Ухвала суду № 111984286, 03.07.2023, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/5883/23 03.07.2023

н\п 1-кп/490/704/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5883/23

У Х В А Л А

/про призначення до судового розгляду/

30 червня 2023 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

під час проведення у режимі відеоконференції підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152020000610 від 03.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

29 червня 2023 року до Центрального районного суду м.Миколаєва з Окружної прокуратури м.Миколаєва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152020000610 від 03.05.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Обвинувачений та його захисник проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду м.Миколаєва.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, прокурором в підготовчому судовому засіданні подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_3 , знаходячись в місцях, не пов`язаних з триманням під вартою, може переховуватися від органів розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжувати свою злочинну діяльність. Застосування до ОСОБА_3 інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків обвинуваченого.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки зазначені у клопотанні прокурора ризики є необґрунтованими та не підтвердженими.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютасьомоюстатті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 05 травня 2023 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 00 коп. та із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.194 КПК України. Строк дії ухвали по 01 липня 2023 року включно.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 01 червня 2006 року у справі "Мамедова проти Росії", визначено, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою обвинуваченої у правопорушенні особи, така особа завжди має бути звільнена після затримання і перебувати на волі до початку судового розгляду її справи (див. рішення Суду у справі "Вемгофф проти Німеччини").

Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність судимості.

З урахуванням того, що досудове слідство по справі закінчилось, відсутні дані про те, що обвинувачений може ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.

Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає разом із рідною сестрою.

Мотивуючи своє клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт захисник ОСОБА_5 зазначив, що власником даної квартири є обвинувачений. Його сестра, яка проживає разом з ним, здатна забезпечити умови виконання обвинуваченим умов цілодобового домашнього арешту (продукти харчування, вода тощо).

Будь-яких даних про можливість ухилення ОСОБА_3 від суду або від виконання ним процесуальних рішень в матеріалах справи не міститься та суду не надано.

Тому, доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, про можливість ухилення від суду не знайшов свого підтвердження.

Щодо посилання прокурора про наявність ризику можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, який передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, суд приходить до висновку, що вказаний ризик не підтверджений жодним належним та допустимим доказом, а тому є необґрунтованим та безпідставним в розумінні діючого КПК та при прийнятті рішення до уваги не приймається.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбаченіст.177 КПК України, зменшилися та не виправдовує тримання особи під вартою.

Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на свідків у даному кримінальному провадженні.

За таких обставин, суд, з урахуванням того, що судове слідство по кримінальному провадженню ще не розпочате, не досліджувались докази, встановлені в ході досудового розслідування, а також при наявності ризику впливу на свідків, які ще не допитувались під час судового розгляду, приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: на цілодобовий домашній арешт.

Частиною 1 та 2 ст.181КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 315 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за можливе змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 місяці з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Згідно ч.2 ст.314-1 КПК України, досудова доповідь, крім іншого, складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, з урахуванням вимог ч.2 ст.314-1 КПК України, складання досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_3 є обов`язковим.

Частина 5ст.314КПК Українипередбачає,що у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 181, 183, 194, 197, 314-315 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі Центрального районного суду м.Миколаєва на 10 годину 00 хвилин 02 серпня 2023 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці, а саме до 28 серпня 2023 року включно, з забороною обвинуваченому цілодобово полишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та з покладенням наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) зі свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду;

- здати (у разі наявності) документи, що надають право на виїзд з України.

Обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з-під варти негайно.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали направити до Миколаївського районного управління поліції ГУ НП в Миколаївській області для виконання.

Доручити Заводському районному відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях у строк до 02 серпня 2023 року скласти та надати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.

Головуючий ОСОБА_1