Ухвала суду № 112003781, 04.07.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 липня 2023 року Справа №200/3083/23

Суддя Донецький окружний адміністративний суд у складів головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122

про: визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо винесення рішення П/С 914120176744 від 25.04.2023 року та не виплати спадщини у вигляді коштів в сумі 47560,50 грн. на його власний рахунок - скасувавши його, стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти грошові кошти сумі 47560,50грн. на користь ОСОБА_1 .

В С Т А Н О В И Т И:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо винесення рішення П/С 914120176744 від 25.04.2023 року та не виплати спадщини у вигляді коштів в сумі 47560,50 грн. на його власний рахунок - скасувавши його, стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти грошові кошти сумі 47560,50грн. на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Також, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір (судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі.

Натомість, представник позивача у позовній заяві просив суд відстрочити позивачу сплату судового збору. В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки не отримує тривалий час, ані своє пенсійне забезпечення, ані пенсійне забезпечення дружини (спадщину). Представник позивач вказує, що відповідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд враховуючи майновий стан позивача може звільнити або відстрочити йому сплату судового збору.

Розглянувши заяву (клопотання) позивача про звільнення або відстрочення сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ст. 2 вищевказаного Закону, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд зазначає, що статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України Про судовий збір, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов`язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 8 Закону України Про судовий збір та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 року у справі Пелевін проти України, зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі зазначено, що вимога сплатити судовий збір цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму від ВССУ 17.10.2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що особа, яка звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, повинна обґрунтувати підстави та надати докази перебування у скрутному матеріальному становищі, оскільки рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору приймається судом виключно з аналізу матеріального становища позивача.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко урегульовані законом.

Суд звертає увагу позивача, що з метою розгляду заяви(клопотання) про звільнення або відстрочення сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони, до суду мають бути подані відповідні докази щодо майнового стану сторони.

Позивач звертаючись до суду з клопотання про відстрочення сплати судового збору на підтвердження обставин скрутного матеріального становища не надав суду жодного доказу, а саме не надав інформацію з територіального управління Пенсійного фонду України щодо не отримання пенсійних виплат.

З огляду на зазначене, суд вказує, що позивачу необхідно надати до суду докази перебування в скрутному матеріальному становищі, а саме надати відомості в територіального органу Пенсійного фонду України щодо отримання (не отримання) пенсійних виплат.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 2684 грн.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Статтею 5 Закону України Про судовий збір позивача не звільнено від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.

Таким чином, за подання даного адміністративного позову з вимогою немайнового характеру позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на суму 1073,60 грн. за наступними реквізитами: Отримувач: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Р/р UA308999980313111206084005658, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37967785, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того суд зазначає, що ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд наголошує, що представник позивача звертаючись до суду з даним позовом просив суд визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо винесення рішення П/С 914120176744 від 25.04.2023 року та не виплати спадщини у вигляді коштів в сумі 47560,50 грн. на його власний рахунок - скасувавши його, однак заявлені вимоги є незрозумілими, оскільки не можливо встановити чи просить представник позивача скасувати рішення П/С 914120176744 від 25.04.2023 року, чи просто просить визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття зазначеного рішення.

З огляду на зазначені обставини, суд вказує, що позивачу необхідно визначитися з позовними вимогами та привести їх у відповідність до вимог ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд зазначає, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 12.08.2022 № 573/2022 ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" ще на 90 діб.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позовна заява від імені ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду була подана його представником Балашовим Юрієм Вячеславовичем, який дії від імені позивача на підставі довіреності №61АА8385132, виданої Карпенко Анною Ігорівною нотаріусом Матвієво Курганського нотаріального округу Ростовської області 18 жовтня 2021 року.

Враховуючи те, що на час звернення до суду з даним адміністративним позовом минуло більше року з моменту видачі вищезазначеної довіреності, зважаючи на вік позивача, а також з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, яка призвела до гибелі значної кількості людей, суд дійшов висновку, що представник позивача зобов`язаний надати письмові пояснення та докази стосовно того, що позивач ОСОБА_1 живий.

В зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо винесення рішення П/С 914120176744 від 25.04.2023 року та не виплати спадщини у вигляді коштів в сумі 47560,50 грн. на його власний рахунок - скасувавши його, стягнення з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняти грошові кошти сумі 47560,50грн. на користь ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом визначення з позовними вимогами, надання доказів перебування в скрутному матеріальному становищі, а саме відомості з територіального органу Пенсійного фонду України щодо отримання (не отримання) пенсійних виплат, або докази сплати судового збору, письмових пояснень та доказів стосовно того, що позивач ОСОБА_1 живий.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.В. Олішевська