Ухвала суду № 111945471, 03.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2959/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Носач В.О.

За участю сторін:

Представника позивача: Мартової І.О.

Відповідача: не з`явився

Представник відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому позивач просить суд зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу продажу №111 від 30.01.2018 року за власний рахунок.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 20.09.2011 року відповідачем було подано декларацію про початок будівельних робіт на перепланування квартири АДРЕСА_2 , яка була зареєстрована в контролюючому органі 28.09.2011 року за №ОД08211048305. Відповідно до даної декларації проектну документацію було розроблено ФОП ОСОБА_2 .

В подальшому ОСОБА_1 було подано до Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка була зареєстрована контролюючим органом 21.10.2011 року за №ОД14211062303, із аналогічною інформацією, що і у декларації про початок будівельних робіт від 28.09.2011 року №ОД08211048305.

22.10.2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло звернення голови правління ОСББ «Грецька 45», щодо проведення перевірки будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на зазначене, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 24.10.2019 року було направлено до ФОП ОСОБА_2 запит №01-10/481-ЗГ про надання інформації щодо здійснення останньою розробки проектної документації за адресою АДРЕСА_1 та проведено відповідну перевірку.

25.10.2019 року ФОП ОСОБА_2 позивачу було надано відповідь, що нею не розроблявся проект реконструкції квартири АДРЕСА_2 .

При цьому за результатами перевірки було встановлено, що в 2011 році ОСОБА_1 були виконані будівельні роботи із реконструкції квартири шляхом зміни геометричних розмірів, а саме прибудовано житлову кімнату площею 12,2 кв. м в рівні третього поверху будинку за рахунок приєднання до квартири об`єму сходової клітини загального користування даного будинку із заведенням металевих горизонтальний балок в несучі конструкції будинку, а також влаштовано дверний проріз в несучій капітальній стіні будинку для доступу до новоутвореної житлової кімнати.

Дані будівельні роботи призвели до збільшення загальної площі квартири з 94,2 кв.м до 105,5 кв.м.

Таким чином за твердженням позивача ОСОБА_3 було наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об`єкту до експлуатації, а тому відповідач повинен привести самочинно реконструйований об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до договору купівлі-продажу продажу №111 від 30.01.2018 року за власний рахунок.

Ухвалою суду від 22.07.2020 року позовну заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою суду від 21.09.2021 року подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

01.03.2021 року, 23.09.2021 року, 17.05.2023 року у справі були проведені підготовчі судові засідання, в яких учасники справи приймали участь, надавали пояснення, додаткові письмові докази та викладали свої правові позиції щодо спірних правовідносин.

23.10.2020 року, 07.04.2021 року, 23.09.2021 року провадження у справі було зупинено та в подальшому поновлено ухвалами суду відповідно 01.03.2021 року, 23.09.2021 року та 17.05.2023 року.

17.05.2023 року ухвалою суду підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні 26.06.2023 року позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених у адміністративному позові.

Відповідач та його представник до судового засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином та своєчасно.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Згідно витягу про реєстрацію право власності на нерухоме майно №15856055 від 08.09.2007 року (т. 1 а.с. 18, 23-25) ОСОБА_1 на підставі мирової угоди від 17.05.2007 року та ухвали Приморського районного суду м. Одеси №2-2223/07 від 17.05.2007 року належить квартира АДРЕСА_2 (частка 642/1000), загальною площею 59,8 кв.м.

20.09.2011 року відповідачем було подано до Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію про початок будівельних робіт (т. 1 а.с. 26-30) на перепланування квартири АДРЕСА_2 , яка була зареєстрована в контролюючому органі 28.09.2011 року за №ОД08211048305.

Відповідно до даної декларації:

- технічний нагляд за будівництвом здійснює - ОСОБА_4 , сертифікат ІТ №001396;

- відповідальна особа за виконання робіт - ОСОБА_1 ;

- проектну документацію розроблено - ФОП ОСОБА_2 ;

???- авторський нагляд здійснює - т.в.о. голови облдержадміністрації;

- містобудівні умови та обмеження не видавались.

В подальшому ОСОБА_1 було подано до Інспекції ДАБК в Одеській області декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (т. 1 а.с. 37-43), яка була зареєстрована контролюючим органом 21.10.2011 року за №ОД14211062303.

Згідно даної декларації, відповідачем було проведено перепланування квартири АДРЕСА_2 ; технічний нагляд за будівництвом здійснював - ОСОБА_4 , сертифікат ІТ №001396; відповідальна особа за проведення авторського нагляду - відсутня; проектну документацію розроблено - ФОП ОСОБА_2 ; проектну документацію затверджено замовником 20.08.2011 року; загальна площа реконструйованого об`єкту 105,5 кв.м.

Згідно технічного паспорту, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» від 03.11.2011 року (т. 1 а.с. 31-33), загальна площа квартири АДРЕСА_2 становить 105,5 кв. м, житлова 47,1 кв.м.

13.01.2018 року між ОСОБА_1 (як покупцем) та ОСОБА_5 (як продавцем) будо укладено договір купівлі-продажу №111 (т. 2 а.с. 80-81), відповідно до якого позивач придбав у власність ще 358/1000 частки квартири АДРЕСА_2 , житловою площею 55,2 кв. м, загальною площею 94,2 кв. м.

22.10.2019 року до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшло звернення (т. 1 а.с. 16) голови правління ОСББ «Грецька 45» щодо проведення перевірки будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Також з матеріалів справи вбачається, що у період з 23.10.2019 року по 01.11.2019 року заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. було проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки було складено акт №001882 від 01.11.2019 року (т. 1 а.с. 50-69), у якому встановлено, що в 2011 році ОСОБА_1 були виконані будівельні роботи із реконструкції квартири шляхом зміни геометричних розмірів, а саме прибудовано житлову кімнату площею 12,2 кв. м в рівні третього поверху будинку за рахунок приєднання до квартири об`єму сходової клітини загального користування даного будинку із заведенням металевих горизонтальний балок в несучі конструкції будинку, а також влаштовано дверний проріз в несучій капітальній стіні будинку для доступу до новоутвореної житлової кімнати.

Дані будівельні роботи призвели до збільшення загальної площі квартири з 94,2 кв.м до 105,5 кв.м.

При цьому відповідачем було подано декларацію про початок будівельних робіт на перепланування квартири АДРЕСА_2 , яка була зареєстрована в контролюючому органі 28.09.2011 року за №ОД08211048305. Згідно вказаної декларації - проектну документацію розроблено ФОП ОСОБА_2 .

Проектну та дозвільну документацію відповідачів під час перевірки не пред`явив.

В свою чергу Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради 24.10.2019 року було направлено до ФОП ОСОБА_2 запит №01-10/481-ЗГ (т. 1 а.с. 35) щодо надання інформації щодо здійснення останньою розробки проектної документації за адресою АДРЕСА_1 .

25.10.2019 року ФОП ОСОБА_2 позивачу було надано відповідь (т. 1 а.с. 36), що нею не розроблявся проект реконструкції квартири АДРЕСА_2 .

Таким чином позивачем у акті перевірки зроблено висновок, що ОСОБА_3 наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованій Інспекцією ДАБК в Одеській області за №ОД08211048305 від 28.09.2011 року, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент подання та реєстрації декларації).

Також у акті зауважено, що ОСОБА_3 наведено недостовірні дані в декларації про готовність об`єкту до експлуатації, зареєстрованій Інспекцією ДАБК в Одеській області за №ОД14211062303 від 21.10.2011 року, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент подання та реєстрації декларації).

01.11.2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було винесено протокол про адміністративне правопорушення (т. 1 а.с. 70-77) та припис про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т. 1 а.с. 78-84), яким зобов`язано відповідача у строк до 01.12.2019 року привести самочинно реконструйований об`єкт у відповідність до правовстановлюючих документів шляхом демонтажу житлової кімнати площею 12,2 кв.м та звільнення об`єму сходової клітини, яка знаходиться в загальному користування мешканців будинку.

14.11.2019 року наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-13/450ДАБК було скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт №ОД08211048305 від 28.09.2011 року «Реконструкція квартири АДРЕСА_2 , категорія складност-2» замовник ОСОБА_6 .

Також наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 14.11.2019 року було скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ОД14211062303 від 21.10.2011 року.

