Ухвала суду № 111990009, 05.07.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 235/1466/15-ц

Провадження № 6/204/309/23

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2023 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лавриненко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» -

В С Т А Н О В И В :

06 грудня 2022 року до суду надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (а. с. 1-6).

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. знаходиться виконавче провадження № 65987017 з виконання виконавчого листа № 235/1466/15-ц виданого 09 грудня 2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість за кредитним договором № IKAРNАОG.3410.003 від 27 грудня 2012 року у розмірі 77578 гривень 93 копійки. 07 червня 2019 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області замінено стягувача на ТОВ «Глобал Спліт». 05 липня 2021 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 65987017 та винесено постанову про арешт коштів боржника. 30 липня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника. Зазначає, що у вищезазначених банках відсутні відкриті рахунки боржниці. Відповідно до інформації Державної фіскальної служби України інформація щодо джерел отримання доходів в ДРФО відсутня, боржниця за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває. Відповідно до інформації МВС за боржницею не зареєстровано транспортних засобів. На запит приватного виконавця, щодо перетину боржницею державного кордону України Державною прикордонною службою України надано відповідь про те, що відомості щодо перетинання кордону боржницею відсутні. 26 липня 2021 року приватним виконавцем направлено вимогу до Міністерства соціальної політики про перебування на обліку як внутрішньо переміщена особа, відповідь на яку не отримано. 05 листопада 2021 року приватним виконавцем здійснено запит до Головного управління ДМС у Донецькій області щодо надання відомостей про документ, що дає право на виїзд з України та в`їзд в Україну, а також відомості щодо місця проживання боржниці. У відповіді ГУ ДМС у Донецькій області від 19 листопада 2021 року зазначено, що відомості про реєстрацію місця проживання боржниці, документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон відсутні. З дати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням боржницею жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі або частково виконання не вчинено, що вказує на ухилення від виконання рішення суду. Вказує на те, що надіслати боржниці документи виконавчого провадження неможливо у зв`язку з тим, що боржниця зареєстрована на тимчасово окупованій території. Однак це не означає, що боржниця не обізнана. Вона обізнана про існування боргових зобов`язань. Крім того, в України існує можливість дізнатись про судові рішення і виконавчі провадження з відкритих реєстрів, а також із застосунку «Дія», Єдиного реєстру боржників, які діють через систему Інтернет і доступні в тому числі і на тимчасово окупованих територіях України. Аби отримати інформацію з відкритих джерел, знаходячись на окупованій території, не потрібно навіть виїжджати на підконтрольну територію. Боржниця зареєстрована на тимчасово окупованій території України, вона не отримує повідомлення суду, вона не отримує повідомлення приватного виконавця, що дає їй змогу роками ухилятися від виконання рішення, при чому маючи змогу безперешкодно перетинати кордон та лінію зіткнення з окупованими територіями. Приватним виконавцем у виконавчому провадженні вжито всіх можливих заходів примусового виконання: кошти на рахунках боржниці відсутні, рухоме, нерухоме майно відсутнє, доходи відсутні. Вважає, що боржниця свідомо ухиляється від виконання судового рішення, тому, з метою забезпечення його виконання, виникла потреба в обмеженні її у праві виїзду за межі України.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. не з`явилася, в поданні прохала про його розгляд за її відсутності (а. с. 6).

Дослідивши подання з доданими до нього документами та матеріали виконавчого провадження № 65987017, суд вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їздув Українугромадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Приписами ч. ч. 2, 4 ст.6Закону «Пропорядок виїздуз Україниі в`їздув Українугромадян України» визначено, що громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п. п. 1-9 ч. 1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Також, статтею 6цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Згідно з вимогами п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, під час здійснення виконавчого провадження, має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження управі виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Приписами ч.5ст.19Закону України«Про виконавчепровадження» визначенозобов`язання боржника,відповідно дояких вінзобов`язаний: утримуватисявід вчиненнядій,що унеможливлюютьчи ускладнюютьвиконання рішення; допускатив установленомузаконом порядкувиконавця дожитла таіншого володіння,приміщень ісховищ,що належатьйому абоякими вінкористується,для проведеннявиконавчих дій; зарішеннями майновогохарактеру подативиконавцю протягомп`яти робочихднів здня відкриттявиконавчого провадженнядекларацію продоходи тамайно боржника,зокрема промайно,яким вінволодіє спільноз іншимиособами,про рахункиу банкахчи іншихфінансових установах,про майно,що перебуваєв заставі(іпотеці)або вінших осіб,чи прокошти тамайно,належні йомувід іншихосіб,за формою,встановленою Міністерствомюстиції України; повідомитивиконавцю прозміну відомостей,зазначених удекларації продоходи тамайно боржника,не пізнішенаступного робочогодня здня виникненнявідповідної обставини; своєчасноз`являтися навимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Аналізуючи вказану норму закону, можна зробити висновок про те, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов`язок не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Таким чином, основною і єдиною підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України є його ухилення від виконання зобов`язань.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В своєму поданні приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаною про наявність відкритого виконавчого провадження, умисно ухиляється від виконання рішення суду, оскільки у боржниці майно, що належить їй на праві власності, відсутнє, а також з тих підстав, що вона не отримує будь-яких доходів.

Суд не бере до уваги дані доводи приватного виконавця, оскільки саме по собі невиконання боржницею самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржниці від виконання покладених на неї рішенням суду обов`язків.

Біль того, суду зазначає, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржниці від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Натомість, матеріали подання не містять навіть доказів обізнаності боржниці про триваюче щодо неї виконавче провадження, а також доказів її ухилення від участі у вчиненні певних виконавчих дій.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію продоходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятоїстатті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. 05 липня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65987017 з примусового виконання виконавчого листа № 235/1466/15-ц від 09 грудня 2015 року, виданого Красноармійським міськрайонним судом Донецької області про солідарне стягнення із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість за кредитним договором № IKAРNАОG.3410.003 від 27 грудня 2012 року у розмірі 77578 гривень 93 копійки. Однак доказів на підтвердження факту виконання приватним виконавцем вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», тобто на підтвердження факту отримання боржницею постанови про відкриття виконавчого провадження, суду не надано. Також суду не надано доказів того, що приватний виконавець здійснювала виклик боржниці, а остання в свою чергу такі виклики отримувала.

Оскільки докази отримання боржницею постанови про відкриття виконавчого провадження та виклики до приватного виконавця відсутні, вважати боржницю такою, що належним чином повідомлена про свої права та обов`язки у виконавчому провадженні, неможливо. Через необізнаність боржниці про відкрите стосовно неї виконавче провадження, умисел на ухилення від виконання остаточного судового рішення не є доведеним.

Таким чином, суду не надано доказів свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, а сам факт наявності відкритого виконавчого провадження не свідчить про ухилення боржниці від виконання судового рішення, а наявність грошового зобов`язання не є підставою для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржниці у праві виїзду за кордон.

Суд наголошує на тому, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.

Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно із вимогами ч. 3 указаної статті, на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов переконливого висновку про те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржниці без встановлення факту ухилення від виконання зобов`язань не буде відповідати одному із критеріїв, визначених ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, за яких обмеження права на свободу пересування може бути виправдане.

З цих підстав, суд вважає, що підстави для задоволення подання приватного виконавця Матвійчук Н.Є. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, відсутні.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання не перешкоджає повторному зверненню з аналогічним у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність застосування тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 258, 260, 261, 267, 352-353, 441 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржниці ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, через суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів зо дня її підписання або через п`ятнадцять днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна