Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 361/3599/23
провадження № 1-кп/361/902/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2023 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сокиринці, Срібнянський район, Чернігівська область, громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не має, раніше неодноразово судимого :
-06.12.2019 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
-20.12.2019 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,
Обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 08.05.2023 було призначено підготовче судове засідання на розгляд у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з посиланням на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуючи тяжкістю покарання (від 5 до 8 років), ймовірності незаконного впливу обвинуваченим на потерпілу, свідків з метою приховання своєї злочинної діяльності, можливістю перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (незаконно впливати на осіб, які на теперішній час не допитані як свідки, однак їм можуть бути відомі обставини даного кримінального правопорушення), та існування ризику продовження скоєння кримінальних правопорушень, так як він раніше був неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів. Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти заявленим ризикам та не забезпечить належну процесуальну поведінку останнього.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення заявленого прокурором клопотання заперечував, просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, він не порушував процесуальні обов`язки, не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, зазначив, що ризики не обгрунтовані, обвинувачений хоч і був раніше судимий - не перешкоджав проведенню досудового розслідування, приходив до слідчих органів, тому просить застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.
Суд, заслухавши доводи прокурора, позицію обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
З метоюдосягнення завданькримінального провадженнята дляналежного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).
Відповідно до частини третьоїстатті 315 КПКпід час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
За тлумаченням мети тримання під вартою Європейською Комісією з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 14.03.1984 у справі «Ферарі-Браво проти Італії» (заява № 9627/81) застосування цього заходу виправдане не лише, коли факт вчинення і характер злочину безспірно доведені та встановлені, що складає завдання судового розгляду, але й для сприяння судовому розглядові в цьому.
Згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.
Увідповідності з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює всі обставини у їх сукупності, у тому числі: дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який не має реєстрації місця проживання, офіційно не працевлаштований, а отже не має постійного джерела доходів, що свідчить про можливість залишення останнім в будь-який момент фактичного місця проживання з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, ускладнивши тим самим здійснення правосуддя, не одружений, зі слів має малолітню дитину, однак належних доказів на підтвердження цієї обставини не надав, вказані обставини свідчать про відсутність міцних соціальних зв`язків.
В долученому за клопотанням сторони захисту копії свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 батьком не вказаний.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, санкція за які передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, зазначене породжує обґрунтовані ризики, що він, перебуваючи не під вартою, здатний повторити такі ж кримінальні дії, оскільки не володіє достатнім рівнем самоконтролю.
При цьому суд приймає до уваги, що судове слідство (з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами) на даний час не розпочато, зокрема, не допитані потерпілі та свідки кримінального провадження, та вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, які інкримінуються обвинуваченому.
Дані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим свідчать про те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, не зменшилися та залишились незмінними.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд бере до уваги позитивну характеристику з місця проживання, підписану сусідами, проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення враховуючи те, що судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не розпочатий, а враховуючи характер висунутого обвинувачення суд також погоджується, що ризики переховування від суду та незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих, скоєння інших кримінальних правопорушень продовжують існувати.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При вирішенні цього питання суд виходить з того, що: 1) особисте зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується та встановлені ризики; 2) умови домашнього арешту, який по суті є «не суворою» формою ізоляції обвинуваченого, не запобігають можливості його вільного спілкування як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з свідками, потерпілими, з цих підстав домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаним ризикам; 3) враховуючи наведені обставини, а також обставини кримінальних правопорушень, вчинення яких встановлено на рівні обґрунтована підозра, дієвість кримінального провадження не зможе забезпечити і застава та особиста порука.
Відомості, що стан здоров`я обвинуваченого, які б перешкоджали перебуванню у місці попереднього ув`язнення, суду не надані.
При цьому, вирішуючи питання щодо продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред`явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких останній обвинувачується.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж той, який запропоновано прокурором, є недоцільним, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам, отже, відповідно до положень частини першої статті 177 та частини першої статті 178 КПК, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314-316, 371, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів по 31.08.2023 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 111956475, Броварський міськрайонний суд Київської області було прийнято 03.07.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 361/3599/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: