Ухвала суду № 111957364, 22.06.2023, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/579/22

провадження № 2/570/123/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,

розглянувши клопотання представника позивавача про зупинення провадження у справі при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри,10) цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 про визнання наказів незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності, визнання правовчину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

покликаючись на те, що він ніколи не звертався до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з метою реалізації права на безоплатну приватизацію земельної ділянки та не підписував договір дарування зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 , позивач у поданій до суду 11 лютого 2022 року позовній заяві просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області за № 17-432/16-17-СГ від 07 лютого 2017 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Бронниківської сільської ради Рівненського району Рівненської області, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області за № 17-346/16-18-СГ від 14 лютого 2018 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надання ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, площею 2,0 га (кадастровий номер 5624681100:04:009:0209) для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Бронниківської сільської ради Рівненського району Рівненської області;

- скасувати рішення державного реєстратора Рівненської районної державної адміністрації Левчука Ю.С. індексний № 40886481 від 02.05.2018 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,0 га, кадастровий номер 5624681100:04:009:0209, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Бронниківська сільська рада за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), номер запису про право власності 25954368;

- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 2,0 га, кадастровий номер 5624681100:04:009:0209, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Бронниківська сільська рада, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчений 05 липня 2018 року приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Самсонюком Ф.П. за реєстровим №881;

- витребувати у ОСОБА_2 на користь Бронниківської сільської ради Рівненського району Рівненської області земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 5624681100:04:009:0209, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Бронниківська сільська рада;

- стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі.

Представник позивача адвокат Ярослава Орловська у поданій 22 червня 2023 року до суду заяві повідомляє, що позивач призваний до ЗСУ, тому просить зупинити провадження у справі, оскільки він має намір приймати участь у справі особисто і саме на його особистій участі наполягає сторона відповідача. До клопотання долучені докази, що позивач на час постановлення ухвали перебуває у складі ЗСУ.

Сторін відповідно до ст.128-130ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

Вказаний представник позивача просить розглянути клопотання у відсутність сторони позивача.

Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення по клопотанню, відсутність підстав для його відкладення, суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, думку сторін, дійшов висновку про можливість розглянути клопотання у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вважаючи їх достатніми для винесення рішення, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Цивільним процесуальним законом передбачено випадки зупинення провадження у справі, і ці випадки визначені, як обов`язкові - у ст.251 ЦПК України, що встановлює обов`язок суду зупинити провадження у справі, та необов`язкові - у ст.252 ЦПК України, яка регламентує право суду зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, є обов`язковою підставою для суду відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Згідно зі ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Враховуючи той факт, що позивач перебуває у лавах ЗСУ та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв`язку із воєнною агресією російської федерації проти України, тобто існують обставини відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому обов`язком суду є зупинення провадження у справі до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.

Відповідно до ч.1 ст.254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, тобто, до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан, він та його представник зобов`язаний повідомити про це суд.

Розумність строків розгляду справи згідно ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Так, згідно з п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на розгляд справи упродовж розумного строку, закріплене в п.1 ст.6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. При цьому Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Водночас ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, неодноразово наголошував, що право на доступ до правосуддя, закріплене у ст.6 Конвенції, не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії», рішення від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (п.47 рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04). Тобто, принцип правової визначеності передбачає зрозумілість, прогнозованість та усталений порядок застосування процесуальних норм.

В даному випадку норми процесуального права, зокрема п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, які покладають на суд безумовний обов`язок зупинити провадження у справі у разі перебування сторони у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан, є чіткими та прогнозованими в частині того, що вони встановлюють неможливість вирішення спору у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ під час воєнного стану, а тому стороеа відповідача не вправі мати законних очікувань з приводу розгляду та вирішення справи за такої обставини.

Розгляд справи у відношенні сторони, яка перебуває у складі ЗСУ в період воєнного стану з порушенням приписів процесуального закону та за підстав, які не видаються переконливими, буде порушувати законні права та інтереси такої сторони і суперечити принципу юридичної визначеності (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України»).

За таких обставин постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі до припинення перебування позивача у складі ЗСУ, грунтується на законі та переслідує легітимну мету, а також має розумний ступінь пропорційності між застосованими засобами і поставленою метою та не суперечить принципу юридичної визначеності.

На підставі викладеного, керуючись ст.251 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

задоволити клопотання про зупинення провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 про визнання наказів незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності, визнання правовчину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Зупинити провадженняпо цивільнійсправі запозовомОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 про визнання наказів незаконними та їх скасування, скасування державної реєстрації права власності, визнання правовчину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Кушнір Н.В.