Ухвала суду № 111961973, 30.06.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/5335/23

н/п 1-кс/953/4959/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2023 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

за участю прокурора ОСОБА_2

підозрюваної ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

секретар судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12020220000000329 від 13.03.2020 ОСОБА_2 , про відсторонення від посади підозрюваної

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, заміжньої, з вищою освітою, начальника відділу кадрів ХДАФК, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

у с т а н о в и в:

1. Процедура

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить відсторонити підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади начальника відділу кадрів Харківської державної академії фізичної культури строком на 2 (два) місяці, в межах строку досудового розслідування.

2. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12020220000000329 від 13.03.2020 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що начальник відділу кадрів Харківської державної академії фізичної культури (далі - ХДАФК) ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою з ректором ХДАФК ОСОБА_7 та за пособництва ОСОБА_8 , зловживаючи службовим становищем, в період часу з 11.02.2020 по листопад 2021 року, вчинили розтрату бюджетних коштів ХДАФК шляхом фіктивного працевлаштування ОСОБА_8 та виплати останній заробітної плати за наступних обставин.

ОСОБА_7 згідно наказу Міністра освіти України

№ 326-К від 03.07.2013 «Про призначення на посаду ректора», згідно наказу Міністерства освіти і науки України (далі МОН України) №506-К від 06.12.2018 «Про призначення на посаду ректора» та контрактів №І-119 від 03.07.2013, № ІІ-119 від 12.12.2018, укладених між МОН України та ОСОБА_7 призначений на посаду ректора Харківської державної академії фізичної культури (далі - ХДАФК).

Відповідно контракту № ІІ-119 від 12.12.2018 ОСОБА_7 має право: організовувати діяльність закладу вищої освіти; розпоряджатись майном та коштами ХДАФК у межах та у спосіб, що передбачені цим контрактом, статутом закладу вищої освіти, а також законодавством; приймати на роботу та звільняти з роботи працівників закладу вищої освіти, визначати їх функціональні обов`язки, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення; перевіряти якість роботи працівників закладу вищої освіти та організацію освітнього процесу; делегувати відповідно до статуту закладу вищої освіти частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів; видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження, давати обов`язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами закладу вищої освіти доручення; вирішувати питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти, затверджувати його структуру та штатний розпис.

Відповідно контракту № ІІ-119 від 12.12.2018 ОСОБА_7 зобов`язаний забезпечити: стабільне фінансово-економічне становище закладу вищої освіти та ефективне використання майна, закріпленого за закладом вищої освіти (переданого йому), дотримання вимог законодавства під час надання в користування іншим особам зазначеного майна; вжиття заходів до вдосконалення управління закладом вищої освіти, зміцнення фінансово-господарської, трудової дисципліни; створення належних умов праці відповідно до вимог законодавства, дотримання прав працівників відповідно до законодавства про працю; цільове та ефективне використання коштів державного бюджету; вжиття у межах своїх повноважень заходів до запобігання проявам корупційних правопорушень у закладі вищої освіти.

Таким чином, ОСОБА_7 є службовою особою, яка обіймає посаду у державній установі Міністерства освіти України, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Так, у лютому 2020 року, ОСОБА_7 , діючи з корисливою метою, повторно, маючи злочинний умисел на розтрату бюджетних коштів фонду заробітної плати ХДАФК, зловживаючи своїм службовим становищем ректора ХДАФК, а саме п.2 (керівник має право видавати накази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання всіма структурними підрозділами навчального закладу та їх працівниками) та п.6 (керівник має право приймати на роботу та звільняти з роботи працівників відповідно до законодавства, заохочувати та накладати на них стягнення, визначати та розподіляти між ними їх функціональні обов`язки) Контракту № І-119 укладеного з МОН України, видає наказ відповідно до якого ОСОБА_8 переведено на посаду старшого лаборанта кафедри водних видів спорту та, яка виконуючи функцію пособника у розтраті бюджетних коштів фонду заробітної плати ХДАФК, трудові обов`язки не виконуватиме та отримуватиме заробітну плату.

Усвідомлюючи, що для розтрати бюджетних коштів необхідно залучити особу, яка забезпечить незаконне табулювання робочого часу ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повідомив про злочинну діяльність по розтраті бюджетних коштів фонду заробітної плати ХДАФК начальнику відділу кадрів ХДАФК ОСОБА_3 ..

ОСОБА_3 відповідно до наказу ректора ХДАФК № 26-ОС від 22.01.2020 по теперішній час обіймає посаду начальника відділу кадрів ХДАФК. Відповідно до положення про відділ кадрів ХДАФК, начальник відділу кадрів: здійснює керівництво діяльністю відділу, розподіляє обов`язки між працівниками; з керівниками підрозділів академії вирішує питання прийому, переведення, звільнення працівників, кадрові та організаційні питання; несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань та своїх повноважень; здійснює контроль за розстановкою та правильним використанням керуючих робітників, спеціалістів та неповнолітніх у підрозділах ХДАФК; в межах своїх повноважень організує і контролює виконання наказів ХДАФК.

Таким чином, ОСОБА_3 є службовою особою, яка обіймає посаду у державній установі Міністерства освіти України, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Отримавши згоду ОСОБА_3 на участь в діяльності по розтраті бюджетних коштів ХДАФК, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_3 підготувати документи по переведенню ОСОБА_8 на посаду старшого лаборанта кафедри водних видів спорту та в подальшому контролювати внесення завідувачем кафедри водних видів спорту до табелів обліку використання робочого часу завідомо неправдиві відомості щодо роботи в ХДАФК ОСОБА_8 .

ОСОБА_7 , реалізуючи спільний умисел по розтраті бюджетних коштів, діючи повторно, спільно з ОСОБА_3 та за пособництва ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що у випадку переведення ОСОБА_8 на іншу кафедру ХДАФК, останній буде продовжувати нараховуватись та виплачуватись заробітна плата, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на розтрату бюджетних коштів ХДАФК у вигляді необґрунтованої виплати заробітної плати, для реалізації злочинного умислу, залучив ОСОБА_8 , до вчинення розтрати бюджетних коштів шляхом її фіктивного переведення на іншу посаду з подальшим оберненням на користь ОСОБА_8 грошових коштів, які будуть нараховані та виплачені їй як заробітна плата.

В свою чергу, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи умисел на продовження фіктивного працевлаштування з метою особистого збагачення, 07.02.2020 звернулась до ректора ХДАФК з заявою про переведення її на посаду старшого лаборанта кафедри водних видів спорту, чим сприяла вчиненню розтрати грошових коштів службовими особами ХДАФК шляхом надання засобів вчинення кримінального правопорушення.

11.02.2020 ректор ХДАФК ОСОБА_7 , діючи відповідно злочинного умислу спрямованого на розтрату бюджетних коштів, діючи повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, перебуваючи в адміністративній будівлі ХДАФК, яка знаходиться за адресою: м. Харків,

вул. Клочківська, 99, видав наказ №52-ОС від 11.02.2020 про переведення ОСОБА_8 на посаду старшого лаборанта кафедри водних видів спорту ХДАФК.

Після призначення на посаду старшого лаборанта кафедри водних видів спорту ХДАФК, в періоду часу з 11.02.2020 по листопад 2021 року,

ОСОБА_8 , діючи відповідно до злочинного умислу на робочому місці не з`являлась, фактично роботу не виконувала.

Разом з цим, в лютому 2020 року, ОСОБА_7 , перебуваючи у будівлі ХДАФК, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99, діючи повторно, зловживаючи своїм службовим становищем, відповідно до якого ОСОБА_9 перебувала у його прямому підпорядкуванні, надав останній незаконне усне доручення складати та підписувати табелі обліку використання робочого часу щодо явки на роботу ОСОБА_8 .

Окрім цього, діючи відповідно до злочинного умислу, направленого на розтрату бюджетних коштів ХДАФК, ОСОБА_3 , перебуваючи у будівлі ХДАФК, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 99, зловживаючи своїм службовим становищем, затверджувала табелі використання робочого часу відносно ОСОБА_8 та контролювала складання та погодження ОСОБА_9 табелів обліку використання робочого часу щодо явки на роботу ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_9 , виконуючи незаконне усне доручення ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , складала табелі використання робочого часу щодо ОСОБА_8 , в які вносила відомості про явку ОСОБА_8 на роботу в ХДАФК.

ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та за пособництва ОСОБА_8 , реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів ХДАФК, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 фактично в ХДАФК не працює, упродовж періоду часу з 11.02.2020 по листопад 2021 року, діючи повторно, знаючи про складання та погодження табелів обліку робочого часу з завідомо неправдивими відомостями щодо перебування на роботі ОСОБА_8 , які стали підставою для нарахування останній заробітної плати, щомісячно підписував «розпорядження на списання коштів для поповнення карткового рахунку», внаслідок чого ХДАФК необґрунтовано нарахована та виплачена ОСОБА_8 , за вказаний період часу, заробітна плата на загальну суму 112683,56 грн.

При цьому, ОСОБА_8 діючи, як пособник ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на розтрату бюджетних коштів ХДАФК, у період часу з 11.02.2020 по листопад 2021 року, використовуючи банківську картку АТ «КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на своє ім`я, отримала грошові кошти на свій банківський рахунок, нараховані їй як заробітну плату (за виключенням податків) за виконання трудових обов`язків, які вона фактично не виконувала, заволодівши таким чином бюджетними коштами ХДАФК на загальну суму 71 441,37 грн.

Окрім цього, з червня 2019 року по серпень 2021 року ОСОБА_8 щомісячно частину з отриманих грошових коштів переказувала на банківський рахунок ОСОБА_7 , відкритий в АТ «КБ «Приватбанк» з карткою № НОМЕР_2 на загальну суму 11 814 грн.

В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та

ОСОБА_8 , за період часу з 11.02.2020 по листопад 2021 року ХДАФК необґрунтовано нарахована та виплачена заробітна плата ОСОБА_8 , відповідно до висновку судово-економічної експертизи №СЕ-19/121-22/6651-ЕК від 20.01.2023 на загальну суму 112683,56 грн., внаслідок чого ХДАФК завдано матеріальної шкоди у вказаному розмірі.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

20.06.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Підозрювана ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення при виконанні нею безпосередніх службових обов`язків начальниці відділу кадрів Харківської державної академії фізичної культури, тобто перебування на займаній нею посаді і сприяло вчиненню кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_3 з метою перешкоджання кримінальному провадженню, а також з метою уникнення відповідальності за тяжке корупційне правопорушення може негативно вплинути повному, всебічному та неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження,оскільки займаючи посаду начальниці відділу кадрів ХДАФК, вонаможе використовувати свої зв`язки серед співробітниківХДАФК, в тому числі має можливість власним авторитетом незаконно впливати на свідків та/або інших учасників кримінального провадження, з метою схилити їх до зміни показів, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України судом сприймаються лише покази, надані безпосередньо суду.

3.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити з підстав, наведених в його обґрунтування.

Підозрювана, який вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала, та її захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого з огляду на його необґрунтованість та безпідставність.

4.Мотиви та оцінка слідчого судді

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України є відсторонення від посади.

Порядок відсторонення від посади регулюється ст. 154 КПК України, відповідно до якої воно здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців та може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Згідно із ст. 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: (1) правову підставу для відсторонення від посади; (2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; (3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

4.1. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, складено і підписано 20.06.2023 та вручено останній 20.06.2023 о 12:37 годині.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набула статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

4.2. Наявність обґрунтованої підозри

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що п. 2 ч. 2 ст. 157 КПК України зобов`язує слідчого суддю дослідити достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

Водночас, враховуючи, що питання про відсторонення ініційоване слідчим на стадії досудового розслідування та чинне законодавство не містить критерії за якими можливо визначити рівень достатності доказів, які б вказували на вчинення конкретною особою інкримінованого їй злочину, слідчий суддя вирішує керуватися стандартом доказування «обґрунтованої підозри».

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньогодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12020220000000329 від 13.03.2020 за фактом скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованого їй злочину, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; висновком експерта № СЕ-19/121-22/6651 від 20.01.2023.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.

Обставини здійснення підозрюваною ОСОБА_3 конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

4.3. Наявність правових підстав для відсторонення від посади

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для застосування такого заходу забезпечення слідчий суддя має виходити з того чи пов`язане розслідуване кримінальне правопорушення із зайняттям особи відповідної посади та чи існують підстави вважати, що подальше перебування особи на такій посаді створює умови, за яких особаможе знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення при виконанні нею безпосередніх службових обов`язків начальниці відділу кадрів Харківської державної академії фізичної культури, тобто перебування на займаній нею посаді і сприяло вчиненню кримінального правопорушення.

У судовому засіданні представники сторони обвинувачення наголошували на існуванні ризиків: знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Вирішуючи питання про наявність ризику знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що такий ризик не доведений.

Крім того, слідчий суддя відзначає, що стороною обвинувачення не наведено жодних відомостей щодо спроб чи дій, які вчинялися ОСОБА_3 протягом досудового розслідування, які б були направлені на знищення чи спотворення доказів.

У контексті ризику незаконного впливу на свідків, слідчий суддя погоджується, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У той же час, у ході судового розгляду установлено, що відносно ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360(сто сім тисяч триста шістдесят) гривень і покладенням на останню обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання слідчого судді, застосований запобіжний захід має забезпечувати виконання підозрюваною покладених на неїпроцесуальних обов`язків та запобігання спробам незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Водночас, слідчий суддя відзначає, що відсторонення від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного.

Однак, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено імовірність здійснення такого впливу саме у зв`язку із посадою, яку обіймає ОСОБА_3 .

Таким чином, слідчий суддя доходить висновків, що стороною обвинувачення не доведено достатність підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваною ОСОБА_3 дій щодознищення чи підроблення речей та документів, які мають значення для досудового розслідування, або ж використання незаконних засобів впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.

4.4. Наслідки відсторонення від посади для інших осіб

У клопотанні не обґрунтовується будь-яким чином які наслідки можуть настати, у випадку відсторонення ОСОБА_3 від посади начальника відділу кадрів ХДАФК.

Підозрювана ОСОБА_3 у своїх запереченнях вказала, що відсторонення від посади позбавить її будь-якого доходу, при цьому вона має на утриманні неповнолітню дитину, непрацездатних батьків.

Враховуючи, що у судовому засіданні не встановлено достатність підстав існування відповідних ризиків перешкоджання кримінального провадження, які обумовлені зайняттям підозрюваною посадиначальника відділу кадрів ХДАФК, слідчий суддя не вбачає необхідності оцінювати характер впливу застосування такого заходу на інших осіб.

5.Висновки зарезультатами розглядуклопотання

З урахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні до підозрюваної вже застосований запобіжний захід, а ризик знищення документів, що мають важливе значення не доведено, ризик впливу на свідків та учасників кримінального провадження має умовний характер, у слідчого судді наявні сумніви, що потреби досудового розслідування виправдовують додаткове обмеження прав підозрюваної шляхом відсторонення від займаної нею посади.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя доходить висновку про відсутність фактичних підстав для відсторонення підозрюваної ОСОБА_3 від посадиначальника відділу кадрів ХДАФК, що зумовлює відмову в задоволенні.

Керуючись статтями 131-132, 154, 156-157,309,369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 про відсторонення від посади підозрюваної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 04.07.2023.

Слідчий суддя - ОСОБА_1