Рішення № 111958414, 03.07.2023, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4050/21

пр. № 2-др/759/100/23

03 липня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

за участю секретаря Марус А.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання іпотечного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

19.04.2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання іпотечного договору недійсним.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 11.04.2023 року визнано іпотечний договір № 90934 від 25.07.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , щодо квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Людмилою Дмитрівною - недійсним; скасовано запис про державну реєстрацію іпотеки квартири АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку 5247535, 5247537; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 7260 (сім тисяч двісті шістдесят ) грн. 00 коп.

06.06.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 86000 грн. 00 коп.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

19.04.2021 року позивач ОСОБА_2 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання іпотечного договору недійсним.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 11.04.2023 року визнано іпотечний договір № 90934 від 25.07.2008 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 , щодо квартири АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Людмилою Дмитрівною - недійсним; скасовано запис про державну реєстрацію іпотеки квартири АДРЕСА_1 , номер запису про іпотеку 5247535, 5247537; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 7260 (сім тисяч двісті шістдесят ) грн. 00 коп.

06.06.2023 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про винесення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 86000 грн. 00 коп.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 11.02.2021 року між Адвокатським об`єднанням «КІСТОУН» та ОСОБА_4 було укладено договір про надання правової допомоги № 20210211 та додаткову угоду від 31.03.2021 року до договору про надання правової допомоги № 20210211 від 11.02.2021 року.

Відповідно до розрахунку (гонорару) витрат на правову допомогу по справі № 759/4050/21 до договору про надання правової допомоги № 20210211 від 11.02.2021 року та додаткової угоди від 31.03.2021 року, загальні витрати на правову допомогу (гонорар) становлять 86000,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано договір про надання правової допомоги № 20210211 від 11.02.2021 року, додаткову угоду від 31.03.2021 року до договору про надання правової допомоги № 20210211 від 11.02.2021 року, розрахунок (гонорару) витрат на правову допомогу по справі № 759/4050/21 до договору про надання правової допомоги № 20210211 від 11.02.2021 року та додаткової угоди від 31.03.2021 року, виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк», відповідно до яких позивачем сплачено за надання правової допомоги грошові кошти в розмірі 86000,00 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати у сумі 86000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на користь позивача 86000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки при ухваленні рішення та дослідженні матеріалів справи Святошинським районним судом м. Києва не вирішено питання про судові витрати, саме стосовно витрат на професійну правничу допомогу, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання іпотечного договору недійсним, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 86000,00 грн. на користь позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання іпотечного договору недійсним - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» ( код ЄДРПОУ 42350033, місце знаходження: м. Київ, вул. І. Брановицького, 3) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 86000 (вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду

Суддя І.В. П`ятничук