Рішення № 111992174, 04.07.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/701/23

2/189/213/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Лукінової К.С.

при секретарі Копиці С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування поданого позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . Спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , крім іншого, складається із квартири АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки загальною площею 4.6460 га кадастровий номер 1224255100:02:001:0637. На випадок смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, відповідно до якого, земельна ділянка загальною площею 4.6460 га, що належить ОСОБА_3 , після його смерті переходить ОСОБА_1 . На інше спадкове майно право у порядку спадкування переходить за законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України позивачка, а також її мати ОСОБА_2 , яка у встановлений законом строк прийняла спадщину, є спадкоємцями першої черги за законом відповідно як рідні донька та дружина спадкодавця - ОСОБА_3 27.02.2023 року позивачка звернулася до державного нотаріуса Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з метою подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , однак на її усне звернення державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Кривошей О.Г. позивачці було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.02.2023 року, якою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом на майно ОСОБА_3 , у зв`язку із неприйняттям позивачкою ОСОБА_1 спадщини у встановлений законом строк та було рекомендовано звернутися до суду за місцем відкриття спадщини із заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. ОСОБА_1 у своєму позові зазначила, що не могла прийняти спадщину у встановлений законом строк, оскільки 24.02.2022 року був оголошений військовий стан на всій території України, а позивачка виїхала з Покровського району Дніпропетровської області в Полтавську область та через емоційні переживання не думала про свою спадщину.

Відповідачка ОСОБА_2 надала суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію мотивувала тим, що позивачка ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа з 25.04.2022 року, тобто через 5 місяців після смерті батька ОСОБА_3 . Крім того, зазначає, що згідно положень чинного законодавства якщо спадщина відкрилася в місці до якого складно, або неможливо дістатися для прийняття спадщини, позивачка як спадкоємиця могла звернутися до нотаріуса за місцем свого проживання та перебування, протягом визначеного законом строку для прийняття спадщини.

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Єланський О.Г. надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи: Покровської Державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст.247ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, дійшов наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 у смт. Покрозське Синельниківського району Дніпропетровської області, про що в Книзі реєстрації смертей 26 листопада 2021 року зроблений відповідний актовий запис за №1718 та видано 26.11.2021 року Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Півдбнно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а. с. 4).

На випадок смерті ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений секретарем Катеринівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області 09.06.2017 року та зареєстрований в реєстрі за №59 (а. с. 7).

Відповідно до вказаного заповіту земельна ділянка загальною площею 4.6460 га, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серія І-ДП №010792, після його смерті переходить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27.02.2023 року державним нотаріусом Покровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Кривошей О.Г. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, якою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом на майно ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із неприйняттям спадщини у встановлений законом строк, та було рекомендовано звернутися до суду за місцем відкриття спадщини із заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 8).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1269-1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Із системного аналізу вказаних положень законодавства слідує, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у 6-місячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , почав відлік відповідно з дати його смерті.

Позивачка 27.02.2023 року звернулася до державного нотаріуса Покровської Державної нотаріальної контори Дніпропетровської області із заявою про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Строк для прийняття спадщини є преклюзивним і з його спливом право на прийняття спадщини припиняється. Додатковий строк для прийняття спадщини може бути встановлено судом у виняткових випадках у разі доведення позивачем тієї обставини, що у нього були непереборні обставини, за яких він був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини. Подання заяви про прийняття спадщини є обов`язком спадкоємця, який має намір прийняти спадщину. Невиконання обов`язку або незнання про нього не звільняє позивача від відповідного обов`язку і не надає йому жодних переваг.

При цьому, до уваги суду повинні братися переважно письмові докази - довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості про обставини, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори у встановлені строки.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, а саме: тривала хвороба спадкоємця; перебування спадкоємця тривалий час за межами України; відбування покарання в місцях позбавлення волі; необізнаність спадкоємця про наявність заповіту; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємця на строковій службі у складі Збройних Сил України; тощо (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі №565/1145/17, від 11.03.2021 у справі №638/17145/17, 25.01.2023 у справі №676/47/21).

Також, судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця (постанова Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 752/11156/18-ц).

Як зазначила у позовній заяві ОСОБА_1 , вона не мала можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька, через військову агресію російської федерації проти України і введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року та через збройну агресію вона виїхала з Покровського району Дніпропетровської області в Полтавську область.

Суд враховує, що Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11.03.2022 року №1118/5, що набрав чинності 19.03.2022 року, були внесені зміни в Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зокрема пп.2.1 п. 2 гл. 10 доповнено абзацом наступного змісту: «В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини».

Окрім того, згідно з п. 3.5 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, якого якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним способом (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, передбачено надіслання заяви про прийняття спадщини поштою.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність об`єктивних причин, які б унеможливлювали своєчасне подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті батька до будь-якого нотаріуса України, незалежно від місця відкриття спадщини, або надіслання такої заяви поштою, без засвідчення справжності його підпису.

Отже, належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин, що унеможливлювали направлення позивачем ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку заяви про прийняття спадщини нотаріусу за місцем її відкриття, суду не надано.

На підставі ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, оскільки доводи позивача не підтверджено належними та допустимими доказами, що додані до позову, суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надала безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довела наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви в установлений законом строк, що у силу статті 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є безпідставними, необґрунтованими, а відтак, до задоволення не підлягають.

Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 141 ЦПК України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд не вбачає підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 19, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Покровська Державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.С. Лукінова

04.07.2023