Рішення № 111984192, 04.07.2023, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/15639/22

Провадження № 2/947/470/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2023 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі»

до ОСОБА_1

про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» 22.07.2022 звернулося до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 50347 гривень 88 копійок, та судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , як спадкоємець до майна ОСОБА_2 , на ім`я якого було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Представник позивача стверджує, що фактом приєднання до договору про надання послуг з розподілу електроенергії є її споживання.

23.12.2021 уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (надаліПРРЕЕ) за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення, а саме:«самовільне підключення електропроводки до електричної мережі ОСР з порушенням схеми обліку». Електроенергія споживається, але приладом обліку не враховується, тобто було виявлено необліковану електричну енергію. За результатами виявленого порушення було складено акт про порушення №8015544 від 23.12.2021 року, за результатами розгляду якого було розраховані обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, що склала 50347,88 грн. Заборгованість відповідачем не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 12.08.2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

В судове засідання призначене на 04.07.2022 року представник позивача не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, однак надав до суду заяву про підтримання позовних вимог, розгляд справи за його відсутності, а уразі відсутності відповідача проведення розгляду в заочному порядку.

Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками до неї, разом з судовою повісткою на адресу зареєстрованого місця проживання, яка встановлена у відповідності до відповіді з відділу адресної довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, а саме: АДРЕСА_2 , однак уся поштова кореспонденція була повернута до суду без вручення, з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Також відповідачкою не повідомлено суд про поважність причин неявки, відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України,днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що відповідачка по справі не з`явилась до судового засідання, без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце проведення судового засідання та не надавши відзив на позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні 04.07.2023 року за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи.

Згідно з ч. 2ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси враховуючи згоду представника позивача було постановлено ухвалу без видалення до нарадчої кімнати про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що АТ «Одесаобленерго», правонаступником якого є АТ «ДТЕК Одеські електромережі» здійснювалось постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на абонента ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Відповідачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 .

19.10.2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Нестеренко О.Л. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається у тому числі з частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

На підставі вказаної заяви, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Нестеренко О.Л. заведено спадкову справу №21/2020.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ч.1 ст. 1218 ЦК України).

Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

У відповідності до положень ст.. 1271 ЦК України, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв.

Разом з тим, судом одночасно враховується, що отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно дост. 1296 ЦК Україниє правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора. Якщо спадкоємець прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченогостаттею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17 (провадження № 61-27515св18).

Частиною 4 статті 319 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує.

Отже, відповідачка входить до кола спадкоємців до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою прийнято спадщину, а відтак відповідальною особою та споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

23.12.2021 року уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергіїза адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПРРЕЕ та булоскладено Акт про порушення № 8015544 від 23.12.2021 року.

Відповідно до Акту про порушення №8015544 від 23.12.2021 року, перевіркою встановлено, що споживач ОСОБА_1 при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 ,порушив вимоги ПРРЕЕ, а саме в частині п.п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5, здійснивши самовільне підключення електропроводки до електромережі ОСР з порушенням схеми обліку. Дооблікове підключення демонтовано.

Як вбачається, перевірка здійснювалась за участю споживача ОСОБА_1 , якою підписано акт, заперечень не висловлено.

25.01.2022 року комісія з розгляду актів про порушення розглянула Акт про порушення ПРРЕЕ № 8015544 від 23.12.2021 року та прийняла рішення провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ у відповідності до пункту 8.4.2.6, за пів року, що передував дню виявлення порушення, за тарифами, які діяли протягом розрахункового періоду. Комісією було визначено обсяг необлікованої електричної енергії у розмірі 9276 кВт.год на суму 50347,88 грн., про що складено відповідний протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення № 221 від 25.01.2022 року.

З протоколу вбачається, що протокол підписано ОСОБА_1 , якою зазначено про неможливість сплати вказаної суми, з підстав недостатніх сум доходів та перебуванні під опікою малолітньої дитини.

Як стверджує позивач, сума заборгованості необлікованої електричної енергії відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідачем в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України доказів на підтвердження вказаної суми заборгованості до суду не надано.

У відповідності дост. 526 ЦК України,зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно дост. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»,Учасники ринку,які порушилинормативно-правовіакти,що регулюютьфункціонування ринкуелектричної енергії,несуть відповідальністьзгідно іззаконом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Згідно ізп.5.5.5«Правил роздрібногоринку електричноїенергії»,затверджених постановоюНаціональної комісії,що здійснюєдержавне регулюванняу сферахенергетики такомунальних послуг№ 312від 14березня 2018року (далі-ПРРЕЕ)(вредакції на23.12.2021року),споживач електричноїенергії,зокрема,зобов`язаний:користуватися електричноюенергією виключнона підставідоговору (договорів); сплачувати заелектричну енергіюта наданійому послугивідповідно доукладених договорів;здійснювати оплатурахунків,виставлених напідставі актівпро порушенняцих Правилта умовдоговору;своєчасно вживативідповідних заходівдля усуненнявиявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

За п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеногоглавою 8.4цього розділу.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною вдодатку 9до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної силиструму спрацюваннякомутаційних апаратів,задіяних усхемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Згідно із п. 8.2.6 ПРРЕЕ, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв`язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пунктиглави 8.4цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідно до ст.ст. 76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд зазначає, що доказів, які б спростовували обставини, викладені в Акті про порушення №8015544 від 23.12.2021 року, матеріали справи не містять, відповідачем надано не було.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Акт про порушення №8015544 від 23.12.2021 року є належним доказом порушеннявідповідачемПравил користування електричною енергієюта в повній мірі відповідає вимогам п. 8.2.5 ПРРЕЕ.

Щодо встановлених правовідносин судом враховано висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 14 січня 2020 року по справі №910/17955/17.

Протокол комісії по розгляду акту проводився із дотриманням п. 8.2.6 ПРРЕЕ трьома уповноваженими представниками позивача оператора системи, за присутності споживача.

Пунктом 8.4.13 ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених упідпунктах 6 - 8пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави.

Суд на підставі викладеного зауважує, що рішення комісії позивача від 25.01.2022 року оформлене протоколом з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ №221, не є скасованим, що є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії встановлює обсяг і вартість недорахованої електроенергії, що вбачається з правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14 січня 2020 року по справі №910/17955/17.

Як вбачається проведений розрахунок позивачем відповідає вимогам нарахування визначених п.п. 8.4.8, 8.4.13 ППРРЕ.

Оскільки факт порушення відповідачами ПРРЕЕ встановлений судом, процедура виявлення такого порушення, його усунення та розгляду Акту №8015544 від 23.12.2021 року була дотримана представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі», тому підтверджено правильність проведених нарахувань відповідачеві боргу з приводу споживання ним без обліку електроенергії.

Таким чином, позивачем доведено факт порушення відповідачем вимог ПРРЕЕ, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання по оплаті заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 50347,88 грн., яке ним у добровільному порядку не виконано.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням задоволення позовних вимог, сума сплаченого при поданні позовної заяви судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2481,00 грн.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 10, 12,13, 76-82, 89, 141, 263-265, 273, 280-282, 352, 354ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення вартості необлікованої електричної енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б; код ЄДРПОУ 00131713) заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі50347 (п`ятдесят тисяч триста сорок сім) гривень 88 (вісімдесят вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» (місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б; код ЄДРПОУ 00131713) у відшкодування витрат зі сплати судового збору 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.