Рішення № 111941434, 03.07.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19364/21

2-а/760/473/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Соколовській А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

02.07.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до УПП в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

З позову вбачається, що позивач оскаржує постанову, складену інспектором Третяковою С.О., серії 1 АП № 4378014 від 30.06.2021 року, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 400 грн., з якою позивач не погоджується та вважає її незаконною.

Представник зазначає, що у постанові було встановлено, що 20.06.2021 року о 13 год. 59 хв. позивач, керуючи транспортним засобом Honda WRAGV68, потрапив у ДТП та був позбавлений права керування судом.

Однак, інспектор не дотрималась свого обов`язку щодо доведення вини позивача у вчиненні ним наведеного у постанові правопорушення та винесла постанову фактично безпідставно.

Посилається на те, що в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу вини позивача у скоєнні правопорушення, що йому інкримінується, зокрема, не наведено реквізитів жодного судового рішення, на підставі якого позивач був позбавлений права керування ТЗ.

Крім того, вказує на недотримання відповідачем передбаченої ст. 62 Конституції України презумпції невинуваті позивача.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.08.2021 року позовну заяву було залишено без руху. 30.08.2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 07.09.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та залучено до участі у справі Департамент патрульної поліції як відповідача.

В ухвалі відповідачам справи було визначено строк на подання відзиву.

07.02.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ДПП просить у задоволенні позові відмовити, вважаючи твердження позивача хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Пояснює, що під час патрулювання Деснянського району м. Києва екіпажем Рубін було отримано виклик про дорожньо-транспортну пригоду. По прибуттю на місце виклику виявлено транспортний засіб Honda WRAGV68. Інспектор, підійшовши до водія, представився, пояснив причину перевірки та на підставі п. 2.4 (а) висунув законну вимогу водію пред`явити документи, передбачені у п. 2.1 ПДР. Під час спілкування з водієм на питання інспектора про наявність посвідчення водія, ОСОБА_1 відповів, що його нема.

Водій ОСОБА_1 не пред`явив витребувані документи, в подальшому позивач представився, названі дані було перевірено за допомогою бази ІПНП:АРМОР для того, щоб впевнитися чи водій та автомобіль не перебувають в розшуку, чи в водія, до прикладу, не має примусових стягнень з виконавчої служби.

Однак, при перевірці документів, було встановлено, що водій (позивач) позбавлений права керування транспортним засобом терміном на 1 рік Деснянським районним судом м. Києва, а, отже, постанова про притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП є правомірною.

На підтвердження вказаних обставин додає відеозаписи та витяг з електронного реєстру судових рішень.

Враховуючи, що підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснена інспектором у відповідності до ст. 278 та ст. 279 КУпАП, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, постанову винесено у присутності позивача та роз`яснено всі його права, згідно із ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.06.2021 року інспектором Третяковою С.О. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії 1 АП № 4378014, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно зі ст. 16 Закону водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в них.

Зі змісту постанови вбачається, що водій керував транспортним засобом, будучи позбавлений права керування судом, та потрапив у ДТП.

Так, згідно з п. 2.1 а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, зазначаючи, що вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

В обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови стороною відповідача до поданого відзиву додано диск DVD-R з відеозаписами, з яких слідує, що відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю, зокрема, позивача, який свідомо патрульним називав свої особисті дані невірно, жодних документів, в тому числі й посвідчення водія, а також будь-яких інших, що посвідчують його особу, на вимогу інспектора не надав, вказавши, що вони втрачені.

З відзиву слідує, що інспекторами було встановлено особу водія, яким є позивач - ОСОБА_1 та виявлено, що водій позбавлений права керування транспортним засобом терміном на 1 рік, на підтвердження чого надано відомості з Єдиного реєстру судових рішень.

З відеозаписів також вбачається, що позивач поводив себе не в повній мірі адекватно, у зв`язку з чим у інспекторів склалося враження про перебування його в стані наркотичного сп`яніння.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77).

Сторона позивача не скористалася своїми правами на надання будь-яких доказів на підтвердження правомірності заявлених вимог.

В той же час, перевіривши дані обставини в загальнодоступному доступі на веб-сайті Судової влади України та в Єдиному державному реєстрі судових рішень, судом встановлено, що дійсно, постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.07.2020 року (справа № 754/726/20) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

До того ж, ОСОБА_1 було визнано винним в вчиненні адміністративних правопорушень та передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього аналогічні міри відповідальності постановами суддів Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2020 року (справа № 757/21249/20-п), Дарницького районного суду міста Києва від 15.07.2020 року (справа № 753/9793/20).

Таким чином, станом на момент винесення оскаржуваної постанови - 30.06.2021 року ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами. Отже, факт адміністративного порушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП наявний та доведений.

Крім того, за результатами подій, що мали місце 20.06.2021 року, в ході яких, в тому числі, була складена оскаржувана постанова, постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 06.08.2021 року (справа № 753/14881/21) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, 122-2 КУпАП, та із застосуванням ст. 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom», будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.

В справі ЄСПЛ «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року вказано, що сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підстави для сумніву, що відповідач діяв неправомірно. Навпаки, відповідно до п. 2 ст. 90 КАС України, жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. В даному випадку, пояснення позивача вказують лише на його намагання уникнути несприятливих для нього наслідків у зв`язку із притягненням до адміністративної відповідальності, але не вказують на неправомірність дій відповідача. Однак суд не є засобом для сторін та не толерує зловживання правами.

Слід звернути увагу, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для задоволення позовних вимог. Аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в постанові від 30.10.2017 року (справа № 761/4692/17).

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

Таким чином, суд вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та у інспектора були наявні правомірні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову та залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін.

Керуючись ст.ст. 126, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в м. Києві (м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9), Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: