Рішення № 111992399, 05.07.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №938/118/23

Провадження № 2/938/91/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Савосюк Н.П.

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Верховинського районного суду поступила позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Савосюк Н.П., до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 63436,59 гривень.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що 29.06.2021року о18год.25хв.у м.Чернівці повул.Головній,149 водій ОСОБА_3 ,керуючи транспортнимзасобом марки«MERCEDES-BENZ», державний номернийзнак НОМЕР_1 ,не вибравбезпечної швидкостіруху,не дотримавсябезпечної дистанціїта скоївзіткнення ізтранспортним засобоммарки «MITSUBISHICARIZMA»державний номернийзнак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .Таким чином,своїми діями ОСОБА_3 порушив вимогип.12.1,13.1Правил дорожньогоруху України,чим самимскоїв адміністративнеправопорушення,передбачене ст.124КУпАП. ОСОБА_4 визнано винниму вчиненнівищевказаного адміністративногоправопорушення тазастосовано донього заходиадміністративного стягненняу видіштрафу.Зазначені обставинивстановлені постановоюПершотравневого районногосуду м.Чернівцівід 20.07.2021року,яка набралазаконної сили02.08.2021року.Позивач ОСОБА_1 був володільцемлегкового автомобіля«MITSUBISHICARIZMA»,яким вінкерував підчас скоєннявідповідачем дорожньо-транспортноїпригоди.Власником транспортногозасобу «MITSUBISHICARIZMA»,державний номер НОМЕР_3 ,є ОСОБА_2 .Відповідно довисновку судовогоексперта ЮзвиС.Г.№74/21вiд18.08.2021року вартістьвідновлювального ремонтутранспортного засобу«MITSUBISHICARIZMA»,державний номер НОМЕР_4 становить46439,67грн.Цивільно-правовавідповідальність відповідачаза шкоду,заподіяну третімособам,на транспортнийзасіб марки«MERCEDES-BENZ»,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,яким удень дорожньо-транспортноїпригоди 29.06.2021року керуваввідповідач ОСОБА_3 ,не булазастрахована,що підтверджуєтьсяроздруківкою інформаціїМТСБУ.Тому обов`язоквідшкодування майновоїшкоди несевідповідач уповному обсязі.Однак, оскільки з часу скоєння ДТП минуло більше півтори року, то розмір відшкодування визначений експертом, на думку позивача, повинен бути проіндексований відповідно до рівня інфляції, визначеного Міністерством статистики України у 2021 році у розмірі 110%, а у 2022 році - 126,6% та складає 63436,59 гривень, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану суму.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.05.2023 року залучено до участі в цій справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , жительку АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13.06.2023 року визнано явку позивача обов`язковою.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Савосюк Н.П. з`явилися в судове засідання 05.07.2023 року, просили задоволити позовну заяву про відшкодування шкоди в розмірі 63436,59 гривень, вказавши, що до цієї суми входить вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «MITSUBISHI CARIZMA» державний номер НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження у ДТП 29.06.2021 року в сумі 46439, 67 гривень, яка проіндексована відповідно до рівня інфляції визначеному Міністерством статистики України. При цьому не вказали норму нормативного акта, на підставі якого просять стягнути з відповідача інфляційні витрати. Позивач також вказав, що власником вищевказаного транспортного засобу є його дружина - ОСОБА_2 . Ні він, ні його дружина не зверталися до МТСБУ щодо відшкодування їм шкоди, завданої відповідачем внаслідок ДТП, яким не було застраховано цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу. Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що вона є власником транспортного засобу марки «MITSUBISHI CARIZMA» державний номерний знак НОМЕР_2 та дружиною позивача. Вона, як власник вказаного автомобіля, не зверталася ні до відповідача, ні до МТСБУ щодо відшкодування їй шкоди, завданої відповідачем внаслідок ДТП, яким не було застраховано цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи тричі повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У ст. 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Ухвалою суду від 05.07.2023 року постановлено проведення заочного розгляду цієї справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 20.07.2021 року притягнуто ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді штрафу за те, що він 29.06.2021 року о 18 год. 25 хв. у м. Чернівці по вул. Головній, 149, керуючи транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ» державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення із транспортним засобом марки «MITSUBISHI CARIZMA» державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Таким чином своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.16).

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленій в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05.09.2019 року в справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).

Таким чином, належним доказом на підтвердження позовних вимог та причинно-наслідкового зв`язку обсягу пошкоджень та завданого збитку в ДТП за участю автомобіля марки «MITSUBISHI CARIZMA» державний номерний знак НОМЕР_3 , що сталася 29.06.2021 року, є постанова про адміністративне правопорушення, яка не скасована та набрала законної сили, і має преюдиційне значення для вирішення цієї справи.

Як вбачається зі схеми ДТП, яка сталася 29.06.2021 року в м. Чернівці вул. Головна, 149 (а.с. 17), транспортний засіб, яким керував позивач та який належить третій особі ОСОБА_2 , «MITSUBISHI CARIZMA» державний номерний знак НОМЕР_3 отримав пошкодження заднього бамперу по периметру, деформацію кришки багажника та заднього ланжерону, правого заднього крила та герметичність заднього скла.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на транспортний засіб державний номернийзнак НОМЕР_1 на момент настання ДТП не була застрахована (а.с. 17).

Із висновку автотоварознавчої експертизи від 18.08.2021 року номер 74/21 (а.с.6-14) вартість відновлювального ремонту автомобіля «MITSUBISHI CARIZMA» 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , внаслідок його пошкодження у ДТП 29.06.2021 року в цінах на час виконання експертизи становить 46439, 67 гривень. Також у висновку зазначено пошкодження автомобіля, а саме деформованобамперзадній із розломом кріплення підлягає заміні зпофарбуванням, підсилювач бампера задній деформований - підлягає заміні, панель задка - деформована підлягає ремонту з пофарбуванням, кришка багажника підлягає заміні з пофарбуванням, ліхтар задній правий внутрішній розколотий - підлягає заміні.

Крім того, у висновку зазначено, що для участі в обстеженні запрошений інший учасник ДТП ОСОБА_3 , який в призначений час для обстеження 16.08.2021 року о 10.00 годин не з`явився. На підтвердження запрошення ОСОБА_3 для участі в обстеженні надано телефонограми та квитанцію Укрпошти від 09.08.2021 року (а.с. 15, 18).

У ст. 106 ЦПК України передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи; експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду; у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 16.11.2022 рокув справі № 335/2566/1 висновок, який стосується належності та допустимості доказів в частині оформлення дослідження повинен відповідати вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, яка передбачає повідомлення експерта про кримінальну відповідальність та наявність вказівки в дослідженні, що воно подається до суду. Подібні положення містяться і в процесуальних кодексах. Якщо ж таких відомостей не має, то суд може не взяти його до уваги.

Тобто в даному випадку вищевказаний висновок експерта номер 74/21 від 18.08.2021 року слід визнати належним та допустимим доказом.

Відповідно дост. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згіднозі ст. 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Поняття джерела підвищеної небезпеки закріплено у ст.1187 ЦК України.

У ч.ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, суд звертає увагу, що у п. 1 ч.1 ст. 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Враховуючи те, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 року в справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) зазначено, що «факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою для неї, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної вказаному майну.

Суд звертаєувагу,що позивачє законнимкористувачем транспортногозасобу марки «MITSUBISHICARIZMA»державний номернийзнак НОМЕР_3 ,що підтверджуєтьсясвідоцтвом пройого реєстрацію,в якомузазначено,що ОСОБА_1 має правокерувати цимавтомобілем (а.с.13зворот).

Таким чином, вартість відновлювального ремонту, яка зазначена у висновку експерта №74/21 від 18.08.2021 року, в розмірі 46439, 67 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який є правомірним володільцем транспортного засобу марки «MITSUBISHI CARIZMA» державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є його дружина ОСОБА_2 .

Однак, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 63436, 59 гривень відшкодування майнової шкоди, посилаючись на те, що з часу скоєння ДТП минуло більше півтори року, тому розмір відшкодування визначений експертом повинен бути проіндексований відповідно до рівня інфляції, визначеного Міністерством статистики України у 2021 році у розмірі 110%, а у 2022 році 126,6% та складає 63436,59 гривень.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Однак, в порушення цієї вимоги закону, сторона позивача ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні не вказала норму закону, на підставі якої проіндексовано розмір відшкодування визначений у висновку експерта №74/21 від 18.08.2021 року, а також не долучила розрахунок інфляційних втрат, не надавши будь-яких доказів з цього приводу.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року в справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Зокрема, такими правовідносинами є грошові зобов`язання, які виникають з із договору про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки він встановлює ціну договору, страхову суму.

ОДнак, з абз. другого п. 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" вбачається, що положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК України).

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що застосування ст.625 ЦПК України є допустимим з дня ухвалення судом рішення про стягнення відшкодування майнової шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, а не з дня дорожньо-транспортної пригоди, оскільки саме з цього часу у відповідача виникає грошове зобов`язання по відношенню до позивача, в зв`язку з чим слід відмовити позивачу в стягненні з відповідача 16996,92 гривень.

Зважаючи на вищевказане, суд приходити до переконання про часткове задоволення позову, а саме в розмірі заподіяної шкоди транспортному засобу визначеному в висновку експерта в розмірі 46439, 67 гривень.

У ст. 265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України,

Так, згідно зі ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат,пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже в зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 785,94 гривень судового збору (46439,67*1073,6/63436, 59= 785,94 гривень) .

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, пов`язані з проведенням експертизи (п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України).

До матеріалів справи позивачем долучено квитанцію щодо його витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, на суму 800 гривень (а.с.15), які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Стороною позивача не надано до суду докази щодо розміру інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а також не заявлено клопотання про їх подачу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в цій справі (ст.141 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 509, 530, 625, 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст. ст. 76, 81, 82,89, 106,133, 141, 263 - 265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 46439,67 (сорок шість тисяч чотириста тридцять дев`ять гривень 67 копійок) гривень відкодування майнової шкоди.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 785,94 (сімсот вісімдесят п`ять гривень 94 копійки) гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в сумі 800 (вісімсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я учасників справи, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: с. Перехресне Верховинського району Івано-Франківської області;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ЧЕКАН