Ухвала суду № 112003595, 04.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

04 липня 2023 р.Справа №160/15243/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" про забезпечення позову в адміністративній справі №160/15243/23 за позовом Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів додатку до рішення, -

УСТАНОВИВ:

04.07.2023 до суду надійшла позовна заява Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра".

Одночасно з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- зупинити дію рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра» в частині пункту 1-5 додатку до рішення;

- заборонити Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради та іншим особам вчиняти будь-які дії з демонтажу огорожі розташованих з адресою: вул. Марії Лисиченко, (попередня назва вулиця Героїв Громадянської війни) 2 Д м. Дніпро яка знаходяться у власності та на переданої Релігійній організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", код ЄДРПОУ 35863011, земельної ділянки, площею 1,9837 га (кадастровий номер 1210100000:01:550:0010), у постійне користування по фактичному розміщенню будівлі храму по вул. Марії Лисиченко, 2 Д.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що Релігійна організація "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" є власником будівель і споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 2Д. Включення відповідачем в пункти 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської радивід 27.06.2023 №13-27/6 «Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра», належних позивачу на праві власності огорож, з метою їх демонтажу грубо порушує ч. 4 ст. 13, ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України, ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки захист в Україні права власності є одним з основних принципів, які притаманні демократичному суспільству. Отже, в даному випадку існують обидві підстави для вжиття заходів забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, а необхідність їх вжиття пов`язана з тим, що відповідач в будь-який момент може демонтувати огорожі, які знаходяться у власності Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі", а тому, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно, очевидними є ознаки протиправності пунктів 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра", та як наслідок, очевидними є ознаки порушення прав, свобод та інтересів Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" в результаті прийняття відповідачем вищезазначених оскаржуваних позивачем пунктів додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2статті 150 КАС України.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Так, положення статті 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Так, позивач звернувся з позовом про скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра".

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра" вирішено вжити заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра, затверджених рішенням міської ради від 27.11.2013 № 44/43 (зі змінами) (далі - Правила), стосовно самовільно встановлених на території міста гаражів, споруд (у тому числі пересувних), огорож згідно з переліком (додаток), а саме зобов`язати власників зазначених об`єктів демонтувати їх власними силами негайно із дня прийняття цього рішення та привести земельні ділянки на місцях демонтованих об`єктів до первісного стану.

Додатком до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра" визначені споруди, що підлягають демонтажу, зокрема, пункти 1-5 стосуються таких об`єктів: вул. Марії Лисиченко, в районі буд. №2Д (огорожі).

Судом встановлено, що Релігійна організаця "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" є власником будівель і споруд, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Марії Лисиченко, 2Д, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.11.2015 №46997757.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про наявність обох підстав, передбачених статтею 150 КАС України, необхідних для застосування заходів забезпечення позову, а саме: невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи взагалі унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача, та те, що очевидними є ознаки протиправності пунктів 1, 2, 3, 4, 5 додатку до рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27.06.2023 №13-27/6 "Про вжиття заходів щодо усунення порушень Правил благоустрою території міста Дніпра", які оскаржуються позивачем.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, що відповідачем та іншими особами можуть здійснюватись заходи щодо виконання оскаржуваного рішення, які можуть порушити майнові права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.

Суд зазначає, що негативні наслідки, на які посилається позивач у заяві про забезпечення позову, можуть настати лише у випадку примусового виконання оскаржуваного рішення.

Разом із тим, жодних доказів примусового виконання оскаржуваного рішення відповідача до заяви додано не було.

Отже, позивачем не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду.

При цьому, суд звертає увагу, що основні доводи позивача та викладені в заяві факти стосуються безпосередньо протиправності оскаржуваного рішення (пунктів додатку до рішення), яке в свою чергу є предметом розгляду по суті заявлених позовних вимог.

На переконання суду, у разі забезпечення позову за даних підстав, суд фактично надасть правову оцінку правомірності оскаржуваного рішення та пунктів додатку до нього до розгляду справи по суті, що у свою чергу суперечитиме завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.

Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень статті 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150-157, 243, 248, 256 КАС України, суд-,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Релігійної організації "Релігійна громада мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії парафії Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату в місті Дніпрі" про забезпечення позову в адміністративній справі №160/15243/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко