Рішення № 111945498, 03.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/645/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Загрійчук О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача Коломаченко Г.П.

представника відповідачів Вінюкова В.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті в режимі відеоконференції) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича, Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та суми моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича, Юридичного департаменту Одеської міської ради, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати розпорядження Одеського міського голови від 09.12.2022р. №1552К «Про звільнення ОСОБА_1 »;

поновити ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради;

стягнути з Юридичного департаменту Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 листопада 2022 року до дати ухвалення судового рішення, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів;

стягнути з Юридичного департамент Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) на відшкодування завданої моральної шкоди;

стягнути з Юридичного департамент Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору - 3220,80 грн.;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради;

допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Юридичного департамент Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступні підстави.

По-перше, причиною моєї відсутності на роботі став вимушений виїзд з країни через військову агресію Російською Федерацією, яка є надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажором), що унеможливила мій вихід на роботу через реальну та об`єктивну загрозу для мого життя і здоров`я та про що я повідомила відповідача. За таких умов, висновок відповідача про відсутність поважних причин моєї відсутності на роботі є неспроможним.

По-друге, 24 лютого 2022 року з метою недопущення несанкціонованого втручання, спотворення даних та випадків рейдерства Міністерством юстиції України та ДП «Національні інформаційні системи» було тимчасово призупинено роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022р. №480 внесено низку змін до нормативно-правових актів, що регулюють правила доступу до державних реєстрів та вчинення певних нотаріальних і реєстраційних дій, якими поступово знімалось повне блокування роботи державних реєстрів, зокрема, відновлювався доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та встановлювались окремі норми і правила щодо порядку доступу та вчинення реєстраційних дій. В результаті, з початку військового вторгнення до червня 2022 року державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради на роботу не виходили, дистанційно не працювали.

Розпорядженням Одеського міського голови від 11.03.2022р. №129 «Про оплату праці працівників виконавчих органів Одеської міської ради, підприємств та установ, що фінансуються або визначені одержувачами коштів із бюджету Одеської міської територіальної громади, при встановлені простою в умовах воєнного стану» керівників виконавчих органів, підприємств та установ, що фінансуються або визначені одержувачами коштів з бюджету Одеської міської територіальної громади, зобов`язано встановлювати підпорядкованим їм працівникам до припинення чи скасування воєнного стану простій з оплатою праці у розмірі двох третин посадового окладу (тарифної ставки).

Відповідно до ст.34 КЗпП України простій - це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Згідно зі ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Враховуюче зазначене, протягом березня - травня 2022 року робота державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради була призупинена через обставини невідворотної сили (військові дії), а також відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи (припинення і наступні суттєві обмеження доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), що є простоєм не з вини працівника.

Разом із тим, у порушення ст.ст.34, 113 КЗпП України та розпорядження Одеського міського голови від 11.03.2022р. №129 мені було відмовлено в оформлені простою. За повідомленням начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Юридичним департаментом Одеської міської ради було прийнято рішення оформлювати простій лише тим державним реєстраторам, які залишились в Україні (хоч і виїхали з Одеси). Державні реєстратори, які виїхали за кордон, в тому числі і я, отримали вимогу подати заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати та загрози звільнення у разі неподання такої заяви, що підтверджується матеріалами листування від 30.03.2022р., 31.03.2022р., 25.04.2022 (скриншота листування долучені у додатку №4 до протоколу огляду персонального мобільного телефону, матеріалів листування та фотокопій документів від 06.01.2023р.).

Отже, висновок відповідача про відсутність поважних причин моєї відсутності на роботі також не враховує факт простою відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради в період з початку військової агресії до 01 червня 2022 року.

По-третє, 16 листопада 2022 року після свого повернення в Одесу я прибула до Юридичного департаменту Одеської міської ради, де надала усні та письмові пояснення про причини своєї відсутності на робочому місці начальнику відділу інформаційно-правової та кадрової роботи Юридичного департаменту Одеської міської ради Ігнатовій О.А. (надалі - «начальник відділу інформаційно-правової та кадрової роботи») і в.о. директора Юридичного департаменту Одеської міської Жилкіній Т.П. (надалі - «в.о. директора Юридичного департаменту»), заявила про готовність приступити до роботи, просила дозволити вийти на роботу та повідомити мене про дату виходу на роботу. Крім того, 30 листопада 2022 року на вимогу в.о. директора Юридичного департаменту я надала додаткові пояснення щодо поважності причин своєї відсутності на роботі з матеріалами листування зі своїм безпосереднім керівником - начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підтвердження повідомлення відповідача про місце свого перебування та причини відсутності на робочому місці (копії пояснень від 16.11.2022р., від 30.11.2022р. з відміткою відповідача про отримання додаються).

Проте, в ході спілкування з в.о. директора Юридичного департаменту та іншими посадовими особами відповідача, яке відбулось 16 листопада 2022 року і в подальшому 01 грудня 2022 року, мені було відмовлено у фактичному допуску до роботи та запропоновано написати заяву про звільнення за угодою сторін із погрозами звільнення за прогул у разі неподання такої заяви. Як заявлено в.о. директора Юридичного департаменту, підставою недопуску мене до роботи стало неподання мною заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати у квітні 2022 року.

01 грудня 2022 року при черговому відвідуванні Юридичного департаменту Одеської міської на вимогу в.о. директора Юридичного департаменту (копія листа від 28.11.2022 року вих.№165- ч/вих. додається), я була ознайомлена з актами про мою відсутність на роботі в період з 01 квітня до 30 листопада 2022 року. Вищевказані акти містять завідомо неправдиву інформацію, відтак, не є доказами у розумінні ст.ст.72, 75 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - «КАС України»).

За період моєї відсутності на роботі моє робоче місце було зайняте іншим працівником. Мій безпосередній керівник - начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно після мого звернення не визначила мені робоче місце, а направила мене до відділу інформаційно-правової та кадрової роботи Юридичного департаменту Одеської міської ради для з`ясування мого трудового статусу (скриншот листування від 28.10.2022р. у додатку №4 до протоколу огляду персонального мобільного телефону, матеріалів листування та фотокопій документів від 06.01.2023р додається). В.о. директора Юридичного департаменту відмовила мені у допуску до роботи, а начальник відділу інформаційно-правової та кадрової роботи не повідомила про дату виходу на роботу, про що я просила у своїх поясненнях від 16.11.2022р.

По-четверте, обмеження доступу до роботи обумовлено спеціальним статусом державного реєстратора, законодавчими обмеженнями доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на період воєнного сану та бездіяльністю відповідача щодо відновлення мені такого доступу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022р. №209 в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення обмежений доступ державних реєстраторів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до пп.106 п.1 вказаної Постанови для отримання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та проведення перевірки державного реєстратора щодо відповідності вимогам, визначеним підпунктом 104 цього пункту, суб`єкт державної реєстрації прав звертається до Міністерства юстиції.

У порушення вищевказаних норм законодавства Юридичний департамент Одеської міської рали не звернувся до Міністерства юстиції України для відновлення мені доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що унеможливило перевірку мене на предмет відповідності вимогам, визначеним пп.104 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022р. №209 та відновлення доступу до вказаного реєстру. Оскільки обов`язковою умовою виконання мною своїх посадових обов`язків є отримання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вищевказана бездіяльність відповідача обмежила мені й доступ до роботи.

По-п`яте, 06 грудня 2022 року я подала скаргу на неправомірні дії та бездіяльність посадових осіб місцевого самоврядування від 05.12.2022р. Одеському міському голові з проханням провести службове розслідування по факту безпідставного недопуску мене до роботи та зобов`язати в.о. директора Юридичного департаменту допустити мене до роботи. Проте, відповіді про результати розгляду скарги я не отримала.

Враховуючи зазначене, моя відсутність на роботі в період з 01 квітни по 15 листопада 2022 року була викликана форс-мажорними обставинами, а саме, військовою агресією Російської Федерації проти України, що створило небезпеку для мого життя і здоров`я, свідчить про відсутність моєї провини у невиході на роботу та підтверджує поважність причин такого невиходу.

Що стосується моєї відсутності на роботі в період з 16 по 30 листопада 2022 року, така відсутність обумовлена бездіяльністю відповідача щодо повідомлення мене про можливість приступити до роботи та незвернення до Міністерства юстиції України для поновлення мені доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також мобінгом (цькуванням) - протиправними діяннями начальника відділу інформаційно-правової та кадрової роботи і в.о. директора Юридичного департаменту у формі погроз про звільнення, безпідставного недопуску до роботи, примушування до зміни місця роботи тощо.

При цьому, протягом понад 6 років служби в органах місцевого самоврядування Одеської міської ради, у тому числі близько 4 років - на посаді державного реєстратора, я сумлінно виконувала свої посадові обов`язки, до дисциплінарної відповідальності жодного разу не притягувалась, рішення про анулювання та/або про блокування мого доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Міністерством юстиції України не приймались.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 09.12.2015р. у справі №6-2123цс15, вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати. Оскільки 16 листопада 2022 року я прибула до Юридичного департаменту Одеської міської ради та заявила про готовність приступити до роботи, але не була допущена до роботи керівником, вважаю, що середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з дати мого фактичного виходу на роботу - 16 листопада 2022 року по дату ухвалення судового рішення.

За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.2371 КЗпП України, у разі порушення законних прав працівника, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає додаткових зусиль для організації життя, власник або уповноважений ним орган відшкодовує працівнику завдану моральну шкоду.

Незаконне звільнення призвело до втрати мною роботи, заробітної плати, засобів існування, що вимагає від мене додаткових зусиль для організації життя. До того ж, пошук роботи значно ускладнений в умовах воєнного стану, який призвів до масового безробіття в країні, а також звільненням мене саме за прогул без поважних причин, що не відповідає дійсності, принижує мою честь, гідність та ділову репутацію. Внаслідок зазначеного, порушення моїх трудових прав причиняє мені моральні страждання, які посилюються в умовах війни, масованих ракетних обстрілів та їх наслідками.

Особливі душевні страждання завдала мені протиправна поведінка посадових осіб відповідача - начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, начальника відділу інформаційно-правової та кадрової роботи і в.о. директора Юридичного департаменту. Зокрема, у той час, як більшість незнайомих мені людей, іноземців - румун, болгар, греків, яких я зустріла при евакуації з України, допомагали всім чим могли, надавали їжу, притулок, ліки тощо, вказані посадові особи відповідача, під керівництвом яких я сумлінно працювала понад 6 років, залякували мене, погрожували звільненням, не допустили до роботи, фальсифікували докази моєї відсутності на робочому місці нібито з невідомих та неповажних причин, ініціювали моє звільнення за відсутності законних підстав. За таких умов, вважаю, що моє незаконне звільнення є результатом реалізації погроз, які я отримала від посадових осіб відповідач ще у квітні 2022 року та згодом, коли я вийшла на роботу, - 16 листопада 2022 року.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 13.01.2023 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху.

20.01.2023 року за вхід.№1850/23 надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 25.01.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.02.2023 р.

16.02.2023 року за вхід.№4685/23 надійшло клопотання позивача про долучення доказів.

20.02.2023 за вхід.№5008/23 надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено наступне.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Указом Президента України від 14.03.2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 року № 2119-IX, було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Втім, з табелів обліку робочого часу вбачається, що вже з 07.04.2022 року у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління на роботу вийшли: начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління Піщевська Н.В.; державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління Шерстюк В.Д., Тодорова І.Г.; з 08.04.2022 року - державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління Панфілова О.І. Інші державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, окрім ОСОБА_1 , що, за наявними відомостями, перебували за кордоном, на роботу не вийшли, оформивши відпустки без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану згідно із законодавством. Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління Чеботаренко К.А. жодних заяв не подавала, з 01.04.2022 року на роботу не вийшла.

Викладене вище спростовує доводи позову про те, що нібито «…з початку військового вторгнення до червня 2022 року державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради на роботу не виходили, дистанційно не працювали», а без жодних правових підстав з 01.04.2022 року на роботу не вийшла лише позивач.

В подальшому, Одеський міський голова звернувся до Міністерства юстиції України з листом від 01.04.2022 року №02.2-15мг/82 з проханням щодо надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстраторам з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не працював фактично до травня 2022 року.

Крім того, Одеський міський голова звернувся до Міністерства юстиції України з листом від 16.05.2022 року №02.2-15мг/115 щодо надання доступу державним реєстраторам відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, які працювали з квітня 2022 року та тим, що на час звернення перебували на території України, були готові приступити до роботи та фізично могли здійснити вхід до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зі свого робочого місця із застосуванням офіційної IP адреси суб`єкта державної реєстрації в адміністративній будівлі (Черняховського, 6, м. Одеса) після активації ідентифікаторів доступу адміністратором реєстру.

На підставі зазначеного вище, з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №209 та Порядку №2586/5, державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (Піщевську Н.В., ОСОБА_2 , Тодорову І.Г., Шерстюк В.Д., Панфілову О.І.) до Переліку відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2022 року №1621/5 (є публічно доступним на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/archive) та надано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказані державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.06.2022 року №6-О почали здійснювати прийом громадян з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити реєстраційні дії, про що вказано у доповідній записці заступника начальника управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради.

Втім, акцентуємо увагу, що навіть до отримання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно працівники відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради з квітня 2022 року продовжували працювати та виконувати свої трудові обов`язки, що не пов`язані з безпосереднім доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що повністю спростовує доводи позову з цього питання.

Слід також звернути увагу, що згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням. Суб`єкт державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, зобов`язаний зробити опис вилучених документів, забезпечити виготовлення копій документів, що вилучаються з реєстраційної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою. До реєстраційної справи долучається копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також опис вилучених документів. Вилучені з реєстраційної справи документи надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання. Після проведення відповідних процесуальних дій документи, вилучені з реєстраційної справи, підлягають негайному поверненню суб`єкту державної реєстрації, який забезпечує зберігання такої реєстраційної справи.

Отже, серед іншого, державні реєстратори мають забезпечити виконання судових рішень щодо витребування (вилучення) тих матеріалів реєстраційних справ, що в них зберігаються, надання відповідної інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

Правові приписи «Положення про управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради», затвердженим наказом директора юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016 року № 4-О та Посадової інструкції державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, затвердженої наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016 року № 4-О, покладають на державних реєстраторів низку обов`язків, виконання яких безпосередньо не пов`язане з доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та забезпечувалося у період з квітня 2022 року по дату отримання доступу до вказаного реєстру відповідними державними реєстраторами відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради. Отже, сама по собі тимчасова відсутність доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є обставиною, що унеможливлювала роботу державних реєстраторів і, відповідно, не є підставою для оголошення простою у роботі позивача протягом усього часу її відсутності на роботі, зокрема, у період з 01.04.2022 року по 13.12.2022 року. Зупинення роботи управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради не відбувалося, а тимчасова відсутність доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є організаційними та технічними умовами, що повністю унеможливлювали роботу увесь цей період, як і військова агресія російської федерації. Викладене повністю спростовує підстави позову з цього питання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , незважаючи на завершену відпустку, з 01.04.2022 року на роботу не виходила, питання щодо відновлення їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в умовах воєнного стану не могло бути вирішено.

При цьому, за весь період роботи ОСОБА_1 на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Одеської міської ради Міністерством юстиції України та його територіальними органами не приймалися рішення щодо тимчасового блокування та/або анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за допущені порушення, а тому ОСОБА_1 дійсно відповідала вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (зі змінами) і могла б отримати доступ до реєстру в умовах воєнного стану за умови її виходу на роботу, перебування на ній протягом робочого часу за персональним комп`ютером та подальшого включення до Переліку, що могло б забезпечити належну її аутентифікації та ідентифікацію, чого неможливо зробити поза межами країни.

Вочевидь, перебування позивача у Грецькій Республіці або в будь-яких інших закордонних країнах, а також нібито відсутність можливості зв`язатися з Юридичним департаментом Одеської міської ради, про що йдеться у позові, вочевидь унеможливлювало б проведення належної її аутентифікації та ідентифікації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як уповноваженого державою України державного реєстратора, що передбачено приписами Порядку №2586/5. Більш того, проведення реєстраційних дій державним реєстратором за межами України та поза межами робочого місця не передбачено законодавством.

Викладене в будь-якому випадку свідчить про відсутність протиправності Юридичного департаменту Одеської міської ради у невжитті заходів щодо забезпечення доступу державному реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до її виходу на роботу, адже вищенаведені нормативні положення та фактичні обставини справи виключали можливість надання такого доступу при відсутності цього працівника на роботі.

Також слід зазначити, що 24.03.2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який встановив нові правила регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, зокрема, щодо обмеження надання щорічних відпусток працівникам 24 календарними днями та можливості надання роботодавцем на прохання працівників відпусток без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Прийняття Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» свідчить про адаптацію трудового законодавства до умов воєнного стану та його спрямованість на врегулювання, зокрема, ситуацій, коли працівники внаслідок воєнного стану покинули територію держави. Метою цього є забезпечення збереження трудових відносин між такими працівниками та їх роботодавцями належним чином, зокрема, шляхом оформлення перебування таких працівників у відпустці без збереження заробітної плати.

Таким чином, сам законодавець визначив механізм оформлення трудових відносин у ситуаціях відсутності працівника на роботі з посиланням на умови воєнного стану, у той час як діяльність роботодавця в цей період продовжується.

Будь-якої письмової заяви ОСОБА_1 з цих питань до Юридичного департаменту Одеської міської ради не надходило. Як вже зазначалося, простій державному реєстратору речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А. не встановлювався.

Отже, фактично ОСОБА_1 виходила з того, що жодним чином оформлювати свою відсутність на роботі їй нібито не потрібно, що, однак, не узгоджується із трудовим законодавством.

Слід зазначити, що з 24.02.2022 року та по сьогодні, у тому числі й у період з 01.04.2022 року (дата, коли ОСОБА_1 мала вийти на роботу, по 16.11.2022 року (дата прибуття ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради), а також у період з 16.11.2022 року по 13.12.2022 року (дата звільнення ОСОБА_1 ), в Україні діє воєнний стан.

ОСОБА_1 вказує як на підставу відсутності на роботі початок російської агресії на території України та запроваджений воєнний стан, що продовжується й на сьогодні.

З огляду на це та на відповідні підстави позову окремо слід зазначити, що наказом Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 було затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Зазначений Перелік постійно оновлювався відповідно до наказів Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.04.2022 року №80, від 01.05.2022 року № 82, від 06.05.2022 року № 85, від 11.05.2022 року № 89, від 14.05.2022 року № 92, від 20.05.2022 року № 98, від 25.05.2022 року № 100, від 31.05.2022 року № 104, від 01.06.2022 року № 105, від 10.06.2022 року № 113, від 14.06.2022 року № 119, від 21.06.2022 року № 125, від 22.06.2022 року № 132, від 24.06.2022 року № 134, від 29.06.2022 року № 138, від 01.07.2022 року № 143, від 08.07.2022 року № 147, від 14.07.2022 року №152, від 19.07.2022 року № 159, від 27.07.2022 року № 169, від 17.08.2022 року № 188, від 26.08.2022 року № 193, від 13.09.2022 року № 206, від 26.09.2022 року № 217, від 17.10.2022 року № 233, від 28.10.2022 року № 248, від 17.11.2022 року № 273, від 30.11.2022 року №280. Однак, жодного разу протягом усього часу відсутності ОСОБА_1 на роботі до зазначеного Переліку не було включено Одеську міську територіальну громаду та навіть жодної територіальної громади Одеського району Одеської області.

ОСОБА_1 так і не надано будь-яких доказів конкретних об`єктивних перешкод щодо її явки на роботу через введення воєнного стану на території України з 24.02.2022 року.

З огляду на викладене, посилання позивача на те, що її відсутність на роботі з 01.04.2022 року по 15.11.2022 року була обумовлена воєнним станом, підлягає відхиленню через недоведеність наявності реальних перешкод у здійсненні трудових обов`язків, оскільки само по собі запровадження в Україні воєнного стану не є достатнім доказом на підтвердження поважності причини відсутності ОСОБА_1 на роботі в період з 01.04.2022 року по 15.11.2022 року.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 з 01.04.2022 року не перебувала у відпустці (ані в оплачуваній, ані без збереження заробітної плати), не була відсторонена від роботи та трудовий договір з останньою не призупинявся, їй не оголошувався простій, а тому вона мала стати до роботи саме з 01.04.2022 року, та в будь-якому випадку навіть після прибуття 16.11.2022 року також повинна була бути на роботі, чого, однак, безпідставно зроблено так і не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 01.04.2022 року по день звільнення на роботі була відсутня, докази засвідчення сертифікатом ТПП України для позивача форс-мажорної обставини, що об`єктивно унеможливила виконання нею у цей період своїх трудових обов`язків, відсутні, а також відсутні будь-які інші докази, які у своїй сукупності містили б інформацію про причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язанням, яке сторона не може виконати, та тією обставиною, на яку сторона посилається як на підставу неможливості виконати конкретного зобов`язання. Тому саме по собі посилання позивача на вказаний лист ТПП України, який носить загальний характер, не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за порушення трудових обов`язків та неприбуття на роботу протягом більш ніж 8 місяців!

Як вбачається з викладеного вище, територія міста Одеси, де знаходиться Юридичний департамент Одеської міської ради та його структурні підрозділи, у тому числі управління державної реєстрації, у якому працювала позивач, не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій. Натомість, сам по собі воєнний стан на території України не означає, що ОСОБА_1 не могла виконувати свої трудові обов`язки протягом усього часу з 01.04.2022 року по 13.12.2022 року, при тому, що робота установи продовжувалася.

Щодо посилань у позові на те, що акт про відсутність на роботі від 16.11.2022 року нібито містить завідомо неправдиву інформацію про відсутність будь-яких обмежень щодо доступу позивача до роботи, то заперечує цей факт, у позові ОСОБА_1 так і не навела жодних конкретних обставин, що могли б свідчити про перешкоду позивачу у доступі до роботи, а також відповідних доказів на підтвердження існування таких перешкод.

При цьому, також не відповідає дійсності та не доведено жодними доказами те, що нібито позивачу не визначене робоче місце, адже з доповідної записки заступника начальника управління Юридичного департаменту Одеської міської ради від 27.01.2023 року вбачається, що за позивачем закріплене робоче місце в її службовому кабінеті відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, що підтверджується, зокрема, її згодою на здійснення аудіо- та відеофіксації в приміщеннях управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (заява від 28.01.2020 року). Більш того, зі змісту позову чітко вбачається, що позивач усвідомлює місцезнаходження свого робочого місця, яке, всупереч доводам позову, у дійсності не було зайняте по день її звільнення іншим працівником. Доказів протилежного матеріали справи також не містять.

Втім, окрім прибуття до Юридичного департаменту Одеської міської ради 16.11.2022 року та 01.12.2022 року для надання пояснень та ознайомлення з документами щодо неї відповідно, що свідчить про її перебування у місті Одесі, ОСОБА_1 у ці дні до роботи так і не приступила, до управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради не прибула, а і по день звільнення на роботу не вийшла і трудові обов`язки не виконувала без жодних поважних причин, що є неприпустимим.

Більш того, навіть у позові ОСОБА_1 не наводить жодних причин та доказів поважності відсутності на роботі 02.12.2022 року, 05.12.2022 року, 06.12.2022 року, 07.12.2022 року, що також свідчить про вчинення позивачем прогулів й у ці дні.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відкрите довготривале ухилення ОСОБА_1 від виходу на роботу, значну тривалість відсутності на роботі без поважних причин, яка має систематичний характер та свідчить про невиконання трудових обов`язків увесь цей час, що обумовлює важкий ступінь вчиненого державним реєстратором ОСОБА_1 проступку, обставини, за яких вчинено проступок, Юридичний департамент Одеської міської ради відповідно до ст.ст. 147, 147-1, 149 Кодексу законів про працю України, ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» звернувся до Одеського міського голови із поданням від 07.12.2022 року №1319 про звільнення за прогули, вчинені без поважних причин, відповідно до п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, 13.12.2022 року.

Те, що ОСОБА_1 очікувала дозволу вийти на роботу та повідомити дату виходу на роботу, вищевикладеного не спростовує. При цьому, з урахуванням фактичних обставин справи, жодна посадова особа Юридичного департаменту Одеської міської ради, у тому числі його керівник, не зобов`язана була надавати дозвіл виходу на роботу та визначати дату виходу на роботу працівнику, з яким укладений трудовий договір та який вже декілька років працює у Юридичному департаменті Одеської міської ради, і, відповідно, повинен перебувати на роботі протягом робочого часу, з графіком якого він обізнаний під розписку. Відповідно, ніяких дозволів виходу на роботу та визначення дати виходу на роботу ОСОБА_1 не мала очікувати, а повинна була належним чином виконувати свої трудові обов`язки без будь-яких зволікань, чого, однак, зроблено не було дуже тривалий час.

Окремо вважаємо, що слід відхилити абсолютно надумані посилання ОСОБА_1 у позові на те, що «особливі душевні страждання завдала… …протиправна поведінка посадових осіб відповідача - начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, начальника відділу інформаційно-правової та кадрової роботи і в.о. директора Юридичного департаменту Одеської міської ради» із вказівкою про те, що вказані посадові особи нібито залякували ОСОБА_1 , погрожували звільненням, не допустили до роботи, фальсифікували докази її відсутності на робочому місці, ініціювали звільнення позивача, та зазначенням, що звільнення позивача нібито є результатом реалізації погроз, які ОСОБА_1 нібито отримала від посадових осіб відповідача у квітні 2022 року та 16.11.2022 року. Не має також жодних доказів мобінгу (цькування) позивача, чого у дійсності не було і такі доводи позову є абсолютно надуманими і не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Наголошуємо, що жодних належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів вищевикладеним доводам ОСОБА_1 матеріали справи також не містять, а тому вони є недоведеними. Навіть можливі пропозиції щодо написання позивачем заяви про відпустку без збереження заробітної плати або щодо звільнення з метою врегулювання виниклої ситуації вочевидь не можна розглядати як залякування та погрози. Щодо посилань на нібито фальсифікування доказів відсутності позивача на робочому місці, то вони також не заслуговують на увагу, адже у дійсності позивач і не заперечує того, що вона не була на роботі увесь час з першого робочого дня після відпустки - 01.04.2022 року по день звільнення - 13.12.2022 року (окрім прибуття до 16.11.2022 року та 01.12.2022 року до Юридичного департаменту Одеської міської ради для ознайомлення з документами щодо неї та надання пояснень відсутності на роботі, про що вказано вище). Також не може вважатися погрозою звільнення саме лише попереднє повідомлення позивача про те, що її може бути звільнено за прогули за відсутності поважних причин неприбуття на роботу, адже можливість такого звільнення чітко унормована законом.

27.02.2023 року за вхід.№5717/23 надійшла відповідь на відзив, де зазначено.

Доводячи законність мого звільнення за прогул, відповідачі посилаються на мою відсутність на роботі у вищевказаний період за відсутністю правових підстав, не враховуючи зміст п.4 ст.40 КЗпП України, згідно якому прогул є підставою для звільнення лише за відсутністю поважних причин. Разом із тим, наявність «правових підстав» відсутності на роботі та «поважних причин» такої відсутності не є тотожними поняттями. У разі відсутності працівника на роботі за відсутності правових підстав працівник не може бути звільнений за прогул, якщо причини такої відсутності є поважними.

Як зазначено у позові, основною причиною моєї відсутності на роботі у вказаний період став вимушений виїзд з міста Одеса, який я здійснила 26 лютого 2023 року для супроводу моїх малолітніх племінників та вагітної невістки, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну, що супроводжувалось обстрілами міста Одеса та створило небезпеку для життя і здоров`я мого та моїх близьких, а також наступом РФ на південь України, що загрожував окупацією міста.

Обстріли міста Одеса з військових кораблів, масовані удари по місту крилатими ракетами в ході повномасштабного вторгнення РФ в Україну, за відсутності у місті бомбосховищ, метро, інших укриттів створили загрозу для життя і здоров`я населення та призвели до людських жертв. Крім того, введення активних бойових дій у передмісті Миколаєва (за 100 км до м.Одеса), окупація всієї Херсонською області та частини Миколаївської області за декілька днів, перебування кораблів Чорноморського флоту РФ у прибережних водах та визнана владою загроза висадки десанту свідчили про реальну загрозу окупації м.Одеса.

Ст. 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Отже, право на життя і здоров`я є природним пріоритетним правом, яке визнається усіма цивілізованими народами і націями та є загальним спадком європейської правової традиції, позитивний обов`язок щодо забезпечення якого на території України покладено на державу. Неспроможність держави забезпечити своїм громадянам безпеку не позбавляє нас права здійснити це самостійно, не чекаючи включенням своїх територіальних громад до будь-яких законодавчих актів.

Наявність надзвичайних та невідворотних (форс-мажору), які примусили мене покинути місто Одеса, та не могли бути усунуті мною особисто, засвідчена Торгово-промисловою палатою України у листі №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. (надалі - «лист ТПП»).

Військова агресія РФ проти України визнана надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажором) до її офіційного закінчення, а не на 30 діб, як помилково вважають відповідачі.

Стосовно доводів відповідачів про відсутність правових підстав моєї відсутності на робочому місці:

Я, дійсно, не написала заяву про надання мені відпустки без збереження заробітної плати у квітні 2022 року, оскільки:

була повідомлена своїм безпосереднім керівником - начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Піщевською Н.В. про оформлення більшості працівників відділу простою, що підтверджується табелями обліку робочого часу за квітень - травень 2022р.;

просила оформити мені вимушений простій або невикористану частину щорічної відпустки (паперові копії скриншотів листування державних реєстраторів у груповому чаті відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у додатку-месенджері VIBER від 30.03.2022р., 31.03.2022р., а також скриншотів листування у додатку-месенджері TELEGRAM від 31.03.2022р., 07.04.2022р., 25.04.2022р. додані до позовної заяви); отримала статус тимчасового захисту у Греції, де громадяни України не отримають матеріальну допомогу.

Факт отримання статусу тимчасового захисту в Грецькій Республіці підтверджується посвідченням про тимчасовий захист ТР001238 від 06.04.2022р. (додане до позову), а також довідкою Міністерства міграції та притулку Грецької Республіки від 09.02.2023р. реєстраційний номер: ПП/000000774 з апостилем (нотаріально посвідчена копія з нотаріально засвідченим перекладем додається).

Вказана довідка не могла бути додана до позову, оскільки оформлена Міністерством міграції та притулку Греції 09.02.2023р., апостиль оформлений 13.02.2023р., отримана в Україні 22.02.2023р.

В подальшому, я знаходилась в обмежених умовах та не мала можливості надіслати будь-які заяви та/або інші документи до Юридичного департаменту з об`єктивних та незалежних від мене причин.

Посилаючись на Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідачі стверджують, що визначений цим Законом механізм оформлення трудових відносин з працівниками, які покинули територію країни через воєнний стан, передбачає лише оформлення такими працівниками відпусток без збереження заробітної плати без обмеження строку таких відпусток. При цьому, замовчується введений вказаним Законом альтернативний спосіб оформлення відсутності працівника на роботі у зв`язку із збройною агресією - призупинення трудових відносин.

Крім того, примус працівника до подачі заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати з боку роботодавця порушує ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», згідно якої відпустка без збереження заробітної плати оформлюється лише за заявою, отже й за ініціативою працівника. Відповідне роз`яснення надане Державною службою з питань праці, розміщене на офіційному веб-сайті.

Відповідачі вважають, що призначення простою є правом керівників виконавчих органів, яке вони можуть реалізувати за необхідності. Отже, на думку відповідачів, при оголошенні простою через неможливість виконання працівниками своїх посадових обов`язків в умовах воєнного стану, що «зумовлений загрозою їх життю та здоров`ю», директор Юридичного департаменту мав право обирати працівників, щодо яких цей простій встановлюється, на свій розсуд, не зважаючи на наявність такої самої загрози всім іншим. До того ж, на думку відповідачів встановлення простою належить до дискреційних повноважень керівника виконавчого органу.

Незважаючи на те, що виконання повноважень державних реєстраторів безпосередньо пов`язане із доступом до Державного реєстру речових прав, призупинення роботи реєстру, дійсно, не є підставою для невиходу на роботу. Однак, припинення доступу державних реєстраторів до реєстру свідчить про відсутність організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи, що в силу приписів ст.34 КЗпП України є самостійною підставою для оголошення простою - альтернативною простою, зумовленому загрозою життю та здоров`ю державних реєстраторів (невідворотною силою), оголошеному наказом директора Юридичного департаменту від 31.03.2022р. №61 к «Про встановлення простою працівникам Юридичного департаменту Одеської міської ради у квітні 2022 року».

Також відповідачі стверджують, що до отриманим доступу до реєстру, тобто протягом квітня-травня 2022 року, вищевказані державні реєстратори виконували свої посадові обов`язки, не пов`язані з доступом до реєстру, зокрема, з формування реєстраційних справ у паперовій формі.

Формування реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється державним реєстратором одночасно з формуванням реєстраційної справи в електронній формі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Враховуючи, що формування реєстраційних справ відбувається лише після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, формування реєстраційних справ, як в електронній, так й у паперовій формі за відсутності доступу до вказаного реєстру є неможливим.

Крім того, з матеріалів листування державних реєстраторів у груповому чаті відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у додатку-месенджері VIBER від 02.04.2022р. (паперова копія скриншоту листування додається) вбачається, що державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав, які вийшли на роботу у квітні - травні 2022 року замість виконання своїх посадових обов`язків вони займались волонтерством, що й було оформлено робочими дня у табелях обліку робочого часу.

Стосовно причин моєї відсутності на роботі в період з 16 листопада 2022 року до дня звільнення:

Як зазначено у позові, причиною моєї відсутності у вказаний період став недопуск мене до роботи з боку посадових осіб Юридичного департаменту, який супроводжувався психологічним тиском та фальсифікацією документів.

Відповідачі вищевказані обставини не визнають, мотивуючи це їх недоведеністю. Разом із тим, факт недопуску мене до роботи підтверджується наступними доказами, що приєднані до матеріалів справи:

1) Письмовими пояснення від 16.11.2022р., які я надала в.о. директора Юридичного департаменту Жилкіній Т.П. по факту свого виходу на роботі. Зокрема, у вказаних поясненнях я заявила про готовність стати до роботи, просила дозволити вийти на роботу та повідомити мене про дату виходу на роботу по телефону або на електронну пошту;

2) Листом в.о. директора Юридичного департаменту від 28.11.2022 року вих.№165-ч/вих., який я отримала за результатом розгляду моїх пояснень від 16.11.2022г., в якому мені було запропоновано прибути до Юридичного департаменту для ознайомлення з актами про мою відсутність на роботі в період з 01 квітня по 15 листопада 2022р., та була відсутня будь-яка інформація про можливість стати до роботи;

3) Скаргою на неправомірні дії посадових осіб Юридичного департаменту Одеської міської ради від 05.12.2022р., яку я подала Одеському міському голові з проханням провести службове розслідування по факту безпідставного недопуску мене до роботи та зобов`язати в.о. директора Юридичного департаменту допустити мене до роботи;

4) Відмовою Одеського міського голови провести перевірку зазначених у моєї скарзі фактів, про що я була повідомлена листом начальника відділу кадрової роботи Одеської міської ради від 09.01.2023р. вих.№6-09/5, яке по суті, є відпискою.

Отже, з моменту мого виходу на роботу до Юридичного департаменту жодна посадова відповідачів не повідомила мене про можливість стати до виконання своїх посадових обов`язків ні усно, ні письмово, що не спростовується відповідачами у відзиві на позов.

Разом із тим, відповідачі наполягають, що жодним чином не обмежували мені доступ до роботи та робочого місця, мотивуючи це тим, що я не відсторонювалась від роботи, трудовий договір зі мною не призупинявся, жодна посадова особа відповідача не зобов`язана була надавати мені дозвіл на вихід на роботу, внаслідок чого відповідачі вважають, що я безпідставно не з`явилась за місцезнаходженням відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та своїм робочим місцем, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

16 листопада 2022 року я вийшла на роботу не за місцезнаходженням відділу державної реєстрації речових прав - вул. Черняховського, 6, де знаходилось моє робоче місце, а за місцезнаходження Юридичного департаменту - пл. Думська, 1, оскільки була направлена до відділу інформаційно-правової та кадрової роботи своїм безпосереднім керівником - начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Піщевською Н.В. для з`ясування свого трудового статусу (паперова копія скриншоту листування у додатку-месенджері TELEGRAM від 28.10.2022р. додана до позовної заяви). В ході такого відвідування я дізналась, що трудовий договір зі мною не призупинений і не припинений. Як зазначено у позові, в.о. директора Юридичного департаменту відмовила мені у допуску на роботу, не визначила та не зобов`язала начальника мого відділу визначити мені робоче місто.

Спростовуючи мій довід про не визначення мені робочого місця після виходу на роботу, відповідачі послались на доповідну записку заступника начальника управління державної реєстрації Юридичного департаменту від 27.01.2023р., якою нібито підтверджено закріплення за мною робочого місця, та мою згоду на здійснення аудіо- та відеофіксацію від 28 жовтня 2020 року. Проте, вказана згода надавалась у 2020 році, відтак, не може доводити будь які обставини, що мали місце наприкінці 2022 року. Що стосується вказаної доповідної записки та всіх інших доповідних та службових записок, приєднаних відповідачами до матеріалів справи, ці записки є внутрішніми документами відповідачів, оформлені відповідачами в односторонньому порядку, будь-яким третім незацікавленим особам не пред`являлись та не направлялись, відтак, не можуть вважатись доказами.

Ухвалю суду від 27.02.2023 року витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 24.02.2022 року по 13.12.2022 року (щодо в`їзду на територію України та виїзду за її межі відповідно).

Ухвалю суду від 27.02.2023 року викликано для допиту в якості свідків:

Виконуючого обов`язки директора Юридичного департаменту Одеської міської ради Жилкіну Тетяну Павлівну.

Начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Одеської міської ради Піщевську Надію Валеріївну.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.03.2023 р.

13.03.2023 року за вхід.№7566/23 надійшла заява позивача про зміну (доповнення) підстав позову.

Дана заява містить, зокрема, крім приписів законодавства, твердження позивача щодо порушення порядку звільнення останньої.

Так, позивач вважає, що твердження відповідачів про ознайомлення її з актами про відсутність на роботі від 02.12.2022 р., 05.12.2022 р., 06.12.2022 р. та 07.12.2022 р. та витребування пояснень щодо відсутності на роботі з 16.11.2022 р. по 07.12.2022 р. не відповідає фактичним обставинам справи.

На адресу моєї електронної пошти лист в.о. директора Юридичного департаменту від 07.12.2022 р. №173-ч/вих із вказаними актами не надходив. Крім того, вказаний лист не містить удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено ч. 3 ст. 29 КЗпП України.

Крім того, при застосуванні дисциплінарного стягнення, роботодавець зобов`язаний встановити вину працівника, що не було здійснено останнім.

Причиною моєї відсутності на роботі в період з 24.02.2022 року по 15.11.2022 р. став вимушений виїзд з міста Одеси через обстріли міста Одеси, загрозу окупації міста Одеси та небезпеку для життя.

17.03.2023 року за вхід.№ЕП/8859/23 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено.

На підтвердження власної відсутності на робочому місці з 24.02.2022 року до 15.11.2022 року позивач зазначає про те, що причиною такої відсутності став вимушений виїзд з міста Одеси для супроводу малолітніх племінників та вагітної невістки у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України.

У той же час, матеріали даної справи не містять дійсного підтвердження супроводу ОСОБА_1 вищевказаних осіб на території Грецької Республіки, тоді як копії свідоцтва про народження від 10.10.2012 року серії НОМЕР_1 , від 22.01.2014 року серії НОМЕР_2 , від 26.07.2017 року серії НОМЕР_3 та копія акту цивільного стану про народження від 20.06.2022 року з апостилем та засвідченим перекладом не є такими доказами, оскільки не містять жодної інформації щодо перебування із вказаними особами саме ОСОБА_1 .

Також не підлягають врахування доводи позивача з приводу відсутності у місті Одесі бомбосховищ, метро та інших укриттів, оскільки інформація щодо захисних споруд цивільного захисту комунальної форми власності неодноразово публікувалася у засобах масової інформації.

Зокрема, на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням: https://omr.gov.ua/ua/news/226607/ розміщена публічно доступна інформація щодо стану захисних споруд цивільного захисту комунальної форми власності та їх адреси місцезнаходження. Акцентуємо увагу на тому, що найближчим укриттям, наявним у межах прилеглої до робочої адреси управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6), є сховище, за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 28.

Крім того, на вищенаведеній сторінці на сайті Одеської міської ради зазначено про те, що якщо немає можливості дістатися до захисної споруди, громадянам рекомендують зайняти найближчу споруду подвійного призначення, до яких відносяться, зокрема, споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини).

Зауважуємо про те, що найближчою до адреси управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради спорудою котлованного типу є підземний паркінг, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 4.

Також варто зазначити про те, що доводи ОСОБА_1 про отримання статусу тимчасового захисту в Грецькій Республіці, де громадяни України не отримують матеріальну допомогу, взагалі не стосуються предмету доказування та жодним чином не можуть підтверджувати поважності причин неприбуття на робоче місце позивача у справі.

До того ж, посилання на те, що позивач «знаходилась в обмежених умовах та не мала можливості надіслати будь-які заяви та/або інші документи до Юридичного департаменту Одеської міської ради» є виключно доводами ОСОБА_1 , які не підтверджені жодними належними та достатніми доказами, а тому не можуть бути підставою для задоволення позовної заяви у справі.

У той же час, «обмежені умови», про які зазначає позивач, дозволяли ОСОБА_1 отримувати дипломи про проходження онлайн-курсів (мовою оригіналу) «дизайнера-иллюстратора» та «сторимейкера-сценариста» у вересні 2022 року, що безпосередньо підтверджується протоколом огляду персонального ноутбуку та окремих даних електронної пошти від 26.02.2023 року, наданим позивачем до відповіді на відзив.

Також варто зауважити, що зазначаючи про те, що «державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав, які вийшли на роботу у квітні-травні 2022 року замість виконання своїх посадових обов`язків займалися волонтерством, що й було оформлено робочими днями у табелях обліку робочого часу», позивач перекручує дійсні обставини справи, що вбачається з наступного.

Пунктом 2 наказу директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 31.03.2022 року № 62к «Про запровадження дистанційної роботи в Юридичному департаменті Одеської міської ради у квітні 2022 року» визначено, що працівники Юридичного департаменту Одеської міської ради, визначені у додатку 2 цього наказу, окрім виконання своїх основних обов`язків за посадою приймають участь у роботі Координаційного центру вимушених переселенців на Одеському залізничному вокзалі та Міського центру гуманітарної допомоги.

Пунктом 2 наказу директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 26.04.2022 року № 74к «Про запровадження дистанційної роботи в Юридичному департаменті Одеської міської ради у травні 2022 року» визначено, що працівники Юридичного департаменту Одеської міської ради, визначені у додатку 2 цього наказу, окрім виконання своїх основних обов`язків за посадою приймають участь у роботі Координаційного центру вимушених переселенців на Одеському залізничному вокзалі та Міського центру гуманітарної допомоги.

Таким чином, окремі співробітники Юридичного департаменту Одеської міської ради, всупереч доводам ОСОБА_1 , зокрема, у квітні-травні 2022 року виконували не тільки визначені роботодавцем трудові обов`язки, а й дійсно брали участь у роботі Координаційного центру вимушених переселенців на Одеському залізничному вокзалі та Міського центру гуманітарної допомоги.

Поруч з наведеним, позивач посилається на «неправомірне невжиття посадовими особами Юридичного департаменту заходів із відновлення мені допуску до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після мого виходу на роботу з 16.11.2022 року».

Однак, ані з письмових документів позивача, ані з матеріалів справи не вбачається прибуття ОСОБА_1 на своє робоче місце за адресою: АДРЕСА_1 , ані з 24.02.2022 року, ані з 16.11.2022 року, тому незрозуміло про який «вихід» зазначає ОСОБА_1 .

При цьому, всупереч висновкам позивача у відповіді на відзив, причиною, яка стала перешкодою у відновленні ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стало не перебування позивача закордоном, а безпосередня відсутність ОСОБА_1 за закріпленим за нею робочим місцем.

22.03.2023 р. за вхід.№8775/23 надійшло клопотання позивача про долучення додаткових доказів.

Ухвалою суду від 22.03.2023 року продовжено на 30 днів строк для проведення підготовчого провадження по справі №420/645/23. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.04.2023 року.

30.03.2023 року за вхід.№9909/23 надійшов лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яким повідомлено, що ОСОБА_6 виїхала з України 27.02.2022 р. (пункт пропуску - Орлівка) та в`їхала в Україну 14.08.2022 року (пункт пропуску - Порубне).

03.04.2023 року за вхід.№ЕП/11133/23 надійшов відзив на заяву від 13.03.2023 р. про зміну (доповнення) підстав позову, в якому, крім викладеного раніше відповідачем, додатково наголошується на тому, що зазначаючи про неотримання актів про відсутність на роботі за грудень 2022 року, ОСОБА_1 не спростовує того факту, що вона не з`являлася на робочому місці в ці дні, тоді як поважності відсутності позивача на роботі 02.12.2022 року, 05.12.2022 року, 06.12.2022 року та 07.12.2022 року ані в позовній заяві, ані у відповіді на відзив, ані у заяві про зміну (доповнення) підстав позову так і не наведено.

Як зазначалося у відзиві на позовну заяву, копії актів направлені на електронну адресу ОСОБА_1 листом Юридичного департаменту Одеської міської ради від 07.12.2022 року № 173-Ч/вих з проханням надання пояснень та обґрунтувань відсутності на роботі, що підтверджується відповідною роздруківкою з офіційної електронної пошти Юридичного департаменту Одеської міської ради.

Вказаний електронний лист було направлено начальником відділу з організації роботи департаменту Юридичного департаменту Одеської міської ради Криленко В.В. з офіційної електронної адреси Юридичного департаменту Одеської міської ради.

На підтвердження вказаної інформації відповідачі у справі надавали копію листа Департаменту інформації та цифровий рішень Одеської міської ради від 15.03.2023 року №01-18/116 із доданими до нього матеріалами, яка додана до заперечень Одеського міського голови та Юридичного департаменту Одеської міської ради.

Варто зауважити, що навіть у заяві про зміну (доповнення) підстав позову позивач, всупереч власним доводам про те, що Юридичний департамент Одеської міської ради та Одеський міський голова нібито не пересвідчилися у відсутності чи наявності поважних причин неявки ОСОБА_1 на роботу у вказані дні, не наводить жодного обґрунтованого та достатнього доказу тому, що вона була відсутня 02.12.2022 року, 05.12.2022 року, 06.12.2022 року та 07.12.2022 року з поважних причин.

Поруч із всім, відповідачі вважають за необхідне зауважити, що сама позивач жодного разу у власних документах не заперечувала щодо того, що електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яку було направлено копії актів разом із листом Юридичного департаменту Одеської міської ради від 07.12.2022 року № 173-Ч/вих з проханням надання пояснень та обґрунтувань відсутності на роботі, є електронною поштою ОСОБА_1 , яка нею активно використовується, що підтверджується протоколом огляду персонального ноутбуку та окремих даних електронної пошти від 26.02.2023 року, наданим позивачем до відповіді на відзив

Ухвалою суду від 07.04.2023 року у задоволенні клопотання позивача за вхід.№10600/23 від 05.04.2023 року про огляд електронної скриньки із залученням спеціаліста - відмовлено повністю.

Клопотання представника відповідача за вхід. №ЕП/11747/23 від 06.04.2023 року про огляд електронного доказу за вхід. №ЕП/11748/23 від 06.04.2023 року та про залучення до матеріалів справи доказів - задоволено повністю.

Залучено до матеріалів справи та оглянуто в судовому засіданні електронний доказ - лист Юридичного департаменту Одеської міської ради від 07.12.2022 року, надісланий 06.04.2023 року з офіційної електронної адреси Юридичного департаменту Одеської міської ради (legal_department@omr.gov.ua) на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та головуючого у справі судді Потоцької Н.В. (n.pototska@adm.od.court.gov.ua).

Ухвалою суду від 07.04.2023 р., занесеною до протоколу судового засідання, витребувано у відповідачів відповідь адміністратора поштового серверу omr.gov.ua про підтвердження відправлення листа від 07.12.2022 р. на електронну адресу ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.04.2023 року.

17.04.2023 року за вхід.№12092/23 надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи Висновку фахівця (ФОП ОСОБА_7 ) по наданих доказах у справі №420/645/23.

Резолютивна частина Висновку містить наступне:

«Проаналізувавши надані документи та надані уривки журнулювання сервера я можу надати висновок, що надана інформація не підтверджує того, що лист від legal_department@omr.gov.ua бу прийнятий сервером Google mail та доставлений до адресата, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також звертаю увагу на деякі розбіжності у документах та знімках екрану, наприклад, різницю у розмірі додатків у електронному листі на першому та другому знімках екрану, та інші невідповідності, визначені у дослідницькій частині висновку.»

17.04.2023 року за вхід.№12093/23 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії договору оренди квартири матір`ю позивача у місті Києві, довідку про підтвердження місця роботи ОСОБА_8 у м. Києві, пенсійне посвідчення батька - ОСОБА_9 , свідоцтво про народження ОСОБА_10 .

У підготовчому засіданні 19.04.2023 представником відповідача, на протокольну ухвалу суду, надано лист від 18.04.2023 р. №01-18/148 (щодо надання роз`яснень та пояснень відносно Висновку фахівця) з додатками.

Ухвалою суду від 19.04.2023 року зупинено провадження у справі з метою забезпечення права позивача ознайомитись з наданими документами з урахуванням часових меж та кількості документів.

Призначено наступне підготовче судове засідання у справі на « 22» травня 2023 року.

У підготовчому засіданні 22.05.2023 року, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі, лист від 18.04.2023 р. №01-18/148 (щодо надання роз`яснень та пояснень відносно Висновку фахівця) з додатками залучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.05.2023 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 09.06.2023 року.

Згідно протоколу судового засідання від 09.06.2023 року, розгляд справи здійснювався з 11:00:26 год. до 17:51:03 год.

Судом було задоволено клопотання представника позивача щодо оголошення перерви для підготовки до судових дебатів і призначено наступну дату судового засідання на 21.06.2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Згідно з розпорядженням Одеського міського голови від 04.05.2018 року №593К «Про призначення ОСОБА_6 » з 14.05.2018 року ОСОБА_6 було призначено виконуючою обов`язки державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради тимчасово, до заміщення посади в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до розпорядження Одеського міського голови від 05.07.2018 року №930К «Про призначення працівників юридичного департаменту» з 12.07.2018 року ОСОБА_6 було призначено на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, як таку, що пройшла за конкурсом.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 18.08.2021 року серії НОМЕР_4 , виданого Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_6 змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ». На підставі цього наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 12.11.2021 року №154К «Про зміну облікових даних» внесено зміни в облікові дані ОСОБА_6 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, у зв`язку з укладанням шлюбу, вважаючи її за прізвищем « ОСОБА_12 ».

Крім того, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_5 , 22.08.2016 року складено присягу посадової особи місцевого самоврядування. Присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

12.07.2020 року присвоєно черговий 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3). Крім того, підпунктом 2 пункту 4 вказаного Указу постановлено Кабінету Міністрів України невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

В подальшому Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та станом на дату розгляду справи не скасований.

30.03.2023 року за вхід.№9909/23 на виконання ухвали суду надійшов лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яким повідомлено, що ОСОБА_6 виїхала з України 27.02.2022 р. (пункт пропуску - Орлівка) та в`їхала в Україну 14.08.2022 року (пункт пропуску - Порубне).

16.11.2022 року ОСОБА_1 прибула до Юридичного департаменту Одеської міської ради, де надала усні та письмові пояснення про причини своєї відсутності на робочому місці начальнику відділу інформаційно-правової та кадрової роботи Юридичного департаменту Одеської міської ради Ігнатовій О.А. і в.о. директора Юридичного департаменту Одеської міської Жилкіній Т.П.

30.11.2022 року на вимогу в.о. директора Юридичного департаменту Чеботаренко К.А. надала додаткові пояснення щодо поважності причин своєї відсутності на роботі з матеріалами листування зі своїм безпосереднім керівником - начальником відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підтвердження повідомлення відповідача про місце свого перебування та причини відсутності на робочому місці

01 грудня 2022 року на вимогу в.о. директора Юридичного департаменту (копія листа від 28.11.2022 року вих.№165- ч/вих.) ОСОБА_1 прибула до Юридичного департаменту Одеської міської ради, де була ознайомлена з актами про відсутність на роботі в період з 01 квітня по 07 грудня 2022 року, а саме акти від 02.12.2022 р., 05.12.2022 р., 06.12.2022 р. та 07.12.2022 р

Розпорядженням Одеського міського голови №1552К від 09.12.2022 року, відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 147, 1471, 148, 149 Кодексу законів про працю України, враховуючи відкрите довготривале ухилення від виходу на роботу, значну тривалість відсутності на роботі без поважних причин, що має систематичний характер, свідчить про невиконання трудових обов`язків державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_1 та обумовлює важкий ступінь вчиненого проступку, звільнено ОСОБА_1 з посади державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, за прогул без поважних причин, відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України, 13 грудня 2022 року.

Підставою для звільнення слугували: подання в.о. директора Юридичного департаменту Жилкіної Т.П., акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 з 01.04.2022 року по 07.12.2022 року, пояснення ОСОБА_1 від 16.11.2022 р. та від 30.11.2022 р., лист Юридичного департаменту від 28.11.2022 р. №165-Ч/вих.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України передбачено гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 07.06.2001 №2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон - №2493-ІІІ) посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Статтею 4 Закону №2493 визначено, що служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах: служіння територіальній громаді; поєднання місцевих і державних інтересів; верховенства права, демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; гласності; пріоритету прав та свобод людини і громадянина; рівних можливостей доступу громадян до служби в органах місцевого самоврядування з урахуванням їх ділових якостей та професійної підготовки; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; підконтрольності, підзвітності, персональної відповідальності за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків; дотримання прав місцевого самоврядування; правової і соціальної захищеності посадових осіб місцевого самоврядування; захисту інтересів відповідної територіальної громади; фінансового та матеріально-технічного забезпечення служби за рахунок коштів місцевого бюджету; самостійності кадрової політики в територіальній громаді.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходила службу Одеській міській раді на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради.

Частиною третьої статті 7 Закону №2493 визначено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 8 Закону №2493 основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону №2493-ІІІ громадяни України, які вперше приймаються на службу в органи місцевого самоврядування (за винятком посад, зазначених в абзаці другому частини першої статті 10 цього Закону), у день прийняття відповідного рішення складають Присягу такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов`язки".

Верховний Суд, неодноразово аналізуючи в своїх рішеннях текст присяги державного службовця (міститься в Законах України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII та від 10.12.2015 № 889-VIII), який є майже аналогічним тексту Присяги посадової особи місцевого самоврядування, дійшов таких правових висновків.

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Аналогічний висновок міститься у Рішенні Конституційного Суду України від 11.03.2011 у справі № 2-рп/2011.

З огляду на схожість змісту присяг державного службовця та посадової особи органу місцевого самоврядування, а також мети, з якою ці особи приймають відповідну Присягу, вступаючи на службу, ця правова позиція є застосовною до спірних правовідносин та підлягає врахуванню судом.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі №1340/5975/18 та від 29.01.2020 у справі № 452/1661/16-а.

Європейський суд з прав людини неодноразово розглядав справи щодо спрів, які стосуються питань, пов`язаних із працевлаштуванням державних службовців, їхнім кар`єрним просуванням і завершенням служби.

Зокрема у рішенні «Пеллегрен проти Франції" від 08 грудня 1999 року, заява №28541/95 Європейський суд з прав людини надав автономне тлумачення терміну «Державна служба»».

З цією метою Суд запровадив функціональний критерій, що визначається характером обов`язків і функцій службовця. Ті, що обіймають посади, які передбачають виконання функцій, пов`язаних із забезпеченням загальних інтересів, або участь у здійсненні повноважень, наданих за публічним правом, наділені часткою суверенної влади держави. Отже, держава має законний інтерес вимагати від таких посадових осіб особливих відносин довіри і лояльності. З іншого боку, стосовно інших посад, які не містять такого аспекту "державного управління", цього інтересу немає (пункту 60,65 згаданого вище рішення).

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що ОСОБА_1 , займаючи посаду - державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, була пов`язана обов`язком особливих відносин довіри і лояльності до органів місцевого самоврядування в особі Юридичного департаменту Одеської міської ради та Одеського міського голови, зважувати все, що стосувалося виконання її професійних завдань та правових наслідків щодо обов`язку додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно частини 1 статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення (частина перша статті 147 КЗпП України).

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно статті 149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (стаття 150 КЗпП України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Суд зазначає, що предметом даного спору є правомірність та обґрунтованість розпорядження Одеського міського голови від 09.12.2022р. №1552К «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Підставою звільнення позивачки з посади є пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

При цьому, у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Як встановлено судом, розпорядженням Одеського міського голови №1552К від 09.12.2022 року, відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 147, 1471, 148, 149 Кодексу законів про працю України, враховуючи відкрите довготривале ухилення від виходу на роботу, значну тривалість відсутності на роботі без поважних причин, що має систематичний характер, свідчить про невиконання трудових обов`язків державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_1 та обумовлює важкий ступінь вчиненого проступку, звільнено ОСОБА_1 з посади державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, за прогул без поважних причин, відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України, 13 грудня 2022 року.

Підставою для звільнення слугували: подання в.о. директора Юридичного департаменту Жилкіної Т.П., акти про відсутність на роботі ОСОБА_1 з 01.04.2022 року по 07.12.2022 року, пояснення ОСОБА_1 від 16.11.2022 р. та від 30.11.2022 р., лист Юридичного департаменту від 28.11.2022 р. №165-Ч/вих.

Позивач вважає таке розпорядження протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Основною підставою, яка відображена у заявах по суті та процесуальних заявах позивача, є поважність причин відсутності на роботі з 24.02.2022 року.

Так, позивач наголошує, що вона дійсно не виходила на роботу в період з 24 лютого 2022 року, але її відсутність на роботі не свідчить про «ухилення від виходу на роботу», тим більш, не свідчить про відсутність поважних причин такого невиходу.

Зокрема, 24 лютого 2022 року почалась військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022. Оскільки вказана подія супроводжувалась ракетними обстрілами міста Одеси та інших, населених пунктів України, що створило небезпеку для мирного населення, 26 лютого 2022 року вона була змушена виїхати за кордон, супроводжуючи свою вагітну невістку та неповнолітніх племінників 2012, 2014 та 2017 рр. народження, з метою збереження життя і здоров`я мого та дітей.

06 квітня 2022 року я отримала статус тимчасового захисту у Грецькій Республіці, що підтверджується посвідченням ТР001238 від 06.04.2022р., виданим Міністерством імміграції та притулку Греції.

Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р. Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини в Україні та підтвердила, що військова агресія Російської Федерації проти України до її офіційного закінчення є надзвичайною, невідворотною та об`єктивною обставиною (обставиною непереборної сили) як для суб`єктів господарювання, так й для фізичних осіб, за будь-якими зобов`язаннями/обов`язками, виконання яких стало неможливим внаслідок вказаних подій.

Про факт свого виїзду за кордон вона повідомила відповідача. Зокрема, 28 березня 2022 року начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Одеської міської ради ОСОБА_13 (надалі - «начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно») провела опитування про місце перебування державних реєстраторів відділу в організованому нею груповому чаті відділу у Viber. Того ж дня у відповідь позивач направила повідомлення про своє знаходження за кордоном, що підтверджується скриншотом листування від 28.03.2022.

Крім того, 07 квітня 2022 року начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно направила позивачу запит про готовність вийти на роботу. У відповідь 07 квітня 2022 року та згодом 25 квітня 2022 року вона повідомила, що знаходиться за кордоном, збирається повернутись та приступити до роботи, як тільки припиняться обстріли Одеси і повернення буде безпечним для її життя, що підтверджується листуванням від 07.04.2022р., 25.04.2022р. У подальший період її перебування за кордоном вона не мала можливості зв`язатись з відповідачем та/або надіслати відповідачу будь-які заяви та/або інші документи.

Разом із тим, обстріли міста Одеса з військових кораблів, масовані удари по місту крилатими ракетами в ході повномасштабного вторгнення РФ в Україну, за відсутності у місті бомбосховищ, метро, інших укриттів створили загрозу для життя і здоров`я населення та призвели до людських жертв. Крім того, введення активних бойових дій у передмісті Миколаєва (за 100 км до м.Одеса), окупація всієї Херсонською області та частини Миколаївської області за декілька днів, перебування кораблів Чорноморського флоту РФ у прибережних водах та визнана владою загроза висадки десанту свідчили про реальну загрозу окупації м.Одеса.

Отже, причиною відсутності позивача на роботі став вимушений виїзд з країни через військову агресію Російською Федерацією, яка є надзвичайною та невідворотною обставиною (форс- мажором), що унеможливила її вихід на роботу через реальну та об`єктивну загрозу для мого життя і здоров`я та про що вона повідомила відповідача. За таких умов, висновок відповідача про відсутність поважних причин відсутності позивача на роботі є неспроможним.

Досліджуючи вказану підставу позову, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами пункту другого Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/202 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Враховуючи, що Юридичний департамент Одеської міської ради є органом місцевого самоврядування, що також залучений до реалізації та здійснення передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів і повноважень воєнного стану, пріоритетними є заходи спрямовані на забезпечення оборони України, захист безпеки населення та інтересів держави.

Запровадження правового режиму воєнного стану в Україні стало серйозним викликом для місцевого самоврядування.

Правовий режим воєнного стану передбачає низку обмежень, які накладаються як на окремих громадян, так і на органи влади різних рівнів. Так, місцеві ради були обмежені в здійсненні своїх владних повноважень.

Попри це, роль, яку відіграє місцева влада, не лише не зменшилася, а, навпаки, збільшилася, оскільки саме місцеві ради володіють необхідними компетенціями, що дозволяють швидко й ефективно організувати належне функціонування всіх служб і відповідати на нові виклики, що виникають в умовах війни.

Так, територіальна громада не функціонує сама по собі, а реалізує свій правовий статус через представницькі органи.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницькими органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, які представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені законодавством.

Для реалізації рішень сільських, селищних і міських рад і здійснення інших завдань виконавчо-розпорядчого характеру створюються виконавчі органи рад. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» суб`єктами державної реєстрації прав, що входять до організаційної системи державної реєстрації прав, є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації.

Згідно з пп. 8 п. б) ч. 1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При цьому, згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Рішенням Одеської міської ради від 16.12.2015 року № 16-VII «Про здійснення виконавчим органом Одеської міської ради на території міста Одеси повноважень суб`єктів державної реєстрації прав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що виконавчим органом Одеської міської ради, який здійснюватиме повноваження суб`єктів державної реєстрації прав, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на території міста Одеси є Юридичний департамент Одеської міської ради.

Відповідно до пп. 2.2.3. п. 2.2. Положення № 248-VII на Департамент покладаються функції зі здійснення повноважень суб`єкта державної реєстрації прав, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно із пп. 7 п. 2.3. Положення № 248-VII для виконання функцій, визначених п.2.2. цього Положення, Департамент, зокрема, забезпечує проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, ведення Державного реєстру прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, формування та ведення реєстраційних справ, а також здійснення інших повноважень суб`єкта державної реєстрації прав, передбачених нормативно-правовими актами України.

При цьому, слід зазначити, що забезпечення реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень покладено виключно на один структурний підрозділ Юридичного департаменту Одеської міської ради - управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (далі також - Управління) згідно з Положенням про управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, затвердженим наказом директора юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016 року № 4-О. Відповідно до п. 1.1 цього Положення управління має печатку, штампи, бланки з власною назвою.

Отже, у структурі Юридичного департаменту Одеської міської ради існує управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, яке діє на підставі вищенаведеного Положення. Відповідно до п. 1.1 цього Положення відділ має печатку, бланки з власною назвою.

Крім того, одним із структурних підрозділів управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради є відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що діє на підставі Положення про відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, затвердженим наказом директора юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016 року № 4-О.

Відповідно до п. 4.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених загальними зборами трудового колективу Юридичного департаменту Одеської міської ради (протокол від 07.04.2017 року № 1) (додаток 2 до Колективного договору) (далі - Правила), в усіх структурних підрозділах Юридичного департаменту Одеської міської ради встановлено єдиний початок роботи о 09.00, закінчення - о 18.00, в п`ятницю - з 09.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45. ОСОБА_1 ознайомлена з Правилами, які є невід`ємною частиною Колективного договору, що вбачається з її розписки про це.

24.03.2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який встановив нові правила регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану, зокрема, щодо обмеження надання щорічних відпусток працівникам 24 календарними днями та можливості надання роботодавцем на прохання працівників відпусток без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Статтею 1 цього Закону визначено: «Цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Прийняття Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» свідчить про адаптацію трудового законодавства до умов воєнного стану та його спрямованість на врегулювання, зокрема, ситуацій, коли працівники внаслідок воєнного стану покинули територію держави. Метою цього є забезпечення збереження трудових відносин між такими працівниками та їх роботодавцями належним чином, зокрема, шляхом оформлення перебування таких працівників у відпустці без збереження заробітної плати.

Таким чином, сам законодавець визначив механізм оформлення трудових відносин у ситуаціях відсутності працівника на роботі з посиланням на умови воєнного стану, у той час як діяльність роботодавця в цей період продовжується.

Для забезпечення збереження трудових відносин з усіма працівниками інформацію про прийняття зазначеного Закону доведено до відома керівників структурних підрозділів Юридичного департаменту Одеської міської ради з метою подальшого доведення його положень до підпорядкованих працівників, у тому числі щодо можливості працівників за бажанням оформити на період дії воєнного стану відпустки без збереження заробітної плати без обмеження строків, передбачених статтею 26 Закону України «Про відпустки». Зразки заяв про надання таких відпусток направлені в першу чергу працівникам Юридичного департаменту Одеської міської ради, які повідомили своїх керівників або керівництво Юридичного департаменту Одеської міської ради про виїзд за межі території України, у тому числі й трьом державним реєстраторам відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_1

01.04.2022 року з доповідної записки начальника відділу інформаційно-правової та кадрової роботи Департаменту Ігнатової О.А. стало відомо, що після закінчення щорічної основної відпустки, наданої наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.03.2022 року № 87В, не прибула на роботу державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А. та жодних письмових заяв від останньої не надходило. В Електронному реєстрі листків непрацездатності відсутні відомості про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 .

В свою чергу, з доповідної записки начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Піщевської Н.В. від 01.04.2022 року також стало відомо, що на пропозицію написати заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», державний реєстратор речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А. висловила відмову та повідомила, що може написати заяву про надання щорічної оплачуваної відпустки або простою.

При цьому, будь-якої письмової заяви ОСОБА_1 з цих питань до Юридичного департаменту Одеської міської ради не надходило. Як вже зазначалося, простій державному реєстратору речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А. не встановлювався.

Як вбачається з доповідної записки начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Піщевської Н.В. від 08.04.2022 року, питання про відновлення доступу та, відповідно, виходу на роботу серед інших працівників було поставлено й державному реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А., яка з 01.04.2022 року не з`явилась на роботі. Однак, на поставлене питання ОСОБА_1 не дала чіткої відповіді щодо строків її виходу на роботу.

З доповідної записки начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Піщевської Н.В. від 25.04.2022 року вбачається, що державний реєстратор речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А. повторно відмовилась від написання будь якої заяви та належного оформлення трудових відносин та повідомила, що повернеться в Україну як тільки повернення до України буде безпечно для її життя та припиняться обстріли Одеси.

Отже, приписи цього закону та викладених вище, свідчать про обов`язок ОСОБА_1 , як особи яка наділена часткою суверенної влади держави (рішення ЄСПЛ «Пеллегрен проти Франції») належним чином оформити трудові відносини в умовах воєнного стану, що нею не було зроблено і навіть не було ініційовано.

Наступна підстава позову, яка на переконання позивача, є підставою для задоволення позову, це тимчасове призупинення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства юстиції України «Деякі питання щодо визначення адміністратора Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України» від 25.06.2015 року № 1059/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.06.2015 року за № 754/27199, адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - адміністратор Єдиних та Державних реєстрів) визначено Державне підприємство «Національні інформаційні системи». Адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до цих реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством.

24.02.2022 року на офіційному сайті Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (технічний адміністратор Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України) оприлюднено рішення про тимчасове призупинення роботи Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією реєстрів зі сторони агресора.

Таким чином, з 24.02.2022 року усі державні реєстратори управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, у тому числі ОСОБА_1 , дійсно втратили можливість доступу, зокрема, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Фактично технічним адміністратором реєстрів були деактивовані особисті ідентифікатори доступу державних реєстраторів до відповідних реєстрів, про що зазначено у доповідній записці заступника начальника управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради. Втім, сама ця обставина не є підставою для невиходу на роботу працівників управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради без належних правових підстав для цього.

Процедуру забезпечення доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - реєстри), особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у відповідних реєстрах, у тому числі щодо прийняття та видачі документів (далі - користувачі), шляхом надання ідентифікаторів доступу, припинення доступу до реєстрів, а також порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначає Порядок забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 року № 2586/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 03.02.2020 року № 340/5) (далі - Порядок № 2586/5).

Відповідно до п. 2 Порядку №2586/5 доступ до реєстрів надається користувачу на безоплатній основі на підставі договору, укладеного відповідно до загальних засад цивільного законодавства.

Згідно з п. 3 Порядку №2586/5 для отримання доступу до реєстрів суб`єкт, визначений у пункті 2 цього Порядку, подає відповідне замовлення адміністратору реєстрів, в якому обов`язково зазначаються, зокрема, такі відомості про користувача: прізвище, ім`я та по батькові (у разі наявності) користувача (у тому числі у разі зміни таких відомостей, прізвище, ім`я та по батькові до змін); дата народження; серія (у разі наявності) та номер паспорта громадянина України, відомості про дату та орган, що здійснив видачу паспорта громадянина України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадку відсутності у фізичної особи реєстраційного номера облікової картки платника податків через свої релігійні переконання, про що офіційно повідомлено відповідний контролюючий орган).

Відповідно до п. 4 Порядку №2586/5 ідентифікатори доступу до реєстрів надаються користувачу після встановлення його особи за паспортом громадянина України та здійснення інших заходів, необхідних для його ідентифікації, навчання його роботі з відповідними реєстрами (крім випадку, коли користувачем є особа, яка вже мала доступ до відповідного реєстру) та за умови використання ним кваліфікованого електронного підпису, для створення якого використовуються виключно засоби кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про електронні довірчі послуги», та є сумісним з програмним забезпеченням реєстрів.

У разі якщо користувачем є посадова особа державного органу, органу місцевого самоврядування договір укладається між суб`єктом, у трудових відносинах з яким перебуває такий користувач, та адміністратором реєстрів.

Згідно з п. 6 Порядку №2586/5 адміністратором реєстрів для доступу користувача до реєстрів реалізується механізм багатофакторної аутентифікації шляхом логічного зв`язку між ідентифікаторами доступу та кваліфікованим сертифікатом відкритого ключа користувача із контролем використання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної довірчої послуги формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу. Кваліфікований сертифікат відкритого ключа користувача має містити відомості про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису, який має вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. За відсутності таких відомостей у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа доступ до реєстрів не надається.

Адміністратором реєстрів для проведення державними реєстраторами реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додатково реалізується механізм ідентифікації такого користувача, що полягає у підтвердженні вчинення державним реєстратором реєстраційної дії за допомогою засобу додаткової ідентифікації з використанням одноразового пароля.

Доступ користувача до реєстрів може здійснюватися із закріпленням персонального комп`ютера такого користувача, за допомогою якого здійснюється вхід до реєстрів, до його ідентифікаторів доступу та/або прив`язкою до ідентифікаторів доступу фіксованої IP-адреси користувача за відповідним зверненням суб`єкта, визначеного у пункті 2 цього Порядку.

Адміністратором реєстрів для цілей здійснення користувачем реєстраційних дій можуть бути запроваджені механізми додаткової його аутентифікації або ідентифікації в реєстрах.

Одеський міський голова звернувся до Міністерства юстиції України з листом від 01.04.2022 року №02.2-15мг/82 з проханням щодо надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстраторам з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не працював фактично до травня 2022 року.

Крім того, Одеський міський голова звернувся до Міністерства юстиції України з листом від 16.05.2022 року № 02.2-15мг/115 щодо надання доступу державним реєстраторам відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, які працювали з квітня 2022 року та тим, що на час звернення перебували на території України, були готові приступити до роботи та фізично могли здійснити вхід до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зі свого робочого місця із застосуванням офіційної IP адреси суб`єкта державної реєстрації в адміністративній будівлі (Черняховського, 6, м. Одеса) після активації ідентифікаторів доступу адміністратором реєстру.

На підставі зазначеного вище, з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №209 та Порядку №2586/5, державних реєстраторів відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (Піщевську Н.В., ОСОБА_2 , Тодорову І.Г., Шерстюк В.Д., Панфілову О.І.) до Переліку відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2022 року №1621/5 (є публічно доступним на офіційному сайті Міністерства юстиції України за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/archive) та надано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказані державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.06.2022 року №6-О почали здійснювати прийом громадян з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та проводити реєстраційні дії, про що вказано у доповідній записці заступника начальника управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради.

Також судом встановлено, що 01.03.2022 року державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Чеботаренко К.А. звернулася до директора Юридичного департаменту Одеської міської ради Поповської І.П. із заявою від 01.03.2022 року, у якій просила надати їй залишок щорічної основної відпустки за період роботи з 14.05.2020 року по 13.05.2021 року тривалістю 6 календарних днів та частину щорічної основної відпустки за період роботи з 14.05.2021 року по 13.05.2022 року тривалістю 24 календарних дня, з 01.03.2022 року.

На підставі вказаної заяви позивача згідно з наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.03.2022 року № 87В «Про надання щорічної відпустки ОСОБА_1 » надано Чеботаренко Катерині Андріївні, державному реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, залишок щорічної основної відпустки за період роботи з 14.05.2020 року по 13.05.2021 року тривалістю 6 календарних днів та частину щорічної основної відпустки за період роботи з 14.05.2021 року по 13.05.2022 року тривалістю 24 календарних дня, загальною тривалістю 31 календарний день (з них 01 святковий) з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року.

Таким чином, з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року, тобто увесь березень 2022 року, ОСОБА_1 перебувала в оплачуваній відпустці та дійсно правомірно не знаходилася на роботі у цей час.

Натомість, з 01.04.2022 року позивач повинна була стати до роботи, або належним чином оформити трудові відносини в період воєнного стану, що не було зроблено, як уже зазначалось судом.

Разом з цим, суд погоджується з доводами відповідача щодо наявності інших посадових обов`язків позивача, виконання яких не пов`язано з доступом до реєстру.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор здійснює наступні повноваження, реалізація яких може відбуватися без безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: формує реєстраційні справи у паперовій формі (п. 9); надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю (п. 9-1); здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (п. 10).

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» реєстраційна справа в паперовій формі зберігається протягом десяти років з дати її закриття.

Порядок формування та зберігання реєстраційних справ, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року № 3267/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2016 року за № 1499/29629, також покладає на державних реєстраторів низку обов`язків, виконання яких безпосередньо не пов`язане з доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням. Суб`єкт державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, зобов`язаний зробити опис вилучених документів, забезпечити виготовлення копій документів, що вилучаються з реєстраційної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою. До реєстраційної справи долучається копія судового рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також опис вилучених документів. Вилучені з реєстраційної справи документи надсилаються поштовим відправленням до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання. Після проведення відповідних процесуальних дій документи, вилучені з реєстраційної справи, підлягають негайному поверненню суб`єкту державної реєстрації, який забезпечує зберігання такої реєстраційної справи.

Отже, серед іншого, державні реєстратори мають забезпечити виконання судових рішень щодо витребування (вилучення) тих матеріалів реєстраційних справ, що в них зберігаються, надання відповідної інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

Згідно з пп. 2.2.4 п. 2.2 Положення про управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, затвердженим наказом директора юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016 року №4-О, Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради відповідно до покладених завдань розглядає звернення фізичних, юридичних осіб, судових та правоохоронних органів України з питань, що відносяться до компетенції управління, дає відповіді на них.

Відповідно до п. 2.2 Положення про відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, затвердженим наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016 року № 4-О, про відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради відповідно до покладених завдань: вивчає й узагальнює практику застосування чинного законодавства з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пп. 2.2.1); здійснює формування та ведення реєстраційних справ (пп. 2.2.6); здійснює інші повноваження суб`єкта державної реєстрації прав, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншими нормативно-правовими актами України (пп. 2.2.7); розглядає звернення фізичних, юридичних осіб, судових та правоохоронних органів України з питань, що відносяться до компетенції відділу, дає відповіді на них (пп. 2.2.8); здійснює інші повноваження відповідно до рішень міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови, доручень директора департаменту, начальника управління (пп. 2.2.9).

Згідно з п. 1.4 Посадової інструкції державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, затвердженої наказом директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.04.2016 року № 4-О (далі - Посадова інструкція), основною метою діяльності державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (далі також - державний реєстратор) є забезпечення якісного виконання завдань з питань, що належать до компетенції відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (далі також - відділу), покладених на нього посадовою інструкцією.

Відповідно до п. 2.1 Посадової інструкції державний реєстратор забезпечує виконання завдань, які покладено на відділ, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інших нормативно-правових актів України.

Згідно з п. 2.2 Посадової інструкції відповідно до покладених на нього повноважень щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень, державний реєстратор: формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (пп. 2.2.8); формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі (пп. 2.2.9); здійснює інші повноваження, передбачені чинним законодавством (пп. 2.2.11).

Відповідно до п. 2.3 Посадової інструкції державний реєстратор здійснює контроль за строками виконання завдань керівництва, заяв, запитів, що надходять до відділу.

Згідно з п. 2.4 Посадової інструкції державний реєстратор дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, сумлінно виконує службові обов`язки, постійно вдосконалює організацію своєї роботи і підвищує професійну кваліфікацію, не допускає у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Згідно з п. 2.5 Посадової інструкції державний реєстратор виконує інші завдання у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у тому числі доручення, покладені на нього керівництвом департаментом, управління, начальником та заступником начальника відділу.

Таким чином, зокрема, вищевикладені правові приписи покладають на державних реєстраторів низку обов`язків, виконання яких безпосередньо не пов`язане з доступом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та забезпечувалося у період з квітня 2022 року по дату отримання доступу до вказаного реєстру відповідними державними реєстраторами відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради. Отже, сама по собі тимчасова відсутність доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є обставиною, що унеможливлювала роботу державних реєстраторів і, відповідно, не є підставою для оголошення простою у роботі позивача протягом усього часу її відсутності на роботі, зокрема, у період з 01.04.2022 року по 13.12.2022 року. Зупинення роботи управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради не відбувалося, а тимчасова відсутність доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не є організаційними та технічними умовами, що повністю унеможливлювали роботу увесь цей період, як і військова агресія російської федерації. Викладене повністю спростовує підстави позову з цього питання.

Слід зазначити, що відповідно до наказу директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 01.06.2022 року № 6-О «Про порядок роботи Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради в умовах воєнного стану» встановлено з 01.06.2022 року до дня припинення чи скасування воєнного стану особливий порядок роботи Управління державної реєстрації Одеської міської ради з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в умовах воєнного стану.

При цьому, відповідно до п.п. 1.1 вищевказаного наказу прийом заяв від громадян з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється державними реєстраторами управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, включеними до затвердженого Міністерством юстиції України переліку державних реєстраторів та посадових осіб, яким в умовах воєнного стану надається доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з передбаченими обмеженнями стосовно проведення реєстраційних дій.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , незважаючи на завершену відпустку, з 01.04.2022 року на роботу не виходила, питання щодо відновлення їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в умовах воєнного стану не могло бути вирішено, зокрема, виходячи з вищенаведеного правового регулювання.

Також позивач наголошувала щодо наявності дефектів при оформленні актів про відсутність на роботі.

Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra- invalid). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

Відтак, дефектність вказаних актів, як зазначає позивач, не впливає на його дійсність, оскільки факт відсутності на роботі позивача не заперечується і самим позивачем.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 , будучи державним реєстратором та посадовою особою місцевого самоврядування, перебуваючи на службі в органі місцевого самоврядування, була відсутня на своїй роботі без поважних причин протягом робочого часу увесь період з 01.04.2022 року по 13.12.2022 року, у тому числі після прибуття до міста Одеси з Грецької Республіки 16.11.2022 року, про що вона зазначає у позові, вона не виходила на роботу і навіть під час перебування в Україні та, зокрема, у місті Одесі, чим допустила прогули, хоча вона повинна була усвідомлювала те, що вона має бути на роботі протягом робочого часу, адже не перебувала ані у відпустці, ані у простої, а тому її вина також є доведеною.

Те, що ОСОБА_1 очікувала дозволу вийти на роботу та повідомити дату виходу на роботу, вищевикладеного не спростовує. При цьому, з урахуванням фактичних обставин справи, жодна посадова особа Юридичного департаменту Одеської міської ради, у тому числі його керівник, не зобов`язана була надавати дозвіл виходу на роботу та визначати дату виходу на роботу працівнику, з яким укладений трудовий договір та який вже декілька років працює у Юридичному департаменті Одеської міської ради, і, відповідно, повинен перебувати на роботі протягом робочого часу, з графіком якого він обізнаний під розписку. Відповідно, ніяких дозволів виходу на роботу та визначення дати виходу на роботу ОСОБА_1 не мала очікувати, а повинна була належним чином виконувати свої трудові обов`язки без будь-яких зволікань, чого, однак, зроблено не було дуже тривалий час.

