Ухвала суду № 112002895, 05.07.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

05 липня 2023 р.Справа № 120/9535/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Тиврівської селищної ради Вінницької області у не розгляді у місячний строк клопотання ОСОБА_1 від 06 жовтня 2021 року з приводу надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу тa об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з кадастровим номером 0524580800:01:002:0028, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області;

- зобов`язати Тиврівську селищну раду Вінницької області розглянути на черговій (позачерговій) сесії клопотання ОСОБА_1 від 06 жовтня 2021 року про надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га з кадастровим номером 0524580800:01:002:0028, яка розташована на території Тиврівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за наслідками розгляду прийняти одне із рішень, яким вирішити питання надання або відмови у наданні відповідного дозволу, із урахуванням правової оцінки наданої судом у прийнятому ним рішенні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказав, що 06 жовтня 2021 року позивач звернулась до Тиврівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки.

Однак, після спливу місячного строку з дня отримання клопотання, відповідач відповіді у формі рішення не надав.

Надалі, у відповідь на адвокатський запит від 17.05.2023 року відповідач листом від 31.05.2023 року повідомив, що клопотання позивача не було розглянуто через запровадження воєнного стану в Україні та внесення змін до Земельного кодексу України в частині надання дозволів на розробку документації із землеустрою.

Позивач вважає, що при розгляді її клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернулась до суду, виникли ще 06.10.2021 року, тобто з моменту звернення ОСОБА_1 до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відтак, враховуючи те, що розгляд клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою здійснюється в межах місячного строку, то позивач про бездіяльність та порушення своїх прав і інтересів повинна була дізнатись після спливу місячного терміну, а тому строк звернення до суду з цим позовом необхідно обчислювати з 07.11.2021 року.

Проте, зі спливом строку розгляду клопотання від 06.10.2021 року позивач не виявила належну зацікавленість щодо результатів його розгляду та звернулась до суду більше ніж через 1,5 роки, тобто з істотним пропуском строку передбаченого частиною 2 статті 122 КАС України.

У змісті позовних вимог позивач просить поновити строк на оскарження протиправної бездіяльності відповідача, однак жодних доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення її прав, свобод та інтересів, при зверненні до суду вона повинна довести той факт, що не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулась за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, позивач не позбавлена можливості навести інші доводи, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права.

Також, суд зауважує, що отримання позивачем листа відповідача від 31.05.2023 року у відповідь на адвокатський запит, на переконання суду, не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку не надано, а отже відсутня можливість вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та вирішити питання щодо його поновлення.

Крім того, частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.

В силу вимог частини 8 статті 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Натомість, до матеріалів позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, не зазначено підстав звільнення від сплати судового збору, не додано обґрунтованого клопотання (заяви) про звільнення від сплати судового збору.

При усуненні недоліків слід врахувати, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Згідно зі змістом заявлених позовних вимог, позивач звернувся до суду із двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною. Таким чином, у разі сплати судового збору, позивачу за звернення до суду з даним позовом слід сплатити суму 1073,60 грн.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам статтею 160, 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом:

- надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;

- додання до позовної заяви документу про сплату судового збору або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору, або додати обґрунтоване клопотання, заяву про звільнення від сплати судового збору (частина 3 статті 161, частина 8 статті 160, частина 5 статті 161 КАС України).

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича до Тиврівської селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович