Вирок № 111966629, 04.07.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.07.2023Справа № 643/6094/19 Провадження № 1-кп/554/674/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

в с т а н о в и в :

І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ

30.01.2019 року, приблизно із 03.10 до 03.30 годин ОСОБА_5 у кафе «Берлога» по вул. Дружби Народів, 246-А м. Харкова, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, у ході бійки з відвідувачами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 схопив ножа та умисно наніс ним удар в область грудей потерпілій ОСОБА_7 , спричинивши їй тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння у виді проникаючого ножового поранення лівої легені, лівостороннього гемопневмотораксу. Після чого також умисно завдав два удари ножем в область грудної клітини потерпілому ОСОБА_8 , спричинивши йому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч у верхньо-середньому відділі по передній поверхні та легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у виді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітини праворуч у верхньо-середньому відділі по передній поверхні.

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

ІІІ. ДОКАЗИ ТА ЇХ ОЦІНКА

Обвинувачений ОСОБА_5 свою провину визнав частково, зокрема, не заперечував, що дійсно 30.01.2019 року вночі у кафе «Берлога» по вул. Дружби Народів, 246-А м. Харкова, де відпочивав, наніс хаотичні удари ножем в область грудей раніше незнайомим йому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проте вважає свої дій вчиненими у стані необхідної оборони від нападу вказаних осіб, які до цього його побили. Внаслідок їх дій він отримав легкі тілесні ушкодження. Вийти з кафе він боявся. Ніж, яким наносив удари знайшов під столом, коли його штурнув один з потерпілих. Щодо потерпілих заяв приватного звинувачення не подавав. Вважає, що конфлікт розпочався через те, що у потерпілої ОСОБА_7 зник телефон і вона звинуватила його в крадіжці та почала обшукувати його кишені. В ході цього поранила руку невеликим ножем, що знаходився там й почала його бити, інші потерпілі приєднались. Проте в подальшому її телефон знайшовся. Підтвердив, що перебував у стані незначного сп`яніння. Позови прокурора не визнав.

Провина обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України поза розумним сумнівом доведена сукупністю безпосередньо досліджених судом доказів, які є належними, допустимими та достовірними.

Під час огляду місця пригоди 30.01.2019 року о 03.50 годин в приміщенні кафе «Берлога» по вулиці Дружби Народів, 246А м. Харкова виявлено численні плями бурого кольору, змиви яких вилучено (т. 2 а.с. 60-80).

О 05.00 годин 30.01.2019 року по вулиці Дружби Народів, 246А м. Харкова затримано ОСОБА_5 та в нього вилучено його брудний одяг: кофту, штани, кросівки, футболку (т. 2 а.с. 81- 84, 95-99, 175, 176).

Від потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 надійшли заяви про те, що 30.01.2019 року обвинувачений ОСОБА_10 наніс їм ножові поранення в приміщенні кафе «Берлога» по вулиці Дружби Народів, 246А м. Харкова (т. 2 а.с. 85-87).

З оглянутих відеоматеріалів камер відеоспостереження всередині кафе «Берлога» по вулиці Дружби Народів, 246А м. Харкова убачається, що 30.01.2019 року між обвинуваченим ОСОБА_5 та іншими відвідувачами, в тому числі потерпілими ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ведуться розмови, які переростають у сварку та бійку (з 03.18 по 03.22 годин), під час якої потерпілі почергово завдали ударів в область обличчя та інших частин тіла обвинуваченому, у ході штурханини останній кілька разів падав та підлогу. Проте, коли бійка дещо вщухла, зокрема, обвинуваченому не наносились тілесні ушкодження та двоє потерпілих відійшли та не приймали участі в конфлікті, а інший потерпілий лише тримав обвинуваченого, останній о 03 годині 23 хвилини 48 секунд схопив ножа та накинувся на потерпілих й став почергово наносити потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 удари ножем в область грудей зверху вниз. Припинив свої дії лише, коли в нього відібрали ножа та прибула служба охорони ( т. 2 а.с. 90-94).

Під час слідчого експерименту 13.03.2019 року потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що 30.01.2019 року через непристойну поведінку ОСОБА_5 у кафе «Берлога» по вулиці Дружби Народів, 246А м. Харкова виник конфлікт з іншими відвідувачами та бійка. Коли бійка припинилась і сторони розійшлись по кутках, ОСОБА_5 з ножем накинувся на ОСОБА_8 та наніс йому кілька ударів, а потім завдав і їй удар ножем в ліву бокову частину грудної клітки ( т. 2 а.с. 100-103).

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під час проведених із ними слідчих експериментів відтворили обстановку та детальні обставини спричинення їм ОСОБА_5 ножових ударів в область грудей вночі 30.01.2019 року у кафе «Берлога». При чому обидва вказали, що тілесні ушкодження ОСОБА_5 їм спричинив після того як конфлікт вщух і учасники розійшлись ( т. 2 а.с. 104-116).

За даними висновків судово-імунологічних (цитологічних) експертиз № 14/87-С/19 від 20.02.2019 року, №14/86-С/19 від 19.02.2019 року, № 14/88-С/19 від 20.02.2019 року, № 14/90-С/19 від 20.02.2019 року, № 14/91-С/19 від 19.02.2019 року, № 14/89-С/19 від 21.02.2019 року, №15/167-С/2019 від 18.03.2019 року, №14/85-С/19 від 08.02.2019 року, №15/174-С/2019 від 18.03.2019 року, на вилучених з місця події куртці, кепці, кофті, спортивних брюках, кросівках, футболці ОСОБА_5 , змивах з його обох рук, ножі виявлено об`єкти з кров`ю, яка може походити від ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , а також ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 128-130, 132-133, 135-137, 139-141, 143-144, 146-148, 150-152, 154, 157-159).

Згідно висновків комісійних судово-медичних експертиз № 09-234/19 від 01.04.2019, № 09-326/19 від 01.04.2019 року, у потерпілого ОСОБА_8 виявлено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини ліворуч у верхнє-середньому вiддiлi по передній поверхні; непроникаюче колото-різане поранення грудної клітини праворуч у верхне-середньому вiддiлi по передній поверхні. Ці ушкодження сформувалися внаслідок дворазової дiї колючо-ріжучого предмету із достатньою силою та мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Непроникаюче ушкодження грудної клітини праворуч ОСОБА_8 має ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Указані тілесні ушкодження могли утворитись від дії вилученого клинка ножа. (т. 2 а.с. 160-162, 172-174).

Відповідно до висновків судово-медичних експертиз відділення № 1 відділу судово- медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на базі прозектури КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» XMP № 12-14/142-А/19 від 20.03.2019, № 12-14/187-А/19 від 12.04.2019, у ОСОБА_7 виявлено проникаюче колото-різане поранення лівої легені, лівосторонній гемопневмоторакс. Вказані тілесні ушкодження утворились вiд дiї гострого предмету та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Ці тілесні ушкодження могли утворитись від дії вилученого клинка ножа у строк та при обставинах, що вказувала ОСОБА_7 під час проведеного за її участю слідчого експерименту ( т. 2 а.с. 165-168).

Проведеною судово-медичною експертизою № 09/407-С/2019 від 08.02.2019 року, у ОСОБА_5 виявлено легкі тілесні ушкодження у виді синців на обличчі, які не є небезпечними для життя та могли виникнути 30.01.2019 року від ударної дії тупих предметів ( т. 2 а.с. 155).

За даними висновку судово-психіатричної експертизи № 168 від 22.03.2019, ОСОБА_5 страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної у стані ремісії. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, перебував у стані вищевказаного психічного розладу, не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с. 187-192).

Потерпілі до суду не з`явились, хоча неодноразово викликались. Свідки прокурором не забезпечені, незважаючи на тривалий розгляд справи.

Доводи обвинуваченого та його захисника щодо необхідності зміни кваліфікації дій обвинуваченого на перевищення меж необхідної оборони суд відхиляє з огляду та таке.

Виходячи із законодавчого визначення необхідної оборони у ч. 1ст. 36 КК України, її сутність полягає у правомірному заподіянні шкоди особі, яка здійснює суспільно небезпечне посягання, особою, яка реалізує своє право на захист інтересів, що охороняються законом.

Визначальним для поняття необхідної оборони є правомірність захисту і протиправність посягання. Дії по зупиненню суспільно небезпечного посягання вважаються правомірними, якщо вони зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання.

Отже, основне питання, яке має бути вирішено у цій справі, полягає в тому, чи мав обвинувачений у обставинах, які склалися на момент заподіяння ним ударів ножем потерпілим, підстави вважати, що посягання на його життя і здоров`я не припинилося і йому загрожує небезпека.

Обставини справи свідчать про те, що поведінка потерпілих, однією з яких була жінка, характеризувалася обопільною словесною перепалкою та нетривалим насильством над обвинуваченим, що не було небезпечним для його життя та здоров`я (заподіяно легкі тілесні ушкодження). Потерпілі при цьому діяли спонтанно, переважно окремо один від одного, жодних засобів та знарядь не застосовували.

Конфліктна ситуація періодично вщухала та поновлювалась, в тому числі й за активної поведінки самого обвинуваченого. Коли нарешті бійка між потерпілими та обвинуваченим припинилась і сторони віддалились одне від одного, було очевидно, що агресивні дії потерпілих припинилися і загроза для його здоров`я минула.

Таким чином, дії обвинуваченого зі спричинення ножових поранень потерпілим не були зумовлені потребою негайного відвернення посягання, а радше були помстою за отримані тілесні ушкодження.

V. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, що посягає на здоров`я двох людей, з використанням ножа, призвело до тяжких тілесних ушкоджень, являючи підвищену суспільну небезпечність. Хоча при цьому суд також бере до уваги і віктимну поведінку самих потерпілих, які напередодні побили обвинуваченого.

Враховуються судом і дані про особу обвинуваченого, який не судимий, посередньо характеризується, не одружений, на обліках в нарколога не перебуває, не працює, страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної у стані ремісії.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого судом визнається вчинення злочину обмежено осудною особою. Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не наведено.

Враховуючи викладене, для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів суд вважає за необхідне і достатнє призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України. Підстави для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України відсутні.

V. ВИРІШЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПОЗОВУ

Цивільні позови прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягають задоволенню повністю, оскільки заподіяння їм фізичної шкоди, а саме ножових поранень ОСОБА_5 30.01.2019 року доведено вищенаведеними доказами.

Витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_7 з 30.01.2019 року по 31.01.2019 року та з 01.02.2019 року по 08.02.2019 року в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради на загальну суму 5075 грн 38 коп. підтверджуються довідками указаного медичного закладу від 11.04.2019 року (т. 1 а.с. 22-30).

Витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 з 30.01.2019 року по 11.02.2019 року в ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМНУ» на загальну суму 7671 грн 11 коп. підтверджуються довідками указаного медичного закладу № 327 від 09.04.2019 року (т. 1 а.с. 33-40).

Частина позовних вимог прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» Харківської міської ради на загальну суму 669 грн 74 коп. підлягає залишенню без розгляду, оскільки кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 125 КК України за фактом нанесення ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень закрито судом 24.10.2022 року у зв`язку із закінченням строків давності.

Потерпілі цивільні позови не заявляли.

VI. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно залишити тримання під вартою з метою забезпечення виконання вироку до вступу його в законну силу і уникнення ризиків ухилення обвинуваченого від суду, продовження злочинної діяльності та ухилення від виконання процесуальних рішень, з огляду на викладені вище обставини справи.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з 30.01.2019 року.

Цивільні позови прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити повністю.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_7 в сумі 5075 ( п`ять тисяч сімдесят п`ять) грн 38 коп. (т. 1 а.с. 22-30).

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 на користь Державної установи «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева Національної академії медичних наук України» витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_8 в сумі 7671 (сім тисяч шістсот сімдесят одну) грн 11 коп. (т. 1 а.с. 33-40).

Цивільний позов прокурора в частині стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 в сумі 669 грн 74 коп. залишити без розгляду.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави 1430 (одну тисячу чотириста тридцять) грн витрат на залучення експерта.

Речові докази: відеоматеріали на SD карті зберігати при справі, ніж та змиви крові знищити, одяг обвинуваченого ОСОБА_5 (чоловічу куртку, кепку, кофту, кросівки, спортивні штани, футболку Діадора) повернути власнику ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1