Тут окремо слід звернути увагу, що у позовній заяві ОСОБА_1 стверджувала, що 16.11.2022 року, після повернення до м. Одеси, прибула до Юридичного департаменту ОМР, при цьому не повідомляючи, що фактично прибула в Україну 14.08.2022 року та перебувала у м. Києві. Не повідомила позивач і роботодавця про перебування з 14.08.2022 року в Україні.

Отже, з 14.08.2022 року по 16.11.2022 року (більше 3 місяців) позивач, знаходячись на території України, трудові відносини жодним чином не оформила і до роботи не приступила.

Щодо призупинення дії трудового договору

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Натомість, позивач вибірково цитує положення вищевказаної статті Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та ігнорує продовження ч. 1 ст. 13 вищевказаного Закону, де чітко визначено, що призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.

Таким чином, прийняття роботодавцем наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору безперечно є його правом, а не обов`язком, що не враховано позивачем під час надання відповіді на відзив.

Більш того, вищевказаною нормою чітко визначено, що таке призупинення може відбуватися виключно з урахуванням прямої неможливості обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Однак, як вже наголошувалося раніше, управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради зокрема та Юридичний департамент Одеської міської ради в цілому виконували та виконують свої повноваження у штатному режимі, працівники знаходяться на своїх робочих місцях та виконують свої обов`язки, тобто робота не зупинялася та продовжується і станом на момент звернення до суду із цими запереченнями, що виключало наявність підстав для призупинення дії трудового договору з позивачем, яка питання про таке призупинення також навіть не ініціювала.

Також судом, за клопотанням позивача, були допитані свідки: виконуюча обов`язки директора Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_16 та начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Одеської міської ради ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що вона була безпосереднім керівником ОСОБА_1 ; з 24.02.2022 року не працювали, спілкування здійснювалось через груповий чат VIBER, працівники управління надсилали заяви на відпустки через чат; періодично проводила опитування працівників щодо дати виходу на роботу; ОСОБА_1 повідомила про виїзд за кордон, але можливу дату виходу не повідомила; у березні 2022 року позивач була у відпустці; з 01.04.2022 року жодних заяв не подавала; управління державної реєстрації ОМР працювало з 01.04.2022 року; доступ до реєстру відкривався поіменно з 01.06.2022 року; реєстратори виконували також інші функції; бомбосховища за адресою: АДРЕСА_1 не має.

Свідок ОСОБА_16 повідомила, що переважна кількість працівників Юридичного департаменту ОМР у березні 2022 року перебували у відпустках; з 01.04.2022 року ті працівники, які не оформили відпустки, вийшли на роботу, деяким працівникам встановлювався простій; відділ кадрів досліджував питання місцезнаходження працівників; у травні 2022 року почали вирішувати питання доступу до реєстру державним реєстраторам; державні реєстратори виконували інші функції, зокрема, надавали відповіді на звернення громадян; Одеська міська рада є об`єктом критичної інфраструктури, тому не може припиняти свою діяльність; з 01.06.2022 року здійснювали поіменне підключення державних реєстраторів до реєстру; позивач відмовилась писати заяву за власний рахунок; ОСОБА_1 прийшла до Юридичного департаменту 16.11.2022 року; відділ кадрів почав готувати документи на звільнення; на 01.12.2022 року запросили позивача до 315 кабінету; запропонувала звільнитись за угодою сторін, позивач відмовилась.

На запитання представника позивача в судовому засіданні свідок зазначила наступне:

блокування реєстру унеможливило виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 .? - частково;

чи можна проводити реєстраційні дії дистанційно - ні;

чи була відновлена робота управління реєстрації - робота не припинялась;

чи повинна ОСОБА_1 виконувати обов`язки, покладені ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» - так.

Надаючи правову оцінку показам свідків, суд дійшов висновку, що їх покази повністю підтверджують обставини, які встановлені судом та яким надана оцінка.

В судових дебатах представник позивача наголосила на основних підставах для задоволення позову: правові підстави і поважність причин не є тотожними поняттями; поважні причини не виходу на роботу позивача (форс-мажорні обставини - війна) виникли не з вини позивача; були відсутні технічні умови для роботи (блокування реєстру); форс-мажорні обставини підтвердила ТПП; свідок ОСОБА_16 підтвердила загрозу для життя; у березні 2022 року всі були у відпустках; забезпечення безпеки громадян це обов`язок держави; свідок ОСОБА_13 підтвердила відсутність бомбосховищ; простій це припинення роботи, він оголошується для всіх; відновлення роботи реєстру відбулось 01.06.2022 року; відповідно до ст. 31 КЗпП роботодавець не має права вимагати виконання роботи, не передбаченої законом; ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить обов`язків для державних реєстраторів; Присяга не зобов`язує виконувати обов`язки, які не передбачені законом; посадова інструкція позивача повністю копіює ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Представник відповідачів в судових дебатах стисло виклав правову позицію, яка міститься у заявах по суті.

Щодо тез представника позивача про мобінг (цькування) позивача.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Мобінг - це одна з форм дискримінації прав людини у трудових відносинах, яка проявляється через психологічне, економічне та інше насильство з метою приниження людської гідності. На робочому місці від нього потерпають чоловіки і жінки, досвідчені професіонали і молоді працівники. Мобінг існує як у державних установах, так і в приватних фірмах.

Наразі в Україні врегульовано на законодавчому рівні права та гарантії для працівників, які постраждали від проявів мобінгу на робочому місці. 11 грудня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» від 16.11.2022 №2759-IX (далі - Закон №2759).

Вказаний закон доповнює Кодекс законів про працю України(далі - КЗпП України) новою статтею 2-2 «Заборона мобінгу (цькування)». У статті, зокрема, визначено:

мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Також частину першу статті 5-1 доповнено абзацом восьмим такого змісту:

"правовий захист від мобінгу (цькування), дискримінації, упередженого ставлення у сфері праці, захист честі та гідності працівника під час здійснення ним трудової діяльності, а також забезпечення особам, які зазнали таких дій та/або бездіяльності, права на звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та до суду щодо визнання таких фактів та їх усунення (без припинення працівником трудової діяльності на період розгляду скарги, провадження у справі), а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок таких дій та/або бездіяльності, на підставі судового рішення, що набрало законної сили".

Правова конструкція цієї норми свідчить про можливість визнання (встановлення) факту мобінгу (цькування) в судовому порядку.

Натомість, юридичні факти - це фактичні обставини дійсності, з правовою моделлю яких пов`язано настання наслідку у вигляді виникнення, зміни або припинення суб`єктивних прав, юридичних обов`язків.

Місцевий загальний суд, у відповідності до ст. 315 ЦПК України, розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відтак, встановлення факту мобінгу (цькування) повинно відбуватись за правилами цивільного судочинства, оскільки КАС України не передбачає права суду встановлювати факти.

При цьому, не може вважатися погрозою звільнення саме лише попереднє повідомлення позивача про те, що її може бути звільнено за прогули за відсутності поважних причин неприбуття на роботу, адже можливість такого звільнення чітко унормована законом.

Також не підлягають врахування доводи позивача з приводу відсутності у місті Одесі бомбосховищ, метро та інших укриттів, оскільки інформація щодо захисних споруд цивільного захисту комунальної форми власності неодноразово публікувалася у засобах масової інформації.

Зокрема, на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням: https://omr.gov.ua/ua/news/226607/ розміщена публічно доступна інформація щодо стану захисних споруд цивільного захисту комунальної форми власності та їх адреси місцезнаходження. Акцентуємо увагу на тому, що найближчим укриттям, наявним у межах прилеглої до робочої адреси управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Черняховського, 6), є сховище, за адресою: м. Одеса, вул. М. Говорова, 28.

Крім того, на вищенаведеній сторінці на сайті Одеської міської ради зазначено про те, що якщо немає можливості дістатися до захисної споруди, громадянам рекомендують зайняти найближчу споруду подвійного призначення, до яких відносяться, зокрема, споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини).

Найближчою до адреси управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради спорудою котлованного типу є підземний паркінг, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 4.

Також позивач зазначала, що «державні реєстратори відділу державної реєстрації речових прав, які вийшли на роботу у квітні-травні 2022 року замість виконання своїх посадових обов`язків займалися волонтерством, що й було оформлено робочими днями у табелях обліку робочого часу».

Натомість, як встановлено судом, пунктом 2 наказу директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 31.03.2022 року №62к «Про запровадження дистанційної роботи в Юридичному департаменті Одеської міської ради у квітні 2022 року» визначено, що працівники Юридичного департаменту Одеської міської ради, визначені у додатку 2 цього наказу, окрім виконання своїх основних обов`язків за посадою приймають участь у роботі Координаційного центру вимушених переселенців на Одеському залізничному вокзалі та Міського центру гуманітарної допомоги.

Пунктом 2 наказу директора Юридичного департаменту Одеської міської ради від 26.04.2022 року №74к «Про запровадження дистанційної роботи в Юридичному департаменті Одеської міської ради у травні 2022 року» визначено, що працівники Юридичного департаменту Одеської міської ради, визначені у додатку 2 цього наказу, окрім виконання своїх основних обов`язків за посадою приймають участь у роботі Координаційного центру вимушених переселенців на Одеському залізничному вокзалі та Міського центру гуманітарної допомоги.

Таким чином, окремі співробітники Юридичного департаменту Одеської міської ради, всупереч доводам ОСОБА_1 , зокрема, у квітні-травні 2022 року виконували не тільки визначені роботодавцем трудові обов`язки, а й дійсно брали участь у роботі Координаційного центру вимушених переселенців на Одеському залізничному вокзалі та Міського центру гуманітарної допомоги.

Закон України «Про волонтерську діяльність» визначає її як добровільну неприбуткову соціально спрямовану діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги (безоплатних робіт та послуг). Згідно з цим законом, волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності і ґрунтується на принципах законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності та неприбутковості.

Волонтерська допомога стала для українців одним із способів виявити свою підтримку та відданість Україні та народу під час війни. Ця діяльність була вже не тільки засобом виявити громадянську позицію, як це відбувається зазвичай у мирний час, а й способом зробити свій внесок у відстоювання незалежності держави. Адже смертельна небезпека окупації та подальшого поневолення спонукала людей діяти негайно.

Волонтерська діяльність під час повномасштабної війни в Україні набула різноманітних форм і по-різному сприяла національному опору російським окупантам. Зокрема, багато волонтерів приєдналися до допомоги українським військовим, надаючи важливу підтримку у вигляді зброї, спеціального спорядження, транспорту, засобів зв`язку, навчання тощо.

Волонтери як у середині країни, так і за кордоном також беруть участь у зборі коштів і пожертв для підтримки як військового захисту, так і гуманітарних організацій, які надають допомогу постраждалим від конфлікту, зокрема, внутрішньо переміщеним особам. Ця допомога включала їжу, одяг, житло, медичне обслуговування та інші необхідні речі.

Волонтери відіграють важливу роль у поширенні інформації про війну в Україні, а також у інформаційних та лобістських зусиллях, спрямованих на підвищення обізнаності іноземців про російську агресію та хід визвольної війни. Крім цього, волонтери також беруть участь у низці культурних заходів, які сприяють зміцненню національної гордості та єдності. Це розвиває в українських громадян почуття спільноти, солідарності та національної ідентичності.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Верховного Суду у справі №804/243/18 та Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського міського голови Труханова Геннадія Леонідовича, Юридичного департаменту Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та суми моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

Одеський міський голова Труханов Геннадій Леонідович (адреса: 65004, Одеська область, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 )

Юридичний департамент Одеської міської ради (адреса: 65026, Одеська область, м. Одеса, площа Думська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302537, електронна адреса: legal_department@omr.gov.ua)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька

.