Ухвала суду № 111988503, 05.07.2023, Оболонський районний суд міста Києва

05.07.2023 Справа № 756/5393/23

Справа №756/5393/23

Провадження №2/756/3165/23

У Х В А Л А

05 липня 2023 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

У С Т А Н О В И В:

До Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.05.2023 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору за вимоги про розірвання шлюбу, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Копія вказаної ухвали була направлена позивачу 11.05.2023 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену ним особисто у позовній заяві.

Як убачається з довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 04.05.2023 по справі № 756/5393 була доставлена до електронної скриньки 11.05.2023 о 09:29:55.

Таким чином, ухвала суду про залишення заяви без руху була отримана позивачем 11.05.2023, однак, недоліки не були усунені протягом вказаного в ухвалі строку.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі 759/14068/19, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Крім того, вказана ухвала 25.05.2023 року була додатково направлена на адресу проживання позивача, зазначену у позові: АДРЕСА_1 , проте поштове відправлення було повернуто відправнику з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Враховуючи викладені обставини, той факт, що позивач за спливом тривалого проміжку часу не цікавиться рухом своєї справи та не реалізувала своїх процесуальних обов`язків належним чином, не усунула недоліки, зазначені в ухвалі від 04.05.2023, беручи до уваги правові позиції, викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, згідно з якими направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а також у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №759/14068/19 та 17.11.2022 у справі №560/541/20, відповідно до яких застосування судами альтернативних засобів комунікації не суперечать діючому законодавству та дозволяють досягти правової мети - інформування учасника справи, таким чином направлення листа на дійсну електронну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, а отже, здійснення судом усіх можливих спроб для повідомлення позивача про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ст.ст. 121, 185, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Тиха