Ухвала суду № 111940805, 14.06.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/15432/21

Провадження №1-кс/752/3859/23

У Х В А Л А

про арешт майна

14.06.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021102010000016 від 15.04.2021 року, внесене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , подане в порядкуглави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

в с т а н о в и в:

прокурор Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням пронакладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку 17.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема грошові кошти у сумі 43 700 доларів США, що належить ОСОБА_6 .

В обґрунтування вимог, викладених у клопотанні про арешт майна, прокурором зазначено, що Голосіївським УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102010000016 від 15.04.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 ККУкраїни.

З метою належного зберігання речових доказів та уникнення ризиків щодо їх втрати, зміни, знищення, прокурор пропонує накласти арешт, на майно, вилучене під час проведення обшуку 17.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема грошові кошти у сумі 43 700 доларів США, що належить ОСОБА_6 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підпримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заперечували проти задоволення даного клопотання.

В ислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що Голосіївським УП ГУ НП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021102010000016 від 15.04.2021 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 ККУкраїни.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою фізичних осіб вживаються заходи щодо реєстрації права власності на земелеьні ділянки у Голосіївськом районі м. Києва на підставі нібито наявності права власності на об"єкти нерухомого майна, розташовані на цих земельних ділянках.

Так, зокрема на підставі довідки про показники об"єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 здійснено рестрацію права власності на об"єкт нерухомого майна,розташований за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_6 .

Опрацюванням публічної кадастрової карти України встановлено, що земельна ділянка за вказаною адресою у власність громадянам не передана.

Під час досудового розслідування 29.03.2023 року проведено огляд вказаної земельної ділянки, про що складено відповідний протокол, з якого вбачається, щона земельній ділянці в хаотичному порядку ростуть дерева, чагарники, ділянка захаращена, забудови на ній відсутні.

Ухвалою слідчогосудді Голосіївськогорайонного судум.Києва від27.04.2023року наданодозвіл напроведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та відшукання документів, а саме оригіналів технічних паспортів, довідок про показники об`єктів нерухомого майна, документаці. із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, робочі матеріали щодо проведення інвентаризації, чорнові записи, листування, договори, угоди, додатки до договорів з замовниками проведення інвентаризації, та будь які інші документи які стосуються реєстрації прав власності на об`єкти нерухомості та розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі по АДРЕСА_3 , здійснення копіювання інформації з комп`єтерної техніки, мобільних телефонів, електронних носіїв інформації, іншої комп`ютерної техніки.

17.05.2023 року на підставі вказаної ухвали слідчого судді було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого були вилучено грошові кошти в сумі 43 700 доларів США.

Постановою від 17.05.2023 року прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 виявлені речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

На переконання суду, стороною обвинувачення належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а постанова органу досудового розслідування про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні носить суто формальний характер, також не доведено, що вказане майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні № 42021102010000016 від 15.04.2021 року.

З огляду на наведене, клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42021102010000016 від 15.04.2021 р. - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя