Рішення № 111941447, 03.07.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19625/21

2-а/760/1051/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Козіка Дениса Ігоровича, Управління патрульної поліції у Київській області, Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

26.07.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 патрульної поліції в с. Чайки УПП у Київській області Козіка Д.І. про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

З позову вбачається, що позивач оскаржує постанову, складену інспектором Козіком Д.І., серії ЕАО № 4531690 від 24.07.2021 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення п. 2.4.а ПДР України, з якою позивач не погоджується та вважає її незаконною.

Пояснює, що 24.07.20.21 року він рухався в транспортному засобі Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 . Проїжджаючи по трасі М06 Київ-Чоп 19 км в Києво-Святошинському районі, був зупинений патрульним Жовтоног А.С., який, підійшовши до автомобіля, вимагав пред`явити водійське посвідчення та сказав про порушення правила користування ременями безпеки.

На третю вимогу позивача та за допомогою інспектора Козік Д.В., інспектор Жовтоног А.С. пред`явив своє посвідчення без зайвих предметів. Після чого інспектор Козік Д.І. став вимагати посвідчення водія та реєстраційний документ на ТЗ, мотивуючи це тим, що йому потрібно встановити особу водія. На прохання інспектора позивач показав закордонний паспорт в мобільному додатку «Дія».

Інспектор не надав можливості означитися з доказами вчинення правопорушення та порушив порядок розгляду справи.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов та стягнути судові витрати.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та залучено до участі у справі Управління патрульної поліції у Київській області та Департамент патрульної поліції як відповідачів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.07.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

В ухвалі про відкриття провадження у справі відповідачам справи було визначено строк на подання відзиву.

20.09.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ДПП просить у задоволенні позові відмовити, вважаючи твердження позивача хибними, безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що інспектор розглянув всі правопорушення позивача та вирішив застосувати положення ст. 22 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності у частині керування авто, будучи не пристебнутим ременем безпеки, та виніс постанову за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Інспектор діяв на підставі та у межах, встановлених Законом України «Про Національну поліцію», КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395. Такі дії поліцейського не можуть бути визнані незаконними, оскільки вони прямо передбачені та регламентовані чинним законодавством України.

Положеннями КУпАП, що стосується розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень ч. 4 ст. 258 КУпАП, в порядку скороченого провадження, відповідно до та в межах чинного законодавства.

На підтвердження порушення позивачем ПДР надає DVD-R диск із записом з портативного відеореєстратора ZM 0349, посилання і про який містить оскаржувана постанова, із зафіксованим фактом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.07.2021 року інспектором Козіком Д.І. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 4531690, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення п. 2.1. а ПДР України.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 122, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається, в тому числі, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках на місці вчинення правопорушення, зокрема, виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Вказане узгоджується з положеннями Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.

Тож, постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП, на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, інспектор діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Зі змісту постанови вбачається, що водій керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий, а також не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.

Згідно з п. 2.3 в) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідальність за порушення зазначених вимог встановлена ч. 5 ст. 121 КУпАП та передбачає накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За п. 2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови стороною відповідача до поданого відзиву додано диск DVD-R з відеозаписом, на якому безпосередньо порушення позивачем п. 2.3. в) не зафіксовано. Однак, фактично заперечень від позивача щодо факту вчинення ним зазначеного порушення не було, лише постійні сперечання та зухвале поводження по відношенню до патрульних.

Також вбачається, що позивач показав лише паспорт і забрав його одразу, сказавши, що цього достатньо та що інспектори будуть ознайомлюватися з його документами при складанні постанови, при цьому усілякими способами перешкоджав виконанню ними службових обов`язків.

Водійського посвідчення на вимогу інспекторам не надав, тобто адміністративне порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, позивач вчинив умисно, факт якого наявний та доведений.

Позивач у позові посилається на те, що, не почувши жодної законної підстави для зупинки його транспортного засобу, він відмовився надавати свої документи.

Разом з тим, суд вважає, що навіть сам факт недоведеності суб`єктом владних повноважень в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у зв`язку із вчиненням якого був зупинений екіпажем патрульної поліції ОСОБА_1 , не звільняє останнього від відповідальності за вчинення ним іншого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

До того ж, як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності лише за ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки, як зазначає у поданому відзиві представник відповідача, позивача у відповідності до ст. 22 КУпАП було звільнено від адміністративної відповідальності у частині керування авто, будучи не пристебнутим ременем безпеки.

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та пунктів 2.1, 2.4 ПДР України водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія.

Недоведеність суб`єктом владних повноважень належними доказами в суді наявність події адміністративного правопорушення не може бути безперечним доказом неправомірних його дій щодо зупинки транспортного засобу. Також ж висновку прийшов Шостий апеляційний адміністративний суд в постанові від 22.06.2022 року (справа № 749/123/22).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 року по справі № 444/2115/17 зазначив, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав.

В справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підстави для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. В даному випадку, пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Однак суд не є засобом для сторін та не толерує зловживання правами.

Слід також звернути увагу, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 30.10.2017 року (справа № 761/4692/17).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Таким чином, суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та у інспектора були наявні правомірні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову та залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

Керуючись ст.ст. 126, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до інспектора батальйону № 1 патрульної поліції в с. Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Козіка Дениса Ігоровича (м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19), Управління патрульної поліції у Київській області (м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 19), Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання дій протиправними, скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: