Рішення № 111954919, 03.07.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальнийномерсудовоїсправи: 225/1231/23

Номер провадження: 2-о/225/15/2023

Дзержинський міський суд Донецької області

=====

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2023 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участі секретаря судового засідання Панасенко Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 ,який дієв інтересах ОСОБА_2 ,заінтересована особа:Амур-Нижньодніпровськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіДніпрі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)про встановленняфакту смертіна тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Чернишов А.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_3 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що заявник є племінницею померлої ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в м. Донецьк Донецької області, про що свідчить копія довідки до форми №106/у №3890 про причину смерті від 22.05.2023 року. У зв`язку з тим, що виданий документ є таким, що не створює правових наслідків, оскільки виданий на тимчасово окупованій території України, заявнику необхідно встановити факт смерті ОСОБА_3 у судовому порядку.

Заявник та його представник до судового засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, просили задовольнити заявлені вимоги.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, був повідомлений належно.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув заяву та додані до неї матеріали, доходить наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що заявник є племінницею померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_3

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла в м. Донецьк Донецької області, про що свідчить копія довідки до форми №106/у №3890 про причину смерті від 22.05.2023 року.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року затверджено Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (зі змінами та доповненнями). Згідно цього наказу,всю територію Донецького районувключено в перелік населених пунктів, які перебувають у тимчасовій окупації.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що у заявниці відсутня будь-яка інша можливість у позасудовому порядку вирішити питання щодо юридичного оформлення факту смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 № 2268-VIII діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Отже, з огляду на норми українського законодавства, Конституції України, практики Міжнародного суду та Європейського суду з прав людини суд вважає, що при розгляді справи про встановлення факту, що має юридичне значення (народження або смерть особи), суд може застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження або смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів. При цьому необхідно розуміти та враховувати, що можливості заявника по збору доказів народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України є істотно обмеженими, у той час як встановлення цього юридичного факту має істотне значення для реалізації цілої низки особистих та майнових прав людини.

Враховуючи, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд на підставі поданих доказів, приходить до висновку про доведеність заявником факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, Донецької області, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Донецьк, Донецької області, Україна.

Керуючись ст. ст.12,81,89,263, 315, 317 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),який дієв інтересах ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),заінтересована особа:Амур-Нижньодніпровськийвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіДніпрі Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)(49081,Дніпропетровська область,м.Дніпро,пр.Слобожанський,буд.15)про встановленняфакту смертіна тимчасово окупованій території України задовольнити повністю.

Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, Донецької області, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Донецьк Донецької області, Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Суддя: Є.В. Челюбєєв