006 задоволено частково позов Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода». Скасовано податкові повідомлення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 05.08.2005р. - №0000681540/2/1981/15-3/03344326/17492 про застосування штрафних санкцій на суму 8612,01 грн. - у частині суми 4915,77 грн.; від 05.08.2005р. №0000671540/2/1982/15-3/03344326/17493 про застосування штрафних санкцій на суму 10370,70 грн. - у частині 9829,15 грн. Скасовано також податкове повідомлення від 05.08.2005р. №0000661540/2/1983/15-3/03344326/17494 про застосування штрафних санкцій на суму 4183,20 грн. - повністю. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень від 17.02.2005р. №0000681540/0537/15-3/03344326/7701, №0000671540/0538/15-3/03344326/6997, №0000661540/0539/15-3/03344326/6996, від 16.06.2005р. №0000661540/1/1977/15-3/03344326/17488, №0000681540/1/1978/15-3/03344326/17489, 0000671540/1/1967/15-3/03344326/17478, від 10.10.2005р. №0000661540/3/2616/1500/03344326/22025, №0000671540/3/2617/1500/03344326/22026, №0000681540/3/2618/1500/03344326/22027 .

В решті позовних вимог відмовлено.

При прийнятті постанови господарський суд Закарпатської області виходив з наступного:

За І квартал 2002р. (розрахунок від 10.05.2002р. №32272) прострочення сплати податкового зобов'язання із затримкою до 30 календарних днів у сумі 10152,15 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 1015,22 грн. (10%) за вказане порушення є на думку суду першої інстанції підтвердженим матеріалами справи.

За II квартал 2002р. (розрахунок збору від 09.08.2002р. №09 на суму 23316,16 грн.) за цільовим призначенням сплачено 32539,00 грн. у строк. Отже, суд вказує на те, що не підтверджене нарахування штрафних санкцій за II квартал з суми 21696,45 грн. у розмірі 4339,29 грн. (20%) та з суми 1619,70 грн. у розмірі 809,85 грн. (50%).

За III квартал 2002р. (розрахунок від 11.11.2002 №08 на загальну суму 24390,04 грн.) за цільовим призначенням сплачено 8400 грн. у строк, однак прострочення сплати податкового зобов'язання у сумі 15990,04 грн. та застосування відповідних штрафних санкцій у сумі 1599,00 грн. (10%) є підтвердженим. Проте, судом відзначено, що не підтвердженими залишаються факти прострочення сплати сум 2733,70 грн. та 5666,30 грн. податкових зобов'язань та нарахованих штрафних санкцій за прострочення сплати даних податкових зобов'язань у сумі 273,37 грн. (10%) та 1133,26 (20%) грн.

За IV квартал 2002р. (розрахунок від 20.02.2003р. на суму 25968,96 грн.) за цільовим призначенням підприємством у строк сплачено 31400 грн., тому господарський суд зазначає, що не підтвердженими є прострочення сплати податкових зобов'язань у сумі 19800,00 грн. та 135,25 грн. і застосування відповідних штрафних санкцій у сумі 1980,00 грн. (10%) та 27,05 грн. (20%).

За І квартал 2003р. (розрахунок від 20.02.2003р. №1508 на суму 27188,10 грн.) за цільовим призначенням сплачено у строк 35000 грн., тому суд першої інстанції вказує на те, що нарахована сума штрафних санкцій 836,80 грн. (10%) є не підтвердженою.

За II квартал 2003р. (розрахунок від 22.07.2003р. №44495 на суму 17615,80 грн.) за цільовим призначенням сплачено 39600 грн. у строк, тому порушення строків сплати податкових зобов'язань у сумі 281,25 грн., 6502,60 грн., 4366,50 грн. та 6746,70 грн. та нарахування відповідних штрафних санкцій у сумі 56,25 грн. (20%), 650,26 грн. (10%), 873,30 грн. (20%) та 3373,35 грн. (50%) не підтверджено.

За III квартал 2003р. (розрахунок від 28.10.2003р. №62540 на суму 24532,15 грн.) за цільовим призначенням сплачено 17000 грн., тому нарахування штрафних санкцій на дану суму у розмірі 3400 грн. (20%) не є підтвердженим. Однак, є підтвердженим факт прострочення сплати податкових зобов'язань у сумі 4824,40 грн. (до 30 днів) та 2707,75 грн.(від 31 до 90 днів) і нарахування штрафних санкцій за вказані порушення у сумі 482,44 грн. (10%) та 541,55 грн. (20%).

За IV квартал 2003р. (розрахунок від 09.02.2004р. на суму 27782,37 грн.) за цільовим призначенням сплачено у строк 24740 грн., тому нарахування штрафних санкцій на суму 11753,43 грн. у розмірі 1175,34 грн. (10%) не є підтвердженим. Однак, суд першої інстанції зазначає, що є підтвердженим факт прострочення сплати податкових зобов'язань у сумі 3042,37 грн. до 30 днів та правомірність нарахування штрафних санкцій на суму прострочення у розмірі 304,24 грн. (10%).

За III квартал 2004р. (розрахунок від 03.11.2004р. №72139) є підтвердженим факт прострочення сплати податкових зобов'язань у сумі 2953,40 грн. з простроченням до 30 днів та правомірність нарахування штрафних санкцій на суму прострочення у розмірі 295,34 грн. (10%).

Таким чином господарським судом відзначено, що факт прострочення сплати сум узгоджених податкових зобов'язань, визначених у рішенні ДПА у Закарпатській області від 03.08.2005р., та застосування штрафних санкцій у розмірі 4237,79 грн. є документально підтвердженим. В іншій частині порушення строків сплати сум узгоджених податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій у розмірі 18928,12 грн. не є підтвердженими.

Одночасно суд першої інстанції вказує на те, що безпідставно та в порушення останнього абзацу підпункту 6.1.7. пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 з наступними змінами та доповненнями, в об'єкт нарахування штрафних санкцій включені суми 38068,11 грн., 8168,40 грн., 517,46 грн. застосованих штрафних санкцій за податковими повідомленнями - рішеннями (форма „Ш”) від 28.05.2002р. (а.с. 47), що потягло за собою неправильність визначення строків погашення основного платежу по збору, визначення факту правопорушення та розміру штрафних санкцій..

Також безпідставним, на думку суду є неврахування перевіркою темпорального спрямування платежу за конкретний податковий період. Такий підхід має наслідком застосування штрафних санкцій на протязі календарного року і більше при допущеному правопорушенні у першому податковому періоді, незважаючи на своєчасну сплату податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Щодо строків давності для застосування штрафних санкцій суд першої інстанції зазначає, що до порядку застосування зазначених штрафних санкцій щодо податкових зобов'язань, правопорушення по яких мали місце в 2004 році, у повній мірі повинні застосовуватися положення ст. 250 Господарського кодексу України щодо річного строку давності застосування штрафних санкцій. Це правило повинно поширюватись на правопорушення, що мали місце після набрання чинності ГК України (01.01.2004р.).

Що стосується правопорушень, які мали місце до набрання чинності ст. 250 ГК України, то за загальними принципами застосування стоків давності до цих правопорушень підлягає застосуванню строк давності за ст. 15 Закону №2181-ІІІ (п.п. 15.1.1.). При цьому, оскільки цей Закон передбачає строк давності у 1095 днів з дня закінчення граничного строку подання декларації (розрахунку) для основного платежу (податок, збір, тощо), то і додаткові вимоги щодо такого основного платежу (в т.ч. і штрафні санкції за порушення строків сплати такого основного платежу) могли бути застосовані у межах цього строку давності.

Щодо податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Ужгороді від 17.02.2005 року №0000681540/0537/15-3/03344326/7701, №0000671540/0538/15-3/03344326/6997, №0000661540/0539/15-3/03344326/6996 від 16.06.2005р. №0000661540/1/1977/15-3/03344326/17488, №0000681540/1/1978/15-3/03344326/17489, 0000671540/1/1967/15-3/03344326/17478, то провадження у справі в цій частині закрито, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними у зв’язку з прийняттям нових податкових повідомлень-рішень про застосування до платника податків штрафних санкцій.

