Ухвала суду № 112002810, 03.07.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

03 липня 2023 р.Справа № 120/9202/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали скарги

ОСОБА_1

на дії старшого державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Телефуса А.А.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із скаргою на дії старшого державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Телефуса А.А.

Скаржник, як зазначає себе ОСОБА_1 , просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність Старшого державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький);

-скасувати постанову від 11.03.2020 року, винесену Старшим державним виконавцем Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Телефуса Андрія Андрійовича про накладання арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення Реєстраційний номер виконавчого провадження: ВП 60446385 стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Зазначена скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 160, 161, 287 КАС України з наступних підстав.

Так, особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено в статті 287 КАС України.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Тобто, у разі оскарження дій/рішень державного виконавця (як в даному випадку) учасник виконавчого провадження може звернутись до адміністративного суду із позовною заявою.

КАС України не передбачає звернення до адміністративного суду із скаргою.

Відповідно до ст. 287 КАС України, скарга також не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Пунктом 9 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Так заявник просить суд визнати незаконною бездіяльність Старшого державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), однак не вказує в чому саме полягає бездіяльність державного виконавця.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, формулювання позовних вимог у такому вигляді не дає можливості визначити чи дотримано позивачем вимоги пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України.

Враховуючи вище викладене, позивачу слід навести належне обґрунтування (в тому числі нормативно-правове) заявленим позовним вимогам, в тому числі конкретизувати в чому саме полягає протиправність дій приватного виконавця.

Згідно ч.3 ст.287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

В порушення даних вимог, позивачем у позовній заяві не визначено відповідача.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, відповідно до частини першої, третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з пунктом 1 частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статетю 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1 вказала, що з 29.10.2019 року на виконанні Могилів-Подільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької облает Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження ВП № 60446385. Виконавче провадження відкрито на підставі вимоги ГУ ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № 143129-54 від 10.05.2019 року про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне страхування (недоїмку) в сумі 20 685,82 грн.

В межах вищезазначеного виконавчого провадження ОСОБА_1 , є боржником. Постановою Старшого державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Телефусом Андрієм Андрійовичем, накладено арешт на грошові кошти, що містяться па відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Із матеріалів скарги слідує, що ОСОБА_1 вважає бездіяльність державного виконавця Телефуса А.А. щодо не зняття арешту з її грошових коштів, що знаходяться на відкритих рахунках протиправною, оскільки відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження ВП № 60446385 завершено.

ОСОБА_1 вказала, що їй не було надано постанови про відкриття виконавчого провадження, а про наявність відкритих виконавчих проваджень, у яких вона є боржником, вона дізналась з додатку «Дія» та постанови про накладання арешту на кошти боржника від 11.03.2020 року.

Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Проте, слід зазначити, що позивачем не надано доказів того, що позивачу стало відомо про наявність відкритих виконавчих проваджень та постанови про накладання арешту на кошти боржника від 11.03.2020 року з повідомлення у мобільному додатку «Дія».

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Таким чином, в силу імперативних вказівок Закону України "Про виконавче провадження" щодо накладення арешту на кошти боржника під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна, викладене вище вказує на те, що позивач був обізнаний про наявність постанови про накладення арешту на майно боржника від 11.03.2020 у виконавчому провадженні №60446385, в якому позивач має статус боржника.

Тобто, зазначеними нормами закону підтверджується те, що у межах виконавчого провадження №60446385 на кошти позивача було накладено арешт, про який позивач не міг бути не обізнаним.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути такі обставини, які об`єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтвердженні належними доказами. Проте, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 про необізнаність про відкриття відносно неї виконавчого провадження з урахуванням реальної можливості ознайомитися із матеріалами виконавчого провадження, дізнатися про рух виконавчого провадження, в тому числі щодо винесення чи не винесення відповідачем відповідних постанов, є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Як вбачається з аналізу частини 1 статті 287 КАС України рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця оскаржуються шляхом подання до суду позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Вказана стаття Закону України «Про судовий збір» не конкретизує видів позовних заяв, за подання яких сплачується судовий збір, що дає підстави для висновку про те, що об`єктом справляння судового збору є будь-яка позовна заява, подана до суду, в тому числі і щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

При цьому, суд вважає необгрунтованим посилання позивача на ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», оскільки остання звернулась за захистом своїх прав та інтересів до Вінницького окружного адміністративного суду, де серед іншого просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення арешту, а не в порядку цивільного судочинства зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.

Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 1073,60 грн.

В даному ж випадку, в межах даного позову заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця та скасувати постанову про накладення арешту від 11.03.2022.

Так ставка судового збору за подання даного адміністративного позову із двома вимогами немайнового характеру становить 1073,60 грн.

З огляду на викладене, позивачу слід надати докази доплати судового збору в розмірі 1073,60грн.

Частиною 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Всупереч вказаній вимогам позивачем не надано копій заяви для відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану скаргу необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви, яка відповідатиме ст. 160, 161, 287 КАС України.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 167, 169, 248, 256, 287, КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Могилів-Подільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Телефуса А.А. залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:

-надати позовну заяву за формою та змістом згідно вимог ст.ст.160, 161, 287 КАС України;

-привести зміст заявлених позовних вимог у відповідність до положень ч. 1 ст. 5 КАС України та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи

- надання доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- надання до суду другого примірника позовної заяви з додатками (для направлення відповідачу).

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяКрапівницька Н. Л.