27.11.2019 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було винесено постанову №830/19 (т. 1 а.с. 90-97) по справі про адміністративні правопорушення, згідно якої на ОСОБА_1 за порушення ч.9 статті 96 КУпАП було накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

В подальшому заступником начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Лисим С.О. було проведено перевірку виконання відповідачем припису про усунення порушення вимог законодавства к сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №663/19 від 01.11.2019 року.

Згідно акту від 09.01.2020 року №000008 (т. 1 а.с. 103-118), складеного в результаті проведення перевірки встановлено, що відповідачем самочинно реконструйований об`єкт не приведено до попереднього стану, з огляду на що позивачем було винесено протокол про адміністративне правопорушення від 09.01.2020 року та постанову по справі про адміністративні правопорушення від 06.02.2020 року №057/28 (т. 1 а.с. 119-122, 127-130), згідно якої на ОСОБА_1 за порушення ч.1 статті 188-42 КУпАП було накладено штраф у розмірі 6 800,00 грн.

Також судом встановлено, що 29.01.2020 року ТОВ «АБТІ» було розроблений новий Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 82-86), згідно якого загальна площа квартири АДРЕСА_3 становить 113,00 кв. м, житлова 67,4 кв.м.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т.2 а.с.73-79) 05.02.2020 року приватним нотаріусом Білоус Іриною Олегівною було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_2 та вказано, що загальна площа квартири становить 113,00 кв. м, житлова 67,4 кв.м.

Дослідивши адміністративний позов та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з огляду на наступне.

Так, згідно із положеннями ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п.1, 2, 7 ч. 1 ст.4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір, згідно п. 2 ч.1 ст. 4 КАС України - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Тобто, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звертається особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, а визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як було зазначено у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року по справі №420/2605/20 (в іншій справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 ) з аналізу наведених норм права вбачається, що КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.

Визначальні ознаки приватноправових відносин це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Рішення суб`єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права (наприклад, права власності на об`єкт нерухомості), що виникло у певного суб`єкта в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Так як вже було встановлено судом, на час звернення позивача до суду, то розглядом судом даної адміністративної справи за ОСОБА_3 на підставі рішення приватного нотаріуса №51023506 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно було внесено відомості про право власності відповідача на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею - 113,00 кв. м, житлова 67,4 кв.м.

З огляду на наведені вище нормативні положення не можна вважати публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Аналогічна правова позиція щодо правовідносин між Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та ОСОБА_1 відносно зобов`язання ОСОБА_1 привести самочинно збудований об`єкт будівництва (гараж за адресою АДРЕСА_4 загальною площею 23,5 кв. м), у відповідність до договору купівлі продажу, щодо якого вже наявне рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за відповідачем, висловлена Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2021 року по справі №420/2605/20.

Суд зауважує, що представник позивача у судовому засіданні 26.06.2023 року заперечувала проти закриття провадження у справі №420/2959/20, та зазначила, що у справі №420/2605/20 окрім вимог Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про знесення ОСОБА_1 самочинного будівництва було заявлено ще вимогу про скасування рішення державного реєстратора. Водночас такої вимоги в межах адміністративної справи №420/2959/20 немає.

З даного приводу суд зауважує, що не оскарження Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в межах адміністративної справи №420/2959/20 рішення приватного нотаріуса №51023506, згідно якого за відповідачем було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею - 113,00 кв. м, житлова 67,4 кв.м, не змінює суті спірних правовідносин між сторонами та не надає таким правовідносинам статусу публічно-правових.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

У п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом, встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, який, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі вищезазначеного, з огляду на процесуальні положення КАС України та судову практику Великої Палати Верховного Суду, наведене правове регулювання, підстави позову та додані докази, суд доходить висновку, що провадження у справі №420/2959/20 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства та повинні вирішуватись за правилами цивільного судочинства, а тому є необхідність закриття провадження в цій частині позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У відповідності з ч. 2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. що підтверджується копією квитанції №122 від 04.05.2020 року (т. 1 а.с. 160).

На підставі вищезазначеного, враховуючи висновок про необхідність закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне повернути Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради сплачений ним судовий збір.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №420/2959/20 за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

Повернути з Державного бюджету України на користь Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. за подання адміністративного позову у справі №420/2959/20 згідно квитанції №122 від 04.05.2020 року.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний суддею 03 липня 2023 року.

Суддя О.В. Білостоцький

.