Рішення № 111977239, 22.06.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/72/21

22 червня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача Вербицького О.Р., Сідорова В.М.,

представників відповідачів Фесюк О.В., Іваненка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі Держпродспоживслужба України, відповідач 1), Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі Головне управління, відповідач 2), в якому просив:

скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 , затвердженого наказом голови Держпродспоживслужби України від 09.12.2020 № 420-к, як такий, що був виданий з грубими порушенням чинного законодавства України;

визнати протиправним та скасувати наказ голови Держпродспоживслужби України від 11.12.2020 № 436-к року Про звільнення ОСОБА_1 , як такий, що виданий з порушенням діючого законодавства України, у зв`язку з скасуванням висновку, вказаному у попередньому абзаці;

стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток (середньоденна заробітна плата за останні два місяці роботи) за час вимушеного прогулу з 12.12.2020 до дня поновлення на роботі;

зобов`язати Держпродспоживслужбу України поновити позивача на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оцінювання результатів його службової діяльності за 2020 рік, проведене суб`єктом призначення, є необ`єктивним, не відповідає дійсності, не співвідноситься із відповідними завданнями відповідно до показників їх результативності, ефективності та якості; визначення результатів оцінювання здійснено всупереч вимогам Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 (далі Порядок №640).

Позивач у позовній заяві наводить інформацію про виконання поставлених завдань по кожному з ключових показників та вважає, що завдання виконані своєчасно, в повній мірі і об`єктивним балом по кожному завданню мав би бути бал « 4».

Так, щодо завдання № 1 відповідач 1 свою оцінку обґрунтував відсутністю систематизації та узагальнення практики застосування національного законодавства щодо звернень громадян, проте таке не було ключовим показником завдання, а ключовий показник навіть перевиконаний, бо з запланованих 80 відсотків завдань Головного управління було виконано 85 відсотків. Результат виконаного завдання по іншому ключовому показнику містить кількість позитивно вирішених звернень громадян (позитивно вирішено 87 відсотків звернень, або 215 із 247) та їх градацію по галузям (з питань безпечності харчових продуктів, захисту прав споживачів, екології та забруднення тощо), натомість відповідач 1 вказує про відсутність такої інформації, а також наводить обґрунтування щодо недостатньої роботи по висвітленню діяльності Головного управління на сайті служби, неефективній роботі щодо просування іміджу Держпродспоживслужби в регіоні, низький рівень комунікації з органами влади, що не узгоджується і не стосується ключових показників виконання завдання № 1. Таке могло стосуватися ключових показників завдання №3, хоча таке завдання, на думку позивача, виконане у повному обсязі, про що зазначено у досягнутому результаті до завдання № 3.

Необґрунтованим вважає ОСОБА_1 і виставлення низького балу за завдання № 2, яке стосувалося забезпечення управління персоналом, бо в Головному управлінні проведено один конкурс на заміщення вакантної посади державної служби, а в 2 та 3 кварталах конкурси не оголошувались у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанов від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 про встановлення карантину. Також на виконання ключових показників цього завдання проведено опитування для визначення рівня залученості персоналу Головного управління, у березні 2020 року розроблено План заходів щодо розв`язання виявлених проблем, а у вересні 2020 року проведено повторне опитування та проаналізовано результативність впровадження згаданого вище Плану заходів. Ключові показники виконані, проте такі обставини не враховані відповідачем 1.

Не вважає позивач підставними та обґрунтованими зауваження відповідача 1 щодо завдання № 3, бо на його виконання створено та забезпечено функціонування консультаційних центрів з питань захисту прав споживачів та призначено відповідальних за їх роботу осіб в кожному районному та міському управлінні; організовано та проведено наради з представниками агропромислових ринків, ТРЦ, з освітянами області, взято участь у нарадах за участю керівництва ОДА та обласної ради; надавалися консультації суб`єктам господарювання та споживачам. Натомість відповідач 1 надає оцінку показникам, які не були ключовими.

ОСОБА_1 вказує про повне виконання ним завдань № 4 та №5 з організації проведення семінарів для представників громадських об`єднань споживачів, суб`єктів господарювання щодо законодавства в сферах захисту споживачів, ринкового та метрологічного нагляду, роз`яснювальної роботу серед учнів навчальних закладів області для підвищення рівня обізнаності щодо прав споживачів; налагодження взаємодії з органами виконавчої влади та суб`єктами господарювання, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції; здійснення контролю за станом обліку та функціонування складів пестицидів і мінеральних добрив.

Позивач також зауважує, що оціночна співбесіда, проведення якої є обов`язковим відповідно до положень Порядку №640, носила виключно формальний характер, ключові показники оцінювання не обговорювалися, співбесіда не стосувалася опрацювання виконаних завдань.

Вважає, оцінювання результатів службової діяльності за 2020 рік, проведене відповідачем 1, необ`єктивним, таким, що проведено із застосуванням оціночних понять довільного трактування, які в окремих випадках взагалі не мали відношення до поставлених завдань, виставлені бали не відповідають критеріям оцінювання, затвердженим Порядком №640.

В свою чергу, неправомірний висновок про оцінювання службової діяльності позивача став підставою для його звільнення з посади, чим порушено трудові права особи, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.03.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 прийнято справу до провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження суддею одноособово, призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні ухвалою суду від 04.05.2023, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати, прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Сідорова В.М. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив:

скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у частині оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 , затвердженого наказом голови Держпродспоживслужби України від 09.12.2020 № 420-к;

визнати протиправним та скасувати наказ голови Держпродспоживслужби України від 11.12.2020 № 436-к року Про звільнення ОСОБА_1 ;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області;

стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.12.2020 до дня поновлення на роботі (том 6 а.с.35).

Матеріали справи містять інші заяви по суті справи та додаткові письмові пояснення учасників справи.

У відзиві на позов представник Держпродспоживслужби України позовні вимоги не визнає, вважаючи дотриманою процедуру оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 та проведеною у відповідності до норм Порядку №640 (том 1 а.с.87-107).

Позивачу було визначено та погоджено 5 завдань та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2020 рік, по кожному з них виставлений бал у відповідності до результатів роботи.

Щодо завдання №1 по організації ефективної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в області, то позивачем не було надано жодних пояснень щодо результатів розгляду звернень громадян: вирішено позитивно, відмовлено у задоволенні чи надано роз`яснення, щоб оцінити якість та ефективність виконання цього показника. Окрім того, проведена неефективна робота щодо просування іміджу служби в регіоні, низький рівень комунікації з органами влади та інше. З поданої інформації неможливо було оцінити особистий вклад ОСОБА_1 у виконання завдання.

Завдання №2 стосувалася забезпечення управління персоналом. Відповідач 1 оцінив результат його виконання на 2 бали через недостатню роботу в цьому напрямку, відсутність плану та пропозицій щодо вирішення виявлених проблем, незаповнення вакантних посад в Головному управлінні, непроведення конкурсів на зайняття вакантних посад. При неможливості проведення конкурсу державний службовець повинен був повідомити про це відповідача 1 та, відповідно, здійснювати заповнення вакантних посад через добір у період дії карантину. Такі обставини свідчать про формальне відношення керівника до виконання кадрових питань.

Завдання №3 передбачало створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку та оцінено суб`єктом призначення теж на 2 бали. В обґрунтування такої оцінки відповідач 1 вказує на поверхневі пояснення щодо ефективності роботи консультаційного центру, формальний підхід до виконання вказаного завдання та відсутність компетентного пояснення процесу; не розкрито суті проведених заходів, тематики семінарів, низький рівень використання та популяризації превентивних заходів щодо основних напрямів діяльності Держпродспоживслужби.

Щодо завдання № 4 по забезпеченню виконання Плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року, то його виконання оцінено відповідачем 1 на 3 бали через те, що завдання не виконано у повній мірі, низький рівень залученості керівника до реалізації необхідних заходів, недостатній рівень роботи для попередження існуючих та можливих порушень законодавчих норм, не розкрито змісту принципів, системи аналізу небезпечних факторів та контролю за харчуванням у закладах освіти і суб`єктів господарювання, недостатній рівень в нарадах з органами місцевої влади.

Завдання №5 стосувалося налагодження обліку базисних та розхідних складів пестицидів та мінеральних добрив, їх паспортизації. Його оцінив відповідач 1 на 2 бали позаяк за його переконанням позивачем у звіті не деталізовано виконання програми по ключовим показникам, результат не досягнутий повною мірою.

Відповідач 1 вважає, що виставлені бали у розрізі кожного визначеного завдання та строку їх фактичного виконання є обґрунтованими. Вчинення посадовою особою відповідача 1 дій щодо оцінювання є способом реалізації повноважень та процесом реалізації наданих законом функцій. Дії щодо виставлення та затвердження негативної оцінки службової діяльності ОСОБА_1 є суб`єктивною оцінкою досліджених компетентними особами обставин та їх дискреційними повноваженнями.

Представник відповідача Держпродспоживслужби України просив у позові відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач спростовує обґрунтування відповідача 1 та вказує, що останній намагається знайти додаткові аргументи виставлення негативної оцінки позивачу. Твердження відповідача 1 по виконанню завдань та ключових показників не відповідають дійсним обставинам, які відповідач 1 не бере до уваги, а в окремих випадках вказує про незадовільне виконання ключового показника, який взагалі не був визначений у завданнях ОСОБА_1 на 2020 рік (том 2 а.с.10-16).

У запереченнях представник відповідача 1 наводить міркування щодо «критеріїв виставлення балів» та вказує на судову практику Верховного Суду, відповідно до якої визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційним повноваженням керівника. Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки (постанова від 12.11.2020 у справі №120/656/20-а) (том 3 а.с.106-112).

Матеріали справи містять додаткові пояснення представника Держпродспоживслужби України, у яких наводиться додаткове обґрунтування виставлених балів позивачу, які не вказувалися у результатах виконання завдань державним службовцем (том 3 а.с.215-236, том 4 а.с.66-70).

Ухвалою суду від 04.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судових засіданнях по суті справи, які відбувалися у цій справі, позивач ОСОБА_1 , представники позивача Вербицький О.Р., Сідоров В.М. підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у заявах по суті справи, просили позовні вимоги задовольнити повністю. Зауважували на формальному підході до проведення оцінювання та співбесіди керівником Держпродспоживслужби України, необґрунтованості результатів оцінювання, їх невідповідності фактичним показниках роботи Головного управління, які виконувалися на належному рівні керівником служби, у тому числі незважаючи на введення у 2020 році карантину та карантинних обмежень. Також звертали увагу на те, що представники юридичного підрозділу Держпродспоживслужби України у заявах по суті справи та додаткових поясненнях надавали власне обґрунтування виставленим балам, при тому, що в результатах оцінювання керівником Держпродспоживслужби України вказувалися лише загальні фрази, які не узгоджувалися з фактичними показниками роботи Головного управління за 2020 рік та його керівника, одним з показників виконання якої на належному рівні було щомісячне встановлення надбавки за інтенсивність праці позивачу та преміювання в окремих місяцях. При цьому при проведенні оціночної співбесіди взагалі не обговорювалося виконання плану роботу Головного управління та поставлених завдань ОСОБА_1 як керівнику управління, жодних питань чи зауважень щодо роботи позивача не прозвучало.

У судових засіданнях представник відповідача Держпродспоживслужби України Фесюк О.В. заперечила проти позову з підстав, викладених у заявах по суті справи, додаткових письмових поясненнях, просила в позові відмовити. Вважає, що обґрунтування балів, виставлених позивачу за результатами оцінювання його діяльності у 2020 році, є достатнім та відноситься до виключної компетенції суб`єкта призначення. При цьому проведення оціночної співбесіди не документувалося, протокол не вівся, бо такої вимоги Порядок №640 не містить.

У судових засіданнях представник відповідача Головного управління Іваненко В.В. підтримав заперечення проти позову відповідача 1, просив у позові відмовити.

Заслухавши вступне слово (пояснення) учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 23.01.2017 № 25-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (том 1 а.с.116, том 3 а.с.34).

З матеріалів особової справи ОСОБА_1 , копія якої долучена до матеріалів адміністративної справи, вбачається, що позивач щороку з 2018 по 2020 роки проходив оцінювання службової діяльності як державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б».

У 2018-2019 роках ОСОБА_1 отримував позитивні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, а саме: середній бал за 2018 рік - 3,4; за 2019 рік - 2,8 (том 3 а.с.47-59).

28.12.2019 ОСОБА_1 було визначено та погоджено 5 завдань та ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності на 2020 рік як державному службовцю, який займає посаду державної служби категорії «Б», а саме такі завдання:

1) організація ефективної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в області;

2) забезпечення управління персоналом;

3) створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку;

4) забезпечення виконання Плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року;

5) налагодження обліку базисних та розхідних складів пестицидів та мінеральних добрив, їх паспортизація (том 1 а.с.121-123).

За результатами проведення щорічного оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б», за 2020 рік, ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка, середній бал 2,2, що підтверджується Результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік щодо позивача (далі Результат виконання завдань), висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році, затвердженим наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби» (том 1 а.с.124-130, том 3 а.с.69-77, 79-81).

Позивача 09.12.2020 було ознайомлено із Результатами виконання завдань, у якому він вказав, що не погоджується із оцінкою результатів в повному обсязі та надає зауваження на 31 аркуші щодо оцінювання Результатів виконання завдань, які долучені до особової справи державного службовця та до матеріалів цієї адміністративної справи (том 1 а.с.138, 143-177, том 3 а.с.76, а.с.77-78).

Після ознайомлення із висновком та Результатами виконання завдань позивач звернувся до голови Держпродспоживслужби України із скаргою про скасування негативного висновку (том 1 а.с.139-140).

Листом Держпродспоживслужби України від 30.12.2020 № 24.3-6/1/7682 по суті скарги відповідь не надано, а лише повідомлено позивачу про його звільнення відповідно до наказу Держпродспоживслужби України від 11.12.2020 № 436-к (том 1 а.с.141-142).

На підставі висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів видано наказ від 11.12.2020 № 436-к Про звільнення ОСОБА_1 , відповідно до якого позивача з 11.12.2020 звільнено з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу (том 1 а.с.117).

Також судом встановлено, що протягом 2020 року щомісяця позивач отримував надбавку за інтенсивність праці та в окремих місяцях премії, погоджені керівництвом Держпродспоживслужби України (том 7 а.с.5-48).

У 2020 році ОСОБА_1 проходив підвищення кваліфікації «Управління персоналом в державному органі» та займався самоосвітою, про що видані відповідні сертифікати від 11.09.2020 та 17.04.2020, 30.07.2020, 16.10.2020. За пройдене професійне навчання позивачу нараховано 1,17 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (том 3 а.с.64-68).

З висновком про результати оцінювання службової діяльності та наказом про звільнення з посади позивач не погодився, вважаючи їх протиправними, та звернувся до суду.

У цій справі при перегляді у суді касаційної інстанції судових рішень, якими в позові ОСОБА_1 було відмовлено, Верховний Суд у постанові від 02.03.2023 зазначив про таке:

« 42. Так, спір у цій справі виник у зв`язку із ухваленням відповідачем 1 висновку про негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності позивача, як державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, а також із винесенням на підставі спірного висновку наказу про звільнення позивача.

43. У постанові від 21.04.2021 у справі № 480/4987/19, спірні правовідносини якої є подібними до правовідносин, що склалися у цій справі, Верховний Суд сформулював правову позицію, яка полягає у тому, що допущення учасниками процедури оцінювання порушень, які можуть полягати у застосуванні формального підходу до визначення завдань, порушенні встановлених термінів проведення оцінювання, неналежному заповненні форм, виставлені балів та оцінок, що не відповідають встановленим критеріям, та затвердженні висновку який містить таку оцінку, є підставою для скасування висновку щодо результатів службової діяльності державного службовця у встановленому порядку.

44. Застосовуючи наведену правову позицію до обставин цієї справи, слід зазначити, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано правової оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку № 640.

45. Слід зазначити, що відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності ОСОБА_1 , наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості за встановленими критеріями балів, проставлених безпосереднім керівником державного службовця позивача у формі щодо результатів виконання останнім завдань».

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, судом надається правова оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку № 640, та враховуються такі нормативно-правові акти, що регламентують спірні правовідносини.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Згідно з пунктами 7, 10 частини першої статті 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням принципів, серед яких:

забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;

стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.

За приписами частин другої та третьої статті 5 Закону № 889-VIII, відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Державний службовець має право, окрім іншого, на чітке визначення посадових обов`язків; оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності (пункти 2, 10 частини першої статті 7 Закону № 889-VIII).

Відповідно до статті 44 Закону, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання) визначає Порядок № 640 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.

За змістом пункту 4 Порядку № 640 учасниками оцінювання є: державний службовець; безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В"; суб`єкт призначення; служба управління персоналом.

За правилами пункту 7 Порядку № 640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Положеннями пункту 10 Порядку № 640 обумовлено, що завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Приписами пункту 12 Порядку № 640 передбачено, що завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Пунктом 16 Порядку № 640 визначено, що висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 36 Порядку № 640 визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Згідно з пунктом 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії Б або В, заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання (пункт 38 Порядку № 640).

Пунктом 39 цього Порядку визначено, що оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії Б або В, про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В, за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні.

За приписами пункту 41 Порядку № 640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47, 49 Порядку № 640 передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні.

Так, оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

При цьому, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" здійснюється безпосереднім керівником державного службовця.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Таким чином, за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

Водночас, за приписами частини сьомої статті 44 Закону № 889-VIII висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Отже, виходячи зі змісту наведеної норми, предметом оскарження в судовому порядку може бути саме висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця.

Предметом спору у цій справі є висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 , затверджений наказом голови Держпродспоживслужби України від 09.12.2020 № 420-к, та наказ голови Держпродспоживслужби України від 11.12.2020 № 436-к року Про звільнення ОСОБА_1 .

З доводів позивача висновується, що їх зміст фактично зводиться до незгоди з отриманими балами, бо при фактичному виконанні завдань, позивачу необґрунтовано виставлені низькі оцінки та безпідставно прийнято негативний висновок.

Відповідно до пункту 11 Положення про Головне управління (нова редакція), затвердженого наказом т.в.о. голови Держпродспоживслужби України від 24.02.2020 № 163, начальник Головного управління, серед іншого,

здійснює керівництво діяльністю Головного управління, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності (підпункт 1);

організовує та забезпечує виконання Головним управлінням Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем`єр-міністра України, наказів міністерств, доручень Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, доручень голови Держпродспоживслужби та його заступників (пункт 2);

здійснює добір кадрів до Головного управління (підпункт 5);

організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників (підпункт 6) (том 1 а.с.180-205).

Згідно з Завданнями і ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2020 рік, визначеними позивачу, у 2020 році, останній мав виконати наступне:

Завдання №1. Організація ефективної роботи Головного управління за наступними ключовими показниками:

1) виконано не менше як 80 відсотків запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках плану діяльності Головного управління;

2) завершено запровадження системи внутрішнього електронного документообігу та підключено її до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади;

3) організовано роботу щодо опрацювання 100 відсотків звернень громадян, запитів на публічну інформацію, що надійшли до Головного управління.

Завдання №2. Забезпечення управління персоналом за наступними ключовими показниками:

1) забезпечено підвищення престижу Головного управління як роботодавця (організовано поширення інформації про конкурси на посади державної служби для потенційних кандидатів на такі посади; у 80 відсотків конкурсів на посади державної служби взяло участь не менше трьох кандидатів на одну посаду);

2) визначено потреби у професійному навчанні державних службовців;

3) проведено опитування та проаналізовано рівень емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців Головного управління, складно аналітичний звіт та план заходів щодо розв`язання виявлених проблем та задоволення виявлених потреб;

4) проведено повторне опитування та проаналізовано результативність реалізації плану заходів.

Завдання №3. Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку за наступними ключовими показниками:

1) проведено інформаційну компанію щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів;

2) створено та забезпечено функціонування на базі Головного управління консультативного центру захисту прав споживачів;

3) проведено наради, семінари, засідання за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів її вирішення.

Завдання №4. Забезпечення виконання Плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року за наступними ключовими показниками:

1) організовано проведення семінарів для представників громадських об`єднань споживачів, суб`єктів господарювання щодо законодавства в сферах захисту споживачів, ринкового та метрологічного нагляду, а також проведено роз`яснювальну роботу серед учнів навчальних закладів області для підвищення рівня обізнаності щодо прав споживачів.

Завдання №5. Організація обліку базисних та розхідних складів пестицидів та мінеральних добрив, їх паспортизація за наступними ключовими показниками:

1) налагоджено взаємодію з органами виконавчої влади та суб`єктами господарювання, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції;

2) здійснено контроль за станом обліку та функціонування складів пестицидів і мінеральних добрив (том 1 а.с.121-123, том 3 а.с.61-63).

Відповідно до Результатів виконання завдань начальником Головного управління ОСОБА_1 за 2020 рік виконано наступні заплановані завдання:

Завдання №1. Організація ефективної роботи Головного управління:

Виконано 85 відсотків запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках плану діяльності Головного управління (відповідно до додатку щодо виконання плану Головного управління станом на 01.10.2020).

Завершено запровадження системи внутрішнього електронного документообігу; систему внутрішнього електронного документообігу підключено до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади відповідно до договору з ДП «Державний центр інформаційних ресурсів України» ВІД 27.01.2022 №115/20-М/Б.

Організовано роботу щодо опрацювання 100 відсотків звернень громадян, запитів на публічну інформацію, що надійшли до Головного управління протягом трьох кварталів, а саме 247 звернень,

з них: 38 - з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини; 72 - екології та забруднення навколишнього середовища, санітарного стану; 73 - захисту прав споживачів; 21- захисту рослин та фітосанітарії; 11- питання цін; 32 - з інших питань, у тому числі 53 на «Урядову гарячу лінію»,

з яких вирішено позитивно 87 відсотків;

запитів на отримання публічної інформації надійшло 17;

з 247 звернень громадян 22 звернення перенаправлено на виконання іншим органам відповідно до компетенції, щодо 13 триває виконання.

Завдання №2. Забезпечення управління персоналом:

Проведено 1 конкурс на зайняття 20 вакантних посад державної служби (наказ Головного управління від 27.12.2019 №333-К), визначено одного переможця конкурсу. У 2-3 кварталах 2020 року конкурси на зайняття посад державної служби в Головному управлінні не оголошувалися у зв`язку з тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значим поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 по 31.10.2020 на усій території України встановлено карантин та відповідно зупинено дію положень Закону України «Про державну службу» в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу, що не дало можливості забезпечити підвищення престижу Головного управління як роботодавця. Здійснено добір на період дії карантину на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б», начальника управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності головного бухгалтера.

Визначена потреба у професійному навчанні державних службовців на 2020 рік відповідно до плану графіку підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів Держпродспоживслужби України, керівників і спеціалістів державних установ, які належать до сфери управління Держпродспоживслужби у 2020 році (зокрема, включений 21 державний службовець Головного управління), розроблено індивідуальні програми підвищення рівня професійних компетентностей для 134 державних службовців Головного управління.

Керуючись Методичними рекомендаціями Національного агентства з питань державної служби щодо проведення опитування рівня залученості персоналу державних органів у березні 2020 року (з 10.03.2020 по 24.03.2020) в Головному управлінні проведено опитування для визначення рівня залученості персоналу Головного управління, у якому взяло участь 71 відсоток персоналу Головного управління. Проаналізовано рівень емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців Головного управління. Сформовано аналітичний звіт та План заходів щодо усунення виявлених проблем та задоволення виявлених потреб персоналу Головного управління;

у вересні 2020 року (з 07.09.2020 по 22.09.2020) проведено повторне опитування, у якому прийняло участь 90 відсотків державних службовців, та проаналізовано результативність впровадження згаданого вище плану заходів. Завдяки належному виконанню плану заходів та правильному формуванню стратегічних цілей та завдань Головного управління рівень залученості персоналу Головного управління достатньо високий по усіх наступних показниках, а саме: емоційна залученість, лояльність персоналу, вимушена та нормативна лояльність, задоволеність персоналу, за наступними факторами: управління організацією, управління змінами, безпосередній керівник, кар`єрне зростання, навчання та розвиток, організація праці, комунікація між структурними підрозділами, команда, автономія та вплив на результат, визнання та оплата праці, управління результативністю. Тобто персонал Головного управління відчуває себе частиною команди та спроможний досягнути більш високих результатів своєї професійної діяльності.

Завдання №3. Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку:

Проведено активну інформаційну кампанію щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів, а саме:

на офіційному сайті Головного управління розміщено 347 статей, офіційних та оперативних повідомлень,

у соціальній мережі Фейсбук - 320 статей,

у місцевих ЗМІ 437 статей щодо діяльності Головного управління у сферах захисту прав споживачів, фітосанітарної безпеки, епідеміологічного та епізоотичного благополуччя. Чимало уваги приділено темі карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції, спричиненої COVID-19. Систематично публікувалась інформація про проведення перевірок на підконтрольних об`єктах, виявлені порушення, а також основні вимоги постанов Головного державного санітарного лікаря та роз`яснення до них;

виготовлено та розповсюджено 9600 інформаційних брошур щодо діяльності Держпродспоживслужби та її структурних підрозділів, 18500 інформаційних плакатів з вимогами щодо дотримання умов карантину суб`єктами господарювання різних сфер діяльності;

проведено публічний звіт про роботу Головного управління у 2019 році, 1 прес-конференція, 3 рейди на агропромислові ринки за участю 15-ти представників ЗМІ, 3 зустрічі з громадськими активістами;

двічі проводилася інформаційна кампанія щодо недопущення поширення коронавірусної інфекції на території області, організовано 17 247 моніторингових обстежень на підконтрольні об`єкти працівниками Головного управління на території області.

Наказом Головного управління від 28.12.2018 №221-ОД в кожному районному та міському управлінні створено та забезпечено функціонування консультативних центрів з питань захисту прав споживачів, призначено відповідальних осіб за їх роботу. Метою роботи таких центрів є надання населенню відповідного регіону роз`яснень законодавства у сфері захисту прав споживачів та в разі порушення їх прав допомога у написанні звернень до Головного управління.

Організовано проведення 20 нарад з керівниками агропромислових ринків, ТРЦ щодо режиму роботи та дотримання санітарних правил в умовах карантину, 21 нарада з освітянами області щодо впровадження системи НАССР в закладах освіти;

взято участь у 35 нарадах з керівництвом ОДА та обласної ради щодо епідситуації, підтоплень, проведення досліджень води у криницях жителів підтоплених територій, щодо реєстрації пасік.

Завдання №4. Забезпечення виконання Плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року:

Організовано та проведено 3 семінари для студентів та споживачів, 5 - для суб`єктів господарювання (виробників, імпортерів та розповсюджувачів продукції),

у телефонному режимі надано 410 консультацій суб`єктам господарювання щодо необхідності додержання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, державного ринкового та метрологічного нагляду, міськими та районним консультаційними центрами,

надано 840 консультацій споживачам щодо порушення їх прав;

на веб-сайті Головного управління розміщено 26 публікацій щодо результатів діяльності управління захисту споживачів та 12 актуальних статей щодо захисту прав споживачів;

здійснено 4 виступи з роз`ясненнями вимог законодавства. Розповсюджено серед студентів брошуру «Рекомендації споживачам щодо захисту своїх прав під час придбання товарів», серед споживачів - «Пам`ятку для користувачів автозаправних станцій»;

проведено аналіз звернень споживачів за 2019 рік та надано аналітичну довідку в Департамент економічного розвитку і торгівлі Тернопільської ОДА;

на 34 офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування за участю Головного управління створено окремі розділи для висвітлення актуальних питань у сфері захисту прав споживачів та надано 102 консультації органам місцевого самоврядування щодо наповнення та функціонування таких розділів;

проведено 4 онлайн наради з відповідальними особами районних та міського управлінь щодо належного забезпечення роботи зазначених центрів та 3 засідання круглих столів щодо обговорення проблемних питань у сфері захисту прав споживачів та шляхів їх вирішення.

Завдання №5. Організація обліку базисних та розхідних складів пестицидів та мінеральних добрив, їх паспортизація:

В районні державні адміністрації та Тернопільську міську раду надіслано 18 інформаційних листів та 1 лист в Тернопільську ОДА, 214 запитів суб`єктам господарської діяльності для отримання інформації, що стосується зберігання пестицидів та агрохімікатів на території області (що на 44 інформаційних запити перевищує заплановану кількість);

протягом лютого 2020 року проведено 18 нарад-семінарів з фахівцями з проведення агрохімробіт, керівниками селянських господарств, власниками базисних та розхідних складів пестицидів та агрохімікатів на рівні усіх 17 районних державних адміністрацій та Тернопільської міської ради.

Виявлено та обліковано 27 складів пестицидів та мінеральних добрив;

проведено обстеження 27 складів та погоджено 27 санітарних паспортів на право отримання, зберігання та застосування пестицидів і мінеральних добрив.

Такі дані досягнутого результату позивачем наведені у Результаті виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2020 рік (том 1 а.с.131-138, 146-150).

Згідно з Результатами виконання завдань, позивач отримав 2,2 бали, тобто негативну оцінку.

Виконання завдань позивача було оцінено наступним чином: завдання № 1 - 2 бали; завдання № 2 - 2 бали; завдання № 3 - 2 бали; завдання № 4 - 3 бали; завдання № 5 - 2 бали.

В обґрунтування вказаних оцінок зазначено: формальне відношення до виконання завдань та підготовки звіту; поверхнева інформація щодо результатів поставлених завдань та відсутність деталізованої аналітичної інформації; особисте залучення керівника в роботу на завданнями у звіті не зазначено.

Враховуючи висновки Верховного Суду у цій справі, суд зазначає, що відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності ОСОБА_1 , наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, може бути надано лише на підставі аналізу дотримання учасниками процедури оцінювання цієї процедури, зокрема на предмет обґрунтованості за встановленими критеріями балів, проставлених безпосереднім керівником державного службовця - позивача у формі щодо результатів виконання останнім завдань.

Додатком 4 до Порядку № 640 було закріплено наступні критерії визначення балів:

"не підлягає оцінюванню" - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень);

бал "0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

бал "1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

бал "2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

бал "3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

бал "4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Пройдено професійне навчання відповідно до індивідуальної програми, за результатами якого нараховано не менше ніж 0,4 кредиту Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

У цій справі в таблиці Результатів виконання завдань ОСОБА_1 , на обґрунтування виставлених 2 балів за завдання №1, відповідач 1 зазначив: відсутність роботи щодо систематизації узагальнення практики застосування національного законодавства щодо звернення громадян. Не надано пояснень щодо кількості позитивно вирішених звернень громадян. Не володіння інформацією щодо звернень громадян, їх кількості та характеру. Формальне відношення до виконання завдань. Недостатня робота щодо висвітлення діяльності управління на сайті служби. Неефективна робота щодо просування іміджу Держпродспоживслужби в регіоні. Низький рівень комунікації з органами влади.

Надаючи оцінку обґрунтованості виставлених балів за встановленими критеріями балів по завданню №1, суд зазначає про таке.

Систематизація та узагальнення практики застосування національного законодавства щодо звернення громадян не було ключовими показником результативності цього завданням.

Твердження відповідача 1 про те, що «не надано пояснень щодо кількості позитивно вирішених звернень громадян» не відповідає дійсності, бо досягнутий результат державного службовця містить інформацію про опрацювання 100 відсотків звернень громадян, запитів на публічну інформацію, що надійшли до Головного управління протягом трьох кварталів. Так, зазначено всього надійшло 247 звернень,

з них вирішено позитивно 87 відсотків,

22 звернення - перенаправлено на виконання іншим органам відповідно до компетенції,

щодо 13 звернень триває виконання.

На підтвердження такої інформації адміністративна справа містить копії статистичних звітів Головного управління щодо звернень громадян, запитів на отримання публічної інформації, які щокварталу надсилалися Головним управлінням Держпродспоживслужбі Україні, у тому числі за 9 місяців 2020 року (том 6 а.с.84-91). Відповідно до статистичного звіту Головного управління щодо звернень громадян за 9 місяців 2020 року всього надійшло 247 звернень, з яких позитивно вирішено 215 звернень або 87,04 відсотка (том 6 а.с.87).

Зазначення у Результатах виконання завдань відомостей про загальну кількість звернень громадян за визначений період, кількість тих, що надійшли на «Урядову гарячу лінію» (53 звернення), а також в розрізі порушених у звернені питань та напрямів роботи управління, як-от:

38 - з питань безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини,

72 - екології та забруднення навколишнього середовища, санітарного стану,

73 - захисту прав споживачів,

21- захисту рослин та фітосанітарії,

11- питання цін,

32 - з інших питань,

результату розгляду звернень громадян, у тому числі, які вирішені безпосередньо, які передані на вирішення до компетентних органів, спростовують висновок відповідача 1 про «не володіння інформацією щодо звернень громадян, їх кількості та характеру».

Щодо підтвердження «формального відношення до виконання завдань», то відповідач 1 не конкретизував в чому воно виразилося та полягає. При цьому суд критично оцінює пояснення представника відповідача 1, викладені у письмових поясненнях від 21.05.2021 про те, що позивач розглянув 20 відсотків звернень, що вказує на низьку самостійність у виконанні завдання, оскільки така інформація не зазначена безпосередньо в обґрунтуванні виставленої оцінки, а основне не підтверджена жодними належними доказами і представник відповідача 1 не зміг пояснити, яким чином він таку статистику встановив, на підставі яких відомостей чи аналізу яких документів (на виконання вимог ухвали суду доказів не надав стосовно таких тверджень).

Безпідставними вважає суд пояснення представника відповідача 1 про те, що якщо триває розгляд ще 13 звернень громадян, то не можна стверджувати про організацію роботи щодо опрацювання 100 відсотків звернень громадян. 13 звернень це звернення, по яких не закінчився строк розгляду, визначений законом, на дату надання інформації, а тому їх не розгляд на звітну дату не є показником несвоєчасного чи неналежного розгляду звернень громадян.

Доречним буде звернути увагу, що в обґрунтування оцінки Держпродспоживслужби України за завдання №1 також наведені відомості, які не стосуються цього завдання та ключових показників результативності, такі як: «недостатня робота щодо висвітлення діяльності управління на сайті служби, неефективна робота щодо просування іміджу Держпродспоживслужби в регіоні, низький рівень комунікації з органами влади».

Також суд зауважує, що одним з ключових показників завдання № 1 було виконання не менше як на 80 відсотків запланованих за звітний період завдань та заходів Головного управління у рамках плану Головного управління.

З цього приводу суд з`ясував, що в кінці кожного року на виконання доручення керівника Держпродспоживслужби України складається План роботи територіального органу на наступний рік, при цьому встановлюються терміни подання звіту про виконання Плану роботу територіального органу за поточний рік (том 6 а.с.102-111).

Відповідний План роботи був затверджений в Головному управлінні на 2020 рік, проєкт якого подавався начальник Головного управління Хомінцем В.П. 18.12.2019 (том 6 а.с.117-127).

Відповідний звіт про виконання Плану роботи Головного управління за 2020 рік долучений до матеріалів справи представником Держпродспоживслужби (том 6 а.с.127-145), а за 9 місяців 2020 року станом на 01.10.2020 (період, що підлягав оцінюванню) позивачем (том 6 а.с.146-216). Такі звіти містять однакову інформацію в межах періодів, що збігаються.

Звіт як за 9 місяців 2020 року, так і за весь 2020 рік містить результат виконання Плану в межах визначених заходів з зазначенням стану виконання та основних показників. Зі змісту звіту вбачається про виконання Плану роботи Головного управління у встановлені терміни, окрім окремих пунктів (2.19, 4.2, 4.3, 12.2) через неможливість проведення обстежень закладів, здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інше у зв`язку з запровадженням карантинних обмежень.

У таблиці Результатів виконання завдань щодо досягнутого результату ОСОБА_1 вказав на виконання 85 відсотків запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках Плану діяльності Головного управління (відповідно до додатку щодо виконання Плану Головного управління станом на 01.10.2020) при визначених у завданні №1 80 відсотках. Таке виконання Плану роботи територіального управління узгоджується з відомостями наведених вище звітів.

В свою чергу відповідач 1, вважаючи такий ключовий показник результативності керівника Головного управління не виконаним у повній мірі, не навів ні в таблиці Результатів виконання завдань у відповідній графі обґрунтування, ні у заявах по суті справи обставин, відомостей, доказів, які свідчили б про невиконання начальником Головного управління ОСОБА_1 . Плану роботи Головного управління на 2020 рік. При цьому для об`єктивного встановлення результатів роботи Головного управління і позивача як керівника управління відповідач 1 в першу чергу мав би проаналізувати виконання кожного пункту плану роботи Головного управління і досягнення поставленого результату.

Ще одним ключовим показником результативності роботи позивача по завданню № 1 було запровадження системи внутрішнього електронного документообігу та її підключення до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади. У судовому засіданні представник Держпродспоживслужби України визнала виконання цього показника в повному обсязі. Будь-які коментарі, зауваження щодо цього ключового показника відсутні в графі обґрунтування Результатів виконання завдань державним службовцем.

Надаючи правову оцінку результату оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку № 640, по завданню № 1, суд висновує про її необґрунтованість, невмотивованість та не відповідність встановленим критеріям виставлення балів, бо завдання фактично виконане, порушень строку виконання завдання судом не встановлено. Виставлення ОСОБА_1 2 балів за завдання №1 - організація ефективної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в області здійснено Держпродспоживслужбою України формально, поверхнево та без фактичного дослідження результатів роботи Головного управління та його керівника.

Завдання №2 стосувалося забезпечення управління персоналом, по якому було визначено 4 ключові показники результативності. Суд відразу зауважить, що по другому ключовому показнику визначення потреби у професійному навчанні державних службовців, представник відповідача 1 у судовому засіданні зазначив про його виконання, що також підтверджується відсутністю зауваження щодо цього показника в графі обґрунтування Результатів виконання завдань державним службовцем.

Разом з тим, найбільш критичним вважав відповідач 1 стан виконання першого показника результативності - забезпечення підвищення престижу Головного управління як роботодавця (організація поширення інформації про конкурси на посади державної служби для потенційних кандидатів на такі посади; у 80 відсотків конкурсів на посади державної служби взяло участь не менше трьох кандидатів на одну посаду).

Вцілому в обґрунтування виставлених 2 балів по завданню №2 відповідач 1 вказав: недостатня робота щодо проведення анонімного опитування працівників та надано поверхневий аналіз рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби. Відсутній план пропозицій щодо вирішення виявлених проблем. Робота щодо добору державних службовців проведена не в достатній мірі, що мало наслідок не заповнення вакантних посад в управлінні. На сайті не в повній мірі висвітлена робота щодо доборів на відкриті посади. Недостатнє володіння даними щодо проведення опитування. Нерозуміння проведених опитування, відсутність плану заходів та пропозицій вирішення виявлених під час анонімного опитування проблем. Керівник не займається кадровою політикою належним чином.

Стосовно першого ключового показника завдання № 2, то суд встановив, що фактично у 2020 році проведено 1 конкурс на зайняття 20 вакантних посад державної служби, конкурс оголошено відповідно до наказу Головного управління від 27.12.2019 № 333-К (том 6 а.с.21-23). За результатами конкурсу, проведеного у січні 2020 року визначено одного переможця на посаду начальника відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки, решта 19 вакантних посад не заповнені через не подання кандидатами інформації для участі у конкурсі (том 6, а.с.19). Тобто на 19 вакантних посад не було жодного кандидата.

На сайті Головного управління (посилання на інформацію: https://dpss-te.gov.ua/uploads/files/kadry/rez_333k_27122019.pdf) опубліковано лист Головного управління від 17.01.2020 № Вих-01-10.1/234-20 щодо результатів проведення конкурсу (відповідно до наказу Головного управління від 27.12.2019 № 333-К) зі змісту якого вбачається, що відбувся конкурс лише на посаду начальника відділу прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків Управління фітосанітарної безпеки, незаповнені 19 вакантних посад (том 1 а.с.177).

Наступне оголошення, яке розміщена на офіційному веб-сайті Головного управління (сайт: http://new.dpss-te.gov.ua; посилання на інформацію: https://dpss-te.gov.ua/rezultati-konkursu) щодо забезпечення управління персоналом, стосувалася оголошеного добору на посаду державного службовця на період карантину, призначеного відповідно до наказу Головного управління від 29.07.2020 № 133-К «Про необхідність призначення на вакантну посаду державної служби в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Тернопільській області на період дії карантину», вакантна посада - начальника Управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера (том 6 а.с.18, 26).

Відтак, за 2020 рік у Головному управлінні проведено у січні 1 конкурс на 20 вакантних посад, з них заповнено 1 посаду, та 1 добір у серпні на 1 посаду, яку заповнено.

Порядок проведення конкурсу регламентовано Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №246, відповідно до якого на Єдиному порталі вакансій Нацдержслужби України http://career.gov.ua публікується оголошення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державних службовців.

Разом з тим, виходячи зі змісту ключового показника завдання №2 позивачу необхідно було організувати поширення інформації про конкурси на посади державної служби для потенційних кандидатів на такі посади та забезпечити, щоб у 80 відсотків конкурсів на посади державної служби взяло участь не менше трьох кандидатів на одну посаду.

Суд уже зазначав, що у січні 2020 року конкурс на 19 посад не відбувся через відсутність кандидатів, що свідчить про недостатність поширення інформації про конкурси на посади державної служби та залучення кандидатів. Позивач як керівник Головного управління, що здійснює добір кадрів до Головного управління (підпункт 5 Положення про Головне управління) мав би забезпечити дієве і з використанням інших можливих засобів висвітлення інформації про проведення конкурсів на зайняття вакантних посад державних службовців у Головному управлінні, бо саме таке ключове завдання йому й було визначено.

По оголошеному 27.12.2019 конкурсу ОСОБА_1 ні в звіті про виконання першого ключового показника, ні в заявах по суті справи не зазначає про додаткове висвітлення (поширення) інформації про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби з метою залучення кандидатів для участі у конкурсі, жодних доказів не надає, хоча проведення цього конкурсу припало саме на звітний період 2020 рік, та до проведення карантинних обмежень.

Мотивація позивача щодо неможливості виконати цей ключовий показник зводиться до того, що Головним управлінням у 2020 році не оголошувалися та не проводилися конкурси на зайняття посад державної служби за загальною процедурою, бо у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції до стабілізації ситуації в Україні, Нацдержслужбою України рекомендовано утриматися від оголошення конкурсів на зайняття посад державної служби, а 08.04.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", яким тимчасово призупинені норми Закону України "Про державну службу" в частині конкурсного добору на посади державної служби, натомість введена процедура тимчасового добору на посади державної служби шляхом укладання строкового контракту.

Суд враховує такі обставини, проте зауважує, що й добір з урахуванням змін у законодавстві щодо заповнення вакантних посад державних службовців, належно не ініціювався позивачем та не проводився, не поширювалася відповідна інформація, бо з квітня по грудень 2020 року проведено лише один добір.

За інформацією Головного управління станом на 01.11.2020 у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Тернопільській області було 109 вакантних посад, згідно штатного розпису Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на 2020 рік, затвердженого Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, з них 75 вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В» та 34 вакантні посади персоналу, який не є державними службовцями (том 6 а.с.7).

Суд зазначає, що завдання №2 стосувалося забезпечення управління персоналом і перший ключовий показник результативності вказував на підвищення престижу Головного управління як роботодавця шляхом організації поширення інформації про конкурси на посади державної служби для потенційних кандидатів на такі посади з метою участі у конкурсах на посади державної служби не менше трьох кандидатів на одну посаду. Наведені обставини, незважаючи на карантинні обмеження, свідчать, що ОСОБА_1 все ж недостатньо приділив уваги такому напрямку роботи протягом перших двох місяців 2020 року, а так само добору кандидатів в інші місяці 2020 року та розповсюдженню інформації про наявність вакантних посад державних службовців для їх заповнення.

Відтак, суд вважає обґрунтованим твердження відповідача 1 про те, що робота по добору державних службовців проведена не в повній мірі, що мало наслідок не заповнення вакантних посад в управлінні, на сайті не достатньо висвітлювалася інформація щодо доборів на вакантні посади.

При цьому запровадження альтернативного способу добору кадрів на період дії карантину дозволяла керівнику Головного управління виконувати завдання по забезпеченню Головного управління персоналом стосовно добору кадрів на належному рівні. Зазначення у ключовому показнику поширення інформації саме про конкурси на посади державної служби, а не добір для заповнення вакантних посад не є за вказаних обставин суттєвим.

Надаючи оцінку виконанню інших двох ключових показників таких як проведення первинного та повторного опитування та аналізу рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців Головного управління, то судом досліджено, що обидва такі опитування проведено.

Відповідно до аналітичного звіту рівня залученості персоналу Головного управління у 1 кварталі 2020 року в Головному управління у березні 2020 року (з 10.03.2020 по 24.03.2020) проведено опитування щодо визначення рівня залученості персоналу, в якому взяло участь 72 відсотка персоналу управління, з них 31 відсоток державні службовці категорії «Б» та 41 відсоток державні службовці категорії «В». За результатами опитування проведено аналіз отриманих даних по кожному критерію опитування (том 2 а.с.32-43).

Після проведеного опитування персоналу Головного управління та аналізу його даних Головним управлінням розроблено План заходів щодо усунення виявлених проблем та задоволення виявлених потреб персоналу Головного управління (том 2 а.с.19).

У вересні 2020 року у період з 07.09.2020 по 22.09.2020 проводилося повторне опитування щодо визначення рівня залученості персоналу, в якому взяло участь 90 відсотків працівників, про що складено відповідний аналітичний звіт рівня залученості персоналу Головного управління у 3 кварталі 2020 року (том 2 а.с.20-22). У Результатах виконання завдань позивачем зазначено, що завдяки належному виконанню Плану та правильному формуванні стратегічних цілей та завдань рівень залученості персоналу Головного управління покращився і є достатньо високим по відповідних показниках, а саме: емоційна залученість, лояльність персоналу, вимушена та нормативна лояльність, задоволеність персоналу, за наступними факторами: управління організацією, управління змінами, безпосередній керівник, кар`єрне зростання, навчання та розвиток, організація праці, комунікація між структурними підрозділами, команда, автономія та вплив на результат, визнання та оплата праці, управління результативністю.

Про проведене первинне та повторне опитування, аналіз рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців Головного управління у результатах виконання завдань державним службовцем наведено достатню інформацію, за якою можна прийти до висновку про виконання цих двох ключових показників.

При цьому висновки відповідача 1, вказані в обґрунтування виставленого балу, про недостатність володіння даними щодо проведення опитування, нерозуміння проведених опитування, відсутність плану заходів та пропозицій вирішення виявлених під час анонімного опитування проблем, спростовуються наведеними вище доказами та обставинами. В чому полягають недостатність володіння даними щодо проведення опитування та нерозуміння проведених опитувань (вказані Держпродспоживслужбою України в обґрунтуванні виставленого балу) представник відповідача 1 не пояснив при розгляді справи по суті, а так само не пояснив чому наведений План заходів щодо усунення виявлених проблем та задоволення виявлених потреб персоналу Головного управління та представлений Держпродспоживслужбі вважається відсутнім чи недостатнім з огляду на покращені результати про повторному опитуванні.

Підсумовуючи викладене по оцінюванні завдання №2, суд констатує невиконання в повній мірі позивачем одного з чотирьох ключових показників, при цьому відповідачем 1 щодо решти ключових показників надане обґрунтування без врахування представлених позивачем звітів, плану, досягнутого результату, що свідчить про формальний та необ`єктивний підхід до визначення балу за результатами оцінювання цього завдання.

Завдання №3 стосувалося створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку.

Виставляючи 2 бали за виконання завдання №3 відповідач 1 у Результатах виконання завдань вказав на поверхневі пояснення щодо ефективності роботи консультаційного центру, створеного при Головному управлінні, та деталізації для працівників його роботи. Формальний підхід до виконання вказаного завдання та відсутність компетентного пояснення процесу. Не розкрито суті проведених заходів, тематики семінарів та результатів їх проведення із зазначенням висновків, які були досягнуті. Недостатній рівень залучення керівника до реалізації вказаного завдання та низький рівень використання та популяризації превентивних заходів щодо основних напрямків діяльності Держпродспоживслужби. Недостатній рівень інформованості споживачів через використання цифрових каналів комунікації.

З таким обґрунтуванням та мотивацією вставленої оцінки з огляду на вказаний ОСОБА_1 досягнутий результат по цьому завданню суд не погоджується та зазначає про таке.

Перший ключовий показник по завданню №3 стосувався проведення інформаційної кампанії щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів.

Стосовно виконання цього ключового показника завдання №3 позивачем у результатах оцінювання детально зазначено про забезпечення проведення широкої інформаційної кампанії щодо висвітлення діяльності управління у вигляді розміщення 347 публікацій, статей, повідомлень на веб-сайті Головного управління, 320 статей у соціальній мережі Фейсбук, 437 статей у місцевих ЗМІ на різні питання віднесені до компетенції органів Держпродспоживслужби, особливо приділялася увага темі карантину.

До матеріалів справи долучено медіа звіт Головного управління за 2020 рік на 97 аркушах, у якому деталізовано теми публікацій, короткий їх зміст, назви сайту, ЗМІ, посилання на публікації (том 2 а.с.49-145).

Як зазначено позивачем у відомостях досягнутого результату з цього питання додатково ще виготовлено та розповсюджено 9600 інформаційних брошур щодо діяльності Держпродспоживслужби та її структурних підрозділів, 18500 інформаційних плакатів з вимогами щодо дотримання умов карантину суб`єктами господарювання різних сфер діяльності; проведено публічний звіт про роботу Головного управління у 2019 році, 1 прес-конференція, 3 рейди на агропромислові ринки за участю 15-ти представників ЗМІ, 3 зустрічі з громадськими активістами, проведені дві інформаційна кампанія щодо недопущення поширення коронавірусної інфекції на території області, організовано 17247 моніторингових обстежень на підконтрольних об`єктах працівниками Головного управління на території області.

Стосовно виконання другого ключового показника завдання №3 щодо створення та забезпечення функціонування на базі Головного управління консультативного центру захисту прав споживачів, то відповідно до наказу Головного управління №221-ОД від 28.12.2018 було створено при кожному районному та міському управлінні консультаційні центри захисту прав споживачів, такий діє і при Головному управлінні, метою яких є надання населенню відповідного регіону роз`яснень законодавства у сфері захисту прав споживачів та в разі порушення їх прав допомога у написанні звернень до Головного управління. У кожному з центів призначені відповідальні особи за організацію їх роботи.

Належним результатом виконання третього ключового показника завдання № 3 по проведенню нарад, семінарів, засідань за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів її вирішення є наведені відомості позивача про проведені 20 нарад з керівниками агропромислових ринків, торгово-розважальних центів щодо режиму роботи та дотримання санітарних правил в умовах карантину, 21 нарада з освітянами області щодо впровадження системи НАССР в закладах освіти. Безпосередньо позивачем взято участь у 35 нарадах з керівництвом ОДА та обласної ради щодо епідемситуації, підтоплень, проведення досліджень води у криницях жителів підтоплених територій, щодо реєстрації пасік.

З огляду на наведене, суд, визначаючись щодо обґрунтованості за встановленими критеріями балів, констатує про неврахування досягнутого результату позивача по кожному ключовому показнику завдання № 3 і їх заниження.

При цьому ефективність роботи консультаційного центру та деталізація його роботи не були критерієм оцінки діяльності ОСОБА_1 , а тому не могли братись до уваги під час виставлення балу по такому критерію оцінювання як створення та забезпечення функціонування на базі головного управління консультаційного центру захисту споживачів.

Не розкриття суті проведених заходів, тематики семінарів та результатів їх проведення із зазначенням висновків, які були досягнуті, та відсутність компетентного пояснення процесу суд не вважає формальним підходом до виконання вказаного завдання, бо як зауважував суд зазначення тем і короткого опису одних лише публікацій Головного управління у різних ЗМІ є досить об`ємним за обсягом, а відтак і недоцільним для зазначення у Результатах виконання завдань, при тому, що окремо медіа звіт направлявся Головним управління Держпродспоживслужбі України.

Також відповідачем 1 не розкрито в чому полягає недостатній рівень залучення керівника до реалізації вказаного завдання та низький рівень використання та популяризації превентивних заходів щодо основних напрямків діяльності Держпродспоживслужби та недостатній рівень інформованості споживачів через використання цифрових каналів комунікації.

Виставленні відповідачем 1 бали по результату оцінювання завдання №3 не відповідають критеріям виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку № 640, бо завдання фактично виконане, порушень строку виконання завдання Держпродспоживслужбою України та судом не встановлено.

Завданням №4 було забезпечення виконання Плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року за таким одним ключовим показником як проведення семінарів для представників громадських об`єднань споживачів, суб`єктів господарювання щодо законодавства в сферах захисту споживачів, ринкового та метрологічного нагляду, а також проведення роз`яснювальну роботу серед учнів навчальних закладів області для підвищення рівня обізнаності щодо прав споживачів.

Належним результатом виконання ключового показника завдання № 4 є наведені відомості позивача про кількість організованих семінарів для студентів, споживачів, суб`єктів господарювання (8), кількість наданих консультацій суб`єктам господарювання (410) та споживачам (840), виступів з роз`ясненнями вимог законодавства про захист прав споживачів у засобах масової інформації, телебаченні (4), публікацій щодо результатів діяльності управління захисту прав споживачів (26) та актуальних питань захисту прав споживачів (12).

Також про виконання цього показника свідчить інформація про здійснені 4 виступи з роз`ясненнями вимог законодавства, розповсюдження серед студентів брошури «Рекомендації споживачам щодо захисту своїх прав під час придбання товарів», серед споживачів - «Пам`ятки для користувачів автозаправних станцій»; створення на 34 офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування за участю Головного управління окремих розділів для висвітлення актуальних питань у сфері захисту прав споживачів та надання 102 консультації органам місцевого самоврядування щодо наповнення та функціонування таких розділів; проведення 4 онлайн нарад з відповідальними особами районних та міського управлінь щодо належного забезпечення роботи зазначених центрів та 3 засідань круглих столів щодо обговорення проблемних питань у сфері захисту прав споживачів та шляхів їх вирішення.

Проте надаючи оцінку виконанню завдання № 4 відповідач 1 у Результатах виконання завдань вказує, що завдання не виконано у повній мірі, результат за вказаний період досягнуто не повністю. Низький рівень залученості керівника до реалізації необхідних заходів. У звіті не деталізовано виконання програми по ключовим показникам, не забезпечено аргументацію виконання вказаного пункту. Не надано бачення перспективного розвитку мережі лабораторій та можливого розширення видів замірів і досліджень. Недостатній рівень роботи для попередження існуючих та можливих порушень законодавчих норм. Не розкрито змісту принципів, системи аналізу небезпечних факторів та контролю за харчуванням у закладах освіти і суб`єктів господарювання. Недостатній рівень участі в нарадах з органами місцевої влади.

При розгляді справи представником Держпродспоживслужби України не конкретизовано та не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про об`єктивність такої оцінки та виставлення балу 3 з урахуванням критеріїв, визначених у додатку № 4 до Порядку №640. Зокрема, відповідач 1 не вказав в якій саме мірі не виконане завдання №4, в чому це полягає, порівняння очікуваного і досягнуто результату. Також суд вже зауважував, що відповідач 1 загальними фразами вказує на низький рівень залученості керівника до реалізації необхідних заходів, проте в жодному обґрунтуванні не наводить відомостей, з яких він робить такий висновок.

Також не вказано, яка саме відсутня деталізація виконання програми по ключовому показнику та аргументація виконання вказаного пункту.

Суд вважає за доцільне вказати й на те, що Держпродспоживслужбою України в обґрунтування виставленого балу наводяться висновки, які взагалі не стосуються завдання, поставленого керівнику, та ключового показника результативності. Недоречним є зазначення відповідачем 1 на «не надання бачення перспективного розвитку мережі лабораторій та можливого розширення видів замірів і досліджень, недостатній рівень роботи для попередження існуючих та можливих порушень законодавчих норм».

Також суд зауважує, що завдання №4 та ключовий показник не передбачали «розкриття змісту принципів, системи аналізу небезпечних факторів та контролю за харчуванням у закладах освіти і суб`єктів господарювання, а також участі в нарадах з органами місцевої влади», проте на це вказує відповідач в обґрунтуванні виставленого балу.

З огляду на наведені обставини суд не погоджується з мотивацією і обґрунтуванням виставленого балу відповідачем 1 за завдання №4, вважає виставлення такого балу невмотивованим, без об`єктивної оцінки досягнутого результату державним службовцем.

Щодо виконання двох ключових показників завдання №5 по організації обліку базисних та розхідних складів пестицидів та мінеральних добрив, їх паспортизація, то вони стосувалися налагодження взаємодії з органами виконавчої влади та суб`єктами господарювання, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, та контролю за станом обліку та функціонування складів пестицидів і мінеральних добрив.

Виставлені 2 бали відповідач 1 мотивував таким: не деталізовано виконання програми по ключовим показникам, результат не досягнутий повною мірою та не надано детального аналізу щодо виконання завдання, формальне відношення до виконання завдань, виконання завдання не в повній мірі, низька залученість керівника до виконання завдань, не надано детального аналізу щодо роботи служби в області.

Натомість позивач у результатах оцінювання щодо досягнутого результату повідомив про направлення у районні державні адміністрації та Тернопільську міську раду 18 інформаційних листів та 1 лист в Тернопільську ОДА, 214 запитів суб`єктам господарської діяльності для отримання інформації, що стосується зберігання пестицидів та агрохімікатів на території області; проведення протягом лютого 2020 року 18 нарад-семінарів з фахівцями з проведення агрохімробіт, керівниками селянських господарств, власниками базисних та розхідних складів пестицидів та агрохімікатів на рівні усіх 17 районних державних адміністрацій та Тернопільської міської ради.

На виконання другого ключового показника виявлено та обліковано 27 складів пестицидів та мінеральних добрив в області, проведено обстеження 27 складів та погоджено 27 санітарних паспортів на право отримання, зберігання та застосування пестицидів і мінеральних добрив.

Суд ще раз повториться про загальність фраз відповідача 1 в обґрунтування виставлених балів, що у свою чергу свідчить про те, що відповідач 1, оцінюючи виконання завдання №5 явно вийшов за межі критеріїв оцінювання виконання цього завдання, виставив бали без врахування наданих відомостей і досягнутих результатів позивача.

Формальне, неконкретизоване зазначення недоліків при оцінюванні виконаного завдання державним службовцем, не може заміняти реального обґрунтування для оцінювання, котре повинно базуватися на ретельному аналізі конкретних завдань, поставлених державному службовцю для виконання, та практичних результатах його роботи.

З матеріалів даної справи не вбачається належного і повного обґрунтування оспорюваного висновку відповідача 1 з виставленою негативною оцінкою, а саме лише посилання на певні типові формулювання з нормативних актів та загальні фрази як на підтвердження досягнення чи недосягнення певних результатів роботи не може вважатися достатнім і правомірним за своєю суттю.

Вимагаючи від державного службовця більш повного розкриття досягнутого результату (як-от не розкриття суті проведених заходів, тематики семінарів та їх результатів, відсутність деталізації виконання програми по ключовим показникам), Держпродспоживслужба України при обґрунтуванні виставленого балу з урахуванням критерії оцінювання мала б дослідити та навести в Результатах виконання завдань також конкретніше та детальніше виконання чи невиконання кожного з завдань та ключових показників.

Також, на переконання суду, суб`єкт призначення при проведенні оцінювання не повинен був обмежуватися лише інформацією досягнутого результату державного службовця, наведену у Результатах виконання завдань, оскільки, в першу чергу, мав би перевірити її об`єктивність і реальність виконання завдання. Вважаючи той чи інший результат не досягнутим, а завдання і показник не виконаним, відповідач 1 мав би з достатньою деталізацією та обґрунтованістю зробити об`єктивний висновок та виставити відповідний бал за визначеними критеріями балів.

Встановлені судом обставини свідчать про неналежне виконання лише одного ключового показника по завданню №2 щодо роботи по забезпеченню Головного управління персоналом. Щодо виконання решти завдань та ключових показників, то матеріали справи не містять доказів щодо неналежного, неповного або несвоєчасного виконання позивачем протягом 2020 року визначених йому завдань, що ставить під сумнів дотримання принципів об`єктивного та достовірного, всебічного оцінювання результатів виконання.

Також не може залишитися поза увагою пояснення ОСОБА_1 про формальність проведення оціночної співбесіди, без обговорення стану виконання завдань.

Відповідно до пункту 39 Порядку № 640, оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем).

Враховуючи неналежне обґрунтування виставлених балів у Результатах оцінювання позивача, суд допускає, що оціночна співбесіда проводилася без заслуховування пояснень державного службовця про виконання кожного з п`яти завдань і ключових показників та з`ясування дійсного стану виконання чи невиконання визначених завдань керівнику Головного управління та носила формальний характер.

З огляду на вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що обґрунтування Держпродспоживслужбою України негативної оцінки не відповідає критеріям виставлення балів, встановленим Додатком 4 до Порядку № 640 та принципам проведення оцінювання, визначеним пунктом 3 Порядку № 640. Відповідачем 1 як суб`єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження обставин, які вважаються встановленими та мали вирішальне значення для подальшого затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 та доказів достовірності даних, які були взяті безпосереднім керівником позивача до уваги. Натомість судом встановлено, що виставлення результатів відбувалось необ`єктивно, недобросовісно, без урахування усіх обставин та без належного обґрунтування виставлених балів, а відтак оцінювання позивача проведено з порушенням встановленого порядку та без урахування норм чинного законодавства.

При цьому судом надавалася юридична оцінка виключно відповідності проведеної процедури оцінювання позивача та його результатів вимогам Порядку №640, зокрема, відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку № 640, та відповідність спірного висновку в частині оцінки результатів службової діяльності ОСОБА_1 , наведеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям.

Щодо посилань відповідача 1 на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.07.2020 у справі № 811/952/15, щодо дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень щодо визначення та виставлення оцінки за виконання завдання, то суд зауважує, що це було мотивацією суду при первинному вирішенні цього спору та відмові у позові. І такому застосуванню норм права вже надав оцінку Верховний Суд у пунктах 50-52 у постанові від 02.03.2023 у цій справі.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих суду статтею 245 кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повноважень, позовні вимоги про скасування висновку підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування висновку, затвердженого наказом Держпродспоживслужби України від 09.12.2020 № 420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році», в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління ОСОБА_1 .

На підставі висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління від 09.12.2020 наказом Держпродспоживслужби України від 11.12.2020 № 436-к Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено з 11.12.2020 з посади начальника Головного управління у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу. Враховуючи той факт, що підставою звільнення позивача слугував висновок щодо результатів оцінювання його службової діяльності з негативною оцінкою, тому такий наказ про звільнення ОСОБА_1 є протиправним і також підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи наведених висновків суду щодо протиправності оскаржуваного висновку та наказу Держпродспоживслужби України не спростовують, встановлені обставини справи та їх оцінка судом разом з застосованими до спірних правовідносин нормами матеріального права є достатньою для висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 та наказу про звільнення його з посади.

Враховуючи, що позивача протиправно звільнено із посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, то позивач підлягає поновленню на публічній службі на посаді, з якої його було звільнено - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

За вказаних вище обставин, суд також приходить до висновку про обґрунтованість похідних вимог позивача до Головного управління про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.12.2020 по день ухвалення рішення у цій справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно пункту 5 Порядку №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідок Головного управління від 27.04.2023 №42 та 09.05.2023 № 43 середня заробітна плата позивача за жовтень-листопад 2020 року складає 20026,67 гривень, за фактично відпрацьовані за цей період 14 робочих днів. Середньоденна заробітна плата позивача становить 1430,48 гривень (20026,67 гривень / 14 робочих дні) (том 6 а.с.59, 66).

Період вимушеного прогулу позивача з 12.12.2020 (наступний день після звільнення, враховуючи, що день звільнення є останнім робочим днем) по 22.06.2023 (день ухвалення рішення у цій справі) становить 644 робочих днів (13 робочих днів у 2020 році, 250 - у 2021 році, 257 - у 2022 році, 124 - у 2023 році). При цьому судом враховано норми тривалості робочого часу у 2020, 2021 роках (додатки до листа Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 №1133/0/206-19, до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 12.08.2020 №3501-06/219), а також норми тривалості робочого часу у 2022-2023 роках з урахуванням положень частини шостої статті 6 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (набрав чинності 24.03.2022), якою визначено, що у період дії воєнного стану не застосовуються, серед іншого, норми статті 73 КЗпП України, якою, у свою чергу, визначені святкові і неробочі дні.

Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на його користь, становить 921 229,12 гривень (1430,48 гривень х 644 робочих днів вимушеного прогулу). Така сума обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого присуджена до виплати працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, підлягає до негайного виконання рішення суду в частині: 1) поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області з 12.12.2020; 2) стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 28 609,60 грн.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки доказів їх понесення позивачем суду не надано.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 242-246, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування висновку, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09 грудня 2020 року № 420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році», в частині затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 11 грудня 2020 року № 436-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області з 12 грудня 2020 року.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2020 року по 22 червня 2023 року у розмірі 921 229,12 гривень (дев`ятсот двадцять одна тисяча двісті двадцять дев`ять гривень 12 копійок) з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 з 12 грудня 2020 року на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області підлягає до негайного виконання.

Рішення суду в частині стягнення з Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 28 609,60 грн (двадцять вісім тисяч шістсот дев`ять гривень 60 копійок) підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачі:

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, 01001, місто Київ, вулиця Б.Грінченка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39924744.

Головне управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області, 46008, місто Тернопіль, вулиця Микулинецька, 20, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40310895.

Повний текст рішення складено 03 липня 2023 року.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.