Рішення № 112000337, 04.07.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5138/23

Провадження №2-а/461/259/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Ігнат Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - Циган П.В., 23.06.2023 звернувся в суд із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7156733 від 12.06.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, а провадження у справі закрити.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 12.06.2023 старшим інспектором Відділу поліцейської діяльності №1 (м.Новий Розділ) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області Білоусом О.З. винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. В постанові зазначено, що він 12.06.2023 о 22:12 год у м.Новий Розділ на вул.Добуша керував транспортним засобом марки «Hyundai Elantra», р.н. НОМЕР_1 , у якого не достатньо освітлювався номерний знак у темну пору доби, чим порушив п. 30.2 ПДР. Вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою, винесеною за відсутності належних доказів, та з порушенням вимог чинного законодавства, без підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. Зокрема, зазначив, що розгляд справи мав відбуватись не на місці ймовірного вчинення правопорушення, а у відповідному структурному підрозділі Національної поліції та з дотриманням вимог ч. 5 ст. 258 КУпАП, повинен був складатись протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він на місці категорично заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Факт порушення ним Правил дорожнього руху працівником поліції жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим та належним доказом, а номерний знак транспортного засобу, яким він керував, був достатньо освітленим в темну пору доби.

Ухвалою від 26.06.2023 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено таку до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від його представника Цигана П.В. 04.07.2023 надійшла заява про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позов підтримав, просив такий задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

За умовами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7156733 від 12.06.2023, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн у зв`язку з тим, що він 12.06.2023 о 22:12 год у м.Новий Розділ на вул.Добуша керував транспортним засобом марки «Hyundai Elantra», р.н. НОМЕР_1 , у якого не достатньо освітлювався номерний знак у темну пору доби, чим порушив п. 30.2 ПДР.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

З викладеного слідує, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві та відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п. 45 рішення у справі Бочаров проти України від 17.06.2011; п. 75 рішення у справі Огороднік проти України від 05.05.2015; п. 52 рішення у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013).

Позивач ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги, заперечив факт порушення ним ПДР та вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, а саме щодо порушення останнім ПДР.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та доказів, зібраних у справі, суд прийшов до висновку, що інспектор патрульної поліції дійшов до передчасного висновку щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, повно та всебічно не дослідивши всі обставини справи.

Згідно із ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає, зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову серії ЕАС №7156733 від 12.06.2023 та закрити провадження у справі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню та зазначені вище норми КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягає стягненню судовий збір в сумі 536,80 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 72-77, 241-246, 295, 297 КАС України,

у х в а л и в:

позов задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7156733 від 12.06.2023, винесену відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121-3 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 536 грн 80 коп судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , телефон НОМЕР_3 ;

представник позивача: Циган Петро Васильович, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , телефон НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, телефон (032) 2586880, електронна пошта: zvernenya@lv.npu.gov.ua.

Суддя О.Б. Кротова