Стосовно податкових повідомлень ДПІ у м.Ужгороді від 10.10.2005р. №0000661540/3/2616/1500/03344326/22025, №0000671540/3/2617/1500/03344326/22026, №0000681540/3/2618/1500/03344326/22027, то провадження у справі в цій частині також закрито, оскільки вказані податкові повідомлення вважаються відкликаними у зв’язку з частковим скасуванням судом попередніх рішень про застосування до платника податків штрафних санкцій.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у м.Ужгороді подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Закарпатської області від 16.05.2006 року по справі №7/105-2006 в частині задоволення позову скасувати, з підстав того, що постанова у цій частині є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства України.

Зокрема, скаржник вказує на те, що згідно із п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Одночасно апелянт зазначає, що згідно зі ст.238 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції - це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Скаржник вказує на те, що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»як спеціальний закон з питань оподаткування підлягає переважному застосуванню у спірних правовідносинах у разі, якщо його положення визначають інші строки, протягом яких до господарюючого суб'єкта застосовується відповідальність за допущені порушення.

Поряд з цим, скаржник зазначає, що штрафні санкції є одним із видів податкових зобов'язань, оскільки відповідно до п.1.2 ст.1 Закону податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України та відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

В судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримала, просила апеляційний господарський суд постанову господарського суду Закарпатської області від 16.05.2006 року по справі №7/105-2006 в частині задоволення позову скасувати, з підстав того, що постанова у цій частині є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам законодавства України.

Представник позивача проти вимог наведених у апеляційній скарзі заперечила, просила постанову господарського суду Закарпатської області від 16.05.2006 року по справі №7/105-2006 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав наведених у запереченні на апеляційну скаргу (від 19.07.2006 року вих.№314). Представник позивача вказувала на те, що судом першої інстанції правильно встановлено що позивач своєчасно спрямовував платежі за конкретні податкові періоди, і фактично прийшов до висновку, що відповідачами штучно створювався податковий борг внаслідок зарахування коштів не на сплату поточних податкових зобов’язань, а на погашення податкового боргу, в даному випадку штрафних санкцій, який утворився внаслідок правопорушення у першому податковому періоді і відповідно переходив у наступні податкові періоди, так як створювалося невиконання податкового зобов’язання і відповідно застосовувалися штрафні санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у м.Ужгороді проведено перевірку дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода», про що 17.01.2005р. складено акт перевірки.

Перевіркою встановлені факти порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по збору на геологорозвідувальні роботи за період 2002 - 2005р.р. та застосовано згідно з оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями від 17.02.2005 р. №0000681540/0537/15-3/03344326/7701, №0000671540/0538/15-3/03344326/6997, №0000661540/0539/15-3/03344326/6996 штрафні санкції на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ на загальну суму - 23166,03 грн.

За наслідками розгляду поданої платником податків скарги на зазначені вище податкові повідомлення-рішення - рішенням ДПІ у м. Ужгороді від 16.06.2005р. №12974/10/25-0 розмір застосованих штрафних санкцій за первинними податковими повідомленнями - рішеннями був залишений без змін та надіслано податкові повідомлення від 16.06.2005р. №0000661540/1/1977/15-3/03344326/17488, №0000681540/1/1978/15-3/03344326/17489, №0000671540/1/196715-3/03344326/17478 з встановленням нового строку сплати штрафних санкцій.

Рішенням ДПА у Закарпатській області про результат розгляду скарги від 03.08.2005 р. №10008/10/25-055 сума штрафних санкцій у розмірі 11410,20 грн., визначена до сплати за податковим повідомленням - рішенням від 17.02.2005р. №0000661540/0539/15-3/03344326/6996, зменшена на 7227 грн., сума штрафних санкцій у розмірі 5724,42 грн., визначена до сплати за податковим повідомленням - рішенням від 17.02.2005р. №0000681540/0/537/15-3/03344326/7001 збільшена на суму 2877,59 грн., сума штрафних санкцій у розмірі 6031,41 грн., визначена до сплати податковим повідомленням –рішення від 17.02.2005р. №0000671540/0/538/15-3/03344326/6997 збільшена на 4339,29 грн.

Наслідком зазначеного апеляційного розгляду поданої позивачем скарги стало прийняття повторних податкових повідомлень - рішень від 05.08.2005р. №0000681540/2/1981/15-3/03344326/17492 (8612,01 грн.), №0000671540/2/1982/15-3/03344326/17493 (10370,70 грн.), №0000661540/2/1983/15-3/03344326/17494 (4183,20 грн.) про встановлення розміру штрафних санкцій на загальну суму 23165,91 грн. та нових строків їх сплати.

Рішенням ДПА України від 05.10.2005р. №9585/6/25-0115 за скаргою позивача суми штрафних санкцій у розмірах, визначених рішенням ДПА у Закарпатській області від 03.08.2005р., залишені без змін, у зв'язку з чим ДПІ надіслано платнику податків податкові повідомлення від 10.10.2005р. №0000661540/3/2616/1500/03344326/22025, №0000671540/3/2617/1500/03344326/22026, №0000681540/3/2618/1500/03344326/22027 про встановлення нового строку сплати штрафних санкцій на загальну суму 23165,91 грн.

Висновок органів державної податкової служби про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань базується на тому, що платник податків, самостійно визначивши належні до сплати спірні суми податкових платежів за визначені в розрахунках до акту перевірки та у рішенні ДПА у Закарпатській області податкові періоди, сплатив їх із затримкою.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Згідно з п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами та доповненнями), однією з функцій, які здійснюють органи державної податкової служби, є контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.1.5 ст. 1 Закону 2181-ІІІ, штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Слід зазначити, що в даному випадку, податковий орган не визначав податкове зобов'язання позивача. Податкове зобов'язання позивача визначене ним самостійно при поданні розрахунку і являється узгодженим, а штрафні санкції, застосовані за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Щодо застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за межами строку встановленого ст.250 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім, випадків, передбачених законом. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що таким законом є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пунктом 17.1 статті 17 якого передбачено штрафні санкції за порушення податкового законодавства. Так, підпунктом 17.1.7 пунктом 17.1 статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

Таким чином, положення ст.250 Господарського кодексу України не розповсюджуються на випадки, коли контролюючий орган застосовує фінансові санкції згідно Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно, посилання позивача та суду першої інстанції на неправомірність застосування відповідачем до нього вищенаведених штрафних санкцій за межами строку встановленого ст.250 ГК України є безпідставними з огляду на вищезазначені норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Апеляційним судом також відзначено, що судом першої інстанції при прийнятті постанови не взято до уваги вимоги п.7.7. ст.7 Закону України №2181-ІІІ, яким передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Отже, на підставі п.п 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України 2181-ІІІ, керуючись.п.6.17 п.6.1 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових санкції) органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.01, за затримку граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання позивачу правомірно було визначено штрафні санкції податковими повідомленнями від 05.08.2005р. - №0000681540/2/1981/15-3/03344326/17492 про застосування штрафних санкцій на суму 8612,01 грн.; №0000671540/2/1982/15-3/03344326/17493 про застосування штрафних санкцій на суму 10370,70 грн.; №0000661540/2/1983/15-3/03344326/17494 про застосування штрафних санкцій на суму 4183,20 грн. Податковими повідомленнями-рішеннями від 10.10.2005 року за №0000661540/3/2616/1500/03344326/22025 про застосування штрафних санкцій на суму 4183,20 грн.; №0000671540/3/2617/1500/03344326/22026 про застосування штрафних санкцій на суму 10370,70 грн.; №0000681540/3/2618/1500/03344326/22027 про застосування штрафних санкцій на суму 8612,01 грн. передбачено нові строки сплати штрафних санкцій.

Що стосується податкових повідомлень-рішень прийнятих ДПІ у м.Ужгороді 17.02.2005 року №0000681540/0537/15-3/03344326/7701, №0000671540/0538/15-3/03344326/6997, №0000661540/0539/15-3/03344326/6996 та 16.06.2005р. №0000661540/1/1977/15-3/03344326/17488, №0000681540/1/1978/15-3/03344326/17489, 0000671540/1/1967/15-3/03344326/17478, то такі згідно вимог п. «б»п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважаються відкликаними.

Таким чином, вищезазначеними спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 05.08.2005 року визначено позивачу до сплати штрафні санкції правомірно.

Позивачем не доведено своєчасність сплати узгоджених податкових зобов’язань.

Отже, постанова господарського суду Закарпатської області підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України,

постановив:

апеляційну скаргу ДПІ у м.Ужгороді задоволити.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 16.05.2006 року по справі №7/105-2006 скасувати, прийняти нову, якою в позові КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Бобеляк О.М.

Орищин Г.В.