Рішення № 111993014, 04.07.2023, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2517/23

Номер провадження 2/629/524/23

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання -Лукаренко А.Р., розглянувши у м.Лозова в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №629/2517/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, представник позивача за довіреністю Гребенюк Олександр Сергійович,-

в с т а н о в и в :

Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зазначивши, що відповідач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала анкету- заяву № б/н від 23.02.2012 року. Станом на 23.02.2023 року загальна сума заборгованості відповідача становить 76 554, 78 грн, яка складається з суми 64 965, 64 грн, що є боргом за тілом кредиту, та з суми 11 589, 14 грн -боргу за простроченими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк». Враховуючи вище вказане, представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 76 554, 78 грн та судові витрати в розмірі 2 684, 00 грн.

Ухвалою суду було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано строк учасникам для подання заяв по суті.

13.06.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому ОСОБА_1 вказувала на те, що між нею та АТ КБ ПриватБанк дійсно є договірні відносини з 2302.2012 року, коли вона отримала платіжну картку ПриватБанк. Відповідач вказала, що у грудні 2013 року Банком було вручено їй платіжну картку Універсальна з встановленим кредитним лімітом 5 100 грн, в поадльшому було вручено платіжну картку Універсальна GOLD. ОСОБА_1 зазначила, що жодних кредитних зобовязань з позивачем від 23.02.2012 року вона не мала та відповідного договору 23.02.2012 року не оформлювала. Відповідач посилалася на те, що борг виник через дії працівників Банку, договірні відносини 24.12.2021 року були порушені позивачем, коли він не зберіг коштів клієнта та шахрайським шляхом гроші були переведені з її рахунку на інший. ОСОБА_1 вказала, що зверталася до Банку для вирішення даного питання, а також до поліції з заявою про вчинення злочину, досудове розслідування на час подання відзиву триває. Зважаючи на вище викладене, відповідач просила відмовити у задоволенні позову.

Відповідь на відзив позивача до суду не надходила.

Розгляд справи здійснюється за наявними у справі матеріалами з урахуванням положень ст.279 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 23.02.2012 року укладено кредитний договір № б/н, про що свідчить копія анкети -заяви(а.с.20).

З тексту анкети-заяви вбачається, що відповідач ознайомилася із памяткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами Приватбанку. Своїм підписом

відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета -заява разом з памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг (далі-Договір). Також, відповідач своїм підписом підтвердила, що зобовязується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

До копії Договору позивач додав копії Умов та правил надання банківських послуг, витягу з тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна та паспорту споживчого кредиту(а.с.21-50).

Банк, відповідно до копії довідки(а.с.18), виконав свої зобовязання в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошті, встановивши кредитний ліміт на картці.

Згідно копій розрахунку заборгованості та виписки(а.с.7-17), відповідач визнала кредитний договір, що підтверджується використанням кредитних коштів та зазначенням у відзиві про наявність договірних відносин.

Вище вказане спростовує твердження відповідача щодо відсутності укладеного кредитного договору.

Станом на 23.02.2023 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за тілом кредиту та простроченими відсотками, яка становить 76 554, 78 грн.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

Посилання відповідача щодо злочинних дій АТ КБ ПриватБанк, а також вчиненого злочину, у звязку з яким було шахрайським шляхом переведено з її рахунку на інший кошти не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки жодних належних та допустимих доказів шахрайства, наявності відкритого кримінального провадження чи інших доказів вини банку, ОСОБА_1 надано не було.

Переведення коштів на інші картки, відповідно до зазначеного у виписці, не можуть однозначно свідчити про шахрайство, оскільки дане переведення коштів здійснювалось через додаток Приват24, доступ до якого повинен бути тільки у відповідача. Доказів здійснення даних операцій не відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в

якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути суму боргу за тілом кредиту та за простроченими відсотками.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

В порядку ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, зважаючи на викладене в позові та відзиві, суд вважає, що є всі підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 76 554, 78 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача також підлягає стягненню, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в розмірі 2684, 00 грн, на користь АТ КБ ПриватБанк.

Керуючись ст. 16, 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 10, 76, 133, 141, 247, 259, 264, 265, 268, 273, 281-282, 283-289, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.02.2012 року в розмірі 76 554, 78 грн станом на 23.02.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд.1Д, м. Київ, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд.50, м. Дніпро, ЄДРПОУ 14360570, рах. НОМЕР_1 , МФО 305299.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя Т.О.Каращук