Рішення № 111975529, 21.06.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року

справа №380/2919/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддяКравців О.Р.,

за участю:

секретар судового засіданняШийович Р.Я.,

позивач ОСОБА_1 ,

від позивача ОСОБА_2 ,

від відповідачаТалан О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі відповідач, Державне агентство, Держрибагентство), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України №12-ТО від 03 лютого 2023 року;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області з 04 лютого 2023 року;

- стягнути на користь ОСОБА_1 середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04 лютого 2023 року по день поновлення на посаді з вирахуванням відповідних загальнообов`язкових внесків і платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про звільнення з посади є безпідставним, дисциплінарне провадження проведено формально. Позивач не ознайомився з матеріалами дисциплінарного провадження, а тому, не зміг дати пояснення без будь-яких відомостей по суті поставлених питань. Вважає, що звільнення за порушення присяги є найсуворішою санкцією, яка має застосовуватися за надзвичайно тяжкі поступки, як за фактом їх вчинення так і за наслідками, до яких вони приводять. При визначенні виду дисциплінарного стягнення не враховано тяжкість проступку; обставини, за яких він начебто вчинений, відсутність будь-якої шкоди, попередня поведінка особи, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації. Застосований вид дисциплінарного стягнення не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності.

Ухвалою суду від 17.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження /Т.І, арк.спр.20/.

Ухвалою суду від 29.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі /Т.І, арк.спр.241, 243-244/.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві /Т.І. арк.спр.26-47/. Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала службова записка директора Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення, за результатами комплексної планової виїзної перевірки діяльності Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області. В ході перевірки встановлено низку системних порушень в організації роботи Управління. ОСОБА_1 склав присягу державного службовця 01.03.2007, якою передбачено сумлінне виконання обов`язків. Несумлінне і недобросовісне виконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них свідчить про порушення позивачем присяги. Тому, звільнення проведено обґрунтовано, у строки передбачені законодавством.

Позивач надав суду додаткові пояснення /Т.ІІ, арк.спр.1-6/, де спростував описані в дисциплінарній справі порушення. Зокрема, зазначив, що по деяких порушеннях сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Наголосив, що звільнення за порушення присяги має застосовуватись за надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони приводять. Тому, звільнення не відповідає критеріям обґрунтованості і пропорційності.

Ухвалою суду від 19.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /Т.ІІ, арк.спр.27/.

У судовому засіданні сторона позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просила задовольнити позов.

У судовому засіданні представник відповідача правову позицію викладену у відзиві підтримав, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд заслухав вступне слово представників сторін, з`ясував підстави позову, відзиву, додаткових пояснень, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази, долучені до матеріалів справи та, -

в с т а н о в и в :

Наказом т.в.о. голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 30.12.2022 №212-ТО порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області. Підстава: службова записка від 28.12.2022 №6.1.1/160 директора Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Володимира Вовкотруба /Т.І, арк.спр.68/.

Наказом т.в.о. голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 30.12.2022 №216-ТО утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області /Т.І, арк.спр.70/.

За результатами дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 . Дисциплінарна комісія склала подання від 25.01.2023, у якому дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який підлягає кваліфікації за пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» - порушення присяги державного службовця. Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про державну службу» та Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039, комісія запропонувала звільнити начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області ОСОБА_1 за порушення Присяги державного службовця з припиненням державної служби відповідно до пункту 4 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» /Т.І, арк.спр.222/.

Наказом т.в.о. голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 03.02.2023 №12-ТО ОСОБА_1 03.02.2023 звільнено з посади начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області. Підстава: подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ за результатами розгляду дисциплінарного провадження стосовно начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області ОСОБА_1 від 25.01.2023, пояснення начальника Управління Кравця Л.М. від 01.02.2023 №1-6-01/126-23, лист Львівської обласної військової адміністрації від 26.01.2023 №5/6-627/0/2-23-4, лист Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.02.2023 №21-1530.1/3789.

Вважаючи наказ про звільнення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі Закон №889-VIII).

Пунктом 1 статті 1 Закону №889-VIII визначено, що державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Відповідно до положень статті 5 Закону №889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби (частина 1).

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом (частина 2).

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (частина 3).

За правилами статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом (частина 1).

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (частина 2).

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, згідно з статтею 65 Закону №889-VIII є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина 1).

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (частина 2 статті 65 Закону №889-VIII).

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду (частина 3 статті 65 Закону №889-VIII).

Згідно з приписами статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби (частина 1).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 цього Закону (частина 5).

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частина 7).

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З письмових доказів судом встановлено, що Дисциплінарна комісія, створена Державним агентством відповідно до наказу, здійснила дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження стала службова записка від 28.12.2022 №6.1.1/160 директора Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення Володимира Вовкотруба у якій поінформовано, що в період з 28.11.2022 по 09.12.2022 проведено комплексну планову виїзну перевірку діяльності Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області, в ході якої встановлено низку системних порушень в організації роботи Управління.

Суд проаналізував вказані порушення та керується таким.

Щодо відсутності в Управлінні розпорядчого документу, яким призначено відповідальну особу за інформування суб`єктів господарювання про надання звітності, збирання та опрацювання даних за формою 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 202__рік», відповідно до пункту 1 доручення Держрибагентства від 10.01.2020 №02.

Позивачем надано положення «Про сектор іхтіології, регулювання рибальства та меліорації та посадову інструкцію завідувача сектору іхтіології, регулювання рибальства та меліорації Управління, згідно з якими відповідальною особою за формування суб`єктів господарювання про надання звітності, збирання та опрацювання даних за формою 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 202__рік» визначено завідувача сектору іхтіології, регулювання рибальства та меліорації Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області /Т.ІІ, арк.спр.7-13/.

Такий зі своїми посадовими обов`язками належним чином ознайомлений /Т.ІІ, арк.спр.14/.

Крім того, відповідач не спростував, що така звітність подається належним чином.

Щодо не затвердження Управлінням технологічних карток надання адміністративних послуг слід зазначити, що суд зважає на пояснення позивача про те, що той не працював в Управлінні на момент видачі наказу «Про затвердження типових інформаційних карток адміністративних послуг» від 06.03.2020 №23, за підписом заступника начальника ОСОБА_3 .

Проте така ситуація жодним чином не повпливала на надання усіх адміністративних послуг, що надавалися Управлінням. Факти ненадання чи неналежного надання послуг, чи ненадання послуг, які б мали надаватись Управлінням відсутні.

На доказ належного надання Управлінням адміністративних послуг позивач подав лист Департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради від 14.02.2023, у якому зазначено, що протягом 2022 року в системі документообігу не виявлено жодних порушень термінів розгляду заяв на отримання адміністративних послуг, суб`єктом надання яких було Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області /Т.ІІ, арк.спр.15/.

Щодо видачі Управлінням дозволу ЛМКП «Львівтеплоенерго» на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) за відсутності документу, на підставі якого виникло право на спеціальне використання водних біоресурсів, тобто за наявності підстав для відмови у видачі такого дозволу, суд керується таким.

Позивач заперечив твердження відповідача, підтвердив надання користувачем всіх необхідних документів, на доказ чого надав акт на право постійного користування землею /Т.ІІ, арк.спр.16-18/. Усно позивач пояснив, що у заяві про надання послуг у переліку додатків до заяви акту не було, однак в пакеті документів Акт був. Тому, відмова у виді дозволу виглядала б надмірним формалізмом.

З приводу відмови в анулюванні дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів, що як зазначає відповідач є протиправним, позивач пояснив, що відмова надана у зв`язку з зазначенням у заяві невірної назви Управління. Заявника поінформовано про це листом №1-5-17/920-22 від 13.10.2022. Щодо виявлених неточностей заявник не заперечив, звернувся до ЦНАПу з виправленими зауваженнями, за результатами чого 20.10.2022 було видано наказ про анулювання дозволу.

Відповідач цього не спростував.

Щодо незаконності списання майна Управлінням, суд зважає на покликання відповідача про те, що Управління не має статусу юридичної особи, ні в Положенні про Управління, ні в довіреностях, що видавались керівникам Управління не зазначені повноваження на списання майна.

Проте позивач надав відповідь Державного агентства на запит Громадської організації «Азов-2018» щодо надання інформації про списання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей територіальними органами Держрибагентства за 2021-2022. У відповіді зазначено, що Держрибагентство не володіє запитуваною інформацією та скеровано запит за належністю до територіальних органів, чим фактично визнано, що такі здійснюють списання основних засобів та товарно-матеріальних цінностей самостійно. Зокрема, Управліннями Держрибагентства у Сумській та Черкаській областях надано належні відповіді та копії витребуваних документів, з чого з`ясовано, що списання територіальними органами здійснювалося самостійно /Т.ІІ, арк.спр.19-21/.

Відповідач проти цього не заперечив.

Щодо прийняття на баланс автомобіля ВАЗ-21213 без згоди Державного агентства суд зауважує, що Управління повідомило Держрибагентство листом від 16.02.2022 про те, що Червоноградською РДА готуються документи щодо передачі на баланс Львівського природоохоронного патруля автомобіля ВАЗ 21213 (легковий універсал-В). Львівська обласна державна адміністрація погодила передачу цього автомобіля. 24.03.2022 Держрибагентство погодило зміни до кошторису на 2022 рік, у зв`язку з прийняттям на баланс цього автомобіля /Т.ІІ, арк.спр.23-24/.

Таким чином, Держрибагентство, погодивши зміни до кошторису, фактично надало згоду на прийняття на баланс цього автомобіля.

Щодо нездійснення Управлінням реєстрації транспортного засобу DAEWOO LEGANZA (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) слід зазначити таке.

Наказом Держрибагентства від 17.05.2021 №209 передано з балансу Держрибагентства на баланс Управління автомобіль DAEWOO LEGANZA (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) первісною вартістю 89590,00 грн. Голову комісії з приймання-передачі зобов`язано забезпечити приймання передачу автомобіля та у строк до 26.05.2021 подати акти приймання-передачі на затвердження до Держрибагентства.

На виконання вимог наказу листом від 05.07.2021 Управління поінформувало агентство про його виконання за виключенням пункту про реєстрацію транспортного засобу в реєстраційному центрі МВС, оскільки на даний автомобіль накладено арешт Шевченківським ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві /Т.ІІ, арк.спр.22/.

Як вказує сам відповідач, реєстрацію транспортного засобу не здійснено у зв`язку з арештом автомобіля, який належав ДП «Укррибпроект».

Таким чином, суд не знайшов порушень зі сторони позивача.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Слід зазначити, що відповідач дізнався про дії позивача в частині автомобілів ще 24.03.2022 та 05.07.2022, а тому, строки накладення адміністративних стягнень минули.

Щодо поводження з вилученими біоресурсами впродовж 2022 року, відповідачем встановлено непоодинокі факти залишення вилучених водних біоресурсів порушникам на зберігання, що суперечить вимогам статті 63 Закону України «Про тваринний світ», статті 265 КУпАП, Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №17 від 16.01.2012 та Порядку обліку, зберігання та оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави та розпорядження ним, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998.

Позивач під час дисциплінарного провадження пояснив, що водні біоресурси, вилучені інспекторським складом Управління у 2022 році в повному обсязі зберігаються в морозильних камерах Управління, про що зазначено в довідці робочої групи Держрибагентства. Вимоги законодавства керівником Управління дотримуються в повному обсязі /Т.І, арк.спр.114/.

Такі ж письмові пояснення позивач надав під час розгляду справи в суді /Т.ІІ, арк.спр.4/.

Усно позивач пояснив, що немає порядку вилучення риби. Тому, якщо виявлена риба не належить нікому інспектори її вилучають до холодильників Управління, якщо ж рибу виявлено у порушника складається адміністративний протокол в якому зазначено, що виявлена риба залишається на відповідальне зберігання порушнику до рішення суду у його справі.

Щодо видачі наказів про проведення рибоохоронних рейдів /Т.І, арк.спр.76-80/ відповідач зазначив, що у таких не зазначено ПІБ учасників рейдів, а саме: правоохоронних органі, інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, представників державних органів, громадських інспекторів рибоохорони та громадян, всупереч Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 №512.

Позивач пояснив, що такі особи не можуть бути залучені Управлінням до проведення рейдів примусово, оскільки не перебувають з Управлінням у відносинах підпорядкування, а лише за їх згодою. Оскільки такої згоди при підписанні визначених наказів не було, то такі і не могли бути зазначені в наказах.

Представники Державної екологічної інспекції, Держспоживслужби, поліції беруть участь у рейдах з охорони ВБР на підставі спільних заходів, погоджених відповідними організаціями та погодженими головою Львівської ОДА. Відповідні органи приймають щодо своїх підлеглих окремі накази для участі у спільних заходах.

Відповідач вказаного не заперечив.

За таких обставин суд бере до уваги пояснення позивача у цій частині.

Щодо не реагування ОСОБА_1 на службові записки та клопотання заступника начальника Управління Сисуна З.М. позивач пояснив, що ОСОБА_4 подавав багато службових записок і клопотань, які попередньо вивчались юристом Управління. Рішення ж про здійснення дисциплінарного провадження приймав ОСОБА_5 за кожним зверненням ОСОБА_4 , з врахуванням правової позиції юриста. Законом прямо не зобов`язано керівника за кожною службовою запискою обов`язково здійснювати дисциплінарне провадження. Адже дисциплінарне провадження здійснюється з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, а не для встановлення факту чи був дисциплінарний проступок. Тому, у випадку безпідставності звернень ОСОБА_4 , після попереднього вивчення, дисциплінарні провадження не призначалися. Крім того, за результатами певної кількості безпідставних службових записок ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач цих пояснень не спростував.

З врахуванням проаналізованого судом дисциплінарного провадження стосовно позивача судом встановлено, що більшість порушень не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, спростовано поясненнями позивача, письмовими доказами, а по деяких, також, сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності. Окремо слід наголосити, що за жодним з порушень відповідач не довів не те що важких наслідків, а навіть шкоди (значної), спричиненої такими порушеннями.

У цьому контексті слід звернути увагу, що позивач звільнений з державної служби з формулюванням: «За порушення присяги державного службовця». Звільнення з посади державної служби є найсуворішим видом дисциплінарної відповідальності, а звільнення за порушення присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою.

Відповідно до частини 5 статті 66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини 2 статті 65 цього Закону.

При цьому частиною 1 статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

З аналізу викладених положень чинного законодавства з`ясовано, що державний службовець повинен сумлінно виконувати службові обов`язки та у разі вчинення дисциплінарного проступку може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок можна кваліфікувати як порушення Присяги.

З тексту Присяги слід виснувати, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок викладено у рішенні Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року у справі №2-рп/2011.

За такого правового регулювання, порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні важкі проступки, як за фактом їх вчинення так і за наслідками, до яких вони призводять.

На співмірність, необхідність застосування принципу пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарних стягнень залежно від тяжкості проступку звернув увагу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України».

Відповідно до усталеної судової практики звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

За встановлених обставин суд вважає, що відповідач не обґрунтував необхідності кваліфікації дій позивача як порушення Присяги державного службовця та не навів достатньо обґрунтованих доказів, які б підтверджували наявність в діях останнього саме порушення Присяги державного службовця.

Відповідач не довів, що при обранні дисциплінарного стягнення враховано характер проступків, обставини, за яких їх було вчинено, обставини, що пом`якшують відповідальність.

З цього приводу слід вказати, що даному дисциплінарному провадженню передувало притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани та негативні результати оцінювання службової діяльності за 2022 рік, які позивач оскаржив. Проте суд у даній справі не може оцінювати важкість цих порушень ні за фактом ні за наслідками, відтак ці обставини не входять до предмету доказування у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного, застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення звільнення за порушення присяги, не відповідає критеріям обґрунтованості і пропорційності. Тому, наказ про звільнення позивача з посади за порушення присяги є необґрунтованим, а отже, протиправним та слід скасувати.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на попередній посаді, суд зазначає, що така є похідною від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.

Частиною 6 статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на висновок суду про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача з посади 03.02.2023, належним способом захисту його прав є поновлення позивача на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області з наступного робочого дня 06.02.2023.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з частиною 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, а Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16.

Відповідно до частиною 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок №100).

Відповідно до підп. «ж» п. 1 Розділу І Порядку №100 цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Згідно із абзацом. 3 пункту 2 Розділу ІІ Порядку №100 у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Абзацом 3 пункту 3 Розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно з пунктом 5 Розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом абзацом 1 пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом з`ясовано, що період з 06.02.2023 по 21.06.2023 є періодом вимушеного прогулу, за який слід виплатити позивачу середній заробіток, та який у підсумку становить 98 робочих днів.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 /Т.ІІ, арк.спр. 50/, наданою до матеріалів справи відповідачем середньоденна заробітна плата позивача становила 815,55 грн. Отже, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу період з 06.02.2023 по 21.06.2023 складає 79923,90 грн. (98 робочих днів * 815,55 грн.), без урахування податків та зборів.

Відповідно до частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).

Таки чином, судове рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць слід звернути до негайного виконання.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, а тому позов необхідно задовольнити повністю.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні з цим позовом до суду судовий збір не сплачував, а тому, судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 371, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України №12-ТО від 03.02.2023 "Про звільнення ОСОБА_1 ".

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області з 06.02.2023.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.02.2023 по 21.06.2023 в сумі 79923,90 грн., з відрахуванням відповідних загальнообов`язкових внесків і платежів.

5.Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Львівській області та стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць, звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2023.

СуддяКравців О.Р.